Постанова

від 13.03.2013 по справі 43/5005/8423/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2013 року Справа № 43/5005/8423/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М.;

Тищик І.В.;

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Горовенко С.В., довіреність б/н від 21.03.11р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р. по справі № 43/5005/8423/2012 (суддя Мартинюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок», с. Миролюбівка, Дніпропетровської області

до відповідача Комунального підприємства «ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання дійсним і такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна виробничого призначення; визнання за позивачем права власності на останні, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р. припинено провадження у справі в частині вимог позивача про визнання дійсними та такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 16.05.2000 р. та 05.06.2000 р., укладених між ТОВ «Світанок» та співвласниками майна КСП «Вільне». В частині позовних вимог щодо визнання права власності на нерухоме майно-відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» звернулося з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю обставинам справи висновків, покладених в обґрунтування рішення та порушенням господарським судом норм матеріального права.

Зокрема, апелянт посилається на необґрунтованість висновків суду стосовно необхідності залучення до участі у справі співвласників майна (фізичних осіб) та очевидну неможливість цього з огляду на положення статей 1 та 21 ГПК України, що потягло за собою наслідки припинення провадження в частині позовних вимог про визнання дійсними договорів купівлі-продажу.

Крім того, апелянт посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального права зазначив, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність в діях представників бюро технічної інвентаризації, як уповноваженого за законом реєструючого органу, фактів не визнання за позивачем права власності на придбане нерухоме майно.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, у складі колегії суддів (Паруснікова Ю.Б. - доповідач, суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.) ухвалою від 12.12.2012 р. повертав скаржнику апеляцію, у зв'язку з порушенням останнім вимог п. 3) ч. 1 ст. 97 ГПК України (судовий збір сплачено у меншому розмірі ніж передбачено ЗУ «Про судовий збір»).

Після усунення недоліків визначених ухвалою від 12.12.12р. апелянт повторно звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та заявою про відновлення пропущеного строку для апеляційного оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р. колегією суддів у складі: головуючого судді - Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В., відновлено строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судове засідання на 13.03.2013 р. о 10:15 год.

У судовому засіданні 13.03.2013 р. представник позивача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на скасуванні прийнятого господарським судом Дніпропетровської області рішення від 20.11.2012 р., як незаконного.

Повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи відповідач, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив, надав клопотання, згідно якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а справу розглянути без його участі.

13.03.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження по справі про визнання дійсними і такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна виробничого призначення слід скасувати з огляду на наступне.

25.04.2000 р. громадянами (співвласниками) майнових паїв, які володіють майном на підставі свідоцтв на право на майновий пай у колективній власності КСП «Вільне», яке має бути отримане ними при виході з КСП «Вільне» Широківського району Дніпропетровської області, укладено договір № 104 про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (далі - договір-1 (а. с. 76-79 том.1)).

Згідно п. 2.1. договору-1, співвласники доручили представляти їх інтереси, без довіреності, при укладенні будь-яких договорів та підписувати від їх імені уповноваженому - Карпенко О.О.

16.05.2000 р. співвласниками майнових паїв укладено договір № 101 про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у їх спільній частковій власності (далі - договір-2).

Відповідно до умов договору-2, учасники прийняли рішення про отримання заборгованості по заробітній платі, для чого домовились виділити майно (основні та оборотні засоби КСП "Вільне") єдиним майновим комплексом (а. с. 109-110 т1).

На виконання договірних повноважень 16.05.2000 р. та 05.06.2000 р. між співвласниками майнових паїв, через уповноваженого Карпенка О.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" укладено договори купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності громадян (а. с. 116-117, 121-122 том 1), які зареєстровані в Розилюксембурзькій сільській раді Широківського району Дніпропетровської області за № 103 від 29.05.2000 р. та № 109 від 05.06.2000 р.

Відповідно до вищевказаних договорів купівлі-продажу від 16.05.2000 р. та 05.06.2000 р. з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи (а. с. 119, 124 том 1) до позивача переходить право власності на об'єкти нерухомості, а саме цілісні майнові комплекси (додатки № 1 до договорів (а. с. 118, 120, 123 том 1)), при цьому покупець (далі - позивач) зі свого боку, прийняв на себе зобов'язання сплатити на користь продавця вартість придбаного нерухомого майна рівними частками протягом 5 років, починаючи з моменту підписання актів прийому-передачі майна.

20.05.2010 р. позивач звернувся з листом № 49 до виконавчого комітету Розилюксембурзької сільської ради, Широківського району, Дніпропетровської області про видачу свідоцтва про право власності на комплекс будівель розташованих по вул. Нова № 1а, в с. Миролюбівка, Широківського району, Дніпропетровської області.

20.05.2010 р. виконавчим комітетом Розилюксембурзької сільської ради, Широківського району, Дніпропетровської області прийнято рішення № 33 «Про видачу свідоцтва про право власності ТОВ «Світанок» на комплекс будівель розташованих по вул. Нова № 1а с. Миролюбівка». Пунктом 2 рішення виконавчого комітету, підготовку свідоцтва про право власності на нерухоме майно за вказаною вище адресою доручено Комунальному підприємству «КБТІ» (а. с. 143 том 1).

01.06.2010 р. та 23.07.2010 р. ТОВ «Світанок» зверталося з заявами № № 26783, 26785 та 27235-ю щодо реєстрації договорів купівлі-продажу на майно до відповідача Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке БТІ».

28.07.2010 р. та 21.09.2010 р. реєстратором КП ДОР «Криворізьке БТІ» Данченко К.М. прийнято рішення (а. с. 125, 144 том 1 та а. с. 1 том 2) про відмову в реєстрації, згідно вимог п. 3.3. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», а саме:

- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

- відсутнє нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору;

- відсутній технічний опис майна та адреса, за якою воно розташоване.

30.05.2011 р. позивач звернувся з заявою вих. № 52 до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області «Про нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна».

Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, листом від 10.06.2011 р. № 961 повідомила позивачу про неможливість здійснення нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна від 16.05.2000 р. через ряд порушень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 45 ЗУ «Про нотаріат».

У зв'язку з вище викладеним, позивач вважає, що відповідач, як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно своєю відмовою у вчиненні реєстраційних дій порушив право приватної власності позивача на вищевказані об'єкти нерухомості, що унеможливлює подальше розпорядження вказаним майном на власний розсуд. Вищевказане і стало причиною звернення позивачем до господарського суду з позовом про захистом порушеного права.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог в частині визнання дійсними та такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, укладеними між ТОВ «Світанок» та співвласниками майна, суд першої інстанції припинив в цій частині провадження по справі з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. При цьому господарським судом зазначено, що договори купівлі-продажу від 16.05.2000 р. та від 05.06.2000 р. укладені між ТОВ "Світанок" та співвласниками майна, що є фізичними особами в особі уповноваженого Карпенка О.О., тому для вирішення спору до участі у справі необхідно залучати співвласників майна, які з огляду на положення ст.ст. 1, 21 ГПК України не можуть бути залучені до участі в справі.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому його слід скасувати з огляду на наступне.

Стосовно позовних вимог про визнання дійсними договорів купівлі-продажу від 16.05.2000 р. та від 05.06.2000 р. належним відповідачем у справі повинна бути сторона за договором.

Згідно змісту спірних договорів купівлі-продажу від 16.05.2000 р. та від 05.06.2000 р. сторонами за договорами є ТОВ «Світанок» та співвласники майна КСП «Вільне», тобто фізичні особи без статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідність абзацу 6 п. 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним) .

Наведені вище положення ГПК України та фактичні обставини справи свідчать про те, що суб'єктний склад учасників, за участю яких необхідно вирішити справу не відповідає ст. ст. 1, 21 ГПК України, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Апеляційні вимоги скаржника щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1623/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права» бюро технічної інвентаризації здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а відтак не може бути стороною у справі, що розглядається господарським судом стосовно визнання такого права, оскільки не є особою, від якої відповідне право перейшло, або особою, яка може претендувати на таке право (див. постанови Вищого господарського суду України від 20.01.2010 № 2/237, від 28.01.2010 № 9/396-ПН-06, від 25.03.2010 № 10/77/07 та постанови Верховного Суду України від 04.07.2006 № 2-20/11842-2005, від 02.04.2010 № 2-12/6245.2-2009 (2-5/5129.1-2008 (2-13/694-2007).

Дії відповідача про відмову у реєстрації права власності на нерухоме майно, не можуть свідчити про порушення (оспорювання, невизнання) останнім прав позивача.

Отже, суд першої інстанції правильно оцінив обставини справи та дійшов до правильного висновку, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права, а орган БТІ не може бути відповідачем у справах про визнання права власності.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 р. по справі № 40/427.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р. по справі № 43/5005/8423/2012 в частині припинення провадження по справі про визнання дійсними та такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 16.05.2000 р. та 05.06.2000 р., укладених між ТОВ «Світанок» та співвласниками майна КСП «Вільне» скасувати.

Викласти абзац перший резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Світанок», с. Миролюбівка, Широківського району, Дніпропетровської області у задоволенні позовних вимог про визнання дійсними та такими, що не підлягають наступному нотаріальному посвідченню договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 16.05.2000 р. та 05.06.2000 р., укладених між ТОВ «Світанок» та співвласниками майна КСП «Вільне».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 13.03.2013 року

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

І.В. Тищик