Постанова

від 14.11.2012 по справі 1570/2975/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1570/2975/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека підприємництва та бізнесу»до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Река»про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000522201 від 03.05.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека підприємництва та бізнесу (далі -ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу», або Позивач) з позовом ( а.с. 2-6) до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси (далі -ДПІ, або Відповідач), в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000522201 від 03 травня 2012 року за яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі -ПДВ) в розмірі 27835,00 гривень.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Оскаржуване податкове повідомлення -рішення винесене Відповідачем на підставі акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу» № 554/22-3/34505545 від 18.04.2012 року, але висновки Акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, оскільки порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК) ним не допущено. Позивач вказує, що нарахований ним податковий кредит по господарським операціям з ПП «Река»підтверджуються належним чином складеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Контрагент «ПП Река»як на момент здійснення відповідних господарських операцій, так і на момент розгляду справи в суді зареєстрований платником ПДВ, здає встановлену законодавством звітність з податку на прибуток та ПДВ і сплачує податки.

Як зазначив Позивач, Відповідач ДПІ згідно чинного законодавства не наділена повноваженнями на визнання правочинів недійсними, зокрема нікчемними. Договір, укладений між Позивачем та ПП «Река»відповідає чинному законодавству, зокрема ст. 203 ЦК України. Крім того, Позивач вказує на те, що він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

Ухвалою суду Відповідача - Державну податкову інспекцію в Суворовському районі міста Одеси замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання. Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що вважає позов необґрунтованим, прийняте податкове повідомлення-рішення правомірними, просив в задоволенні позову відмовити.( а.с. 124-125).

Третя особа Приватне підприємство «Река»надало до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 79).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека підприємництва та бізнесу»зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.06.2006 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Одеської області ДПС, у перевіряємому періоді було платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 23090602, виданого ДПІ у Суворовському районі міста Одеси 07.07.2006 року (а.с.26-27).

На підставі наказу ДПІ №188 від 03.04.2012 року «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу»відповідно до ст. 79 ПК України прийнято рішення провести з 04.04.2012 року позапланову невиїзну документальну перевірку позивача по взаємовідносинам з контрагентом -постачальником ПП «Река»за період лютий - квітень 2011 року (а.с.117). 03.04.2012 року ДПІ було видано повідомлення про проведення перевірки № 53/22-3 (а.с.118).

У період з 04.04.2012 року по 10.04.2012 року ДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу» по взаємовідносинам з контрагентом- постачальником ПП «Река»за період лютий - квітень 2011 року за наслідком якої було складено Акт перевірки № 554/22-3/34505545 від 18.04.2012 року (далі -Акт перевірки) (а.с.9-20).

На підставі Акту перевірки № 554/22-3/34505545 від 18.04.2012 року ДПІ 03.05.2012 року прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000522201, за яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 27835,00 гривень (27834,00 гривень - основний платіж, 1,00 гривня -штрафна (фінансова) санкція)(а.с.7).

Згідно висновків Акту перевірки з врахуванням акту перевірки ДПІ у Малиновському районі міста Одеси від 14.11.2011 року №303/23-513/36919740-2380 встановлено порушення Позивачем вимог п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого Позивачем занижено ПДВ у сумі 27834 гривень, в тому числі: за лютий 2011 року у сумі 9417 гривень, березень 2011 року у сумі 9250 гривень, квітень 2011 року у сумі 9167 гривень.

Судом встановлено, що Акт перевірки ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу»базується на висновках акту перевірки «ПП Река», складеного ДПІ у Малиновському районі міста Одеси від 14.11.2011 року №303/23-513/36919740-2380. Згідно даного акту перевірки встановлено відсутність у ПП «Река»необхідних умов для ведення господарської діяльності, в тому числі основних фондів, технічного персоналу, фахівців, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів в зв'язку з чим на підставі ч.1,5 ст. 203, пунктів 1,2 ст.215, ст. 228 ЦК України правочини з контрагентами за січень - квітень 2011 року, податкові зобов'язання і податковий кредит за період січень - квітень 2011 року мають ознаки нікчемності.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі №2а/1570/10346/2-011 (а.с. 136-140), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2012 року (а.с. 141-143) задоволено адміністративний позов ПП «Река»до ДПІ у Малиновському районі міста Одеси. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси щодо проведення невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по декларації за січень-квітень 2011 року, за наслідками яких був складений акт №303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 року «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река»код ЄДРПОУ 36919740 щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року», визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси щодо включення до акту перевірки № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 року висновків щодо нікчемності правочинів (ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст.215, 228 Цивільного кодексу України), укладених ПП «Река» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ПП «Река»з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року та відсутності факту передачі товарів за такими правочинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи набрання законної сили вищевказаною постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/10346/2-011, суд вважає неправомірним посилання в Акті перевірки ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу»на висновки акту перевірки №303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 року "Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река»код ЄДРПОУ 36919740 щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року".

