ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Черкаси
10 квітня 2013 року Справа № 2а/2370/4493/2012
11 год. 55 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
секретар - Нестеренко В.О.,
за участю представника позивача приватного підприємства «Енергобуд» Семченка Р.І. - за довіреністю від 12.02.2013р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Енергобуд» до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про встановлення відсутності компетенції та визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Енергобуд», в якому просить встановити відсутність компетенції (повноважень) Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених між приватним підприємством «Енергобуд» та його контрагентами, нікчемними; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених між приватним підприємством «Енергобуд» та його контрагентами за період з липня 2011 року по липень 2012 року нікчемними; а також визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки між приватним підприємством «Енергобуд» та його контрагентами за період з липня 2011 року по липень 2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що Катеринопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби 19.09.2012р. складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Енергобуд». Складений за результатами зустрічної звірки акт позивач вважає неправомірним, оскільки, по-перше, у відповідача відсутній запит органу державної податкової служби (ініціатора) щодо проведення зустрічної звірки, як того вимагає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010р.; по-друге, висновок ВПМ Корсунь-Шевченківської МДПІ, на який посилається відповідач, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки, а не зустрічної звірки платника податків; по-третє, не надсилалось відповідачем на адресу позивача і запитів про надання інформації та її документального підтвердження, що також є обов'язковою умовою для проведення зустрічної звірки; по-четверте, за результатами зустрічної звірки складається довідка, а не акт; по-п'яте, форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачає можливість робити висновок про нікчемність здійснених операцій; по-шосте, чинним законодавством не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях, у зв'язку з чим навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність; і, по-сьоме, станом на час проведення зустрічної звірки позивача останній був зареєстрований вже за адресою в Харківській області, що також підтверджує неправомірність дій відповідача щодо написання акту про неможливість проведення зустрічної звірки.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача, а також заперечення проти адміністративного позову, мотивовані тим, що, по-перше, податковий орган як контролюючий орган в акті перевірки може самостійно визнавати нікчемними правочини; і, по-друге, на підставі отриманого від ВПМ Корсунь-Шевченківської МДПІ висновку щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності № 2684 від 18.09.2012р. відповідачем було прийнято рішення про проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Енергобуд». Однак, у зв'язку з не встановленням місцезнаходження позивача, що унеможливлює проведення зустрічної звірки, Катеринопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19 вересня 2012 року Катеринопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби складено акт № 164/22-017/30772653 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Енергобуд» (код 30772653) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з липня 2011 року по липень 2012 року». Підставою для проведення звірки стали матеріали, отримані від ВПМ Корсунь-Шевченківської МДПІ, а саме висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності № 2684 від 18.09.2012р. та висновок про невстановлення місцезнаходження № 2590/07-318 від 11.09.2012р.
Згідно зазначеного акту операції приватного підприємства «Енергобуд» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим приватне підприємство «Енергобуд» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного. Також в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів приватним підприємством «Енергобуд» від контрагентів-постачальників у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, податкових накладних, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, банківських виписок, які підтверджували розрахунки, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на приватному підприємстві «Енергобуд» згідно звіту 1-ДФ складає 11 осіб. У зв'язку з відсутністю основних засобів, транспортних засобів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим. Катеринопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області отримано від державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва акт № 2012/22-9/21695093 від 21.06.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Сітал» та акт № 2243/22-9/37240791 від 05.07.2012р. про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Союз»; у висновках вищезазначених актів встановлено відсутність реального здійснення операцій при придбанні та продажу товарів (послуг). Акт № 2012/22-9/21695093 від 21.06.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Сітал» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.2011р. по 31.05.2012р. складений на підставі матеріалів отриманих від ГВПМ державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності фактів реального здійснення господарської діяльності № 842 та висновок спеціаліста № 315 від 18.06.2012р. сектору фототехніки, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці); матеріали передано службовою запискою № 56626/07-06/30 від 19.06.2012р. За результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій приватного підприємства «Сітал» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Акт № 8304/4/22-910/37240791 від 05.07.2012р. про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Союз» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період грудень 2011 року, січень-травень 2012 року складений на підставі отриманих матеріалів від ГВПМ державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності № 328); матеріали передано службовими записками № 5919/вм/07-06/30 від 26.06.2012р., № 5923/вм/07-06/30 від 26.06.2012р. № 5924/вм/07-06/30 від 26.06.2012р. За результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Союз» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність приватного підприємства «Енергобуд» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правової дієздатності приватного підприємства «Енергобуд», фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами постачальниками є без мети настання реальних наслідків та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
За результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій приватного підприємства «Енергобуд» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 1, ч. 5 статті 203, п. 1, п. 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені приватним підприємством «Енергобуд» з вищезазначеними контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).
Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами (в тому числі органу державної податкової служби), які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в спірному акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника-фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції статті 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.
Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 Цивільного кодексу України).
Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.
Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Вказані висновки підтверджуються і статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011р. форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання також не передбачає можливості викладення органом державної податкової служби висновків щодо нікчемності здійснених суб'єктом господарювання правочинів.
Разом з тим, як вбачається з наданої представником позивача постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. в адміністративній справі № 823/50/13-а, яка набрала законної сили 19.02.2013р., в судовому порядку встановлено відсутність у Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби законних підстав для проведення зустрічної звірки позивача; відповідачем проведено зустрічну звірку приватного підприємства «Енергобуд» не на підставі запиту органу державної податкової служби (ініціатора), як того вимагає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010р., а на підставі висновку ВПМ Корсунь-Шевченківської МДПІ щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності № 2684 від 18.09.2012р. та висновку про не встановлення місцезнаходження № 2590/07-318 від 11.09.2012р. При цьому судом зазначено, що отримання інформації за наслідками перевірок інших платників податків, в результаті чого виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки, а не зустрічної звірки, як це здійснено відповідачем. Більше того, проведення зустрічної звірки можливе лише за умови надіслання платнику податків письмового запиту органом державної податкової служби про надання інформації та її документального підтвердження. Як встановлено під час судового розгляду, жодних запитів на адресу позивача з боку Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби не надходило. Крім того, судом встановлено, що Катеринопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби порушено також п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011р., зокрема відповідний акт про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Енергобуд» відповідачем складено на підставі довідки ВПМ Корсунь-Шевченківської МДПІ про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 11.09.2012р., в той час, коли на момент проведення зустрічної звірки, тобто 19 вересня 2012 року, місцезнаходженням позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, 24. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про невжиття відповідачем належних заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження позивача, а отже про відсутність об'єктивних підстав, що унеможливлюють проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Встановити відсутність компетенції Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених між приватним підприємством «Енергобуд» та його контрагентами нікчемними.
Визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених між приватним підприємством «Енергобуд» та його контрагентами за період з липня 2011 року по липень 2012 року нікчемними.
Визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки між приватним підприємством «Енергобуд» та його контрагентами за період з липня 2011 року по липень 2012 року, результати якої оформлені актом № 164/22-017/30772653 від 19.09.2012р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Енергобуд», ідентифікаційний код 30772653, 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 15 квітня 2013 року.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2013 |
Оприлюднено | 25.04.2013 |
Номер документу | 30886102 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Т.М. Чубар
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні