Рішення

від 14.11.2012 по справі 37/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/261 14.11.12

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 424 488,87 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. -дов. № 93/2012/02/13-9-2012 від 13.02.12 р.

Герасименко К. -дов. № У07/7848 від 18.12.07 р.

від відповідача: Філіпова Ю.О. -дов. № 112/14-483 від 02.11.10 р.

від третьої особи: Саранча А.В. -дов. № 001-991 від 22.08.12 р.

Матяш Т.В. -дов. № б/н від 06.06.12 р.

Сагайдак О.П. -дов. № 001-573 від 15.05.08 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України про стягнення 348 882,98 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 44 821,54 грн. інфляційної складової боргу, 4 210,41 грн. річних та 26 573,94 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 521216 від 01.10.03 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2008 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/261, розгляд справи було призначено на 28.07.08 р.; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Київську міську державну адміністрацію; зобов'язав сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 28.07.08 р. у справі № 37/261 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/261 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим суд ухвалою суду від 18.10.12 р. поновив провадження у справі № 37/261; призначив розгляд справи № 37/261 на 07.11.12 р.; зобов'язав учасників процесу на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; зобов'язав позивача надати суду: докази надання послуг за заявлений до стягнення період; розрахунок позовних вимог з посиланням на кількість спожитої теплової енергії, застосований тариф, вартість енергії, проплати відповідача, за кожний місяць окремо; пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку суми боргу; довідку про стан розрахунків з відповідачем станом на день розгляду справи в суді. Також зобов'язав відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

01.11.12 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зміну його найменування, яку було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.12 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію, яку було зареєстровано службою діловодства суду та залучено до матеріалів справи; повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу; підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.12 р. проти позову заперечив, просив відмовити у стягненні штрафних санкцій.

Суд дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні 07.11.12 р. до 14.11.12 р. о 09:30 год.

У судовому засіданні 14.11.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.12 р. заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про оголошення перерви, відхилив його, оскільки відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи з моменту поновлення провадження у справі № 37/261 18.10.12 р.

Також відповідач у даному судовому засіданні повторно заперечив проти позову, просив відмовити у стягненні штрафних санкцій.

Представник третьої особи в судове засідання 14.11.12 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521216 від 01.10.03 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 521216 від 01.10.03 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться

---

( по приладах обліку, розрахунковим способом -необхідне внести).

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 521216 від 01.10.03 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 521216 від 01.10.03 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1, розрахункова група, тел. 269-88-93, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.1. додатку № 4 до договору № 521216 від 01.10.2003 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору), то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Згідно з п. 3.2. додатку № 4 до договору № 521216 від 01.10.2003 р., абонентам, що не мають приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи телповикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії поданих Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка Національної академії наук України відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 26.10.07 р. до 25.11.07 р., з 26.11.07 р. до 24.12.07 р., 26.12.07 р. до 25.01.08 р., 26.01.08 р. до 22.02.08 р., 23.02.08 р. до 24.03.08 р. та з 26.03.08 р. до 17.04.08 р.; облікові картки відповідача за період з жовтня 2007 р. до травня 2008 р.

Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р. становила 976 524,88 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 627 489,47 грн., у зв'язку з чим станом на 01.06.08 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 348 882,98 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України про стягнення 348 882,98 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 44 821,54 грн. інфляційної складової боргу, 4 210,41 грн. річних та 26 573,94 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 521216 від 01.10.03 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за спожиту теплову енергію.

Відповідно до наданої позивачем у судовому засіданні 07.11.12 р. довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію Національним ботанічним садом імені М.М. Гришка НАН України за період з червня 2008 р. до серпня 2008 р., станом на 07.11.12 р. у відповідача відсутня заборгованість за договором № 521216 від 01.10.2003 р. за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р.

Судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 521216 від 01.10.2003 р. за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р. у розмірі 348 882,98 грн. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 348 882,98 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 521216 від 01.10.2003 р. за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 44 821,54 грн. інфляційної складової боргу та 4 210,41 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р. за період з листопада 2007 р. до травня 2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин щодо прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р., викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р. станом на 01.06.08 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 44 821,54 грн. інфляційної складової боргу та 4 210,41 грн. трьох відсотків річних за період з листопада 2007 р. до травня 2008 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 26 573,94 грн. пені за період з грудня 2007 р. до травня 2008 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до пункту 3.5 додатка № 4 до договору № 521216 від 01.10.2003 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3. цього додатку) енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач у письмовому поясненні від 07.11.12 р. просив суд вирішити питання про звільнення його від сплати штрафних санкцій та інших нарахувань, оскільки ним погашено основний борг та від позивача протягом чотирьох років не надходило будь-якої інформації з приводу несплати штрафних санкцій та інших платежів.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції . При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) , яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд зауважує, що Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не заявляв та належними доказами його не обґрунтував.

Враховуючи наведене, господарський суд не наділений повноваженнями звільняти від сплати штрафних санкцій, у зв'язку з чим відмовляє відповідачу у задоволенні даного клопотання.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України 26 573,94 грн. пені за період з грудня 2007 р. до травня 2008 р., у зв'язку з неналежним виконанням ним грошового зобов'язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р. та додатками до нього.

Враховуючи наведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України (01014, м. Київ, вул. Тимірязєвська, 1, код ЄДРПОУ 05417228) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 44 821 (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять одну) грн. 54 коп. інфляційної складової боргу, 4 210 (чотири тисячі двісті десять) грн. 41 коп. трьох річних процентів, 26 573 (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 94 коп. пені, 4 244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 348 882,98 грн. основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 19.11.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.