Рішення

від 15.11.2012 по справі 5006/47/97/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/47/97/2012                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 15.11.12 р.                                                                                Справа № 5006/47/97/2012                                Господарський суд Донецької області у складі:                          судді          Фурсової С.М., при секретарі          судового засідання                                                            Коржевій Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (83001, місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок № 151; код ЄДРПОУ – 00169845) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» (83076, місто Донецьк, вулиця Герцена, будинок № 40; код ЄДРПОУ – 24466424) про стягнення 1 515,66 гривень за участю представників сторін: від позивача:                     не з'явився від відповідача:           не з'явився                                             С У Т Ь  С П О Р У : Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» звернулося до господарського? суду Донецької області з позо?вом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» борг за активну електроенергію у розмірі 1 187,07 гривень, борг за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 56,85 гривень, суму за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 271,74 гривень, а всього 1 515,66 гривень.    В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 98к від 07 травня 2001 року та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами, та нормативно обґрунтовує свої вимоги статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 193, 216 Господарського кодексу України та статтею 26 Закону України «Про електроелектроенергетику». Ухвалою господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 жовтня 2012 року. Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Ухвалою господарського суду Донецької області від 11 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено до 25 жовтня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду від 01 жовтня 2012 року. Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено до 15 листопада 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду від 01 жовтня 2012 року. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.   Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України, і не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила. Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без поважних причин належним чином повідомленого відповідача, і ненадання ним певних документів, істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішення спору. Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд –                                             В С Т А Н О В И В : Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі – ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України). Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до пункту сьомого статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Так, 07 травня 2001 року між відкритим акціонерним товариством «ПЕМ-Енерговугілля» (нині – публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля») (далі – позивач або постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант» (далі – відповідач або споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії                   № 98к (далі – Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач своєчасно проводити оплату за спожиту електричну енергію, а також виконувати інші умови, визначені Договором. Пунктом 18 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.   Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та представником позивача підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період Договір був чинним. Позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати вартість спожитої електричної енергії та потужності, а також проводити всі види платежів за розрахунковий період, відповідно до діючого законодавства на цей період тарифами та умовами Договору. Додатковою угодою від 07 грудня 2011 року до Договору, підписаною уповноваженими представниками сторін внесено зміни до Договору, зокрема про нижченаведене: 1.          Доповнити Договір новим додатком № 2 «Порядок розрахунків». 2.          Внести зміни до додатку № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та пункт 1 викласти у новій редакції: «покази приладів обліку фіксуються на дату і у спосіб, визначений пунктом 3 цього додатку та 11 числа до одинадцятої години ранку щомісячно через Інтернет-систему «Променерго» передаються постачальнику електричної енергії. У разі ненадання споживачем даних про покази розрахункових приладів/систем обліку чи у разі неможливості отримання постачальником таких даних (незалежно від причин) відповідно до порядку і термінів, наведених у додатку № 4, визначення обсягу спожитої споживачем електричної енергії здійснюється згідно з умовами Договору». 3.          Термін дії цієї додаткової угоди з моменту її укладання до 31.12.2012.    Пунктом 1.2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору передбачено, що за період, погоджений як розрахунковий, визначається обсяг та вартість спожитої активної електричної енергії, величина електричної потужності, обсяги перетікання реактивної електроенергії, здійснюються відповідні розрахунки. Відповідно до пункту 2.1 наведеного додатку, сторони домовились додержуватись наступного порядку розрахунків: 11 числа щомісячно постачальник згідно з умовами цього додатку визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електроенергії та послуг за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період, оформлює зі свого боку та надає споживачу в електронній формі через Інтернет-систему «Променерго», зокрема такі документи: -          рахунки згідно з умовами цього Додатку; -          акт про прийняття-передавання обсягу електроенергії (товарної продукції), переданого через мережі позивача в мережі споживача.     