Рішення

від 26.11.2012 по справі 5004/1284/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2012 р. Справа № 5004/1284/12

за позовом відкритого акціонерного товариства "Горохівагротехсервіс", м. Горохів

до відповідача: Горохівської міської ради, м. Горохів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Волинській області, м. Луцьк

про визнання права власності за набувальною давністю

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сініцина Н.В. -представник (дов. від 06.08.2012р. №23)

від відповідача: не з'явились

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явились

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Горохівагротехсервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Горохівської міської ради про визнання за товариством в порядку набувальної давності права власності на об'єкти нерухомого майна: складське та виробниче приміщення, приміщення господарської будівлі, котрі знаходяться у м. Горохові по вул. Козацькій, 98.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2012р. за цим позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні. Цією ж ухвалою у відповідності із ст. 27 ГПК України було залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Волинській області.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2012р. у зв'язку з невиконанням позивачем та відповідачем вимог суду (неподання витребуваних документів та матеріалів, письмових пояснень, ненаправлення в судове засідання повноважних представників) розгляд справи відкладався.

У зв'язку з повторним невиконанням відповідачем -Горохівською міською радою вимог суду розгляд справи відкладався також 12.11.2012р.

В судовому засіданні 26.11.2012р. представник позивача, надавши суду додаткові письмові пояснення (том. 2 а.с. 33-34) пред'явлені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

В обґрунтування пред'явленого позову представник ВАТ "Горохівагротехсервіс" посилаючись на долучені до матеріалів справи документи зазначає, що спірні об'єкти нерухомого майна, а саме складське та виробниче приміщення, приміщення господарської будівлі, свого часу не ввійшли (не були включені) до Переліку нерухомого майна, котре передавалось при перетворенні державного підприємства "Горохівагротехсервіс" у відкрите акціонерне товариство, знаходяться на території товариства-позивача у м. Горохові по вул. Козацькій, 98, впродовж тривалого часу перебувають у користуванні товариства, останнє добросовісно заволоділо майном і продовжує відкрито, безперервно (протягом десяти і більше років) володіти спірними об'єктами нерухомості, в результаті чого у ВАТ "Горохівагротехсервіс" згідно ст. 344 Цивільного кодексу України виникло право власності на ці приміщення за набувальною давністю.

Поруч з цим представником позивача в судовому засіданні було підтримане клопотання від 12.11.2012р. (том 2 а.с. 22) про залишення за ВАТ "Горохівагротехсервіс" понесених товариством при поданні позову витрат (сплата судового збору).

Горохівська міська рада (відповідач) всупереч вимогам ухвали від 12.11.2012р. про відкладення розгляду справи свого представника в судове засідання не направила, витребуваних судом документів, матеріалів та пояснень не представила, хоча про день та час розгляду справи в суді була повідомлена належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу міської ради рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату 15.11.2012р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення -том 2 а.с. 31).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області у письмових поясненнях від 26.10.2012р. №10-06-1854 (том 2 а.с. 1-2) та представник відділення в попередніх судових засіданнях з приводу пред'явлених відкритим акціонерним товариством "Горохівагротехсервіс" до Горохівської міської ради позовних вимог заперечили та просили суд відмовити позивачу у їх задоволенні.

При цьому в обгрунтування своїх заперечень третьою особою здійснюювались посилання на ті обставини, що керуючись Указами Президента України "Про завдання та особливості приватизації майна у 1996 році" від 19.03.1996р. №66, "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 19.01.1995р. №66 та на підставі рішення обласної Ради від 07.10.1993р. №15/3 наказом регіонального відділення "Про визначення способів приватизації" від 05.07.1996р. №554 підприємство "Горохівагротехсервіс" було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом перетворення у ВАТ "Горохівагротехсервіс".

Склад інвентаризаційної комісії майна підприємства "Горохівагротехсервіс" було затверджено наказом регіонального відділення від 30.07.1996р. №803 "Про створення інвентаризаційної комісії".

Згідно з пунктом 3 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993р. №158 інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються, а також майно : державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи, об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.

Відповідно до пункту 8 вказаного Положення голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних груп) несуть у встановленому порядку відповідальність за внесення до описів свідомо неправильних даних про відмінні ознаки (тип, сорт, марка та ін.), кількість, суму і стан майна, коштів і зобов'язань, що підлягали інвентаризації, за своєчасне проведення інвентаризації і правильне оформлення відповідних матеріалів щодо неї.

Однак, всупереч зазначеним вимогам, з причин невідомих регіональному відділенню (умисел чи необережність), комісією по інвентаризації державного підприємства "Горохівагротехсервіс" не було внесено до інвентаризаційного опису основних засобів три об'єкти нерухомого майна, а саме: складське приміщення, виробниче приміщення та господарську будівлю, що знаходяться за адресою: м. Горохів, вул. Козацька, 98. Відповідно вказане спростовує позицію позивача, яка ґрунтується на вимогах статті 344 ЦК України в частині добросовісності володіння чужим майном.

Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності такого володіння.

Зважаючи на зазначене, беручи до уваги те, що саме на підставі інвентаризаційних відомостей формується статутний капітал новостворюваного підприємства в процесі приватизації, регіональне відділення стверджує, ще спірні об'єкти не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Горохівагротехсервіс" і відповідно залишись у державній власності.

Згідно з пунктом 2.3. Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМУ від 25.11.2003р. №20970, підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі визначених документів, в тому числі даних інвентаризаційних описів основних фондів.

Відповідно до вимог ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом, що, загалом свідчить про те, що вибуття державного майна із державної власності регулюється спеціалізованими нормами законодавства.

З приводу відкритості володіння позивачем спірними об'єктами нерухомості третьою особою зазначається, що жодного разу з моменту приватизації та до сьогоднішнього дня, підприємство не повідомляло регіональне відділення про наявність вищезазначеного нерухомого майна, що не увійшло до статутного капіталу товариства не зважаючи на те, що РВ ФДМУ по Волинській області здійснювало приватизацію "Горохівагротехсервіс" та видавало перелік нерухомого майна, що передалось у власність товариству. Зазначене спростовує позицію позивача щодо відкритості володіння та відповідно підтверджує факт приховування володіння державним майном.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Волинській області від 27.12.1996р. №1153 "Про перетворення державного підприємства "Горохівагротехсервіс" у відкрите акціонерне товариство" (том 1 а.с. 13), згідно із п. 6 Указу Президента України "Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році" №194/96 від 19.03.1996р., Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26.11.1994р. №699 та на підставі плану приватизації державного підприємства "Горохівагротехсервіс", затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Волинській області 11.11.1996р., Горохівське підприємство "Горохівагротехсервіс" (Волинська область м. Горохів, вул. Козацька, 98) було перетворене у відкрите акціонерне товариство "Горохівагротехсервіс", а також затверджено тимчасовий Статут зазначеного товариства.

Статутом відкритого акціонерного товариства "Горохівагротехсервіс" (нова редакція), затвердженим Загальними зборами акціонерів товариства 09.09.2008р. протокол №10 та зареєстрованим державним реєстратором Горохівської районної державної адміністрації Зіник О.Д. 03.10.2008р. за реєстровим №11811050004000443 (том 1 а.с. 117-130) також стверджується те, що відкрите акціонерне товариство "Горохівагротехсервіс" (м. Горохів, вул. Козацька, 98, код ЄДРПОУ 03569217) було створене відповідно до Рішення регіонального відділення Фонду державного майна України у Волинській області (наказ №1153 від 27.12.1996р.) шляхом перетворення державного підприємства "Горохівагротехсервіс" у відкрите акціонерне товариство згідно із Законом України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

У відповідності до наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Волинській області від 27.12.1996р. №1153 в процесі перетворення державного підприємства "Горохівагротехсервіс" у відкрите акціонерне товариство у власність зазначеного суб'єкта господарювання було передано об'єкти нерухомого майна, визначені у Переліку нерухомого майна (том 1 а.с. 14-16).

