Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/0570/13991/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13991/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенко І.М.

при секретарі Бебешко Ю.О.

за участю

представника позивача Яковлєва А.В., за дов. від 17.10.2012 р.,

представника відповідача Малюк Л.В.,за дов. від 02.02.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валери» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання протиправною відмову в проведенні технічної інвентаризації та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валери» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання протиправною відмову в проведенні технічної інвентаризації та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 20 серпня 2009 року між Товарною біржею «Донецька універсальна товарна біржа» та Фондом державного майна України було укладено договір про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності №400. Згідно протоколу проведення торгів на Товарній біржі «Донецька універсальна товарна біржа» №32 від 31.05.2010 року на продаж було виставлено будинок (автостоянка) 1998 року вводу в експлуатацію, інвентаризаційний номер 10310011, розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А, переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Валери».

31.05.2010 року між Комунальним клінічним лікувально-профілактичним закладом «Донецький обласний протипухлинний центр» та ТОВ «Валери» було укладено біржовий контракт №88, за яким позивач придбав у власність зазначений вище об'єкт. Факт проведення правочину було зафіксовано на ТГ «Донецька універсальна товарна біржа». Даний об'єкт було відчужено з дозволу Головного управління охорони здоров'я та на підставі Висновку постійної комісії з питань інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв'язків, комунальної власності і приватизації №49/9 від 13.04.2012 року про надання дозволу ККЛПЗ «Донецький обласний протипухлинний центр» на продаж об'єкту.

Крім того, позивач зазначив, що у відповідності до рішення Виконавчого комітету Будьоннівської районної ради №391/3 від 12.11.2008 року було впорядковано нумерацію та об'єкту (будівлі прохідної автостоянки) було надано адресу: м. Донецьк, вул. Полоцька, буд. 2Д.

23.03.2012 року ТОВ «Валери» звернулось до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» з заявою, відповідно до якої просив провести реєстрацію права власності на будівлю прохідної автостоянки, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька буд. 2А.

Проте, 17.04.2012 року листом №04/1-6108 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» відмовило в проведені технічної інвентаризації вказаного об'єкту, посилаючись на те, що даний об'єкт є малою архітектурною формою, а відповідно до інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом №127 від 24.05.2001 року паспорти на малі архітектурні форми не видаються.

На думку позивача відмова у проведенні технічної інвентаризації на об'єкт є протиправною та прийнятою з порушенням норм чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеній в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважала їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надала суду заперечення, відповідно до яких зазначила, що ТОВ «Валери» звернулося з заявою про виготовлення технічного паспорта на прохідну автостоянки, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А. 28.03.2012 року спеціалістом БТІ м. Донецька при проведенні робіт технічної інвентаризації даного об'єкту, було встановлено, що дана споруда є малою архітектурною формою та не підпадає під ознаки об'єкта нерухомого майна, що відображено в акті поточних змін. 17.04.2012 року позивачу було направлено лист, відповідно до якого зазначено, що у відповідності до наказів Міністерства по питанням житлово-комунального господарства України №21 від 03.02.2009 року, №31 від 07.02.2009 року, дана споруда є малою архітектурною формою та на підставі наданого договору на право тимчасового користування землею від 12.11.1997 року строк користування землею для будівництва автостоянки сплинув 26.07.2010 року. В зв'язку з цим, виконати роботу по виготовленню технічного паспорту не надає можливості.

Крім того представник відповідача пояснила, що у відповідності до пункту 1.6 Тимчасового положення реєстрації підлягають права власності тільки на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити позивачу у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон) проведення реєстрації відповідних прав здійснюють місцеві органи державної реєстрації.

Згідно з п. 5 розд. V «Прикінцеві положення» Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Суд приходить до висновку, що законом тимчасово покладено (делеговано) зазначені повноваження на комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Ці повноваження здійснюються ними як владні управлінські функції на основі законодавства, тобто, виходячи з приписів п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» у даному випадку є суб'єктом владних повноважень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2009 року між Товарною біржею «Донецька універсальна товарна біржа» та Фондом державного майна України було укладено договір про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності за №400. Відповідно до умов цього договору, Фонд надає право, а юридична особа бере на себе виконання таких послуг, а саме: організація продажу на аукціоні об'єктів приватизації, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва; організація продажу майна, яка перебуває у державній власності, через біржі, на аукціонах за конкурсами відчуження якого можливе з дозволу Фонду державного майна України.

Крім того, постійною комісією з питань «Про відчуження майна загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які знаходяться в управлінні обласної ради», надано висновок від 13.04.2010 року за №49/19, відповідно до якого постійна комісія надає дозвіл на відчуження майна загальної власності територіальних громад.

Згідно протоколу №32 проведення торгів на Товарній біржі «Донецька універсальна товарна біржа» від 31.05.2010 року на продаж було виставлено будинок (автостоянка) 1998 року вводу в експлуатацію, інвентаризаційний номер 10310011, який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А.

За результатами проведених торгів, переможцем став брокер за №2, який діяв на підставі договору-поруки від 31.05.2010 року в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Валери».

Також, з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2010 року між Комунальним клінічним лікувально-профілактичним закладом «Донецький обласний протипухлинний центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валери» було укладено біржовий контракт за №88, відповідно до якого, позивач придбав у власність зазначений вище об'єкт.

Відповідно до акту приймання-передачі продавець передав, а покупець прийняв на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2010 року №88 та протоколу біржових торгів №32 від 31.05.2010 року майно, а саме: будинок (автостоянка) розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 23.03.2012 року до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» була подана заява про проведення технічної інвентаризації на об'єкт прохідної (автостоянки), розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2д.

Проте, листом від 17.04.2012 року за №04-1/6108 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» відмовило в проведенні технічної інвентаризації на об'єкт, посилаючись на те, що у відповідності до наказів Міністерства по питанням житлово-комунального господарства України №21 від 03.02.2009 року, №31 від 07.02.2009 року, дана споруда є малою архітектурною формою та на підставі наданого договору на право тимчасового користування землею від 12.11.1997 року строк користування землею для будівництва автостоянки сплинув 26.07.2010 року. В зв'язку з цим, виконати роботу по виготовленню технічного паспорту не надає можливості.

Позивач з відмовою у проведенні технічної інвентаризації не згоден та вважає, що не проведення інвентаризації тягне за собою неможливість проведення державної реєстрації права власності, що є порушенням його прав та законних інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій щодо не проведення технічної інвентаризації будівлі прохідної (автостоянки) розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А, за наступних підстав.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952) та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 року №157/6445 (далі - Тимчасове положення).

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (зі змінами та доповненнями) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, у розумінні приписів статті 2 вказаного Закону, є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до пункту 3.9 Тимчасового положення Державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію

прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після

виникнення цього права.

Разом з тим, технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна здійснюється Бюро технічної інвентаризації на підставі Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктом нерухомого майна» затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773 (далі-Інструкція).

Пунктом 1.2 Інструкції визначено порядок та методику проведення

технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків,

допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів. Технічна інвентаризація передбачає: первинну технічну інвентаризацію об'єктів; поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.

Інструкція діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності. Технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок

замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:

- житлові будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки;

- житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках;

- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;

- господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);

- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);

- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);

- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) (ДБН В 2.2.5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони», ДБН А 3.1-9-2000 «Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання»). Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) наведена у додатку 14 до цієї Інструкції.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна передбачено, що Технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках

(за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані

вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки,

включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки,

господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо

розташовані захисні споруди.

Приписами пункту 3.4 Інструкції роботи з інвентаризації всіх об'єктів повинні здійснюватися на замовлення та за обов'язковою участю замовника (замовників), у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням ним (ними) цих документів.

Згідно абзацу 3 пункту 1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна термін виконання робіт з технічної інвентаризації - один місяць. В окремих випадках за наявності відповідних обґрунтувань термін виконання робіт визначається наказом керівника БТІ.

Тобто, виходячи з вищезазначених норм суд дійшов висновку, що проведення технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна є не правом, а обов'язком відповідного бюро технічної інвентаризації у разі звернення власника цього нерухомого майна.

Як вже було зазначено судом раніше, 23.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Валери» звернулось до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» з заявою, відповідно до якої просить провести технічну інвентаризацію на об'єкт прохідної (автостоянки), розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2а.

Однак, відповідачем листом від 17.04.2012 року за №04-1/6108 було відмовило в проведенні технічної інвентаризації на об'єкт, з посиланням на те, що у відповідності до наказів Міністерства по питанням житлово-комунального господарства України №21 від 03.02.2009 року, №31 від 07.02.2009 року, дана споруда є малою архітектурною формою та на підставі наданого договору на право тимчасового користування землею від 12.11.1997 року строк користування землею для будівництва автостоянки сплинув 26.07.2010 року. В зв'язку з цим, виконати роботу по виготовленню технічного паспорту не надає можливості.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» мала архітектурна форма - це невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель їх комплексів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 28 цього Закону до малих архітектурних форм належать: 1) альтанки, павільйони, навіси; 2) паркові арки (аркади) і колони (колонади); 3) вуличні вази, вазони і амфори; 4) декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 5) монументальна, декоративна та ігрова скульптура; 6) вуличні меблі (лавки, лави, столи); 7) садово-паркове освітлення, ліхтарі; 8) сходи, балюстради; 9) паркові містки; 10) обладнання дитячих ігрових майданчиків; 11) павільйони зупинок громадського транспорту; 12) огорожі, ворота, ґрати; 13) меморіальні споруди (надгробки, стели, обеліски тощо); 14) рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски; 15) інші об'єкти, визначені законодавством.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема, технічним висновком з обстеження конструкцій будівлі прохідної по вул. Полоцька, 2А, виконаної АТЗТ Проектно-виробничого підприємства «Донбасреконструкція», відповідно до якого зазначено, що двоповерхова будівля прохідної має фундамент стрічкового типу, виконаний з монолітного бетону, цоколь і стіни будівлі виконані з шлакоблочних каменів, перекриття першого поверху дерев'яне по металевих балках, перекриття другого поверху із збірних залізобетонних плит, утеплювач котельний шлак.

Крім того, у відповідності до статті 181 Цивільного кодексу України нерухоме майно - це земельна ділянка, а також об'єкти розташовані на земельних ділянках, переміщення яких неможливе без їх знецінення та змін призначення.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що будівля прохідної (автостоянка), розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А не відноситься до малої архітектурної форми.

Таким чином, суд не бере до увагу посилання представника відповідача на те, що дана будівля є малою архітектурною формою.

Даний факт підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи за №36861591.12.04 від 26.10.2012 року, в якому експертом зазначено, що відповідно даним проведеного обстеження будівлі прохідної, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А, відносить до об'єкту нерухомого майна. Будівля прохідної відповідає державним будівельним нормам та правилам України. Крім того, експертом зазначено, що будівля прохідної, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А можливо використовувати по цільовому призначенню та важлива її подальша експлуатація.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи норми ст. 69 КАС України судом приймається в якості доказу по справі висновок будівельно-технічної експертизи за №36861591.12.04 від 26.10.2012 року.

Щодо позовних вимог в частині реєстрації права власності на будівлю прохідної автостоянки, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А, суд зазначає наступне.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 року № 7/5.

Згідно п.1.1. Тимчасового положення, це положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У відповідності до п. 1.4. ст. 1 зазначеного Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 розділу ІІ Тимчасового положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. Заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Однак, на вимогу суду надати докази звернення до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» з заявою про проведення державної реєстрації прав власності на будівлю прохідної автостоянки, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул. Полоцька, 2А, товариством з обмеженою відповідальністю «Валери» не надано.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначила. Що позивач з даною заявою до КП БТІ м. Донецька не звертався, відповідні документи ним не надані та послуги БТІ не сплачував.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів щодо не проведення державної реєстрації прав власності.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105,112,136, 158 - 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Валери» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання протиправною відмову в проведенні технічної інвентаризації та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» в проведенні технічної інвентаризації будівлі прохідної (автостоянки) розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2А.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» провести технічну інвентаризацію на будівлю прохідної розташованої за адресою: м.Донецьк, вул. Полоцька, 2А.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Валери» - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784005 - Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 38034015, МФО 834016, банк - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валери» (83092, Донецька область, м.Донецьк, вул. Полоцька, 20, код ЄДРПОУ 23977631, судовий збір сплачений при подачі позову в сумі 16 (шістнадцять) грн. 17 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 листопада 2012 року.

Повний текст постанови складений 23 листопада 2012 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.