Постанова

від 21.11.2012 по справі 57/444

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Справа № 57/444 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б., розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 у справі № 57/444 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредобанк" до відповідачівСпільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" провизнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача: Ковалик Г.І., дов. від 15.11.2012 № 6072

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Спільного українсько - італійського підприємства "Прогрессо - Італія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта - 2000" про визнання недійсним рішення вищого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" щодо включення (прийняття) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000"; визнання недійсним рішення вищого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" щодо збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" за рахунок додаткового внеску Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія" у розмірі 5410 000 грн. та за рахунок внеску Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком" у розмірі 144590000 грн.; визнання недійсним рішення вищого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" про припинення юридичної особи, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000"; зобов'язання державного реєстратора Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим - Воробйову Олену Данилівну скасувати реєстраційну дію, а саме: включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000"; зобов'язання державного реєстратора виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим - Воробйову Олену Данилівну скасувати реєстраційну дію, а саме: збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" за рахунок додаткового внеску Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія" у розмірі 5410000 грн. та за рахунок внеску Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком" у розмірі 144590000 грн.; зобов'язання державного реєстратора Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим - Воробйову Олену Данилівну скасувати реєстраційну дію, а саме: реєстрацію рішення вищого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" про припинення юридичної особи, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000"; стягнення солідарно зі Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком" судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2011 у справі №57/444 (суддя Гулевець О.В.) залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" в якості відповідача -3.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 у справі № 57/444 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гулевець О.В., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 у справі № 57/444 (колегія суддів у складі: головуючого судді Синиці О.Ф., суддів Зеленіна В.О., Пашкіної С.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 у справі № 57/444 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій є безпідставними, оскільки позивач не є учасником (засновником, акціонером) ТОВ "Джаліта -2000", у тому числі такого, що вибув, а тому не відноситься до суб'єкта корпоративного права. Порушення прав позивача як кредитора за кредитним договором та як заставодержателя за договором застави корпоративних прав, прийняттям спірних рішень не відбулося. Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариств "Кредобанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 у цій справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 03.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (позивачем) та Спільним українсько-італійським підприємством "Прогрессо-Італія" (відповідачем -1) укладено кредитний договір № 81.

Для забезпечення виконання вказаного кредитного договору, 26.12.2007 між Спільним українсько-італійським підприємством "Прогрессо-Італія" (відповідачем-1, заставодавцем) та Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (позивачем, заставодержателем) укладено договір застави корпоративних прав.

Відповідно до пункту 1.3 договору застави корпоративних прав, в забезпечення виконання зобов'язань, що забезпечені заставою, Спільне українсько-італійське підприємство "Прогрессо-Італія" передало в заставу Публічному акціонерному товариству "Кредобанк" належні йому корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000", пов'язані з володінням 100,00 % розміру статутного капіталу вказаного товариства. Зазначені корпоративні права передаються в заставу в повному обсязі, передбаченому законодавством України та статутними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000". Корпоративні права, пов'язані з володінням 100,00 % розміру статутного капіталу Товариства обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000", належать Спільному українсько-італійському підприємству "Прогрессо-Італія" на підставі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000", зареєстрованого в новій редакції державним реєстратором виконавчого комітету Ялтинської міської ради Воробйовою О.Д. 26 грудня 2007 року, номер запису 1461050010000911. Частка Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія" у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" сплачена повністю, що підтверджується довідкою, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" від 26 грудня 2007 року.

Згідно з пп. "а" п. 3.6. договору застави корпоративних прав, Спільне українсько-італійське підприємство "Прогрессо-Італія" (заставодавець) за згодою Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (заставодержателем) вправі позитивно голосувати щодо прийняття до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" інших осіб.