Судом встановлено, що 01.01.2011 року між Позивачем та ПП «Река»було укладено договір №12 згідно п.1.1 якого ПП «Река»(виконавець за договором) взяло на себе зобов'язання надати ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу»(замовник за договором) інформаційно-консультаційні послуги (а.с.81). На виконання умов вказаного договору ПП «Река»на протязі лютого -квітня 2011 року надало Позивачу консультаційні послуги по правовому забезпеченню виробничої діяльності Позивача, виконало заходи інформаційного характеру по забезпеченню виробничої діяльності Позивача, надало консультації з питань підвищення ефективності охорони об'єктів позивача і т.д. Факт надання відповідних послуг підтверджується актами здачі -прийому наданих інформаційно-консультаційних послуг (а.с. 85-87). За отримані послуги ТОВ «Безпека підприємництва та бізнесу перерахувало ПП «Река»грошові кошти у сумі 149 700,00 гривень, що не заперечується ДПІ в Акті перевірки.

Факт надання вищевказаних послуг та їх оплати відображений у бухгалтерському обліку Позивача, що підтверджується журналами № 3 по рахунку № 631, журналами банк по рахунку № 31 за період лютий - квітень 2011 року, наданими Позивачем до суду (а.с. 91-102).

Факт здійснення господарських операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг також підтверджується податковими накладними №1112 від 28.02.2011 року, № 622 від 31.03.2011 року, №602 від 30.04.2011 року, виданими Позивачу ПП «Река»(а.с.88-89). Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним в розмірі 27834,00 гривень включені Позивачем до складу податкового кредиту лютого-квітня 2011 року.

Вищевказані первинні документи бухгалтерського обліку були досліджені ДПІ під час проведення перевірки, жодних зауважень до них ДПІ у Акті перевірки не зазначило.

Відповідно до п. 198.6 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Наявність у платника податку (Позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

ДПІ, посилаючись в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову на порушення Позивачем вимог пунктів 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, не зазначило в чому саме полягають відповідні порушення в зв'язку з чим суд не приймає до уваги ці доводи Акту перевірки.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання Відповідача на те, що укладений між Позивачем та ПП «Река» договір є нікчемним і не спричиняє реального настання правових наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив факт надання ПП «Река»інформаційно-консультаційних послуг Позивачу та оплати їх вартості. А тому суд робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку.

Таким чином укладена угода відповідає загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В даному випадку договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, як вже зазначалося вище, відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також даний договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

Слід зазначити, що Відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких Позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані Позивачу його контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах Відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що Позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угоди, яка суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемною, судом не встановлено.

Оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків Акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочин між Позивачем та ПП «Река»відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Виходячи з норм законодавства, чинного на час формування Позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Река», слід зазначити, що законодавство не зобов'язує Позивача перевіряти сплату контрагентами податків; несплата ПДВ постачальниками товару не впливає на право Позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ при придбанні товару, оскільки ПК не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податків до Державного бюджету.

Тобто, виходячи з викладеного вбачається, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону; сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Незважаючи на це, Відповідачем право Позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від його контрагентів. Невиконання такими особами своїх зобов'язань, тягне негативні наслідки саме для цих осіб.

Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, Відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості винесених ним спірних рішень про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека підприємництва та бізнесу» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби, третя особа Приватне підприємство «Река» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000522201 від 03.05.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 03 травня 2012 року № 0000522201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Безпека підприємництва та бізнесу» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27835,00 гривень (за основним платежем - 27834,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 гривня).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.