Так, відповідно до актів приймання-передавання електроенергії (товарної продукції), підписаних уповноваженою особою позивача та скріплених його печатками, позивач передав, а відповідач прийняв: -          у вересні 2011 року – активної електроенергії в обсязі 4 271 кВт*год на загальну суму 3 568,85 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 3 404 кВАр*год на загальну суму 119,93 гривень (а.с. 19); -          у жовтні 2011 року – активної електроенергії в обсязі 1 378 кВт*год на загальну суму 1 381,75 гривень, реактивної електроенергії в обсязі 1 098 кВАр*год на загальну суму 38,71 гривень (а.с. 20). Факт отримання актів приймання-передавання електроенергії (товарної продукції) за вересень-жовтень 2011 року підтверджується відміткою представника відповідача про їх отримання. Оплата за платіжними документами проводиться споживачем самостійно протягом п'яти днів після дати, зазначеної в платіжному документі. У випадку такої несплати сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування електричною енергією в частині припинення подачі електроенергії. При несплаті вартості електричної енергії протягом п'яти днів після розрахункової дати, визначної Договором, чи невиконання споживачем графіку погашення заборгованості постачальник доводить до відома споживача про дату та час відключення або обмеження споживання електричної енергії (пункти 6.2, 7 Договору).       Згідно з пунктом 3.2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору, споживач здійснює оплату отриманих від постачальника рахунків за спожиту активну електроенергію самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника у наступні терміни та в наступних розмірах: - до 16 числа поточного місця сплачує суму за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію, з урахуванням сум планових рахунків; - до 16 числа поточного місяця здійснює оплату поточного споживання електроенергії у розмірі 100 % від суми одержаного планового рахунку. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про надання послуг з доставки документів від 07 грудня 2011 року (далі – Договір доставки), відповідно до умов якого позивач надає послуги з доставки документі до відповідача та від нього, а відповідач своєчасно сплачує позивачу вартість послуг відповідно до калькуляції (додаток  № 1), що є невід'ємною частиною договору. Пунктом 2.1 Договору поставки передбачено, що позивач зобов'язується надавати послуги з доставки документів на адресу: 83076, місто Донецьк, Калінінський район, вулиця Герцена, будинок № 40. Доставка здійснюється уповноваженим представником позивача щомісячно до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, у робочі години з понеділка до п'ятниці включно.   Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору поставки, розрахунковим вважається період з «11» числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця. Позивач виставляє рахунок за надані послуги. Послуги за розрахунковий період вважаються наданими після підписання сторонами переліку доставленої документації. Якщо впродовж п'яти календарних з моменту одержання документів відповідач не підпише перелік доставленої документації  та письмово не повідомить про причину відмови у підписанні, то послуги вважаються виконаними.      Строк дії Договору поставки укладається до 31 грудня 2012 року (пункт 5.1). Позивач виставляв відповідачу рахунки за поставлену активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії, повідомлення про припинення подачі електроенергії. Так, відповідно до переліку доставленої документації за вересень 2011 року, позивач передав, а відповідач 20.09.2011 отримав: -   рахунок № 0249/9/1 від 12.09.2011 на оплату боргу за перетікання реактивної електроенергії на суму 119,93 гривень (а.с. 22). З переліку доставленої документації за жовтень 2011 року (а.с. 26) вбачається, що позивач передав, а відповідач 20.10.2011 отримав: -  рахунок № 0249/10 від 14.10.2011 на оплату боргу за спожиту активну електроенергію на суму 1 381,75 гривень; -   рахунок № 0249/10/1 від 14.10.2011 на оплату боргу за перетікання реактивної електроенергії на суму 38,71 гривень; -  акт про прийняття-передавання обсягу електроенергії (товарної продукції) за жовтень 2011 року. Судом встановлено, що відповідачем спожито: у жовтні 2011 року активної електроенергії на суму 1 381,75 гривень, з яких сплачено 194,68 гривень; у вересні-жовтні 2011 року реактивної електроенергії на суму 158,64 гривень, з яких сплачено 101,79 гривень. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача борг за активну електроенергію у розмірі 1 187,07 гривень та борг за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 56,85 гривень. Як впливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої у постановах від 06.06.2012 № 6-49цс12; від 14.11.2011 № 6-40цс11, правовідношення, в якому боржник зобов'язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціни договору, є грошовими зобов'язаннями. Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу електроенергію, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі актами приймання-передавання, надіслав відповідачу відповідні рахунки, а відповідач порушив умови Договору та не здійснив повну оплату вартості електричної енергії, що зумовило позивача звернутися до суду з цим позовом. На час розгляду справи матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо факту споживання ним зазначеної кількості електричної енергії, а також доказів сплати спірної заборгованості. Враховуюче те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 1 187,07 гривень, боргу за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 56,85 гривень обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають фактичним обставинам справи та не спростовані відповідачем, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією  (далі – Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Відповідно до пункту 5.1 Договору, споживач несе відповідальність, передбачену Правилами користування електричною енергією, за порушення раціонального використання електроенергії та недотримання режимів електроспоживання у випадках перевищення договірних величин споживання електроенергії на відповідні періоди (місяць, квартал). При цьому споживач оплачує позивачу вартість електроенергії спожитої більше обумовленої Договором. Вартість електроенергії розраховується згідно тарифів, які формуються згідно порядку, затвердженого Постановою НКРЕ від 22 січня 2001 року № 47 «Про затвердження Порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом». Додатком № 1 до Договору «Договірні величини споживання електричної енергії споживача та субспоживача» сторонами були погоджені договірні величини постачання електричної енергії та потужності на 2011 рік. Договірна величина споживання електричної енергії на вересень 2011 року, визначена в обсязі 4 000 кВт*год (а.с. 17-18). З матеріалів справи не вбачається, що від відповідача на адресу позивача надходила заява про збільшення договірної величини електричної енергії, зокрема, і на вересень 2011 року. Згідно складеного сторонами акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вересень 2011 року, обсяг спожитої відповідачем електроенергії у зазначеному місяці склав 4 271 кВт*год (а.с. 19). Відповідно до переліку доставленої документації за вересень 2011 року, позивач передав, а відповідач 20.09.2011 отримав рахунок № 0249/9/2 від 12.09.2011 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 271,74 гривень (а.с. 24). Наведене свідчить про те, що відповідачем у вересні 2011 року спожито електричної енергії у більшому розмірі, а саме 4 271 – 4 000 = 271, де: -          4 271 кВт*год – спожита відповідачем величина електроенергії у вересні 2011 року; -          4 000 кВт*год – погоджена сторонами величина споживання електричної енергії на вересень 2011 року; -          271 кВт*год – різниця між договірною та спожитою електроенергією. Вартість спожитої позивачем електроенергії складає 271 * 0,83560 = 271,74 гривень з ПДВ, де: -          271 кВт*год – різниця між договірною та спожитою електроенергією; -          0,83560 гривень – тариф за електроенергію. Відповідно до пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24 березня 1999 року, споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частиною п'ятою та шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику». Так, частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про електроенергетику», у разі перевищення договірних величини електроспоживання споживач (відповідач) зобов'язаний сплатити постачальнику (позивачу) двократну вартість електричної енергії різниці фактично спожитої та встановленою договірною величиною електроспоживання. Абзацом першим пункту 6.14 ПЕЕН встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта приймання-передачі електричної енергії. Оскільки зобов'язання щодо сплати рахунку за перевищення договірних величин відповідачем не виконано, то позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірної величини електроспоживання у вересні 2011 року у розмірі 271,74 гривень.   Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною другою статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. На час розгляду справи матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо факту перевищення договірної величини споживання електричної енергії, а також доказів сплати спірної заборгованості. Враховуюче вищевикладене, і те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 271,74 гривень підтверджені наданими документами у справі, обґрунтовані та не спростовані відповідачем, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.   Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.             За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.    Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій. На підставі ст. 129 Конституції України, п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24 березня 1999 року,  ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 67, 179, 193, 216-218, 230, 231 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд –                                                     В И Р I Ш И В : Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» (83076, місто Донецьк, вулиця Герцена, будинок № 40; код ЄДРПОУ – 24466424, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (83001, місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок № 151; код ЄДРПОУ – 00169845, відомості про рахунки в установах банків відсутні) борг за активну електроенергію у розмірі 1 187,07 гривень, борг за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 56,85 гривень, суму за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 271,74 гривень, судовий збір у розмірі 1 609,50 гривень, а всього 3 125 (три тисячі сто двадцять п'ять) гривень 16 копійок. Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку. Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання  повного його тексту та може бути оскаржено через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення. У судовому засіданні 15.11.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2012.            Суддя                                                               Фурсова С.М.