Рішення

від 20.11.2012 по справі 43/5005/8423/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.12р. Справа № 43/5005/8423/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", с. Миролюбівка, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", м. Кривий Ріг

про визнання дійсними і такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна виробничого призначення; визнання за позивачем права власності на останні

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Горовенко С.В. за дов. б/н від 21.03.11р., адвокат (свідоцтво № 1815 від 11.03.08р.)

Мігуцька О.М. за дов №110 від 16.10.12р., представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок", с. Миролюбівка, Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", м. Кривий Ріг про визнання дійсними і такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна виробничого призначення; визнання за позивачем права власності на останні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП "ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", м. Кривий Ріг було відмовлено в реєстрації права власності позивачу з посиланням на те, що подані документи не відповідають вимогам, установленим положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує, оскільки з норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права. Відповідачем у такому спорі може бути особа, яка може претендувати на таке право, а не особа, яка здійснює оформлення, тобто фактично видає документ, що посвідчує факт належності такого права - свідоцтво про право власності. Відповідач вважає, що права та охоронювані законом інтереси позивача відповідачем порушено не було. Крім того, відповідач зазначив, що спір щодо законності дій відповідача -відмови в реєстрації права власності належить до компетенції адміністративних судів. Також зазначає, що позивачем при зверненні до відповідача не було дотримано встановлених Положенням про порядок реєстрації права власності на об'єкті нерухомого майна, отже у відповідача не було підстав для реєстрації права власності.

Розгляд справи відповідач просить здійснювати без його участі.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Співвласниками майнових паїв, що є спільною частковою власністю колишніх членів КСП "Вільне" 25.04.2000 року укладено Договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у їх спільній частковій власності (далі - договір від 25.04.2000 року).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2 договору від 25.04.2000 року співвласники доручили представляти їх інтереси, без довіреності, при укладенні будь-яких договорів та підписувати від їх імені уповноваженому - Карпенко О.О.

16.05.2000 року співвласниками майнових паїв укладено Договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у їх спільній частковій власності відповідно до умов якого учасники прийняли рішення про отримання заборгованості по заробітній платі, для чого домовились виділити майно (основні та оборотні засоби КСП "Вільне") єдиним майновим комплексом з правом подальшого продажу будь-якій зацікавленій особі.

На виконання договірних повноважень 16.05.2000 року та 05.06.2000 року між співвласниками майнових паїв, через уповноваженого Карпенка О.О. та товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" укладені договори купівлі - продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності.

Відповідно до вищевказаних договорів купівлі - продажу від 16.05.2000 року та 05.06.2000 року до позивача перейшли об'єкти нерухомості, а саме цілісні майнові комплекси (додатки №1 до договорів), що підтверджується актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач просить здійснити заміну його як неналежного відповідача на належного відповідача, але від представників сторін не надходило пропозицій щодо того хто є належним відповідачем, слід зазначити, що до компетенції господарського суду не входить визначення належного відповідача, тому в задоволення клопотання слід відмовити.

Договори купівлі-продажу від 16.05.2000 року та від 05.06.2000 року укладені між ТОВ "Світанок" та співвласниками майна, що є фізичними особами в особі уповноваженого Карпенка О.О.

Для вирішення спору необхідно залучати до участі у справі співвласників майна, які з огляду на положення ст.ст. 1, 21 ГПК України не можуть бути залучені до участі в справі.

Сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства і організації, зазначені в у статті 1 цього Кодексу (ст. 21 ГПК України). Відповідно до ч.1 ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Аналіз вищенаведених положень ГПК України та фактичних обставин справи свідчить, що справа буде підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб'єктний склад учасників, за участю яких необхідно вирішити справу, відповідатиме ст. 1 ГПК України.

З огляду на викладене, провадження по справі в частині вимог позивача про визнання дійсними та такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі - продажу об'єктів нерухомого майна від 16.05.2000 року та 05.06.2000 року, укладених між ТОВ "Світанок" та співвласниками майна КСП "Вільне", підлягає припиненню відповідно до п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання права власності необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

З метою реалізації належних прав власника позивач звернувся до відповідача щодо реєстрації права власності на придбані об'єкти нерухомості.

Рішенням від 28.07.2010 року відповідач відмовив в реєстрації права власності на нерухоме майно, з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам, установленим положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації, відсутність технічного опису майна та адреси, за якою воно розташоване (а.с. 144).

Рішенням від 21.09.2010 року відповідачем було відмовлено позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно з тих же підстав (а.с. 125).

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Згідно п. 2.3. та п. 2.7. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі- Положення) для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає заяву встановленої форми; документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Відповідно до п.3.3. Положення, у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Отже, Положенням передбачено, що реєстратор відмовляє в реєстрації права власності на нерухоме майно у разі відсутності всіх необхідних для реєстрації права власності документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було відмовлено позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно.

При цьому, доказів того, що відповідач претендує на відповідне право власності позивачем не подано, з матеріалів справи вбачається, що відповідач лише відмовив в здійсненні реєстрації права власності, що свідчить про відсутність порушення відповідачем прав позивача.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 року по справі №40/427.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача законних та охоронюваних інтересів ТОВ "Світанок", оскільки відповідач не оспорює право власності позивача на спірне майно.

За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

При подачі позовної заяви до господарського суду позивачем не було сплачено судовий збір за розгляд немайнової вимоги про визнання договорів купівлі-продажу дійсними, але у зв'язку з тим, що відповідно до положення ст. 7 Закону України „Про судовий збір" та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року за № 01-06/1175/2011 сума сплаченого судового збору підлягає поверненню у випадку припинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору в дохід державного бюджету.

В іншій частині судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.1.ч.1 ст. 80,ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В частині вимог про визнання дійсними та такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі - продажу об'єктів нерухомого майна від 16.05.2000 року та 05.06.2000 року, укладених між ТОВ "Світанок" та співвласниками майна КСП "Вільне" провадження у справі - припинити.

В частині позовних вимог щодо визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

Суддя С.В. Мартинюк Повне рішення складено 26.11.12р.