Рішення

від 05.11.2012 по справі 5011-70/9237-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/9237-2012 05.11.12 За позовом Дочірного підприємства державної компанії "Укрспецекспорт"- "Державна

госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш",

м. Київ

до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" м. Київ

про стягнення 385 000,00 дол США, що складає 3 077 112,50 грн.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді: Куркотова Є.Б.

Ониськів О.М.

Представники :

від позивача: Божков Т.І.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" звернулось до Господарського суду міста Києва про стягнення з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" 385 000,00 дол. США , що складає 3 077 112,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним, на виконання умов Договору комісії №3/89-Д від 27.05.2008р., укладеного з відповідачем, за дорученням та за рахунок відповідача укладено від свого імені Контракт №3/43-К від 19.05.2008р. з Державним зовнішньоторговельним унітарним підприємством «Белвнешпромсервіс»(далі -інозамовник) про продаж виробу АКИПС5К43Э. Позивач вказує, що відповідно до умов Договору комісії, позивачем перераховано відповідачу отриманий від Державного зовнішньоторговельного унітарного підприємства «Белвнешпромсервіс», покупця за Контрактом №3/43-К від 19.05.2008р., передплату в сумі 315 000,00 дол. США, за винятком комісійної винагороди в розмірі 35 000,00 дол. США. Однак, оскільки, відповідач не виконав умови Договору комісії та не поставив інозамовнику, Державному зовнішньоторговельному унітарному підприємству «Белвнешпромсервіс», виріб АКИПС5К43Э у передбачений Додатком № 1 до Договору комісії та Контракту строк, позивачем з власних коштів повернуто інозамовнику суму авансу в розмірі 350 000,00 дол. США та сплачено штраф в сумі 35 000,00 дол. США. Позивач вказує, що листом №27/3-4807 від 01.06.2010р. повідомив відповідача (комітента) про розірвання Договору комісії №3/89-Д від 27.05.2008р. в односторонньому порядку та вимагав від відповідача повернути авансовий платіж в розмірі 315 000,00 дол. США та оплатити пеню в сумі 35 000,00 дол. США за несвоєчасну поставку виробу АКИПС5К43Э. Однак, як зазначає позивач, авансовий платіж в розмірі 315 000,00 дол. США відповідачем повернуто не було, а понесені позивачем збитки, пов'язані зі сплатою позивачем інозамовнику штрафу в сумі 35 000,00 дол. США відповідачем позивачу не відшкодовано.

За таких підстав, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача суми в розмірі 385 000,00 дол. США, з яких 315 000,00 дол. -сума авансового платежу, 35 000,00 дол. США -недоотримана комісійна плата, 35 000,00 дол. США -понесені прямі збитки, завдані порушенням зобов'язання за Договором комісії, внаслідок якого позивач не виконав зобов'язання за Контрактом №3/43-К від 19.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.12р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 06.08.12р.

У судове засідання 06.08.12р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі та заявив клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 06.08.12р. не з'явився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 09.07.12р. не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.12р. заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду від 06.08.12р. розгляд справи продовжено на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 10.09.12р.

06.09.12р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи проти позовних вимог вказує, що відповідачем зобов'язання за Договором комісії були виконані, виріб АКИПС5К43Э було підготовлено для передачі, відповідач повідомив позивача про готовність до передачі продукції та надав виріб для передачі, однак, комісіонером виріб прийнято не було. Крім того, відповідач у відзиві вказав, що Договір комісії №3/89-Д укладено між позивачем та відповідачем 27.05.2008р., в той час, як Контракт №3/43-К, нібито укладений на виконання Договору комісії, підписано відповідачем з покупцем за Контрактом 19.05.2008р., тобто ще до моменту виникнення зобов'язань по Договору комісії. До того ж, відповідач зазначив, що покупець виробів за Контрактом (інзамовник) перерахував позивачу аванс у розмірі 315 000,00 дол. США 30.06.2009р., однак, позивач отриманий від інозамовника аванс перераховував відповідачу впродовж 5-ти місяців. Повністю аванс отримано відповідачем 19.11.2009 р., у зв'язку з чим, відповідач неодноразово повідомляв позивача, що строки підготовки та передачі виробу можуть бути змінені, а роботи з підготовки виробу до продажу призупинені внаслідок затримки фінансування. Відповідач у відзиві стверджує, що Договір комісії не був виконаний саме з вини комісіонера (позивача), оскільки позивач не виконав своїх обов'язків щодо вчинення правочину та не вчинив жодних дій для уникнення збитків.

У судове засідання 10.09.12р. представники сторін з'явилися. Представником позивача у судовому засіданні надано оригінали документів для огляду.

Представником відповідача у судовому засіданні 10.09.12р. надано пояснення по справі.

У зв'язку зі складністю справи ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.09.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи №5011-70/9237-2012р. та передано матеріали справи керівництву суду для визначення складу суду для подальшого розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 року визначено склад суду для розгляду справи № 5011-70/9237-2012 - Капцова Т.П. (головуюча), судді Куркотова Є.Б., Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12р. справу № 5011-70/9237-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено розгляд справи на 04.10.12 р.

У судове засідання 04.10.12р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі. У судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.10.12р.

У судове засідання 29.10.12р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак, через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.12р. відкладено розгляд справи на 05.11.12р.

31.10.12р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 29.10.12р., відповідно до якої позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму неповернутого авансового платежу в розмірі 2 409 750,00 грн., неотриману комісійну плату в сумі 279 737,50 коп. та штрафні санкції в розмірі 279 429,50 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про зменшення позовних вимог від 29.10.12р. прийнята Господарським судом міста Києва.

05.11.12 р. в судове засідання представник позивача з'явився. Представник відповідача у судове засідання 05.11.12р. не з'явився.

В матеріалах справи міститься протоколи судових засідань від 10.09.12р., 04.10.12р. та розписки представника відповідача, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідач був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 05.11.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) 05.11.12р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008р. між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (комісіонер) та Корпорацією "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" (комітент) укладено Договір комісії № 3/89-Д від 27.05.2008р. (далі -Договір комісії).

Відповідно до п.1.1. Договору комісії, комітент доручив, а комісіонер взяв на себе зобов'язання укласти і виконати від свого імені, в інтересах і за його рахунок, контракт з інозамовником (далі - Покупець) на постачання виробів, зазначених у Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах, викладених нижче.

Як вбачається з п. 5.3. Договору комісії, сторони погодили, що за виконання доручень за даним Договором комісіонер одержує комісійну винагороду в розмірі 10 % від загальної суми Договору.

Згідно п. 5.4. Договору комісії, кошти, які отримані комісіонером від реалізації виробів, за винятком комісійної винагороди згідно з п.5.3., комісіонер перераховує комітенту згідно з п. 5.1. даного Договору.

Згідно п. 4.3. Договору комісії, загальна сума Договору складає 700 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 2.1. Договору комісії, кількість виробів, що поставляються, зазначена у Додатку № 1 до даного Договору.

Згідно п. 3.1. Договору комісії, комітент здійснює поставку виробів на умовах DAF-(місце завантаження на залізничний транспорт на границі України і Республіки Білорусь), згідно Інкотермс-2000, якщо інше не обумовлено у Додатку № 1.

Згідно п. 3.4. Договору, постачання виробів здійснюється у термін вказаний у Додатку №1. Усі ризики, пов'язані з втратою чи псуванням виробів, переходять від комітента до комісіонера після підписання акту приймання-передачі виробів на комісію на границі України і Республіки Білорусь.

Додатком 1 до Договору сторони визначили специфікацію виробу АКИПС 5К43Э, його загальну вартість - 700 000,00 дол. США, строк поставки виробу -протягом 4,5 міс. з моменту отримання передплати та набрання чинності Контрактом.

Згідно з п. 11.1. Договору комісії, даний договір набирає чинності після отримання комісіонером дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт виробів. Договір діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Одночасно з цим, судом встановлено, що до укладення Договору комісії № 3/89-Д від 27.05.2008р. з відповідачем, позивачем, 19.05.2008р., було укладено Контракт від 19.05.2008р. № 3/43-К (далі - Контракт) з Державним зовнішньоторгівельним унітарним підприємством «Белвнешпромсервіс» (далі-Покупець) відповідно до умов якого, позивач (далі - Продавець) зобов'язався продати, а покупець купити вироби, що вказані у Додатках до цього контракту, які становлять його невід'ємну частину.

Як вбачається з Додатку №1 до Контракту, позивач зобов'язався продати Покупцеві виріб АКИПС 5К43Э, вартістю 700 000,00 дол.США, строк поставки виробу -протягом 4,5 міс. з моменту отримання передплати та набрання чинності Контракту.

Відповідно до п.11.4. Контракту, цей контракт набирає чинності з моменту одержання продавцем дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт виробів.

Судом встановлено, що дозвіл Державної служби експортного контролю України на експорт виробів позивачем отримано 01.07.2009 року.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, Договір комісії та Контракт, укладені позивачем відповідно з відповідачем та Покупцем виробів (інзамовником) набрали чинності з 02.07.2009 року.

Судом встановлено, що сторони за Договором комісії та Контрактом визначили, що строк поставки виробів становить 4,5 місяці з моменту отримання передоплати та набрання чинності відповідно Договором комісії та Контрактом відповідно.

Як вбачається з умов п.5.1 Контракту, зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 13.02.09, платежі по цьому Контракту виконуються прямим банківським переводом грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця у наступному порядку, якщо у додатках не обумовлені інші умови:

- 50 % вартості виробів, що поставляються, перераховуються прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця протягом 10-и банківських днів з дати набрання даного Договору чинності відповідно до п. 11.4. Контракта.

- решту 50% вартості виробів, що поставляється, перераховуються на рахунок Продавця протягом 5-и банківських днів з моменту отримання Покупцем рахунку Продавця, який надається після підписання Акту технічного приймання виробів.

Судом встановлено, що на виконання умов п.5.1 Контракту Державним зовнішньоторгівельним унітарним підприємством «Белвнешпромсервіс», покупцем виробів, 30.06.2009р. перераховано позивачу авансовий платіж в розмірі 350 000,00 дол. США (50% від вартості виробів), що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Пунктом 5.2 Договору комісії, зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 20.02.09 до Договору комісії, сторони передбачили, що комісіонер зобов'язується передбачити в контракті з покупцем наступні умови оплати:

- 50 % вартості виробів, що поставляються, перераховуються прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця протягом 10-и банківських днів з дати набрання даного Договору чинності відповідно до п. 11.1.

- решту суми покупець сплачує на протязі 5-и банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку від продавця, який надається ним після підписання акту технічного приймання виробів.

Відповідно до п.5.4 Договору комісії, кошти, які отримані Комісіонером від реалізації виробів, за винятком комісійної винагороди, згідно з п.5.3, Комісіонер перераховує комітенту, згідно з п.5.1 Договору, відповідно до якого, платежі за цим договором здійснюються в гривневому еквіваленті по курсу Української міжбанківської валютної біржі, встановленому на день проведення конвертації.

В Додатку № 1 до Договору комісії сторони визначили, що строк поставки виробів складає 4,5 місяців з моменту отримання передоплати та набранням Договором чинності.

Аналізуючи вищезазначені умови Договору комісії, суд приходить до висновку, що перебіг строку протягом якого відповідач повинен був поставити вироби починається з дня наступного за днем перерахування позивачем відповідачу отриманої від Покупця суми передоплати, зменшеної на суму комісійної винагороди.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору комісії перераховано відповідачу в гривневому еквіваленті 2 409 750,00 грн., що складає 315 000,00 дол.США., що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні. Зокрема, 21.07.2009р. перераховано 1000000,00 грн., 28.08.2009р. перераховано 200000,00 грн., 23.09.2009р. перераховано 200000,00 грн., 01.10.2009р. перераховано 200000,00 грн., 15.10.2009р. перераховано 200000,00 грн., 27.10.2009р. перераховано 200000,00 грн., 09.11.2009р. перераховано 200000,00 грн., 19.11.2009р. перераховано 209750,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

Таким чином, перебіг строку 4,5 місяців з моменту отримання відповідачем передоплати починається з 20.11.2009р., а відтак, відповідач повинен був поставити вироби в строк до 05.04.2010р.

Відповідно до умов Договору комісії приймання-передача виробів за кількістю та номенклатурою здійснюється на границі України і Республіки Білорусь, шляхом оформлення Акту приймання-передачі виробів на комісію та підписання його сторонами (п.6.5 Договору комісії).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження того, що виріб було передано та Акт приймання-передачі виробів на комісію було підписано сторонами доказів суду не надано.

Судом встановлено що листом від 22.04.2010 р. № 07/02-1208 Покупець висунув позивачу вимогу про повернення авансового платежу, оскільки виріб не готовий, а перспективи здати виріб належним чином відсутні.

Листом від 23.04.2010 р. № 07/02-1241 Покупець повідомив позивача, що в результаті попередньої інспекції, яка проводилася з 19 по 21 квітня 2010 р. представниками Покупця, зроблений висновок про повну неготовність виробу до постачання та виявлено, що запропонований для продажу виріб не відповідає тому, що був пред'явлений до огляду перед підписанням Контракту. Зазначений лист позивачем був переадресований відповідачу листом 26.04.1010 р. за № 27/3-3670.

В Листі від 13.05.2010 р. № 07/02-1409 Покупець повторно зазначив, що йому пропонується не той виріб який він замовляв.

Листом №144 від 16.04.10р. відповідач (комітент) повідомляв позивача (комісіонера) про те, що на виробах ВМ-43 та шасі ЗИЛ-131В проводиться усунення недоліків, виявлених під час технічної інспекції представниками Корпорації на ДП «Зміївський енергомеханічний завод» та 19.04.2010р. планується їх доставка на ремонтне підприємство до м.Києва, де знаходяться всі складові елементи АКВПС 5К43, за виключенням допоміжної машини ВМ-43А та шасі ЗИЛ-131В.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що станом на 16.04.2010р. виріб АКИПС5К43, строк поставки якого за Договором комісії спливає 04.04.2010р., позивачу відповідачем передано не було.

Як свідчать матеріали справи, листом №09/08-1002 від 04.06.2010р. Покупець звернувся до позивача з вимогою про повернення авансового платежу в розмірі 350 000,00 дол. США та сплату штрафу в сумі 35 000,00 дол. США.

Судом встановлено, що 19.05.10 між Покупцем та позивачем укладено додаткову угоду № 2 до Контракту, якою останні встановили, що відповідно до п.5.2. Контракту від 19.05.2010р. № 3/43-К, позивач (Продавець) взяв на себе зобов'язання повернути авансовий платіж у розмірі 350 000,00 дол. США на протязі 21 календарного дня з дати підписання цієї Додаткової угоди.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 19.05.2010р. до Контракту, позивач (Продавець), також, взяв зобов'язання оплатити Покупцю санкції економічного характеру у розмірі 35 000,00 дол. США на протязі 30 календарних днів з дати підписання даної Додаткової угоди шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок покупця.

Судом встановлено, що позивачем повернуто Покупцю авансовий платіж у розмірі 350 000, 00 дол. США та сплачено 35 000, 00 дол. США штрафних санкцій, що підтверджується платіжними дорученнями № 117 від 11.06.2010 р., № 138 від 30.06.2010 р., № 156 від 05.08.2010 р., № 172 від 03.09.2010 р., № 185 від 14.10.2010р., № 192 від 06.12.2010р., № 193 від 13.12.2010р., № 15 від 20.05.2011р.

Згідно з п. 4 Додаткової угоди № 2 до Контракту, Контракт від 19.05.2008р. №3/43-К вважається розірваним з дати отримання покупцем грошових коштів згідно з п.1 і п.2 цієї Додаткової угоди.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що станом на 20.05.2011р. Контракт №3/43-К від 19.05.2008р. розірвано.

Судом встановлено, що позивач листом №27/3-4807 від 01.06.2010р. повідомив відповідача про розірвання Договору комісії в односторонньому порядку, у зв'язку з невиконанням умов Договору комісії щодо поставки виробу, та пропонував здійснити повернення інозамовнику (Державному зовнішньоторговельному унітарному підприємству «Белвнешпромсервіс») авансового платежу в розмірі 315000,00 дол. США та оплатити пеню в розмірі 35 000,00 дол. США за несвоєчасну поставку виробу.

У відповідь на лист №27/3-4807 від 01.06.2010р., відповідач листом №221 від 06.06.2010р. повідомив позивача про те, що у зв'язку з великим обсягом робіт по ремонту та комплектуванню виробу відповідач витратив кошти, які значно перевищують авансовий платіж, а тому відповідач не має можливості на даний час повернути авансовий платіж просить надати відстрочення на 2 місяця на повернення коштів.

Судом встановлено, що 28.07.10 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію вих.№ 27/11-6847 від 28.07.10 з вимогою про сплату 385 000, 00 дол.США. У відповідь на зазначену претензію відповідач листом від 05.08.10 повідомив позивача про те, що має фінансові складнощі, у зв'язку з чим, просить відстрочити термін повернення коштів.

Як вказує позивач, відповідач не виконав умови Договору комісії та не поставив виріб АКИПС5К43Э у передбачений Додатком № 1 до Договору комісії строк. На вимогу Покупця позивачем повернуто 350 000,00 дол. США авансу та сплачено 35 000,00 дол. США штрафних санкцій, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача 385 000,00 дол. США, з яких 315 000, 00 дол.США авансового платежу, 35 000 дол. США -недоотриманої комісійної плати та 35 000 дол. США понесених прямих збитків, які виникли внаслідок оплати позивачем штрафних санкцій за Контрактом.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2 409 750 грн. неповернутого авансового платежу, 279737,50 грн. неотриманої комісійної плати, 279429,50 грн.- штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір комісії № 3/89-Д від 27.05.2008р., укладений між сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором комісії.

Відповідно до ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як встановлено судом вище відповідно до п.1.1. Договору комісії, комітент доручив, а комісіонер взяв на себе зобов'язання укласти і виконати від свого імені, в інтересах і за його рахунок, контракт з інозамовником (Покупцем) на постачання виробів, зазначених у Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах, викладених нижче.

Такий Контракт було укладено позивачем з Державним зовнішньоторговельним унітарним підприємством «Белвнешпромсервіс»19.05.2008р. З огляду на те, що Договір комісії № 3/89-Д від 27.05.2008р. та Контракт № 3/43-К від 19.05.2008р. набирають чинності з 02.07.2009р., а також враховуючи те, що сторони у справі вчиняли дії саме на виконання Контракту, що не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні, суд не приймає посилання відповідача на ту обставину, що Контракт укладений раніше Договору комісії як на підставу для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що вироби було виготовлено та передано позивачу на комісію за Актом приймання-передачі виробів на комісію, що передбачено п.6.5 Договору комісії, у строк протягом 4,5 місяців з моменту отримання відповідачем передоплати та набранням чинності Договору комісії, а саме в строк до 04.04.2010р.

З листа відповідача №144 від 16.04.10р. вбачається, що станом на 16.04.2010р. виріб АКИПС5К43 не було передано позивачу у встановленому п.п. 6.4., 6.5. Договору комісії порядку, про що свідчить відсутність в матеріалах справи підписаного сторонами Акту прийому-передачі виробів на комісію.

Судом встановлено, що позивач листом №27/3-4807 від 01.06.2010р. повідомив відповідача про розірвання Договору комісії в односторонньому порядку, у зв'язку з невиконанням умов Договору комісії щодо поставки виробу.

Як слідує зі змісту статті 1026 ЦК України, комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

Судом встановлено, що строк дії Договором комісії не встановлено, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність права позивача (комісіонера) на відмову від договору в односторонньому порядку.

Згідно п. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору комісії щодо поставки виробу, позивач листом №27/3-4807 від 01.06.2010р. повідомив відповідача про розірвання Договору комісії в односторонньому порядку та пропонував здійснити повернення інозамовнику авансового платіжу в розмірі 315000,00 дол. США та оплатити пеню в розмірі 35 000,00 дол. США за несвоєчасну поставку виробу.

