Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а/1270/1897/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/1897/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тихонова І.В.

при секретарі Калашнікові Д.О.

заучать сторін:

представника позивача - Тихонов О.А.

представника відповідача - Гарбуз К.А.,

Гусак О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000182300 від 25.01.2012 року, №0000192300 від 25.01.2012 року, №0000202300 від 25.01.2012 року, винесених державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області ДПС,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.01.2012 року №0000182300, №0000192300, №0000202300, винесених державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку TOB «Луганський комбінат «Втормет» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Компанія Інтерпром № 1» за період з 01.04.09р. по 31.08.10р.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 29.04.2011р. №193/2300/32474002, відповідно до якого встановлено порушення п.п.7.4.1,7.4.5,7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 442846грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 17456грн., завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 31327грн.

На підставі чого було винесено податкові повідомлення - рішення №0000202300 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 17456грн., №0000192300 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 48783грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 110711грн.

Позивач вважає податкові повідомлення - рішення безпідставним, необґрунтованим, такими, що суперечить законодавству України, з огляду на таке.

Висновки відповідача щодо наявності порушень податкового законодавства з боку позивача ґрунтується на тому, що позивач протягом перевіряємого періоду мав відношення з ТОВ «Компанія Інтерпром №1», однак у вищевказаному акті від 29.04.2011р. не зазначено жодного порушення податкового законодавства, допущеного TOB «Луганський комбінат «Втормет», не посилаючись ні на один із документів, які б характеризували фінансово-господарську діяльність позивача.

Разом з тим, позивач з висновками ДПІ не згоден, посилаючись на те, що господарські операції укладені між позивачем та ТОВ «Компанія Інтерпром №1» у повній мірі підтверджуються первинною бухгалтерською документацією, яка була надана до перевірки. Зазначив, що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» має всі організаційни, технічни, трудові ресурси, обладнання, складські приміщення, які економічно необхідни для здійснення відповідної діяльності.

Позивач зазначив, що на момент укладення договорів з ТОВ «Компанія Інтерпром №1» підприємство було зареєстровано у встановленому порядку, перебувало на обліку як платник ПДВ, про що свідчили копії відповідних документів та ліцензій.

На підставі викладеного позивач вважає, що висновки відповідача про неможливість здійснення операцій з реалізації металобрухту та непідтвердження цих операцій, в зв'язку з відсутністю необхідних для цього можливостей, зроблені відповідачем без дослідження фактичних обставин та необхідних первинних документів по справі.

Тому вважає, що у відповідача не було підстав для збільшення TOB «Луганський комбінат «Втормет» податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а тому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 25.01.2012.

У судовому засіданні суд дійшов виснову про заміну відповідача його правонаступником - державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, оскільки у зв'язку реорганізацією державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську було перетворено у державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, про що надали відповідні письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначили, що 13.04.2011р. старшим слідчим СВ ПМ СДПІ ВПП у м.Луганську капітан податкової міліції Шепелева A.C. на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України від 02.122010p. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та згідно наказу від 22.04.2011р. №300 та повідомлення від 22.04.2011р. №5819/10/2300 була проведена позапланова документальна перевірка TOB «Луганський комбінат Втормет» з питання правильності визначення врахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2009р. 2010р. по взаємовідносинам з TOB «Компанія Інтерпром№1».

Перевіркою встановлено, що між TOB «ЛК Втормет», в особі генерального директора Борисова A.A. та TOB «Компанія Інтерпром №1», в особі директера Барташа В.В. укладено договір поставки лома чорних та кольорових металів №514Л від 13.07.09, №107 від 20.11.09, №593Л від 11.01.10р. Перевізником та завантажником якого є TOB «Компанії Інтерпром №1», однак до перевірки TOB «ЛК Втормет» не були надані товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування металобрухту.

Зазначив, що в результаті проведеної експертизи зроблено висновок, що підпис в графі «від стпачальника» договору поставки лома чорних та кольорових металів №514Л від 13.07.2009р., №593Л від 11.01.2010р., специфікації №1 до договору №514Л від 13.07.2009р., договору зберігання № 107 від 20.11.2009р., податкових накладних № 7310 від 31.07.2009р., №8314 від 31.08.2009р., №10310 від 31.10.2009р., №9307 від 30.09.2009р., №11240 від 23.11.2009р., №12310 від 31.12.2009р., №1311 від 29.01.2010р., №2264 від 26.02.2010р., №3315 від 31.03.2010р., №4307 від 94.2010р., №5315 від 31.05.2010р., №6306 від 30.06.2010р., №7301 від 30.07.2010р. виконані не Бартош В.В., а іншою особою.

Також представники зазначили, що Міністерством промислової політики України 30.05.2006р. була видана ліцензія TOB «Компанія Інтерпром №1» на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту кольорових та чорних металів серії AB № 078800, термін дії ліцензії з 30.05.2006 по 30.05.2011.

Відповідно відповіді Міністерство промислової політики України від 26.01.2011р.

№01/6-1-157 рішенням постійно діючої ліцензійної комісії з питань ліцензування заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових та чорних металів від 25.01.2011р., протокол №337 ліцензія TOB «Компанія Інтерпром №1» серії AB №078800 на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту кольорових та чорних металів визнана недійсною 20.05.2008р. згідно з протоколом №268 за поданням Луганської облдержадміністрації.

Таким чином, ТОВ «ЛК Втормет» завищило податковий кредит з ПДВ з придбання металобрухт отриманого від TOB «Компанія Інтерпром №1» за період з 01.04.2009 по 31.08.2010 на 491629грн. по операціях з вказаним контрагентам.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський Комбінат Втормет» (далі - ТОВ «Луганський Комбінат Втормет») (ідентифікаційний код 32474002) як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської Ради 14.05.2003 за № 1381200000004294.

ТОВ «Луганський Комбінат Втормет» перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 27.05.2003 за № 789-01, станом на час складання акта перебуває на обліку у ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську.

З 01.04.2009 по 31.08.2010 посадовими особами ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську згідно із п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010p. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та згідно наказу від 22.04.2011р. №300 та повідомлення від 22.04.2011р. № 5819/10/2300 була проведена позапланова документальна перевірка TOB «Луганський комбінат Втормет» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2009р. по 31.08.2010р. по взаємовідносинам з TOB «Компанія Інтерпром№1», за результатами проведення якої складено акт від 29.04.2011 №193/2300/32474002.

Згідно висновків акта від 29.04.2011 №193/2300/32474002 перевіркою встановлено порушення ТОВ «Луганський комбінат Втормет»:

- п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», від 03.04.1997р. №168/97 - ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено його заниження податку на додану вартість на 442 846грн., в тому числі по періодам: липень 2009р.-13144,0грн.; серпнеь 2009р.-37403,0грн.; жовтень 2009р.-34483,0грн.; листопад 2009р.-5257,0грн.; грудень 2009р.-57103,0грн.; січень 2010р.-6440,0грн.; лютий 2010р.-27498грн.; березень 2010р.-25777,0грн.; квітень 2010р.-74802,0грн.; травень 2010р.-81794,0грн.; серпень 2010р.-79145,0грн.

- завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в період, що перевірявся на загальну суму 17456,0грн. в т.ч. у червні 2010р. на суму 17456,0грн.,

- завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 31327,0грн. в т.ч. у липні 2010р. на суму 31327,0грн.

На підставі акта перевірки від 29.04.2011 №193/2300/32474002 ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську винесено, зокрема податкове повідомлення-рішення, а саме:

- від 25.01.2012р. №0000182300 (форма «Р»), за яким збільшено грошове зобов'язання на суму 553557,5грн. (основний платіж - 442846грн., штрафна (фінансова) санкгді -110711,5грн.);

- від 25.01.2012р. №0000192300 (форма «В1»), за яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 48783грн., штрафна (фінансова) санкція - 12195грн.;

- від 25.01.2012р. №0000202300 (форма «В4»), за яким зменшено розмір від'ємного значення на суму 17456грн.

Згідно із ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки від 29.04.2011 №193/2300/32474002, одак в акті не зазначено жодного порушення вимог законодавства з питань оподаткування ПДВ, які були допущені ТОВ «ЛК «Втормет».

Під час проведення перевірки, ДПІ в Артемівському районі м. Луганська не зазначено, які саме умови п.7.4.1 та суть рорушень п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» було порушено позивачем за перевіряємий період.

Згідно з листом ВАСУ від 02.06.2011р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

В ході розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів порушень з боку позивача. Натомість позивач додав до матеріалів справи не тільки первинні документи, що безпосередньо пов'язані з укладенням та виконанням спірних операцій, а й документи, що підтверджують зв'язок між вказаними операціями з основною діяльністю, доводять факт змін в майновому стані позивача, підтверджують рух активів, а саме переробку та подальшу реалізацію металобрухту тощо.

При цьому відповідач не заперечував проти технологічних та інших можливостей здійснення позивачем операцій з металобрухтом, наявності відповідного устаткування, персоналу, факту використання ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» металобрухту, його переробки та наступної реалізації, та не спростував документально вказаних доводів.

Доводи відповідача про нереальність господарських операцій з придбання позивачем металобрухту у ТОВ «Компанія «Інтерпром №1» через відсутність у останнього можливостей для здійснення операцій з металобрухтом, зокрема, земельної ділянки, обладнання тощо, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Як вбачається з копії ліцензії від 30.05.2006р. серії АВ №078800 та не оспорюється відповідачем, ТОВ «Компанія Інтерпром №1» отримало право на провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки металобрухту чорних металів.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999 №619-XIV

збирання металобрухту - діяльність фізичних або юридичних осіб, пов'язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або знаходження до території розташування спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів;

заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом;

переробка металобрухту - діяльність, пов'язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів;

купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Тобто ТОВ «Компанія Інтерпром №1» мало право проводити діяльність із заготівлі металобрухту - збирання, купівлі, зберігання, реалізації брухту, а також з його переробки.

Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що умовами договорів від 13.07.2009р. №514Л та від 11.01.2010р. №593Л, укладених між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» та ТОВ «Компанія Інтерпром №1», не передбачено, що предметом договору є операції саме з металобрухтом, який був зібраний та (або) перероблений безпосередньо ТОВ «Компанія Інтерпром №1». Оскільки контрагент позивача - ТОВ «Компанія Інтерпром №1» мав право на здійснення діяльності з заготівлі брухту чорних металів, він мав змогу здійснювати не лише збирання, обробку і подальший продаж металобрухту, а й купівлю - продаж металобрухту з іншими спеціалізованими підприємствами.

Судом не приймаються посилання відповідача на висновки почеркознавчої експертизи, оскільки такі посилання не спростовують реальності здійснених господарських операцій. Крім того, судом береться до уваги та обставина, що відповідно до листа від 05.10.2012 №3096/09-2 заступника начальника УПМ - начальника СУ ДПС у Луганській області первинні документи, витребувані судом, відсутні в матеріалах кримінальної справи, в межах якої вони були вилучені у позивача. З огляду на це, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами свої доводи. Разом з тим заслуговують на увагу доводи позивача щодо неможливості достеменно встановити, які саме документи були предметом вивчення експерта, оскільки такі документи в матеріалах кримінальної справи відсутні, а орган досудового слідства, який проводив вилучення, не має можливості встановити їх місцезнаходження.

При цьому судом також враховуються приписи ст. 241 ЦК України, відповідно до яких правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Оскільки з дій ТОВ «Компанія Інтерпром №1» вбачається наступне схвалення правочину, укладеного з ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», а саме постачання металобрухту, оформлення податкових накладних та їх відображення в податковому обліку, отримання грошових коштів тощо. Крім того, суд вважає на необхідне зазначити, що до компетенції позивача не входить проведення будь-яких перевірок достовірності підписів посадових осіб контрагентів.

Також на думку суду не заслуговують на увагу посилання відповідача на висновки судово-економічної експертизи від 15.05.2012р.

Суд враховує, що відповідно до п. 127, 128 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Головними завданнями дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є, зокрема, установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з висновку експерта, ним досліджувалися не документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності ТОВ «ЛК «Втормет», а висновки почеркознавчої експертизи та матеріали досудового слідства. Крім того, висновок експерта про безтоварність господарських операцій між ТОВ «ЛК «Втормет» і ТОВ «Компанія Інтерпром №1» зроблено у формі припущення, а саме за текстом оригіналу: «На основании доказательств, собранных в ходе досудебного следствия, имеются основания предполагать, что операции носили бестоварный характер…».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що податковий орган не заперечував проти заявлених позивачем відомостей стосовно того, що дані податкового обліку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» в частині відображення сум податкового кредиту за операціями з ТОВ «Компанія «Інтерпром №1» повністю збігаються з даними податкового обліку останнього в частині відображення сум податкових зобов'язань, доказів на спростування цих доводів не надав.