Так до зазначеного переліку було включено, а у власність товариства передано наступні об'єкти, котрі знаходяться у м. Горохові по вул. Козацькій, 98: будинок реммайстерні, акумуляторний цех, пожежну водойму, зовнішню каналізацію, будинок СТОА, пункт технічного обслуговування, котельню, теплосіть, електричну станцію ДЕ-60, димову трубу, водопідсосну станцію, освітлювальну вишку, башню (інв. №263), башню (інв. №277), бокс, резервуари 10 м.куб. 5 шт., асфальтну площадку, автогараж молоковозів, прожектор, туалет, їдальню, водонапірну башту 57 м.куб., огорожу 1080 м.пог., зовнішню тепломережу, повітряну наружну електосіть, кабельну лінію та асфальтне покриття.

Відкрите акціонерне товариство "Горохівагротехсервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Горохівської міської ради про визнання за товариством в порядку набувальної давності права власності на об'єкти нерухомого майна: складське та виробниче приміщення, приміщення господарської будівлі, котрі свого часу не ввійшли (не були включені) до Переліку нерухомого майна, котре передавалось при перетворенні державного підприємства "Горохівагротехсервіс" у відкрите акціонерне товариство, знаходяться на території товариства-позивача у м. Горохові по вул. Козацькій, 98, відкрито та безперервно використовуються суб'єктом господарювання впродовж тривалого терміну, а саме з моменту створення цих об'єктів та й по даний час.

Згідно із статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу положень статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання права. Аналогічні положення містить також стаття 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, відповідно до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі який господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 54 цього кодексу передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Враховуючи положення вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності, позивачем повинно бути доведено належними та допустимими, у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами набуття вказаного речового права з передбачених законом підстав.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Ця ж норма закріплена і в статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин (стаття 318 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація власності на об'єкти нерухомого майна, відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень", разом з іншими документами, є і рішення судів.

В даному випадку позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на положення статті 344 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Частиною 4 статті 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У відповідності до положень чинного законодавства України підстави набуття суб'єктами господарювання права власності поділяються на первісні та похідні.

Набувальна давність (або давність володіння) відноситься до первісних способів набуття права власності тому що права набувача основані не на минулій власності чи відносинах правонаступництва, а на обов'язковій сукупності обставин, передбачених ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: "Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом".

Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного факту, а то й їх сукупності. Тому, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України обставинами, які мають істотне значення є законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Таким чином, особа, яка володіє чужим майном при зазначених обставинах, у всіх випадках є не власник і, тим більше, власник ні в якому випадку не може набути майно у власність за давністю володіння.

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Тобто виключено набуття права власності на майно, яке належить володільцю в силу певного титулу -оренди, найму, зберігання, оперативного управління, застави тощо.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. В разі виникнення спору встановити характер володіння (добросовісне й недобросовісне) повинен лише суд з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. При цьому фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України). Скористатися правом власності на чуже майно на підставі набувальної давності може особа, якщо вона заволоділа майном добросовісно, тобто на законних підставах.

Дана стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння майном має бути добросовісним, відкритим та безперервним.

Право власності за давністю володіння може виникнути на придатне для володіння майно, яке відноситься до будь-якої форми власності, крім того, яке вилучено з цивільного обороту. Нерухоме майно може стати предметом набуття за давністю, оскільки вважається, що таке майно існує.

Добросовісність є однією із засад цивільного законодавства поруч із справедливістю та розумністю (ст. 3 ЦК України). Поруч з цим володілець впродовж всього володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. Для визнання володільця добросовісним є достатнім того щоб він не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі. За змістом ст. 344 ЦК України володілець за давністю володіння не має ніякого права на майно, а лише намагається набути право власності на майно.

Володіння майном є добросовісним, коли володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Поруч з цим обставиною, яка є необхідною для визнання права власності за набувальною давністю, є відкритість володіння, тобто очевидне для третіх осіб, які повинні мати можливість це бачити, не перешкоджати доступу до нього інших осіб, які мають право отримувати про це майно інформацію. Ця обставина пов'язана із добросовісністю. Однак це не означає, що володілець обов'язково повинен спеціально інформувати інших осіб про своє володіння майном. Володіти майном набувач повинен без якогось приховування цього факту, оскільки виникне підозра та сумнів у добросовісності, а значить і у відкритості володіння. Володілець не просто уповноважений, але зобов'язаний відноситися до об'єкта володіння як власник, якщо він бажає зберегти незаперечний статус володільця за давністю, що дозволяє йому після спливу встановленого законом строку набувальної давності фактично перетворитися у власника. Доказами відношення до майна в якості його власника можуть бути такі дії володільця, як ремонт речі (будинку) за свій рахунок, страхування майна, передача майна на зберігання іншим особам тощо.

Тобто, позивач в силу вимог частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України повинен довести факт добросовісного заволодіння чужим майном, а також одночасно з цим повинен довести факт відкритого та безперервного володіння майном протягом десяти років.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно положень пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

З урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України норми статті 344 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини, що виникли з 01 січня 2001 року та мають місце після 01 січня 2011 року.

Із долучених позивачем до матеріалів справи документів вбачається наступне:

Відповідно до рішення Горохівської міської ради народних депутатів №8/9 від 23.12.1999р. відкритому акціонерному товариству "Горохівагротехсервіс" 29.12.1999р. у постійне користування з метою обслуговування будівель та виробничих потреб було виділено земельну ділянку площею 7,23 га, котра знаходиться у м. Горохові по вул. Козацькій, 98 (Державний акт про право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ №001166 -том 1 а.с. 17-21).

Зазначене також відображається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ВАТ "Горохівагротехсервіс", яка знаходиться в м. Горохові по вул. Козацька, 98, Горохівської міської ради (том 1 а.с. 22-34), виготовленої згідно договору №496 від 02.08.2010р. суб'єктом підприємницької діяльності Юзвик Т.К. (Ліцензія Держкомзему України серії АВ №332230 від 30.08.2007р.)

На земельній ділянці, котра перебуває в постійному користуванні ВАТ "Горохівагротехсервіс", розміщені будівлі, які свого часу не були включені до переліку об'єктів нерухомого майна, що передавались у власність вказаного товариства при здійсненні перетворення державного підприємства "Горохівагротехсервіс", а саме: складське приміщення, виробниче приміщення та приміщення господарської будівлі.

Згідно наданих господарському суду пояснень відкрите акціонерне товариство "Горохівагротехсервіс" користується зазначеними приміщеннями з моменту створення товариства, а саме з 1996 року.

Суб'єктом оціночної діяльності Магера А.В. (Сертифікат №10012/10 від 01.10.2010р., виданий Фондом державного майна України) на замовлення ВАТ "Горохівагротехсервіс" було виконано Звіт про оцінку вартості частини комплексу виробничо-складських будівель, що розміщені на земельній ділянці КН №0720810100:03:002:0238, за адресою Волинська область, Горохівський район, вул. Козацька, буд. 98 (том 1 а.с. 43-116).

Технічні плани та фотографії спірних складського приміщення, виробничого приміщення та приміщення господарської будівлі містяться у вказаному вище Звіті на сторінках 13-16, 18-19, 36, 38, 40 додаток №5).

За результатами проведеної роботи та підготовленого Звіту суб'єктом оціночної діяльності було встановлено:

- стосовно складського приміщення: роком побудови даного приміщення є підстави вважати 1970 рік. Будівля розміщена на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні ВАТ "Горохівагротехсервіс". На викопіюванні з плану земель м. Горохова, Технічної документації із землеустрою ВАТ "Горохівагротехсервіс", яка знаходиться в м. Горохові, по вул. Козацька, 98, Горохівської міської ради Горохівського району Волинської області КН №0720810100:03:002:0238, дане приміщення відповідно зазначене, стан будівлі задовільний.

