Постанова

від 25.04.2013 по справі 5011-70/9237-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 5011-70/9237-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуКорпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.02.13 у справі№ 5011-70/9237-2012 Господарського суду міста Києва за позовомДочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна компанія та інвестиційна фірма "Укрінмаш" доКорпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" простягнення суми

за участю представників сторін від:

позивача : Данилевич Д.О. (дов. від 25.04.12),

відповідача : Рябець М.С. - директор, Ткаченко Ю.В (дов. від 14.01.13).

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" звернулося з позовом до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України", в якому, з урахуванням зменшення вимог, просило стягнути 2 409 750,50 грн. неповернутого авансового платежу, 279 737,50 грн. комісійної плати та 279 429,50 грн. понесених прямих збитків. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що ним, на виконання умов договору комісії № 3/89-Д від 27.05.08, укладеного з відповідачем, за дорученням та за рахунок відповідача 19.05.08 було укладено від свого імені контракт № 3/43-К з Державним зовнішньоторговельним унітарним підприємством "Белвнешпромсервіс" (іноземним замовником) про продаж виробу АКИПС5К43Э. Позивач вказував на те, що відповідно до умов договору комісії ним було перераховано відповідачу отриману від інзамовника, покупця за контрактом, передплату в сумі 315 000 дол. США, за винятком комісійної винагороди в розмірі 35 000 дол. США. Однак, оскільки, відповідач не виконав умови договору комісії та не поставив у строк передбачений договором комісії та контрактом виріб, позивачем з власних коштів було повернуто інозамовнику суму авансу в розмірі 350 000 дол. США та сплачено штраф в сумі 35 000 дол. США. Водночас, як зазначав позивач, авансовий платіж в розмірі 315 000 дол. США відповідачем повернуто не було, а понесені позивачем збитки, пов'язані зі сплатою інозамовнику штрафу в сумі 35 000 дол. США відповідачем позивачу не відшкодовані, що і стало підставою для звернення із позовом. При цьому позивач посилався на приписи статті 1013 Цивільного кодексу України, статей 216, 225 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.12, ухваленим колегією суддів у складі: Капцової Т.П. - головуючого, Куркотової Є.Б., Ониськів О.М., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 409 750,50 грн. суми авансового платежу, в решті позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення, місцевий суд виходив з доведеності матеріалами справи одностороннього розірвання позивачем договору комісії внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки виробу АКИПС5К43Э у строк, передбачений додатком № 1 до договору комісії. Водночас відмовляючи у позові в частині стягнення збитків суд виходив з недоведеності вини та протиправної поведінки відповідача у зв'язку із порушенням позивачем строку поставки виробу за контрактом. Відмова в частині стягнення комісійної винагороди вмотивована обставинами розірванням договору комісії та контракту та недоведеністю реалізації позивачем виробу за договором комісії. При цьому суд керувався приписами статей 623, 653, 1011, 1013, 1022, 1212 Цивільного кодексу України, статей 216, 224 Господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Остапенка О.М. - головуючого, Скрипки І.М., Мальченко А.О., постановою від 21.02.13 перевірене рішення у справі скасував частково. Прийняв нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 279 737,50 грн. комісійної плати та 279 429,50 грн. збитків. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з того, що негативні наслідки у вигляді зобов'язання відшкодувати позивачу збитки настали для відповідача після невиконання ним своїх зобов'язань щодо своєчасної поставки товару за договором комісії, і перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із цим правопорушенням та збитками позивача. Задовольняючи вимоги в частині стягнення комісійної винагороди апеляційний суд виходив з доведеності вини відповідача щодо неналежного виконання договору комісії, а відтак і наявності підстав для стягнення комісійної плати на користь позивача. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 611, 614, 623, 631, 653, 1013, 1016 Цивільного кодексу України, статей 180, 216, 224 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною у справі постановою, Корпорація "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням уточнень, просить рішення і постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що за договором комісії обов'язок відповідача поставити продукцію виник пізніше ніж обов'язок позивача поставити продукцію по контракту. З огляду на що, на думку скаржника, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем свого обов'язку за договором комісії та простроченням позивача за контрактом. Також скаржник вказує і на хибний висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для стягнення комісійної плати, оскільки позивачем вже було утримано комісійну плату при перерахуванні авансового платежу відповідачу. Водночас як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції скаржник зазначає про неповне дослідження судом обставин справи. При цьому скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 623, 1013 Цивільного кодексу України, статей 216, 218, 224, 226 Господарського кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.05.08 між ДП ДК "Укрспецекспорт" - ДГЗІФ "Укрінмаш" (комісіонер) та Корпорацією "НВО "Небо України" (комітент) укладено договір комісії № 3/89-Д, за умовами якого комітент доручив, а комісіонер взяв на себе зобов'язання укласти і виконати від свого імені, в інтересах і за його рахунок, контракт з інозамовником - покупцем на постачання виробів, зазначених у додатку № 1 (пункт 1.1. договору). Додатком 1 до договору сторони визначили специфікацію виробу АКИПС 5К43Э, його загальну вартість - 700 000 дол. США, строк поставки виробу - протягом 4,5 міс. з моменту отримання передплати та набрання чинності договором. Згідно з пунктом 4.3. договору комісії загальна сума договору складає 700 000 доларів США. У пункті 5.3. договору комісії сторони погодили, що