Ухвала

від 26.11.2012 по справі 2а/2370/4493/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/2370/4493/2012 УХВАЛА про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі  26 листопада 2012 року                                                       Справа № 2а/2370/4493/2012 Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Чубар Т.М., перевіривши матеріали адміністративного позову, поданогоприватним підприємством «Енергобуд» доКатеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби провизнання дій протиправними, встановлення відсутності компетенції, ВСТАНОВИВ: До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Енергобуд», в якому просить встановити відсутність компетенції (повноважень) Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених між приватним підприємством «Енергобуд»та його контрагентами нікчемними; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених між приватним підприємством «Енергобуд»та його контрагентами за період з липня 2011 року по липень 2012 року нікчемними; а також визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки між приватним підприємством «Енергобуд»та його контрагентами за період з липня 2011 року по липень 2012 року. Вивчивши матеріали позовної заяви суддя вважає, що дана справа не підвідомча Черкаському окружному адміністративному суду, а заявлений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства виходячи з наступного. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оспорює факти порушень, встановлені посадовими особами відповідача при проведенні перевірки, та викладені у акті № 164/22-017/30772653 від 19.09.2012р., а саме: визнання договорів, укладених з підприємствами-постачальниками, нікчемними, відсутність підтвердження фактів поставки товарів за період з липня 2011 року по липень 2012 року, а також спростовує висновок перевірки за результатами зустрічної звірки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій приватним підприємством «Енергобуд»при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Згідно з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 (далі по тексту –Порядок) акт –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Пунктами 4 та 5 вказаного Порядку визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з положеннями підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податку свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках та надіслати (вручити) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Відповідно до норм пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Таким чином, обов'язок платника податків по сплаті грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, виникає на підставі податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Згідно із п. 1 ч. 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити, породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Діями в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України є активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. З огляду на зазначені приписи справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду спір щодо оскарження податкового повідомлення-рішення про визначення платнику податків грошового зобов'язання, прийнятого на підставі акту перевірки контролюючого органу. Натомість дії по викладенню у акті перевірки фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства не створюють правових наслідків для платника податків у формі прав чи обов'язків (їх зміну чи припинення), а отже не містять обов'язкових ознак дій суб'єкта владних повноважень, які підлягають оскарженню у суді і не можуть бути предметом спору. Відповідно до ч. 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не відносяться до судової юрисдикції. Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08.07.2011р. сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 17, 107, 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження приватному підприємству «Енергобуд»у справі за його позовом до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, встановлення відсутності компетенції. Повернути приватному підприємству «Енергобуд»позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами, та направити йому копію даної ухвали. Повернути приватному підприємству «Енергобуд»32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Суддя                                                                                                          Т.М. Чубар