Частиною 2 пункту 3.6. договору застави корпоративних прав передбачено, що з метою одержання такої загоди Спільне українсько-італійське підприємство "Прогрессо-Італія" (заставодавець) повинне направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Публічному акціонерному товариству "Кредобанк" (заставодержателю) письмове звернення, в якому зазначити суть, зміст та фінансові показники операції, що має намір здійснити. У разі, якщо у місячний строк з моменту отримання Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (заставодержателем), такого звернення, останній не повідомить Спільне українсько-італійське підприємство "Прогрессо-Італія" (заставодавця) письмово про свою незгоду з такою операцією (операціями), вважається, що Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (заставодержателем) надано згоду. Таке повідомлення Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про незгоду повинне надсилатись Спільному українсько-італійському підприємству "Прогрессо-Італія" рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №32863361 від 07.09.2011, корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Джаліта - 2000", пов'язані з володінням 100,00% розміру статутного капіталу вказаного товариства, заставна вартість майна становить 4040000,00грн., обтяжувачем вказаного майна значиться КФ ВАТ "Кредобанк".

Обґрунтовуючи заявлений позов, ПАТ "Кредобанк" посилається на те, що всупереч вимогами договору застави корпоративних прав від 26.12.2007 відповідачем -1 - Спільним українсько-італійським підприємством "Прогрессо-Італія" вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" прийнято рішення про включення до складу засновників останнього Товариство з обмеженою відповідальністю "Київбудком", та збільшено статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" за рахунок додаткового внеску Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія" на загальну суму 7610000,00 грн. та за рахунок додаткового внеску Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудком" на загальну суму 144590000,00 грн. На думку позивача, прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" спірні рішення щодо внесення змін до складу учасників ТОВ "Джаліта-2000", збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Джаліта-2000" та припинення ТОВ "Джаліта-2000" без згоди позивача, порушують права та інтереси останнього, щодо звернення стягнення на предмет застави - корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" та унеможливлюють забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором № 81 від 03.12.2007

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті виходив з того, що позивач не є учасником (засновником, акціонером) господарського товариства, у тому числі такого, що вибув, отже позивач у даній справі не є суб'єктом корпоративного права; зі змісту позову вбачається, що відбулося порушення прав позивача як кредитора за кредитним договором та як заставодержателя за договором застави корпоративних прав, отже позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх права та інтересів.

Мотивуючи необґрунтованість заявлених позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, виходячи з положень наведеної норми, господарському суду підвідомчі корпоративні спори: між учасниками товариства; між учасником та господарським товариством, які мають бути пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.

При цьому, пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України не відносить до складу сторін корпоративного спору осіб, що не є учасниками (акціонерами) відповідних товариств, зокрема, кредиторів, заставодержателів, орендарів майна.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи те, що ПАТ "Кредобанк" не є учасником господарського товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000", господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що останнє не відноситься

до суб'єкта корпоративних відносин у справі.

Прийняття рішення про включення (прийняття) нового учасника до складу учасників та збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" є правом товариства згідно зі ст.ст. 16, 52 Закону України "Про господарські товариства", ст. 144 Цивільного кодексу України, яке не може бути обмежене, крім випадків передбачених законом.

Посилання скаржника на положення статті 50 Закону України "Про заставу", зокрема, згідно з пунктом 3 якої заставодавець зобов'язаний не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого майна чи зменшення його вартості, не приймаються колегією суддів як необґрунтовані, оскільки право застави ПАТ "Кредобанк" за договором застави корпоративних прав від 26.12.2007 не припинилось.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, враховуючи те, що останнім отримано лише копію оскаржуваної постанови не беруться судом касаційної інстанції до уваги, оскільки відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України" перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям надсилається решта примірників процесуального документа, засвідчених відміткою, складеною зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує примірник, її ініціалів та прізвища. Підпис працівника служби діловодства або іншої відповідальної особи (секретар суду, відповідальний секретар суду, інші працівники, які входять до складу судових палат, відділів тощо), що засвідчує примірник документа, скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади та початок підпису особи, що засвідчує документ. Засвідчувальна відмітка розміщується нижче реквізиту документа "Підпис".

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових актів, оскільки ґрунтуються на переоцінці судом доказів.

Відповідно до частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення та постанови суду апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 107, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 у справі №57/444 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова