Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-23/10750-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10750-2012 20.11.12

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-Автосервіс» доприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»та Апарату ради національної безпеки та оборони України простягнення 27 626,58 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача:адвокат Ковальов О.М. (довіреність № б/н від 16.06.2012 року) відповідача1:представник Станіславський А.Є. (довіреність № 201 від 18.04.2012 року) відповідача2:державний експерт юридичного відділу Лавренюк А.С. (довіреність № 1726/10-2-5 від 10.09.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут-Автосервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва (третя особа без самостійних вимог а предмет спору на стороні відповідача - Апарат ради національної безпеки та оборони України) з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»27 626,58 грн., у тому числі 22 309,14 грн. страхового відшкодування на користь Відповідача2, 914,66 грн. пені, 1 251,26 грн. інфляційних втрат, 1 151,52 грн. трьох процентів річних та 2 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач1 не виконав належним чином свої зобов'язання за укладеним з Відповідачем2 договором страхування та не сплатив у повному обсязі вартість здійсненого Позивачем відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10750-2012 та призначено її розгляд у судовому засіданні 11.09.2012 року.

Відповідачем1 07.09.2012 року через відділ діловодства суду заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року розгляд справи відкладено на 02.10.2012 року.

Відповідачем1 01.10.2012 року через відділ діловодства суду надано відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги повністю з огляду на невідповідності вимогам законодавства наданого ним Позивачу гарантійного листа з зобов'язанням сплатити вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota (державний номерний знак АА0020ВМ), не встановлення ним особи, що підписала цей лист та визначення Відповідачем1 розміру нанесеного Відповідачу2 матеріального збитку на підставі відсутнього у матеріалах справи звіту аварійного комісара.

Ухвалою Господарського суду міста Києва продовжено строк розгляду справи. Відповідно до статті 77 Господарського кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2012 року.

У судовому засіданні 16.10.2012 року представником Позивача заявлено клопотання про витребування у Відповідача1 звіту аварійного комісара та звіту про оцінку майна, які за твердженням Відповідача1 стали підставою для розрахунку суми страхового відшкодування. Клопотання судом задоволене, Відповідача1 зобов'язано надати суду відповідні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року залучено за ініціативою суду в якості Відповідача2 Апарат ради національної безпеки та оборони України та призначено розгляд справи на 06.11.2012 року.

Через відділ діловодства суду 06.11.2012 року Відповідачем2 надано відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги повністю з огляду на відсутність належного документального підтвердження розрахунку суми страхової виплати, здійсненої Відповідачем1, та перевищення повноважень представником Відповідача2 під час надання пошкодженого автомобіля Позивачу для здійснення відновлювальних робіт.

Відповідачем2 06.11.2012 року надано через відділ діловодства суду клопотання про витребовування у Позивача копії витягу з журналу реєстрації заявок та копію акту передання Відповідачем2 Позивачу пошкодженого автомобіля для здійснення ремонтних робіт. Оскільки наявність або відсутність цих документів у матеріалах справи не має істотного значення для вирішення спору та враховуючи, що дії представників обох відповідачів явно направлені на затягування розгляду справи, суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року відкладено розгляд справи на 20.11.2012 року та зобов'язано Відповідача1 надати суду належним чином завірені копії страхового акту з усіма додатками до нього.

Відповідачем1 через відділ діловодства суду 19.11.2012 року надані витребувані ухвалою від 06.11.2012 року документи.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем1 та Відповідачем2 18.12.2012 року укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №1-2008 КАСКО/РЕВ. Додатком №1 до цього договору визначено, що страхове покриття (у тому числі) розповсюджується на автомобіль Toyota АА0020ВМ з лімітом 280 000 грн.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3.3.1 договору №1-2008 КАСКО/РЕВ від 18.12.2012 року страховим випадком визначено (у тому числі) пошкодження транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до довідки №8522618 управління ДАІ у місті Києві 27.11.2009 року о 12 годині 30 хвилин по вулиці Кривоноса у місті Києва сталось зіткнення автомобілів в результаті порушення правил дорожнього руху двома водіями, у тому числі водієм автомобіля Toyota АА0020ВМ, який належав на час ДТП Відповідачу2.

З виданої інспектором ДАІ на місці пригоди довідки вбачається, що в результаті зіткнення пошкоджено передню, праву бокову та задню частини автомобіля Toyota АА0020ВМ.

Відповідно до звіту аварійного комісара №528/10 від 22.01.2010 року та звіту про оцінку колісного транспортного засобу №8 від 22.01.2010 року 04.12.2009 року пошкоджений автомобіль Toyota АА0020ВМ знаходився на території СТО Позивача за адресою: місто Київ, вул. Радянська 3. За відсутності у матеріалах справи копій звернень до правоохоронних органів чи інших доказів протиправного позбавлення Відповідача2 прав власника відносно пошкодженого автомобіля, суд залишає поза увагою його доводи про перевищення повноважень його працівниками під час доставки та ремонту цього автомобіля.

Відповідач1 своїм листом без номера та дати підписання повідомив Позивача про оплату ним найближчим часом ремонтних робіт загальною вартістю 95 309,15 грн. та просив здійснити ремонт автомобіля Toyota АА0020ВМ.

Суд погоджується з доводами відзиву Відповідача1 про те, що даний документ не може встановлювати прямі правовідносини між Позивачем та Відповідачем1, оскільки за своєю формою та змістом не відповідає вимогам параграфу 4 глави 49 Цивільного кодексу України.

Проте, цей лист є належним доказом попереднього погодження Відповідачем1 виконавця проведення відновлювальних робіт та вартості цих робіт.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 25.03.2012 року та замовлення-наряду №0000249 від 25.03.2010 року вартість виконаних Позивачем відновлювальних робіт автомобіля Toyota АА0020ВМ складає 95 309,15 грн.

Відповідно до пункту 11.1 договору №1-2008 КАСКО/РЕВ від 18.12.2012 року Відповідач1 зобов'язався при частковому пошкоджені транспортного засобу здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі витрат на його відновлення з урахуванням франшизи (франшиза за цим договором не застосовується відповідно до пункт 4.6).

Таким чином, розмір страхового відшкодування відповідно до укладеного відповідачами договору №1-2008 КАСКО/РЕВ від 18.12.2012 року мав визначатись на підставі документів, що підтверджують фактичні витрати на відновлення.

Відповідно до пункту 11.3 договору №1-2008 КАСКО/РЕВ виплата страхового відшкодування може здійснюватись на рахунок особи, що проводить відновлювальні після страхового випадку роботи (у даному випадку -Позивача).

Відповідачем1 19.02.2010 року страховим актом №С-19-00-02-10 К1 визнано пошкодження автомобіля Toyota АА0020ВМ в результаті дорожньо-транспортної пригоди 27.11.2009 року о 12 годині 30 хвилин по вулиці Кривоноса у місті Києва страховим випадком.

Проте, цим же страховим актом в порушення встановленого пунктом 11.3 договору №1-2008 КАСКО/РЕВ порядку визначено розмір страхового відшкодування на підставі «звіту»без визначення його номеру, дати та особи, що його склала (пункт 17 страхового акту №С-19-00-02-10 К1).

Відповідно до пункту 11.2 договору №1-2008 КАСКО/РЕВ розмір страхового відшкодування визначається на підставі незалежної експертизи виключно у випадку, коли страхувальник (Відповідач2) заявить бажання отримати його до проведення ремонтних робіт.

Таким чином, Відповідач1 порушив власні зобов'язання за укладеним з Відповідачем2 договором добровільного страхування транспортних засобів та визначив розмір страхового відшкодування на підставі «звіту».

Відсутність у страховому акті ідентифікуючих ознак «звіту»(номер, дата, автор тощо) надає підстави для твердження про відсутність цього документу у Відповідача1 на момент затвердження страхового акту.

З наданого суду представником Позивача листа асистанської компанії «Реверс»№54 від 12.10.2012 року (відповідь на адвокатський запит №51 від 11.10.2012 року) вбачається, що цією юридичною особою надавались послуги Відповідачу1 по виїзду аварійного комісара на місце ДТП, збору необхідних документів та виконання незалежної оцінки збитків. З абзацу 5 листа №54 вбачається, що ТОВ «Асистанська компанія «Реверс»22.01.2010 року було складено звіт №8-д, яким визначено вартість матеріального збитку автомобіля Тойота н.з АА0020ВМ у розмірі 95 309,15 грн. (розмір відповідає акту прийняття автомобіля після ремонту, наряду-замовленню та сумі, визначеній Відповідачем1 у гарантійному листі).

У той же час, Відповідачем1 надано суду інший звіт асистанської компанії «Реверс»№8 від тієї ж дати з іншим розміром матеріального збитку -87 764,32 грн.

Крім того, Відповідачем1 надано звіт аварійного комісара №528/10 від 22.01.2012 року, яким розмір матеріального збитку визначено у сумі 73 136,93 грн.

Оскільки за умовами пунктів 11.1 та 11.2 укладеного відповідачами договору №1-2008 КАСКО/РЕВ не передбачено право Відповідача1 у даному випадку визначати розмір збитку на підставі висновків теоретичних досліджень залучених ним фахівців, суд не надає правової оцінки суттєвому розходженню визначеної ними розрахункової вартості відновлювальних робіт та залишає зазначені вище висновки фахівців поза увагою при винесенні рішення у справі.

Таким чином, Відповідач1 складаючи страховий акт№С-19-00-02-10 К1 від 19.02.2010 року неправомірно використав в якості підстави визначення розміру страхового відшкодування найбільш вигідну йому розрахункову суму матеріального збитку.

Відповідно до пункту 8.1.6 укладеного відповідачами у справі договору №1-2008 КАСКО/РЕВ Відповідач1 зобов'язався протягом 5-ти робочих днів з моменту складення страхового акту перерахувати суму страхового відшкодування.

Зазначене зобов'язання Відповідач1 також не виконав належним чином та перераховував протягом лютого -вересня (вісім місяців) 2010 року неправомірно занижене страхове відшкодування у розмірі 73 136,93 грн., про що свідчать надані Позивачем виписки з його банківського поточного рахунку.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування»визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Стаття 9 Закону України «Про страхування»визначає, що страхова виплата -це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страхове відшкодування є страховою виплатою, яка здійснюється

страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 988 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

Відповідач без належних правових підстав порушив строки та розмір виконання своїх грошових зобов'язань.

Обов'язок здійснити страхову виплату за наданим статтею 9 Закону України «Про страхування»визначенням є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 251, 26 грн. та 1 151, 52 грн. -3 % річних за період з 01.08.2010 року по 31.07.2012 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у сумі 914, 66 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що позов до Відповідача1 підлягає задоволенню частково.

В процесі розгляду справи суд встановив відсутність порушень господарських зобов'язань щодо предмету спору Відповідачем2 та відсутність порушення ним прав чи охоронюваних законом інтересів Позивача, відповідно, суд відмовляє у задоволенні позову до Відповідача2.

Матеріали справи свідчать про те, що 16.06.2012 року Позивачем та адвокатом Ковальов Олександром Миколайовичем укладено договір про надання юридичних (адвокатських) послуг.

Позивач сплатив на користь адвоката Ковальова О.М. (копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 4057/10 від 27.08.2009 року наявна в матеріалах справи) 2 000, 00 грн., що підтверджується квитанціями № 149053 від 16.06.2012 року та № 149054 від 04.08.2012 року.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З урахуванням того, що спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача1, на нього відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судові витрати у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, оф. 37, ідентифікаційний код 32071894) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-Автосервіс» (01021, м. Київ, Печерський район, вулиця Михайла Грушевського, будинок, 28/2, нежиле приміщення № 43, ідентифікаційний код 31811745) 22 309 (двадцять дві тисячі триста дев`ять) грн. 14 коп. -основного боргу, 1 251 (одна тисяча двісті п'ятдесят одна) грн. 26 коп. -інфляційні втрати, 1 151 (одна тисяча сто п'ятдесят одна) грн. 52 коп. -3 % річних, 1 788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп. витрати за послуги адвоката та 1 439 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 69 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 21.11.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.