Постанова

від 20.11.2012 по справі 5011-45/6430-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа№ 5011-45/6430-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін: від позивача - Вороненко Р.М.

від відповідача - Булгакова І.В.

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБР

Електрік»

на рішення

господарського суду м. Києва

від 19.09.2012 року.

у справі № 5011-45/6430-2012 (суддя: Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Інженерно - технічна компанія «Автоматик Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБР

Електрік»

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова

спору на стороні Пошта»

відповідача

про стягнення 60 587, 88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.09.2012 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБР Електрик" (02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 55; ідентифікаційний код 32527242, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія «Автоматик Груп» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 18; ідентифікаційний код 33390279, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 60 587 (шістдесят тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 88 коп. - основного боргу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБР Електрік» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судовому засіданні 06.11.2012 року оголошено перерву до 20.11.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжерно-технічна компанія «Автоматик Груп» (далі -позивач) електронним зв'язком 03.08.2010 надіслано запит товариству з обмеженою відповідальністю «ВБР Електрик» (далі - відповідач) на постачання останнім позивачеві датчик рівня UNS2000 Barksdale 0113-182 -5 шт. та реле рівня UNS-ABS Barksdale 0111-396 -5 шт.

На запит позивача відповідачем надіслана комерційна пропозиція від 03.08.2010 № 7373, відповідно до якої відповідач запропонував позивачеві поставити наступний товар: 1) датчик UNS2000 Barksdale, артикул запиту -0113-182, артикул виробника -311236 у кількості п'яти штук; 2) датчик UNS-ABS Barksdale, артикул запиту -0111-396, артикул виробника -316030 у кількості п'яти штук. Загальна вартість комерційної пропозиції відповідача склала 87 609,42 грн., та відповідно до якої передбачена 100 % передоплата.

Відповідно до рахунку-фактури від 20.08.2010 № 6053, виставленого відповідачем позивачеві, загальна вартість товару склала 83 228,94 грн.

Прийнявши пропозицію відповідача, позивач оплатив товар у повному обсязі на суму 83 228,94 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким відповідач зобов'язався поставляти позивачеві товар, а позивач зобов'язувався його прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі договору, який укладений сторонами у спрощеному способі, а саме шляхом оплати позивачем виставлених відповідачем рахунку-фактури від 20.08.2010 № 6053, відповідач поставив, а позивач отримав товар на загальну суму 83.228,94 грн., що підтверджується видатковою накладною від 01.10.2010 № 3712.

Відповідно до видаткової накладної від 01.10.2010 № 3712 відповідачем поставлено позивачеві датчик UNS2000 Barksdale, артикул виробника -311236 у кількості п'яти штук та датчик UNS-ABS Barksdale, артикул виробника -316030 у кількості п'яти штук.

При монтажі отриманого обладнання позивачем виявлена невідповідність товару, оскільки останнім був замовлений, зокрема, датчик рівня UNS2000 Barksdale 0113-182, а замість нього відповідачем був поставлений датчик UNS2000 Barksdale з артикулом виробника -311236.

Рішенням від 26.05.2011 року господарського суду Сумської області у справі № 5021/631/2011 встановлено, що між сторонами на стадії переговорів не була визначена комплектність обладнання, зокрема, щодо наявності у датчику UNS2000 Barksdale 0111-236 в комплекті клемної коробки, про що в подальшому позивач зазначив у листі № 299 від 17.11.2010, вимогах від 22.10.2010 № 304 та від 22.12.2010 № 367.

Водночас у вказаному вище рішенні зазначено, що відповідачем на адресу позивача був надісланий лист від 15.10.2010 № 15-11/10, яким було повідомлено позивача, що оскільки запрошені позивачем датчики (коди: 0113-182, 0111-396) належать виробнику Barksdale, а їх поставку здійснює тільки виробник технологічного обладнання, відповідно було надано пропозицію з кодами -311236 та 316030. Код 311236 відповідає датчику UNS2000 без клемної коробки (код 311238), яку можна замовити окремо, отже ціна на замовлений позивачем датчик була надана без вартості клемної коробки.

Також у рішенні Господарського суду Сумської області від 26.05.2011 р. у справі № 5021/631/2011 йде мова про те, що 22.12.2010 позивач відповідно до накладної на повернення № ВПАГ-0003 надіслав на адресу відповідача придбане позивачем обладнання, а саме датчик UNS2000 Barksdale з артикулом виробника -311236. Оскільки позивач з моменту оплати ним обладнання є його власником, відповідач 11.01.2011 повернув отримане обладнання позивачеві, про що зазначено у повідомленні про повернення обладнання.

А оскільки зобов'язання щодо поставки обладнання між відповідачем та позивачем припинилися внаслідок належного його виконання рішенням Господарського суду Сумської області від 26.05.2011 у справі № 5021/631/2011, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 та постановою Вищого Господарського Суду України від 13.12.2011 року у позові відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не отримав товар, повернутий йому відповідачем, тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань за договором. Отже, з урахуванням наведеного вище, вимога позивача про стягнення з відповідача суми збитків у сумі 60587,88 грн. обґрунтована матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» не підтверджував а ні факту отримання, а ні факту не отримання від позивача для відправки відповідачу вантажу, враховуючи відсутність оригіналу товарно-транспортної накладної та відомостей про отримання вантажу позивачем.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів даної справи, судами встановлений факт повернення обладнання Відповідачем Позивачу. Що стосується факту отримання Позивачем датчиків, то це правовідносини, що виникають із договору перевезення вантажів автомобільним транспортом, тобто є предметом окремого позову.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2011 року передбачено, що автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення;

Таким чином, в разі неотримання вантажу, направленого на його адресу Відповідачем, Позивач повинен був звернутися із відповідною претензією до перевізника. В разі відмови перевізника повернути вантаж, із відповідним позовом до господарського суду.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Проте, під час розгляду справи судом першої інстанції Позивачем не доведені вказані складові, не зазначені вони і в рішенні, що оскаржується. Більш того, рішенням господарського суду Сумської області від 26 травня 2011 року по справі №5021\631\2011 ТОВ «Інженерно-технічна компанія «Автоматик Груп» було відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ТОВ «ВБР Електрік» 59587 грн. 88 коп. Зазначене рішення було залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2011 року. Тобто, вказаними судовими рішеннями встановлено відсутність вини ТОВ «ВБР Електрік» в порушенні господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Також суд першої інстанції не врахував протиправність поведінки самого Позивача.

Так, Позивач отримавши від Відповідача відмову від задоволення претензії, без будь-якого узгодження із Відповідачем направив на його адресу придбане обладнання. При цьому, в додатковому обгрунтуванні до позовної заяви Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив всіх достатніх дій щодо збереження обладнання стосовно якого між сторонами виник спір. Однак, суд першої інстанції також не врахував той факт, що між Позивачем та Відповідачем відсутній будь-який договір відповідального зберігання, а також той факт, що Відповідач не мав підстав для його зберігання, адже з моменту придбання обладнання право власності на нього переходить до покупця, тобто Позивача. Даний факт було встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 26 травня 2011 року по справі №5021\631\2011.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити та скасувати рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2012 року у справі № 5011-45/6430-2012 скасувати і прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія «Автоматик Груп» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 18; ідентифікаційний код 33390279, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБР Електрик" (02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 55; ідентифікаційний код 32527242, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 5011-45/6430-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 22.11.2012 року.