- стосовно виробничого приміщення та приміщення господарської будівлі: роком побудови даних приміщень є підстави вважати 1950 рік та 1970 рік відповідно. Будівлі розміщені на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні ВАТ "Горохівагротехсервіс". На викопіюванні з плану земель м. Горохова, Технічної документації із землеустрою ВАТ "Горохівагротехсервіс", яка знаходиться в м. Горохові, по вул. Козацька, 98, Горохівської міської ради Горохівського району Волинської області КН №0720810100:03:002:0238, дані приміщення відповідно зазначені, стан будівель задовільний.

Договором оренди від 05 січня 2000 року (том 1 а.с. 38-39) складське приміщення по вул. Козацька, 98, у м. Горохові було передане товариством "Горохівагротехсервіс" в оренду фізичній особі-підприємцю Слома О.М. Положення цієї угоди діють між договірними сторонами і на даний час, вказане приміщення перебуває в оренді підприємця-орендаря. Поруч з цим 12.01.2009р. між цими ж сторонами було укладено договір №1 (том 1 а.с. 35) щодо врегулювання взаємовідносин, котрі випливають із споживання орендарем приміщення електричної енергії та проведення розрахунків з орендодавцем по її оплаті.

Договором оренди №10 від 03.01.2001р. (том 1 а.с. 36-37) виробниче приміщення та приміщення господарської будівлі по вул. Козацька,98, у м. Горохові було передане ВАТ "Горохівагротехсервіс" в оренду фізичній особі-підприємцю Кулішу А.А. Положення цієї угоди діють між договірними сторонами і на даний час, вказані приміщення перебувають в оренді підприємця-орендаря.

Довідками виконавчого комітету Горохівської міської ради від 13.09.2012р. №№176, 177, 178 (том 1 а.с. 40-42) стверджується, що складське приміщення, виробниче приміщення та приміщення господарської будівлі дійсно знаходяться на території відкритого акціонерного товариства "Горохівагротехсервіс" в м. Горохові, по вул. Козацька, 98, та перебувають у користуванні зазначеного товариства.

Поруч з цим господарським судом при вирішенні відповідного спору було враховано та взято до уваги ті обставини, що у відповідності до наданих на запит суду від 16.10.2012р. №5004/1284/12/1868/12 (том 1 а.с. 3) комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" Інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно №7588 від 19.10.2012р. (том 1 а.с. 134-147) у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відповідні записи відносно реєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомості, а саме на складське та виробниче приміщення, приміщення господарської будівлі, котрі знаходяться у м. Горохові по вул. Козацькій, 98, відсутні.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що позивачем належним чином доведено добросовісність заволодіння та сам факт володіння чужим майном (складське та виробниче приміщення, приміщення господарської будівлі), як то передбачено статтею 344 Цивільного кодексу України, на які ВАТ "Горохівагротехсервіс" посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

При цьому судом встановлено й ті обставини, що позивачем у визначеному порядку було доведено належними та допустимими доказами також факт відкритого, безперервного (протягом 10 років і більше) користування товариством "Горохівагротехсервіс" спірними об'єктами нерухомого майна.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову та необхідність його задоволення.

Поруч з цим беручи до уваги заявлене представником сторони клопотання від 12.11.2012р., господарський суд вважає за можливе понесені позивачем при поданні відповідного позову до суду судові витрати залишити за відкритим акціонерним товариством "Горохівагротехсервіс".

На підставі викладеного, керуючись ст. 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за відкритим акціонерним товариством "Горохівагротехсервіс" (Волинська область, м. Горохів, вул. Козацька, 98, код ЄДРПОУ 03569217) в порядку набувальної давності право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: складське приміщення, виробниче приміщення, приміщення господарської будівлі, котрі знаходяться за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Козацька, 98.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

26.11.12