за виконання доручень за даним договором комісіонер одержує комісійну винагороду в розмірі 10 % від загальної суми договору. Відповідно до пункту 5.4. договору комісії кошти, які отримані комісіонером від реалізації виробів, за винятком комісійної винагороди згідно з пунктом 5.3., комісіонер перераховує комітенту. Водночас судами встановлено, що на виконання договору комісії позивачем було укладено контракт від 19.05.08 № 3/43-К з Державним зовнішньоторгівельним унітарним підприємством "Белвнешпромсервіс" (покупець) за умовами якого, позивач (продавець) зобов'язався продати, а покупець купити вироби, що вказані у додатках до цього контракту, а саме - виріб АКИПС 5К43Э, вартістю 700 000 дол. США, строк поставки виробу - протягом 4,5 місяці з моменту отримання передплати та набрання чинності контракту (додаток № 1). Відповідно до пункту 11.4. контракту цей контракт набирає чинності з моменту одержання продавцем дозволу Державної служби експортного контролю України на експорт виробів. Судами установлено, що дозвіл Державної служби експортного контролю України на експорт виробів позивачем отримано 01.07.09. Також судами установлено, що покупцем 30.06.09 на виконання умов пункту 5.1. контракту перераховано позивачу авансовий платіж в розмірі 350 000 дол. США (50 % від вартості виробів), що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача. В свою чергу позивачем на виконання умов договору комісії було здійснено перерахування коштів відповідачу в гривневому еквіваленті 2 409 750 грн., що складає 315 000 дол. США. При цьому судами установлено, що відповідач зобов'язаний був поставити виріб в строк до 05.04.10 (перебіг строку 4,5 місяців почався з 20.11.09 - з дня наступного за днем перерахування позивачем відповідачу отриманої від покупця суми передоплати, зменшеної на суму комісійної винагороди). Водночас установлено судами і те, що відповідач свої зобов'язання за договором комісії не виконав, виріб АКИПС 5К43Э у передбачений додатком № 1 до договору комісії строк не поставив. В подальшому позивач листом № 27/3-4807 від 01.06.10 повідомив відповідача про розірвання договору комісії в односторонньому порядку, у зв'язку з невиконанням відповідачем його умов щодо поставки виробу, та пропонував здійснити повернення покупцю авансового платежу і оплатити пеню в розмірі 35 000 дол. США за несвоєчасну поставку виробу. При цьому судами установлено, що 19.05.10 між покупцем та позивачем укладено додаткову угоду № 2 до контракту, на виконання умов якої позивачем був повернутий покупцю авансовий платіж у розмірі 350 000 дол. США та сплачені санкції економічного характеру у розмірі 35 000 дол. США. Згідно з пунктом 4 додаткової угоди № 2 контракт від 19.05.08 № 3/43-К вважається розірваним з дати отримання покупцем грошових коштів згідно з пунктом 1 і пунктом 2 цієї додаткової угоди. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимоги Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" про стягнення 2 409 750,50 грн. неповернутого авансового платежу, 279 737,50 грн. комісійної плати та 279 429,50 грн. понесених прямих збитків. Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Згідно зі статтею 1026 названого Кодексу комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. Приписами статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Колегія суддів погоджується із висновком судів про наявність права позивача (комісіонера) на відмову від договору в односторонньому порядку, оскільки строк дії договором комісії не встановлено. Водночас установивши отримання відповідачем листа про розірвання договору № 27/3-4807 від 01.06.10 не пізніше 06.06.10, суди дійшли підставного висновку про те, що станом на час звернення позивача з позовом до суду договір комісії є розірваним. Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Статтею 1212 вказаного Кодексу встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Установивши те, що станом на день розгляду справи договір комісії є розірваним, зобов'язання за цим договором відповідачем не виконані, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача передоплати за договором комісії у розмірі 2 409 750 грн. Водночас задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача комісійної плати в розмірі 279 737,50 грн., апеляційний суд виходив з того, що невиконання договору комісії було спричинено протиправною поведінкою відповідача. При цьому апеляційним судом враховано відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б вказували на існування перешкод для виконання позивачем договору комісії. Відповідно до статті 1013 Цивільного кодексу України якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. З огляду на що, висновок апеляційного суду про наявність підстав для стягнення з відповідача комісійної плати в розмірі 279 737,50 грн. визнається правомірним. Задовольняючи вимоги у стягненні 279 429,50 грн. збитків, апеляційним судом було враховано підстави припинення контракту з покладенням на позивача обов'язку повернення авансового платежу та сплати штрафних санкцій, а саме його неспроможність виконати контракт в цілому, а не порушення позивачем строків поставки. Водночас враховано апеляційним судом і те, що вимоги іноземного замовника про повернення авансових платежів та сплату штрафних санкцій були заявлені позивачу після останньої інспекції виробів, яка відбулась вже після спливу встановленого договором комісії строку передачі виробів на комісію. Згідно з приписами статті 1016 ЦК України, комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Відповідно до приписів статті 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Установивши те, що відповідач в порушення вказаних приписів та умов договору комісії, станом на 05.04.10 свого обов'язку по передачі виробів на комісію не виконав, апеляційний суд дійшов підставного висновку, що таке правопорушення створило для відповідача наслідки у вигляді зобов'язання по відшкодуванню позивачу заподіяних ним збитків. За таких обставин апеляційним судом правомірно задоволено вимоги в частині стягнення з відповідача збитків. Доводи викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.13 у справі Господарського суду міста Києва № 5011-70/9237-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець