Постанова

від 14.11.2012 по справі 5013/1149/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2012 року Справа № 5013/1149/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.

за участю представників сторін: .

від позивача: Осадчий О.С., представник, дов. №127 від 15.10.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Валерія ЛЛЛ" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2012 року у справі №5013/1149/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМХІМ", Дніпропетровська область, м. Жовті Води.

до відповідача : Фермерського господарства "Валерія ЛЛЛ", Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка

про зобов'язання повернути майно та стягнення 2109056,7 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2012р. ( суддя Шевчук О.Б.) позов задоволено частково.

Зобов"язано фермерське господарство "Валерія ЛЛЛ" повернути з відповідального зберігання на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМХІМ" - 569,13 тонн насіння соняшника вартістю 818902,94 грн.

Стягнуто з фермерського господарства "Валерія ЛЛЛ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМХІМ" - 749296,19 грн. неустойки, а також 32973,48 грн. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем умов Договору зберігання від 10.12.2008р., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано останнім.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення від 07.09.2012р. і прийняти нове.

В апеляційній скаржник зазначає, що фактично між ТОВ «Агропромхім»та ФГ «Валерія ЛЛЛ»був укладений усний договір позики. А формально був оформлений удаваний договір на зберігання насіння соняшнику, зобов'язання по якому повинні були бути виконані до 01.12.2009р. ФГ «Валерія ЛЛЛ»в листопаді 2009р. директору ТОВ «Агропромхім»Павлушину С.В. передано готівкою в сумі 600 000грн. і 14,5 тон цукру на суму 100 000грн. в рахунок погашення боргу за насіння соняшнику 569,13тон, яке було переписане ФГ «Валерія ЛЛЛ»09.12.2008р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні вказав. що рішення суду є законним та обґрунтованим. На підставі договору зберігання відповідачу передавалося насіння соняшнику. що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання зерна. Відповідач зерно не повернув у зв'язку з чим суд правомірно зобов'язав йог повернути насіння соняшнику та стягнув неустойку. Просить рішення суду залишити в силі.

Відповідач свого представника в судові засідання двічі не направив. мотивуючи перебуванням голови фермерського господарства на лікуванні. При цьому надавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що представником юридичної особи можуть бути не лише керівники а й інші особи, зазначені у ст..28 ГПК України, а відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні через представника, а також те, що будь-яких додаткових матеріалів відповідачем не надано, у справі достатньо матеріалів для розгляду та прийняття рішення, встановлений законом строк розгляду справи закінчується то колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

ТОВ "Агропромхім" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ФГ "Валерія ЛЛЛ" про зобов'язання ФГ "Валерія ЛЛЛ" повернути ТОВ «Агропромхім»насіння соняшнику у кількості 569,13 тон та стягнути неустойку у розмірі 2 109 056,70 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов, укладеного між сторонами 10.12.2008р. договору зберігання.

В підтвердження вимог надано договір зберігання, Акт приймання-передачі майна, листи з вимогою до відповідача повернути майно та претензії.

Як вбачається з наданого позивачем договору зберігання від 10.12.2008р., укладеного між ФГ "Валерія ЛЛЛ" (зберігач) та ТОВ "Агропромхім" (поклажодавець), останній в порядку та на умовах, обумовлених дійсним договором, по акту приймання-передачі майна №1 від 10.12.2008р., який є невід'ємною частиною договору, передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом дії договору насіння соняшника в кількості 569,13 тонн (надалі - майно); відповідальне зберігання по договору є платним; майно, що передано поклажодавцем зберігачу, не переходить у власність зберігача ( п.п.1.1-1.3 Договору).

Договір вважається укладеним та вступив в силу з моменту його підписання Сторонами ( п.7.1 Договору). Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Сторонами погоджено, що зберігач зобов'язався повернути майно поклажодавцеві по першій вимозі останього ( п.2.1.4 Договору).

Згідно акту приймання-передачі майна за договором зберігання від 10.12.2008р. ФГ "Валерія ЛЛЛ" прийняло, а ТОВ "Агропромхім" передало майно - насіння соняшника, якісне в кількості 569,130 тон.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2011р. по справі № 1-83 про обвинувачення Кравченко Олександри Михайлівни встановлено наступне.

Кравченко О.М., будучи головою ФГ «Валерія ЛЛЛ», 09.12.08р. домовилась з директором ТОВ «Агропромхім»Павлюшиним С.В. про надання їй у позику насіння соняшнику у кількості 569,130 т, яке знаходилося на зберігання у ВАТ «Радівський елеватор», терміном на один рік. ТОВ «Агропромхім»переоформило насіння соняшнику на відповідача, після чого ФГ «Валерія ЛЛЛ» реалізувало насіння, а коштами розпорядилося на свій розсуд.

З метою забезпечення повернення насіння соняшнику сторони домовилися і 10.12.08 уклали договір зберігання та підписали акт приймання-передачі майна за договором зберігання від 10.12.2008р.

Таким чином вироком встановлено, що між сторонами фактично склалися правовідносини з договору позики, а договір зберігання, який укладений сторонами 10.12.08р. є удаваним.

Згідно ст..ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тому, у даному випадку відносини сторін повинні регулюватися правилами щодо договору позики.

Господарський суд необґрунтовано дійшов висновку, що між сторонами правовідносини виникли з договору зберігання, оскільки вироком суду встановлено, що сторони бажали укласти і між ними відбувся договір позики.

Відповідно до ст..1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Вироком суду встановлено, що насіння бралося відповідачем у позику терміном на 1 рік, тому ФГ «Валерія ЛЛЛ»повинно було повернути насіння соняшнику 09.12.2009 року. Однак не повернуло, не зважаючи на вимоги позивача та його претензії, які направлялися відповідачу.

Оскільки факт отримання насіння соняшнику підтверджується вироком суду, не заперечуються відповідачем, доказів повернення насіння соняшнику відповідачем не надано, вироком суду не підтверджено факту повернення то позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу насіння соняшнику в кількості 569,130 тон підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення неустойки у розмірі 2 109 056,07 грн., то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки сторонами у письмовій формі, як того вимагає ст..547 ЦК України, правочин щодо неустойки не укладався.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню.

Судовий збір, відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Валерія ЛЛЛ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2012 року у справі №5013/1149/12 скасувати частково та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Фермерське господарство "Валерія ЛЛЛ" (Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка, вул.. Леніна, 117, ідентифікаційний код 34869803) повернути з Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМХІМ" (Дніпропетровська обл.., м. Жовті Води, вул.. Об'їзна, 3/Л, ідентифікаційний код 33513430) 569,13 тонн насіння соняшника.

Стягнути з Фермерського господарства "Валерія ЛЛЛ" (Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка, вул.. Леніна, 117, ідентифікаційний код 34869803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМХІМ" (Дніпропетровська обл.., м. Жовті Води, вул.. Об'їзна, 3/Л, ідентифікаційний код 33513430) 32 973,48 грн. судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

Повний текст постанови складено 19.11.2012р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.В.Чоха

---

Л.О.Чимбар