Згідно з п. 2.1.2 Методичних рекомендацій (орієнтовного алгоритму дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами (лист ДПА України від 03.02.2009р. №2012/7/10-1017 «Щодо руйнування схем ухилення від оподаткування та стягнення коштів за нікчемними угодами») слід врахувати, що не може бути доказом посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів: переміщення товарів, наявності транспортних засобів тощо

Суд зазначає, що відповідач не врахував вказаних приписів методичних рекомендацій, та не врахував відомостей позивача, що на момент укладення договору, отримання металобрухту та оформлення відповідних приймально-здаточних актів, податкових накладних, ТОВ «Компанія Інтерпром №1» надало позивачу копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію ліцензії. Крім того, відповідач не спростував цих відомостей, та не довів, що ТОВ «ЛК «Втормет» знало чи могло знати про факт скасування ліцензії, виданої ТОВ «Компанія Інтерпром №1». Таким чином, судом не приймаються доводи відповідача в цій частині.

Оцінюючи наведені обставини, судом також враховується практика розгляду даної категорії спорів Верховним Судом України. Зокрема, в постанові від 13.01.2009 р. у справі № 21-1578во08 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначає: «Відповідно до підпункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Помилковим є висновок судів про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів одних контрагентів позивача, які видали податкові накладні, та фактичну несплату податку до бюджету іншими його контрагентами.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Суди не спростували доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними».

Також судом враховано приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі Булвес проти Болгарії суд зазначає, зокрема, наступне: «у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності».

Оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами обізнаність позивача про факт скасування ліцензії ТОВ «Компанія Інтерпром №1», та не обґрунтував обов'язку позивача знати або будь-яким чином впливати на діяльність вказаного контрагента та відповідати за допущені ним порушення, суд не приймає зазначені доводи, що були заявлені податковим органом.

Висновки податкової інспекції про нереальність операцій з купівлі-продажу металобрухту з причини відсутності у ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» товарно -транспортних накладних, що підтверджували б транспортування металобрухту, суд відхиляє та зазначає наступне.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Згідно з п. 11.5 цих Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» не здійснювало перевезення металобрухту та не замовляло таких перевезень. З огляду на це позивач не може вважатися замовником, та не має відомостей про те, як саме ТОВ «Компанія Інтерпром №1» здійснювало перевезення - власним транспортом, або замовляло послуги у інших перевізників. Ці доводи відповідачем також не були спростовані, доказів щодо укладення позивачем договору та невиконання передбаченого правилами обов'язку оформлення товарно - транспортних накладних суду не надано.

Висновком судово - економічної експертизи №1424/24 від 17 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/1897/2012 підтверджуються господарські операції по по постачанню ТОВ «Компанія Інтерпром №1» на адресу ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» лома в кількості 1587,08тн. на суму 3057565,06грн. (в т.ч. ПДВ 509594,18грн.), підтверджуються господарські операції по перерахуванню грошових коштів ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» за поставлені товарно-матеріальні цінності ТОВ «Компанія Інтерпром №1» на суму 2990410,03грн.

Дослідженням наданих для судово-економічної експертизи документів, за умови, що податкові накладні, місцезнадження яких, після вилучення слідчими органами у ТОВ «Луганський комбінат «Втормет», як зазначено в листі №3096/09-2 від 05.10.2012 року СУ ДПС в Луганській області, на даний момент встановити не має можливості, судом не визнані недійсними, - порушення, зазначені в акті податкової інспекції від 29 квітня 2011 року №193/2300/32474002, документально не підтверджуються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000182300 від 25.01.2012 року, №0000192300 від 25.01.2012 року, №0000202300 від 25.01.2012 року, винесених державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області ДПС є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 13 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 19 листопада 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2012 №0000182300, від 25.01.2012 №0000192300, від 25.01.2012 №0000202300, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області ДПС від від 25.01.2012 №0000182300, від 25.01.2012 №0000192300, від 25.01.2012 №0000202300, яким товаристу з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» занижено податок на додану вартість в сумі 442846грн. (чотириста сорок дві тисячі вісімсот сорок шість гривень 00коп.), завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 17456грн. (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень 00коп.), завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 31327грн. (тридцять одна тисяча триста двадцять сім гривень 00коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили

Повний текст постанови складено та підписано 19 листопада 2012 року.

СуддяІ.В.Тихонов