Оскільки у відповідь на лист №27/3-4807 від 01.06.2010р., відповідач листом №221 від 06.06.2010р. повідомив позивача про неможливість повернення авансового платежу, суд приходить до висновку про те, що лист позивача про розірвання Договору комісії №27/3-4807 від 01.06.2010р. отримано відповідачем не пізніше 06.06.2010р.

За таких підстав, враховуючи встановлений статтею 1026 ЦК України строк повідомлення про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів, суд приходить до висновку, що станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду Договір комісії є розірваним.

Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З огляду на те, що станом на день розгляду справи судом Договір комісії є розірваним, зобов'язання за Договором комісії відповідачем не виконані, то в силу норм ст.1212 ЦК України, грошові кошти отримані відповідачем за Договором комісії підлягають поверненню відповідачу, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача передоплати за Договором комісії у розмірі 2 409 750 грн. підлягає задоволенню.

Одночасно з цим, позивач просить стягнути з відповідача неотриману комісійну плату в сумі 279 737,50 грн. та збитки в розмірі 279 429,50 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 279 429,50 грн. позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором комісії. Позивач зазначає, що відповідачем не було поставлено виріб у строк, передбачений Договором комісії, у зв'язку з чим, покупець за Контрактом, відмовився від останнього, а позивач згідно з умовами Контракту у зв'язку з порушенням строків поставки сплатив Покупцю штраф в розмірі 35 000,00 дол. США.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Обов'язковою умовою відшкодування збитків є порушення учасником господарських відносин власних господарських зобов'язань.

Матеріали справи свідчать про те, строк поставки виробу позивачем Покупцю за Контрактом складав 4,5 міс. з моменту отримання передплати та набрання чинності Контрактом.

Оскільки передплата в розмірі 350 000,00 дол. США від Покупця за Контрактом надійшла позивачу 30.06.2009р., а Контракт, відповідно до його п.11.4, набирає чинності з моменту одержання продавцем дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт виробів, який отримано позивачем 01.07.2009 року, суд приходить до висновку, що у позивача виникло зобов'язання перед Покупцем за Контрактом поставити виріб у строк до 17.11.2009р. При цьому, перебіг строку 4,5 місяців, встановленого для поставки виробів за Контрактом, починається з 02.07.09р., оскільки Контракт набрав чинності з 02.07.09р. та спливає 16.11.09.

Як було встановлено судом вище, згідно Додатку № 1 до Договору комісії, строк поставки виробу відповідачем (комітентом) позивачу (комісіонеру) здійснюється на протязі 4,5 місяців з моменту отримання передплати, та набрання Договором комісії чинності.

Відповідно до п. 11.1 Договору комісії, останній набрав чинності 02.07.2009 року, а саме з дня наступного після отримання позивачем дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт виробів, отримана позивачем 30.06.2009р. передоплата за Контрактом перерахована відповідачу, за винятком 10 % комісійної винагороди, в повному обсязі 19.11.2009р., у зв'язку з чим, у комітента виник обов'язок за Договором комісії поставити виріб в строк до 05.04.2010р.

Таким чином, строк поставки виробу позивачем за Контрактом спливав 16.11.09, в той час як строк поставки виробу за Договором комісії спливав 05.04.2010р. Оскільки, згідно з умовами Договору комісії та Контракту, визначення строку поставки виробу обумовлюється датою перерахування передплати за Договором комісії та Контрактом, строк поставки виробу за Контрактом сплинув раніше ніж строк поставки виробу за Договором комісії, саме у зв'язку із затримкою перерахування позивачем відповідачу отриманої від Покупця передоплати. З огляду на те, що станом на 17.11.2009р. строк поставки виробів за Договором комісії не наступив, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача у простроченні позивачем зобов'язання за Контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками та вини.

Отже, відсутність одного із елементів складу господарського правопорушення виключає відповідальність особи у вигляді відшкодування збитків.

Позивачем не доведено, що порушення строку поставки виробу за Контрактом було допущено внаслідок протиправної поведінки та вини відповідача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що понесені позивачем (комісіонером) збитки внаслідок порушення умов Контракту, у вигляді штрафу в розмірі 35 000,00 дол. США, що еквівалентно 279 429,50 грн., сплаченого позивачем покупцю за Контрактом, не підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача недоотриману комісійну плату в розмірі 279 737,50 грн., посилаючись на норми ст.1013 ЦК України, за умовами якої, якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги щодо стягнення недоотриманої комісійної плати в розмірі 279 737,50 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 1013 ЦК України, якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

Судом встановлено, що Договір комісії станом на 07.07.2010р. є розірваним, у зв'язку з чим, з огляду на норми ч. 2 ст. 653 ЦК України, зобов'язання сторін є припиненими.

Згідно з ч. 5 ст. 1013 ЦК України, у разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Згідно з п.1.1. Договору комісії, комісіонер взяв на себе зобов'язання укласти і виконати від свого імені, в інтересах і за рахунок комітента, контракт з інозамовником (іменованим надалі - Покупець) на постачання виробів, зазначених у Додатку №1.

Таким чином, обов'язок комісіонера за Договором комісії не обмежується лише укладенням від свого імені, в інтересах і за рахунок комітента контракту з інозамовником. Відповідач (комісіонер) зобов'язався, також, виконати укладений ним з інозамовником контракт.

Згідно п. 5.4. Договору комісії, кошти, які отримані комісіонером від реалізації виробів, за винятком комісійної винагороди згідно з п.5.3., комісіонер перераховує комітенту згідно з п. 5.1. даного Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору комісії, за виконання доручень за даним Договором комісіонер одержує комісійну винагороду в розмірі 10 % від загальної суми Договору.

Отже, під виконанням укладеного з інозамовником контракту розуміється реалізація передбаченого умовами Договору комісії та Контракту виробу. Як вбачається з п. 5.4. Договору, комісіонер отримує комісійну винагороду з грошових коштів, отриманих комісіонером від реалізації виробів.

Договором комісії не передбачено поетапної оплати послуг позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Пунктом 5.7. Договору комісії передбачено, що комісіонер зобов'язується передати комітентові оригінал 5-го основного аркуша ВМД, Звіт, Акт виконаних робіт/послуг на суму комісійної винагороди і податкову накладну.

В матеріалах справи відсутній Звіт комісіонера, Акт виконаних робіт/послуг на суму комісійної винагороди, доказів їх передачі комісіонером комітенту суду не надано.

Таким чином, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується той факт, що виріб було реалізовано позивачем на виконання умов Договору комісії, на час звернення позивача з позовом до суду Договір комісії та укладений позивачем Контракт з Покупцем є розірваними, а зобов'язання за вказаними правочинами є припиненими, враховуючи відсутність доказів виконання комісіонером Договору комісії у повному обсязі, а також з огляду на те, що Договором комісії не передбачено поетапної оплати послуг комісіонера за Договором, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача комісійної винагороди в розмірі 35 000,00 дол. США, що еквівалентно 279 737,50 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивачем згідно платіжних доручень № 392 від 11.06.2012 р. та № 401 від 14.06.2012р. сплачено судовий збір у розмірі 61 542,24 грн.

31.10.2012р. через канцелярію суду від позивача надійшло заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено про стягнення з відповідача 2 968 917,00 грн.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення 2 968 917,00 грн. становить 59 378,34 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 2 163,90 грн., сплачена на підставі платіжного доручення № 401 від 14.06.2012р. підлягає поверненню позивачу.

Одночасно з цим, відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" (01135, м.Київ, вул. Андрющенка, буд. 4, літера Б, код ЄДРПОУ 31747539) на користь Дочірного підприємства державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, буд. 36, код ЄДРПОУ 14281072) 2 409 750 (два мільйона чотириста дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - суми авансового платежу та 48 195 (сорок вісім тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. -суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Дочірньому підприємству державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, буд. 36, код ЄДРПОУ 14281072) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн. 90 коп., сплачену на підставі платіжного доручення № 401 від 14.06.2012р.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.11.2012 р.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді:

Куркотова Є.Б.

Ониськів О.М.