Постанова

від 24.01.2013 по справі 5011-45/6430-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. Справа № 5011-45/6430-2012 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівДанилової Т.Б., Ходаківської І.П.(доповідач), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" на постанову від 20.11.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі№5011-45/6430-2012 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" до 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБР Електрік" Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" простягнення 60 587, 88 грн. За участю представників сторін:

Від позивача- Вороненко Р.М. (дов. від 05.06.12)

Від відповідача- Булгакова І.В. (дов. від 14.01.13)

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.09.2012 року (суддя Балац С.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "ВБР Електрік" на користь ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" 60 587,88грн.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 у складі: Баранця О.М., Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.35 ГПК України.

ТОВ "ВБР Електрік" у відзиві просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Інжерно-технічна компанія "Автоматик Груп" електронним зв'язком 03.08.2010 надіслано запит ТОВ "ВБР Електрик" на постачання останнім позивачеві датчиків рівня UNS2000 Barksdale 0113-182 -5 шт. та реле рівня UNS-ABS Barksdale 0111-396 -5 шт.

На запит позивача відповідачем надіслана комерційна пропозиція від 03.08.2010 № 7373, відповідно до якої відповідач запропонував позивачеві поставити наступний товар: 1) датчик UNS2000 Barksdale, артикул запиту -0113-182, артикул виробника -311236 у кількості п'яти штук; 2) датчик UNS-ABS Barksdale, артикул запиту -0111-396, артикул виробника -316030 у кількості п'яти штук. Загальна вартість комерційної пропозиції відповідача склала 87 609,42 грн., та відповідно до якої передбачена 100 % передоплата.

Відповідно до рахунку-фактури від 20.08.2010 № 6053, виставленого відповідачем позивачеві, загальна вартість товару склала 83 228,94 грн.

Прийнявши пропозицію відповідача, позивач оплатив товар у повному обсязі на суму 83 228,94 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, судами встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким відповідач зобов'язався поставляти позивачеві товар, а позивач зобов'язувався його прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами також встановлено, що на підставі договору, який укладений сторонами у спрощеному способі, а саме шляхом оплати позивачем виставлених відповідачем рахунку-фактури від 20.08.2010 № 6053, відповідач поставив, а позивач отримав товар на загальну суму 83.228,94 грн., що підтверджується видатковою накладною від 01.10.2010 № 3712.

Відповідно до видаткової накладної від 01.10.2010 № 3712 відповідачем поставлено позивачеві датчик UNS2000 Barksdale, артикул виробника -311236 у кількості п'яти штук та датчик UNS-ABS Barksdale, артикул виробника -316030 у кількості п'яти штук.

При монтажі отриманого обладнання позивачем виявлена невідповідність товару, оскільки останнім був замовлений, зокрема, датчик рівня UNS2000 Barksdale 0113-182, а замість нього відповідачем був поставлений датчик UNS2000 Barksdale з артикулом виробника -311236.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до рішення від 26.05.2011 року господарського суду Сумської області у справі № 5021/631/2011 (за позовом ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" до ФОП Германа Ю.О., ТОВ "ВБР Електрік" про стягнення 60 587,88грн.) між сторонами на стадії переговорів не була визначена комплектність обладнання, зокрема, щодо наявності у датчику UNS2000 Barksdale 0111-236 в комплекті клемної коробки, про що в подальшому позивач зазначив у листі № 299 від 17.11.2010, вимогах від 22.10.2010 № 304 та від 22.12.2010 № 367.

Водночас у вказаному вище рішенні зазначено, що відповідачем на адресу позивача був надісланий лист від 15.10.2010 № 15-11/10, яким було повідомлено позивача, що оскільки запрошені позивачем датчики (коди: 0113-182, 0111-396) належать виробнику Barksdale, а їх поставку здійснює тільки виробник технологічного обладнання, відповідно було надано пропозицію з кодами -311236 та 316030. Код 311236 відповідає датчику UNS2000 без клемної коробки (код 311238), яку можна замовити окремо, отже ціна на замовлений позивачем датчик була надана без вартості клемної коробки.

Також у рішенні Господарського суду Сумської області від 26.05.2011 у справі № 5021/631/2011 зазначено, що 22.12.2010 позивач відповідно до накладної на повернення № ВПАГ-0003 надіслав на адресу відповідача придбане позивачем обладнання, а саме датчик UNS2000 Barksdale з артикулом виробника -311236. Оскільки позивач з моменту оплати ним обладнання є його власником, відповідач 11.01.2011 повернув отримане обладнання позивачеві, про що зазначено у повідомленні про повернення обладнання.

Позивач, посилаючись на ст.ст.509, 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача вартості повернутого товару.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 26.05.2011 у справі № 5021/631/2011, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 та постановою Вищого Господарського Суду України від 13.12.2011 року у позові відмовлено повністю (позов заявлявся на підставі ст.ст.11, 525, 526, 530, 610,612, 684 ЦК України), оскільки зобов'язання щодо поставки обладнання між відповідачем та позивачем припинилися внаслідок належного його виконання.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що рішенням господарського суду по справі № 5021/631/2011 було встановлено, що зобов'язання щодо поставки обладнання між відповідачем та позивачем припинилися внаслідок належного його виконання, у позивача відсутні були правові підстави для звернення до суду 17.05.2012 з позовом про стягнення коштів за повернутий товар за статтями цивільного кодексу, які регулюють виконання договірних зобов'язань та відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань. Тобто, при вирішенні спору між тими ж сторонами (ТОВ "ВБР Електрік" та ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп") за тих же підстав вже були встановлені факти щодо виконання зобов'язання відповідачем у справі №5021/631/2011.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" залишити без задоволення.

Постанову від 20.11.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі №5011-45/6430-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська