Постанова

від 21.11.2012 по справі 5020-832/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Справа № 5020-832/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради)

відповідача: Гладченко О.І., довіреність № 17/0/2-12 від 03 січня 2012 року (публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго")

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 17 вересня 2012 року у справі № 5020-832/2012

за позовом комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради (вул. Очаковців, 6, місто Севастополь, 99011)

до публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99040)

про відміну оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ :

23 липня 2012 року комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про відміну оперативно -господарської санкції (а.с. 2-9, т. 1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" під час перевірки були порушені вимоги Правил користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року за № 28 (далі - ПКЕЕ), а саме, перевірка проведена без участі уповноваженого представника позивача, оскільки останнього не було належним чином повідомлено про час та місце проведення перевірки. Крім того, акт, який складений за результатами перевірки, не відповідає вимогам пункту 6.41 ПКЕЕ.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17 вересня 2012 року у справі № 5020-832/2012 позовні вимоги задоволенні у повному обсязі (а.с. 138-143, т. 1).

Рішення обґрунтовано тим, що оцінивши подані сторонами доказами у підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов до висновку, що заявлена позивачем вимога про скасування оперативно-господарської санкції, а саме, рішення комісії публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" по розгляду акта від 23 березня 2012 року за № 0106771 про порушення споживачем "Правил користування електричною енергією", яке оформлене протоколом № 79 від 03 квітня 2012 року, про нарахування позивачу 3312,74 грн. вартості не облікованої електроенергії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статей 1, 26, 27 Закону України „Про електроенергетику", а також суд неправильно застосував норми пунктів 3.3, 6.41 ПКЕЕ. Вказане, призвело до прийняття неправомірного рішення, яким суд звільнив комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради від виконання зобов'язань за договором № 182, у частині слати збитків у сумі 3312,74 грн., нарахованих у відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

У судовому засіданні, яке призначено на 14 листопада 2012 року, було оголошено перерву до 21 листопада 2012 року.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 21 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Рибіна С.А.

21 листопада 2012 року від комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження по скарзі публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго". Клопотання мотивовано тим, що заявником апеляційної скарги не надано доказів направлення іншій стороні копії апеляційної скарги з додатками, що суперечить статтям 56, 95 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія, розглянувши заявлене комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради клопотання, встановила наступне.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини 1 статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до апеляційної скарги додано фіскальний чек Севастопольської дирекції УГППС „Укрпошта" від 11 жовтня 2012 року № 5785, як на підтвердження направлення комунальному підприємству "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради копії апеляційної скарги.

Господарському суду необхідно враховувати таке, що розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.

Таким чином, фіскальний чек Севастопольської дирекції УГППС „Укрпошта" від 11 жовтня 2012 року № 5785 є належним доказом направлення публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" копії апеляційної скарги на адресу комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради

Стосовно доводів щодо не направлення додатків, які долучені до апеляційної скарги, слід зазначити, що публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до апеляційної скарги додані документи (поштова квитанція, платіжне доручення, клопотання про поновлення строків, копія довіреності), згідно з вимогами статті 94 Господарського процесуального кодексу України, які не є новими доказами у справі. Крім того, рішення Севастопольської міської ради № 664 від 19 квітня 2011 року, яке додано до апеляційної скарги, є загально доступним через інформаційні системи.

Крім того, судова колегія зазначає, що комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не було позбавлено права на ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи викладене, клопотання комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради про закриття апеляційного провадження не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні, яке призначено на 21 листопада 2012 року, представник публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради явку уповноваженого представника не забезпечило, про час та місце судового засідання повідомлено своєчасно та належним чином. Про причини неявки не повідомило.

З урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2002 року між публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (далі - Енергопостачальна організація) та комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради (далі - Абонент) був укладений договір № 182 щодо користування електричною енергією (далі - Договір) (а.с.15-17, т. 1).

Згідно з умовами Договору, Енергопостачальна організація постачає електричну енергію Абоненту, а Абонент - здійснює оплату за споживану електроенергію виключно грошовими коштами на розподільчий рахунок Енергопостачальної організації з тарифів і у терміни згідно умов даного договору та додатків до нього, який скріплений фірмовими печатками підприємств.

23 березня 2012 року працівниками публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" був проведений огляд електроустановок, розташованих за адресою: житловий будинок по вул. Леніна, 72 стосовно господарського освітлення.

За результатами цього огляду був складений акт про порушення № 0106771, в якому зафіксовано, що позивачем порушено пункт 7.6 ППКЕЕ, а саме, самовільне підключення електропроводки до електричних мереж, які не є власністю Абонента при наявності договору поза розрахунковим засобом обліку (а.с.13-14, т. 1).

03 квітня 2012 року за результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" був складений протокол № 79, в якому зазначено, що згідно акту № 0106771 складеного 23 березня 2012 року, позивачем допущено порушення ПКЕЕ, а саме: "підключення до електричної мережі поза схемою обліку" та вирішено провести нарахування розміру відшкодування збитків за 6 місяців (а.с.19, т. 1).

Розрахунок виконаний на підставі підпункту 7 пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за № 526 (далі - Методика), яким позивачу нараховано до сплати 3312,74 грн., з ПДВ, проте, в якості порушення визначено: "підключення до електромережі, яка є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів та електропроводки поза зоною розрахункових приладів обліку електроенергії без порушення схеми обліку".

Крім того, у вищезазначеному протоколі зроблено примітку про те, що споживачеві виставлено рахунок від 03 квітня 2012 року за № 17722 на 3312,74 грн., який направлений

на адресу споживача поштою.

Вказані обставини стали підставою для звернення комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради до господарського суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкту, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, перед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, плуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно частини 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першої цієї статті, не є вичерпаним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року № 01-06/249 за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом України прийнято низку постанов, у яких викладено, зокрема такі правові позиції - пункт 11 частини 2 - у спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання - передбачено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди зі застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (постанова від 29 листопада 2010 року № 2-15/1783-2009).

Згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Крім того, порядок і процедуру складення акту про порушення закріплено в пункті 4 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики, від 04 травня 2006 року № 562 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" (надалі Методика).

Зокрема, акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Відповідачем в акті від 23 березня 2012 року за № 0106771 про порушення ПКЕЕ, у якості уповноваженого представника споживача вказаний Федотова А.Л., яка є майстром та згідно з посадовою інструкцією не має права підписувати жодних документів від імені підприємства.

Відповідно до статуту підприємства, підписувати документи від імені підприємства має директор, а також інші працівники за дорученням. Проте, довіреність майстру Федотовій А.Л. на підписання акту про порушення ПКЕЕ не видавалась (а.с.52-56, т. 1).

Таким чином, у вищевказаному акті відсутній підпис уповноваженого представника споживача.

У пункті 3.3 ПКЕЕ зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

Як вбачається з матеріалів справи, внутрішньобудинкові електромережі та прилади обліку електроенергії, які знаходяться за адресою: вул. Леніна, буд. 72, під'їзд 1, не є власністю та не знаходяться на балансі позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розрахункові прилади обліку електроенергії є власністю публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

Додатковою угодою від 28 грудня 2006 року до договору № 182 від 01 лютого 2002 року зазначено, що власником мереж, а також особою, яка зобов'язана здійснювати оплату по договору, є комунальне підприємство „Енергосервіс"

Таким чином, зазначення у акті про порушення ПКЕЕ № 0106771, в якості споживача комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради є хибним.

Крім того, у пункті 3.3 ПКЕЕ зазначено, що збереження засобів обліку покладається на організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування. Проте, під'їзд 1, у буд. 72 по вул. Леніна, не є власністю позивача та не знаходиться у його користуванні.

Як вбачається з матеріалів справи, видом діяльності позивача є прибирання сходових кліток, прибирання прибудинкової територій, підготовка житлового будинку до експлуатації у сезонний період, поточний ремонт конструктивних елементів будинку. Вказані послуги включаються до квартплати. В тариф квартплати не входять послуги, які б виконувались позивачем, що пов'язані з електричними внутрибудинковими мережами.

Частиною 2 статті 637 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до пункту 4.4 типового договору про постачання електричної енергії (додаток № 3 до ПКЕЕ) у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін Договору в двох примірниках. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту.

Відповідач про проведення перевірки повинен був повідомити позивача. Проте, позивач не був належним чином повідомлений відповідачем про дату і місце проведення перевірки, а також про необхідність складання акту.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Акт про порушення був вручений не уповноваженому представнику позивача, що є не відповідним вимогам пункту 6.42 ПКЕЕ.

На підставі вищезазначеного акту порушень представниками відповідача під час засідання комісії з розгляду актів про порушення було визначено обсяг недоврахованої електроенергії та сума завданих позивачем збитків згідно з пунктом 2.9 Методики, а саме, 3312,74 грн., про що 03 квітня 2012 року складено протокол засідання комісії з розгляду акту № 0106771 від 23 березня 2012 року про порушення ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 6.40. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Даною Методикою передбачено, що вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, як зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (підпункт 7 пункту 2.1).

Згідно з пунктом 2.9. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики, а саме:

Wдоб.с.п. = P с.п · t вик.с.п,

де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази:

Рс.п = I · Uном. фаз.· cos(фі);

у разі підключення до трьох фаз

Рс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cos(фі),

де I - сила струму, визначена, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення до мережі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати (згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), A;

При цьому, поперечна площа проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Отже, поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, (необхідний показник для обрахування обсягу недорахованої електроенергії згідно формули 2.7) встановлюється на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Відповідно до частин 1-2 статті 11 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватись, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли перевірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно частини 2 пункту 6.41 ПКЕЕ, в акті про порушення споживачем ПКЕЕ, мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного можна дійти висновку, що у разі необхідності застосування при проведенні розрахунку збитків даних, які потребують вимірювання, в акті про порушення Правил має бути вказано інвентаризаційний номер засобу вимірювальної техніки, яким було здійснено вимірювання поперечної площі перерізу кабелів (проводів) та дату його перевірки, оскільки це впливає на обґрунтованість та правильність розрахунку.

Проте, в акті про порушення від 23 березня 2012 року не зазначено, яким засобом вимірювальної техніки було встановлено переріз проводу, яким на думку відповідача здійснювалося самовільне підключенні, що є порушенням вимог частини 2 пункту 6.41 ПКЕЕ. Також, зазначені відомості відсутні і в протоколі засідання комісії.

Крім того, згідно формули 2.7 Методики, у разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії відповідач при розрахунку косинус кута визначив рівним саме 0,9, що свідчить про відсутність під час проведення перевірки дотримання позивачем ПКЕЕ, у представників відповідача, відповідних засобів вимірювальної техніки (а.с.20, т.1).

Окрім того, як вбачається зі змісту акту про порушення ПКЕЕ від 23 березня 2012 року під час проведення перевірки було встановлено факт самовільного підключення електропроводки до електричних мереж, які не є власністю споживача при наявності договору поза розрахунковим засобом обліку.

Однак, акт про порушення не містить відомостей щодо фактичних обставин порушення, яке начебто було виявлено у споживача під час обстеження 23.03.2012, з опису зазначеного в ньому порушення, не можливо встановити конкретного місця приєднання електропроводки, способу її прокладення та можливості безоблікового електроспоживання за її допомогою, тоді як необхідність зазначення цих даних передбачена Правилами.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного підключення безоблікової електропроводки до електромережі відповідача та безоблікового споживання ним електричної енергії, тоді як виходячи з аналізу вимог Правил перерахунок обсягу електричної енергії здійснюється при наявності як самого порушення, так і мети, в даному випадку, безоблікове споживання.

Таким чином, оскільки акт № 0106771 від 23 березня 2012 року не відповідає вимогам пункту 6.41 ПКЕЕ, так як не містить вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, він не може бути належним доказом у справі.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи, відсутні інші докази у підтвердження факту самовільного підключення електропроводки до електричних мереж, безоблікового використання електроенергії та правильності даних, які визначені в акті та є необхідними для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку вартості не облікованої електроенергії, відповідачем суду надано не було.

Крім того, співставляючи складені енергопостачальною організацією документи: акт про порушення № 0106771 від 23 березня 2012 року, протокол № 79 від 03 квітня 2012 року та розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії до вказаного акту про порушення, неможливо встановити, за яке саме порушення ПКЕЕ до споживача застосовано оперативно-господарську санкцію.

Згідно акту про порушення споживачем допущено: "безоблікове користування", у відповідності з протоколом порушенням є "підключення господарського освітлення безобліково", а розрахунком визначено, що порушенням є: "підключення до електромережі, яка є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів та електропроводки поза зоною розрахункових приладів обліку електроенергії без порушення схеми обліку", що у свою чергу є порушенням вимог пункту 6.41. ПКЕЕ, у відповідності з яким в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем недоведено факту самовільного підключення (фактичного) електропроводки до електричних мереж та безоблікового споживання позивачем електричної енергії, а також правильності визначених в акті про порушення даних необхідних для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статей 1, 26, 27 Закону України „Про електроенергетику", а також суд неправильно застосував норми пунктів 3.3, 6.41 ПКЕЕ, є необґрунтованими.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд звільнив комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради від виконання зобов'язань за договором № 182, у частині слати збитків у сумі 3312,74 грн., нарахованих у відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, слід зазначити.

Судом, під час розгляду справи, був встановлений факт неправомірного нарахування позивачу 3312,74 грн., оскільки акт від 23 березня 2012 року за № 0106771, на підставі якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 79 від 03 квітня 2012 року, складений з порушенням ПКЕЕ.

Таким чином, довід відповідача про звільнення від виконання зобов'язань за договором № 182 є необґрунтованим та безпідставним

Публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, не надано інших доказів, які свідчать про порушення позивачем ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17 вересня 2012 року у справі № 5020-832/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Комунальному підприємству "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17" Севастопольської міської ради (вул. Очаковців, 6, місто Севастополь, 99011)

2. Публічному акціонерному товариству "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99040)

3. до господарського суду міста Севастополя