Ухвала

від 21.11.2012 по справі 2а-21/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 25389/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Савицької Н.В., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Італобоніфіка» до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

13.04.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення №0002002300/0 від 16.10.2008 року, №0002002300/1 від 12.11.2008 року, №0002002300/2 від 21.01.2009 року, №0002002300/3 від 06.04.2009 року та №0000142300/2 від 21.01.2009 року є протиправними. Вказує, що відповідач прийшов до висновку про відсутність на території України ПП ОСОБА_1 з 24.08.2007 року по грудень 2008 року на підставі листа-повідомлення окремого відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» Державної прикордонної служби, згідно якої 24.08.2007 року ОСОБА_1 пересік кордон України з Росією на пункті пропуску Хутір Михайлівський. Вказує, що ОСОБА_1 не перебував з ним у трудових відносинах і відповідно міг вільно виїздити за межі України.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року адміністративний позов ТзОВ «Італобоніфіка» задоволено. Визнано протиправним податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вижницькому районі №0002002300/0 від 21.01.2009 року, №0002002300/3 від 06.04.2009 року, №0000142300/2 від 21.01.2009 року про донарахування податку на прибуток ТзОВ «Італобоніфіка» в сумі 112075,00 грн. та штрафних санкцій на суму 44830,00 грн., та 3067,00 грн. основного платежу та 1555,50 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 21.01.2009 року, а всього на суму 161527,50 грн.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в результаті виїзної планової документальної перевірки позивача, прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п.5.1. пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат за ІІІ квартал 2007 року в сумі 12268,00 грн. та за ІІ півріччя 2008 року з сумі 630128,00 грн. так як приватні підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували за межами України і не могли здавати на підприємство сільськогосподарську продукцію. На підставі акту перевірки були видані податкові повідомлення-рішення №0002002300/0 від 16.10.2008 року №0002002300/1 від 12.11.2008 року, №0002002300/2 від 21.01.2009 року, №0002002300/3 від 06.04.2009 року про донарахування податку на прибуток підприємства в сумі 112075,00 грн. та штрафних санкцій на суму 44830,00 грн., а за результатами розгляду скарги ДПА в Чернівецькій області ще донараховано податку з прибутку підприємств в сумі 3067,00 грн. основного платежу та 1555,50 грн. штрафних санкцій і видано податкове повідомлення-рішення №0000142300/2 від 21.01.2009 року, з причини виявлення арифметичної помилки в акті перевірки.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта ОСОБА_3 надала пояснення та просить задовольни ти апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що приватні підприємці під час здійснення операцій з постачання товариству матеріальних цінностей перебували за межами України не має під собою належного підґрунтя, оскільки на той час вони подавали звітність до ДПІ у Вижницькому районі, а відповідач не представив суду дані, що така звітність за вказаний період приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подавалась.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що на підставі виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Італобоніфіка», проведеної ДПІ у Вижницькому районі, контролюючий орган прийшов до висновку про порушення підконтрольною установою вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат за 3 квартал 2007 року в сумі 12268 грн. та за 2 півріччя 2008 року сумі 630128 грн., так як приватні підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували за межами країни і не могли здавати на підприємство сільськогосподарську продукцію.

На підставі акту перевірки були видані податкові повідомлення-рішення №0002002300/0 від 16 жовтня 2008 року, №0002002300/1 від 12 листопада 2008 року, №0002002300/2 від 21 січня 2009 року, № 0002002300/3 від 06 квітня 2009 року про донарахування податку на прибуток підприємства в сумі 112075 грн. та штрафних санкцій на суму 44830 грн., а за результатами розгляду скарги ДПА в Чернівецькій області ще донараховано податку з прибутку підприємств в сумі 3067 грн. основного платежу та 1555,50 грн. штрафних санкцій і видано податкове повідомлення-рішення №0000142300/2 від 21 січня 2009 року, з причини виявлення арифметичної помилки в акті перевірки ДПІ у Вижницькому районі.

Працівники ДПІ у Вижницькому районі прийшли до висновку про відсутність на території України приватного підприємця ОСОБА_1 з 24 серпня 2007 року до грудня 2008 року на підставі листа-повідомлення відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформації системи «Гарт» Державної прикордонної служби України, згідно якого 245.08.2007 року ОСОБА_1 перетнув кордон України з Росією на пункті пропуску Хутір Михайлівський поїздом Київ-Москва.

Продаж сільськогосподарської продукції приватним підприємцем ОСОБА_1 після 24.08.2007 року свідчать прибуткові накладні, видаткові касові ордери, за якими він отримував аванс, оплату за здану продукцію готівкою через касу ТОВ «Італобоніфіка».

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що підтвердження, що ОСОБА_2 займалася після вищезазначеної дати підприємницькою діяльністю по місцю проживання є прибуткові накладні про продаж (здачу) ТОВ «Італобоніфіка» сільськогосподарської продукції, видаткові касові ордери про отримання авансу, оплати за здану продукцію. Як приватний підприємець вона також здавала податкову звітність в ДПІ у Вижницькому районі про свою діяльність як приватного підприємця. Відповідно доказів про те, що вона притягалась до адміністративної відповідальності за не здачу або несвоєчасну здачу звітності, ДПІ у Вижницькому районі в судовому засіданні не надало.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до довідки №78 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Чернівецькій області від 15 січня 20 року №6/269, щодо вчинених підписів за ОСОБА_2 та ОСОБА_1, то експерти не прийшли до однозначного висновку, чи виконані представлені на дослідження дві групи підписів однією і тією ж особою, а тому такий висновок не може слугувати доказом в справі.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Не обґрунтованим є покликання відповідача на те, що до бухгалтерського обліку ТОВ «Італобоніфіка» безпідставно включено договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від приватних підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, а тому є нікчемними, що, в свою чергу, призвело до завищення валових витрат і, як наслідок, зменшення податку на прибуток підприємства.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону Україїни «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 8 квітня 2003 року за № 271/7592 і узгодженим рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31 березня 2003 року №06-10/239, встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність з Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтується на даних бухгалтерського обліку.

ТОВ «Італобоніфіка» підтверджує витрати на придбані товарно-матеріальні цінності у ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року прибутковими накладними. Факт оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від вищезгаданих підприємців та виплата їм грошових коштів товариством «Італобоніфіка» за отримані ТМЦ підтверджуються матеріалами перевірки ДНІ у Вижницькому районі (Акт №732-2301/25078186 від 03.10.2008 р. Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Італобоніфіка» Інд.код 25078186 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки мотивація ДПІ у Вижницькому районі про те, що зазначені вище приватні підприємці під час здійснення операцій з постачання товариству матеріальних цінностей перебували за межами України не знайшло свого підтвердження, а суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року у справі №2а-21/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2012 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді Н.В.Савицька

Р.М.Шавель