Постанова

від 19.11.2012 по справі 5015/3305/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.12 Справа № 5015/3305/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕлектроГал", вих. № 26 від 12.10.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 27.09.2012р.

у справі № 5015/3305/12 (суддя -Кітаєва С.Б.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕлектроГал", м. Львів

про стягнення 24 249,87 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.09.2012 р. у справі № 5015/3305/12 (суддя -Кітаєва С.Б.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕлектроГал" (надалі -відповідач) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - позивач) 23 627 грн. 13 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 622 грн. 74 коп. та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.10.2012 р. у справі № 5015/3305/12 виправлено описку у резолютивній частині рішення господарського суду Львівської області від 27.09.2012 р. у справі № 5015/3305/12 в даті складення повного тексту та резолютивної частини рішення, яку викладено в наступній редакції: п.1. Позовні вимоги задоволити повністю. п.2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕлектроГал" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 23 627 грн. 13 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 622 грн. 74 коп., та 1609 грн. 50 коп. судового збору; п . 3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України. В судовому засіданні 27.09.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення з урахування вихідних днів 29.09.2012р. та 30.09.2012р. складено 02.10.12р.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач протягом періоду з 31.10.2008 р. -14.12.2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 70930,63 грн. Відповідач провів часткову оплату поставленого товару в сумі 43935,46 грн., заборгувавши позивачу 26995,17 грн., що стало причиною укладення сторонами угоди про реструктуризації боргу з метою якнайшвидшого його погашення. Однак, відповідач в порушення умов вищевказаної угоди, оплати за поставлений товар позивачем не здійснив, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково -виробнича фірма «ЕлектроГал», - не погодився з таким висновком місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку. На думку апелянта, суд прийшов до хибного висновку, задоволивши позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та безпідставно відхилив клопотання про відстрочку виконання рішення суду. Відповідач зазначає, що на час укладення угоди про реструктуризацію боргу від 01.03.2011 р. позивачем не ставилась вимога про оплату поставленого товару, а тому не настав термін виконання грошового зобов'язання, як це передбачено правилами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Суд безпідставно відмовив у клопотанні про відстрочку виконання рішення, оскільки не врахував та не надав оцінки поданим доказам в контексті заявленого клопотання і не навів правових обґрунтувань відхилення цих доводів. Просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 622,74 грн. та відстрочити його виконання терміном на три місяці.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу від 16.11.2012р. заперечує доводи останньої, просить рішення господарського суду Львівської області від 27.09.2012 р. залишити без змін.

В судове засідання 19.11.2012 р. представники сторін не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про час та місце судового засідання ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 31.10.2008 р. по 14.12.2010 р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 продала Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково -виробнича фірма «ЕлектоГал»електротовари на загальну суму 70930,63 грн. згідно видаткових накладних, а саме: №46 від 31.10.2008 року згідно рахунку -фактури №СФ-0000061 від 29.10.2008 р. та довіреністю №54 від 31.10.2008 р , згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари -всього на суму з ПДВ -12437,33 грн.; №50 від 05.11.2008 р. згідно рахунку -фактури № СФ-0000063 від 03.11.2008 р. та довіреності відповідача №55 від 14.11.2008р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари -всього на суму з ПДВ -1542,92 грн.; №54 від 21.11.2008 р. згідно рахунку -фактури № СФ-0000075 від 19.11.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари -всього на суму з ПДВ -3357,42 грн.; №55 від 21.11.2008р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000076 від 19.11.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари -всього суму з ПДВ- 5054,40 грн.; №56 від 21.11.2008 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000077 від 19.11.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -48,00 грн.; №63 від 26.11.2008 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000085 від 30.11.2008 р., згідно яких ТзОВ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари -всього на суму з ПДВ -842,40 грн.; №65 від 28.11.2008 р. згідно рахунку - фактури №СФ-0000088 від 02.12.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ - 1684,80 грн.; №66 від 28.11.2008 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000083 від 28.11.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари сього на суму з ПДВ -1486,08 грн.; №67 від 28.11.2008р. згідно рахунку фактури №СФ-0000090 від 02.12.2008р., згідно яких ТзОВ НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -1656,00 грн.; №70 від 28.11.2008 р . згідно рахунку -фактури №СФ-0000084 від 29.11.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -5090,90 грн.; №71 від 28.11.2008 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000086 від 01.12.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ"ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ-613,25 грн.; №72 від 28.11.2008р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000087 від 01.12.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -3458,10 грн.; №79 від 28.11.2008 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000099 від 28.11.2008р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -1052,40 грн.; №83 від 26.12.2008 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000106 від 26.12.2008 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -15283,20 грн.; №09 від 31.08.2010 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000010 від 31.08.2010 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -12404,36 грн.; №25 від 28.10.2010 р. згідно - рахунку фактури №СФ-0000040 від 28.10.2010 р. та довіреності №214 від 25.10.2010 р., згідно яких ТзОВ "НВФ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -1183,68 грн.; №24 від 28.10.2010 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000034 від 25.10.2010 р. та довіреності №214 від 25.10.2010 р., згідно яких ТзОВ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -2367,36 грн.; №29 від 06.11.2010 р. згідно рахунку -фактури №СФ-0000045 від 06.11.2010 р. та довіреності №235 від 05.11.2010 р., згідно яких ТзОВ "ЕлектроГал" отримало від ФОП ОСОБА_4 електротовари всього на суму з ПДВ -1368,04 грн. (а.с. 91-119, т.1).

На підтвердження вказаних вище господарських операцій позивачем підписано податкові накладні, в яких умовою поставки є рахунки -фактури (вказані у видаткових накладних), та які направлялись відповідачу, про що свідчать квитанції «УКРПОШТИ»про направлення поштової кореспонденції з вказанням адресата ТзОВ «НВФ «ЕлектоГал»(а.с.91-119,т.1).

Судова колегія, вивчивши первинні документи щодо проведення господарських операцій між сторонами, зазначає, що в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, оскільки у довіреностях відповідача підставою для отримання товару від позивача зазначено видаткові накладні, у видаткових накладних -конкретні рахунки -фактури, податкових накладних -рахунки фактури.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач, підписавши видаткові накладні на отримання товару, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідать вимогам , статті 9 названого Закону зобов'язався провести розрахунки за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов"язання визначається за правилами , встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків та виписки банку відповідач провів часткову проплату поставленого товару на суму 43935,46 грн., зокрема : 03.11.2008 р. -11078,64 грн., 05.11.2008 р. - 1322,50 грн., 13.11.2008 р. -220,41 грн., 19.11.2008 р. -1358,69 грн., 20.11.2008р. -1684,80 грн., 21.11.2008 р. - 1684,80 грн., 24.11.2008 р. -3357,42 грн., 25.11.2008 р. -588,00 грн., 26.11.2008р. -842,40 грн., 02.12.2008 р -842,40 грн., 15.12.2008 р. -1500,00 грн., 06.10.2009 р. -1000,00 грн., 23.06.2010 р. -2000,00 грн., 25.06.2010 р. -500,00 грн., 10.09.2010 р. -1700,00 грн., 23.09.2010 р -2000,00 грн., 06.10.2010 р. -2300,00 грн., 25.10.2010 р.-2367,36 грн., 26.10.2010 р. -1000,00 грн.,29.10.2010р. -2183,68 грн., 01.11.2010р. -1500 грн., 03.11.2010 р. -500,00 грн., 17.11.2010 р. -1000,00 грн.,14.12.2010 р. -1404,36 грн.(а.с. 125-136, т.1).

Таким чином, з боку відповідача утворився борг в розмірі 26995,17 грн. (70930,63 грн. загальна вартість електротоварів, отриманих за період з 31.10.2008 р. по 14.12.2010 р.- 43935,46 грн. сума грошових коштів, сплачених за отримані електроприлади в період з 31.12.2008 р. по 14.12.2010 р.).

Матеріалами справи підтверджено, що 6 травня 2010 р. Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «ЕлектроГал»направлено вимогу №03/10 про погашення боргу за отриманий товар з Актом звірки взаєморозрахунків за період з 20.11.2008 р. -22.03.2010 р. (а.с. 90,т.1), про що свідчить опис вкладення у цінний лист та чек «УКРПОШТИ»(а.с.120,121, т.1).

Також, факт заборгованості відповідача підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково -виробнича фірма «ЕлектроГал»за період з 31.10.2008 р. -01.03.2011 р., в якому сторони погодили, що станом на 01.03.2011 р. заборгованість товариства складає 26995,17 грн. Даний Акт підписаний обома сторонами та скріплений відтисками їх печаток (а.с.14,т.1).

З метою якнайшвидшого погашення заборгованості між сторонами 01.03.2011 р. укладено угоду про реструктуризацію боргу на суму 26995,17 грн.

Відповідно до п. 2 вищезазначеної угоди, сторони передбачили, що з метою якнайшвидшого погашення вказаної вище заборгованості товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕлектроГал" зобов"язується сплатити ФОП ОСОБА_2 кошти у строки, відповідно до графіка, який вказаний та розписаний в п.2 угоди про реструктуризацію боргу. Так, відповідно до п.2 Угоди відповідач зобов"язався сплатити на протязі року до 01 числа кожного поточного місяця грошові кошти рівними частинами, щомісячними платежами в сумі 2 250,00 грн. за період з моменту укладення угоди до 01.03.2012 року до 01.03.2012 року.

Пунктом 4 угоди передбачено, що з дня повного виконання зобов"язань про сплату грошових сум, які передбачені у п.2 цієї угоди, ця угода припиняє свою дію.

Пунктом 6 вказаної угоди сторони стверджують, що ця угода укладена ними з метою створення правових наслідків і не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину (а.с.13, т.1).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в натурі.

Відповідач після укладення Угоди про реструктуризацію боргу в рахунок погашення боргу перед позивачем здійснив два платежі : 30.06.2011 р -1368,04 грн.; 31.05.2012 р -2000,00 грн., заборгувавши 23627,13 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно угоди про реструктуризацію боргу в терміни, вказані в ній не виконував, що стало підставою для неодноразового звернення позивача з вимогами оплати боргу. Зокрема, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «ЕлектроГал»рекомендованим листом надіслана вимога від 07.06.2011 р. (а.с.31,32, т.2), надалі вимога від 12.12.2011 р. (а.с.33-35, т.1), вимога від 15.03.2012 р. з описом вкладення, яка отримана відповідачем 15.03.2012 р. (а.с. 38-41,т.1) та вимога від 18.04.2012 р. з описом вкладення, яка отримана відповідачем 28.05.2012 р. за юридичною адресою та 25.04.2012 р. за фактичною адресою (а.с.42-46,т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, претензії відповідачем залишені без відповідного реагування .

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В даному випадку внаслідок укладення угоди про реструктуризацію боргу у боржника виникло зобов'язання по оплаті одержаного раніше товару на суму 26995,17 грн. у визначені в пункті 2 угоди строки.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за поставлений товар правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 23627,13 грн. (дана сума не заперечується відповідачем).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку позивач скористався своїм правом, наданим йому ст. 625 Цивільного кодексу України та за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в терміни погодженні сторонами в п.2 угоди про реструктуризацію боргу за період з 01.04.2011р. -23.07.2012 р. нарахував три проценти річних в розмірі 622,74 грн., які суд першої інстанції задоволив.

З таким висновком суду не погодився відповідач, зазначивши, що в місцевого господарського суду не було правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивач не звертався з вимогою про оплату товару до моменту укладення угоди про реструктиризацію.

З даного приводу судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявне звернення позивача до відповідача з вимогою оплати боргу за поставлений товар (від 06.05.2010 р. №03/10), яке отримане представником фірми 12.05.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та квитанція «УКРПОШТИ»(а.с. 121,т.1) та неодноразового звернення з вимогою виконання грошового зобов'язання на підставі угоди про реструктуризацію боргу. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що законодавець у ст. 692 Цивільного кодексу України прописав обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої ст. 530 Цивільного кодексу України в даному випадку не застосовуються (така правова позиція висвітлена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012).

В даному випадку передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, 3 % річних в сумі 622,74 грн. входять до складу грошового зобов'язання, а відтак судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такі підлягають задоволенню.

В ході судового розгляду справи відповідачем у відповідності до вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання щодо відстрочення виконання рішення суду на три місяці, вказуючи на відсутність розрахунків перед відповідачем як кредитором з боку бюджетних організацій за виконані товариством роботи і відповідно недостатністю обігових коштів.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, вказана стаття не вимагає.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З аналізу ст. 121 ГПК України вбачається, що розстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Судова колегія вважає, що всупереч вимогам ст. 33 ГПК України відповідач не підтвердив належними доказами неможливість виконання рішення суду. Крім того, з боку позивача було розстрочено борг за поставлений товар на рік рівними платежами, про що укладено угоду про реструктуризацію боргу. Проте, в строк встановлений угодою, боржник грошових зобов'язань не виконав.

Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, відповідачем не надано доказів, про вжиття заходів на повернення заборгованості.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відстрочка даного судового рішення призведе до погіршення його матеріального становища, оскільки у нього існує заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «МАЯК»та Управлінням пенсійного фонду в м. Вінниці, що підтверджується постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.08.2012 р. та претензію від 02.08.2012 р.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для відстрочки виконання рішення суду.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівсько області від 27.09.2012 р. у справі № 5015/3305/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕлектроГал", вих. № 26 від 12.10.2012р. - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 5015/3305/12 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови складено та підписано 22.11.2012 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.