Постанова

від 19.11.2012 по справі 5010/222/2012-п-2/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.12 Справа № 5010/222/2012-П-2/5

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Гриців В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигазмаш" (надалі ТзОВ "Карпатигазмаш") б/н від 22.06.2012 року (вх. № 481 від 06.07.2012 р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2012 р.

у справі № 5010/222/2012-П-2/5

за позовом Прокурора м. Коломия Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Коломияводоканал" (надалі КП "Коломияводоканал")

до відповідача: ТзОВ "Карпатигазмаш"

про стягнення боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 21 304,42 грн. та 3 051,95 грн. -пені, всього - 24 356,37 грн.,

за участю:

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. (посвідчення № 011146);

від позивача: Дуляба В.В. -представник (довіреність № 374 від 19.10.2012р.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2012р. у справі №5010/222/2012-П-2/5 (суддя Круглова О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Карпатигазмаш" на користь КП "Коломияводоканал" 16 304,62 грн. основного боргу. Припинено провадження у справі в частині стягнення 3 051,95 грн. пені. Залишено без розгляду позов в частині стягнення 4 999,8 грн. основного боргу. Стягнуто з ТзОВ "Карпатигазмаш" в доход державного бюджету 1 077,43 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час вирішення спору в суді відповідач не надав заперечень проти позову та доказів оплати заявленої суми боргу, не спростував доводів позивача. Оскільки, позивачем не подано доказів вручення відповідачу рахунків на суму 4 999,8 грн., тому позов в цій частині стягнення основного боргу залишено без розгляду. З урахуванням заяви позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 051,95 грн. пені припинено провадження щодо цієї частини позову на підставі п. 4 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивачем не доведено вартість цін і тарифів, на підставі яких проводився розрахунок заборгованості та факт надання таких послуг ТзОВ "Карпатигазмаш". Посилається на те, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2010р. порушено справу про банкрутство ТзОВ «Карпатигазмаш», в якій КП «Коломияводоканал» не заявляв своїх кредиторських вимог. На думку апелянта, вимоги позивача є погашеними у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2012р. у справі № 5010/222/2012-П-2/5, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Прокурор м. Коломия у відзиві на апеляційну скаргу вважає обґрунтованими позовні вимоги, з огляду на те, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів оплати заявленої суми боргу. Просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Карпатигазмаш" -без задоволення.

Позивач не надав письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу, в судовому засіданні представник позивача просив залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2012р. у справі №5010/222/2012-П-2/5, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Ухвалою ЛАГС від 07.07.2012р. (головуючий-суддя Краєвська М.В., судді: Галушко Н.В., Орищин Г.В.) прийнято до провадження апеляційну скаргу ТзОВ "Карпатигазмаш".

Розпорядженням керівника апарату суду за № 75 від 03.09.2012р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого-судді Краєвської М.В. справу №5010/222/2012-П-2/5 призначено до повторного автоматичного розподілу та розподілено до розгляду судді-доповідачу Зварич О.В.

04.09.2012р. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду у склад колегії для розгляду справи введено суддів Хабіб М.І. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 04.09.2012р. (головуючий-суддя Зварич О.В., судді: Хабіб М.І., Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу ТзОВ "Карпатигазмаш" прийнято до провадження.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Якімець Г.Г. у відпустці у склад колегії введено суддю Гриців В.М.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений під розписку.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2012р. у справі №5010/222/2012-П-2/5, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством "Коломияводоканал" (водоканал) та Виробничим підприємством з іноземними інвестиціями «Карпатигазмаш»(абонент), правонаступником якого є ТзОВ "Карпатигазмаш", укладено договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків у комунальну каналізацію № 194 від 25.03.2004р., за умовами якого водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 2.1.2 договору водоканал зобов'язується щомісячно (для абонентів, які споживають незначну кількість води -щоквартально) в присутності представника абонента знімати покази водомірів, встановлених на водопровідних вводах абонента і до 10 числа поточного місяця подавати рахунок за водопостачання та водовідведення в даному місяці по діючих тарифах.

Водоканал залишає за собою право змінювати тарифи з дня подорожчання енергоносіїв, матеріалів, хімреактивів, тощо (п. 2.1.4 договору).

Пунктом 2.2.2 договору обумовлено, що до 20 числа поточного місяця абонент зобов'язується перераховувати на рахунок водоканалу плановий платіж в розмірі 50 % від вартості води та стоків по цінах, діючих в поточному місяці з проведенням остаточного розрахунку до 25 числа рахункового місяця. Абонент сплачує водоканалу плату в десятиденний термін після одержання рахунку. В разі несвоєчасної оплати наданих послуг абонент сплачує пеню в розмірі 0,5 % вартості одержаних послуг за кожний прострочений день, але не більше подвійної ставки НБУ.

Згідно п. 4.1 договір укладається на строк до 31 грудня 2005 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Сторони погодили, що всі можливі суперечки по цьому договору вирішуються в суді або господарському суді в установленому чинним законодавством порядку (п. 5.2 договору).

Договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію № 194 від 25.03.2004р. підписаний та скріплений печатками обох сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивач надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, про що виставляв відповідні рахунки на оплату (а.с.49-70).

Згідно рахунку № 0194 від 1/2012р., який 13.02.2012р. отримав під розписку представник відповідача Юзевич, заборгованість ТзОВ "Карпатигазмаш" за надані позивачем послуги складає 21 304,42 грн. (а.с. 70).

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 21 304,42 грн.

В матеріалах справи наявна претензія позивача № 6 від 17.02.2012р., адресована відповідачу, на суму 24 356,37 грн., з яких 21 304,42 грн. -основний борг за водопостачання та водовідведення та 3 051,95 грн. -пеня за весь час прострочення оплати послуг. Вказану суму заборгованості позивач пропонував перерахувати йому в семиденний строк та надіслати відповідь на претензію (а.с. 16).

Однак, відповідач залишив вищевказану претензію без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення прокурора в інтересах КП "Коломияводоканал" до місцевого господарського суду з даним позовом.

11 травня 2012 року позивач подав в місцевий господарський суд клопотання, в якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 21 304,42 грн., а в стягненні пені прийняти відмову (а.с. 71).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 25.03.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію №194, на виконання умов якого в 2010-2011 роках позивач надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, про що виставляв рахунки, які містяться в матеріалах справи.

При вирішенні даного спору місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачу були вручені рахунки на оплату за надані послуги всього на суму 16 304,62 грн., з наведених підстав залишив без розгляду позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 4 999,8 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Як видно із наявних у справі рахунків (а.с.49-70), позивач вказував заборгованість по оплаті за воду та водовідведення наростаючим підсумком та в кожному наступному рахунку зазначав суму боргу за попередні періоди.

13.02.2012р. представник відповідача Юзевич отримав рахунок на оплату водопостачання та водовідведення за 1/2012р. на суму 1 128,00 грн., водночас в даному рахунку зазначена сума залишку боргу на початок місяця за попередні періоди в сумі 20 176,42 грн. та визначено остаточний залишок в сумі 21 304,42 грн.

Відтак, колегія суддів констатує, що відповідачу були вручені рахунки на загальну суму 21 304,42 грн., зобов'язання по оплаті яких виникло у ТзОВ "Карпатигазмаш" в термін, передбачений договором від 25.03.2004р.

Крім того, відповідно до п.2.2.2 договору абонент зобов'язаний був до 20 числа поточного місяця перераховувати на рахунок «Водоканалу»плановий платіж в розмірі 50% від вартості води та стоків по цінах, діючих в поточному місяці, з проведенням остаточного розрахунку до 25 числа розрахункового місяця, незалежно від дати одержання рахунку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

В пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п. 5 частини першої статті 81 ГПК.

Зважаючи на наявність у справі рахунків по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення (а.с.49-70) та розрахунку основного боргу (а.с.32), суд першої інстанції мав достатні підстави вирішити спір по суті, а не залишати без розгляду частину позовних вимог.

Відтак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права та помилково залишив без розгляду позов в частині стягнення 4 999,80 грн. основного боргу.

Згідно п. 9 ч. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р."Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями), якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно залишив без розгляду позов у певній частині, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

З наведеного, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог на суму 4 999,8 грн. слід скасувати, задоволивши позовні вимоги по сумі основного боргу 21 304,42 грн. в повному обсязі.

Поряд з тим, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3 051,95 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України є законним та обґрунтованим, оскільки позивач подав письмове клопотання про відмову від даної частини позовних вимог, яку прийнято господарським судом. Прокурор під час розгляду справи в суді першої інстанції та на стадії апеляційного провадження не висловлював жодних заперечень по суті даного клопотання.

Доводи апелянта про те, що вимоги КП "Коломияводоканал" слід вважати погашеними відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Приписи ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»поширюються виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

Проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги КП "Коломияводоканал" є поточними, а не конкурсними, оскільки, як видно з тексту апеляційної скарги, справу про банкрутство ТзОВ «Карпатигазмаш»порушено ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2010р., а спір у даній справі стосується періоду заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2010р. по 01.02.2012р., тобто вона виникла після порушення провадження у справі про банкрутство. Відтак, відсутні підстави вважати ці вимоги припиненими.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог на суму 4 999,8 грн., в рештій - залишити без змін.

У відповідності із п.10 ст.105 ГПК України апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у справі та відносить їх на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2012 р. у справі №5010/222/2012-П-2/5 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 4 999,8 грн. основного боргу. Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигазмаш" (782000, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Хмельницького, 2, код 31603641):

- на користь Комунального підприємства "Коломияводоканал" (78200, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н., с. Шепарівці) 4 999,8 грн. основного боргу;

- в доход державного бюджету 532,07 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

В рештій частині рішення суду залишити без змін.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.

Суддя Гриців В.М.