Постанова

від 20.11.2012 по справі 36/5005/6972/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2012 року Справа № 36/5005/6972/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

при секретарі: Єрьоміній К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Биковський М.Ю., представник, довіреність №б/н від

21.11.2011р.;

від відповідача-1,2: представник не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

представник третьої особи- 1 - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи-2 - Наджафзаде А.М., керівник, довідка з ЄДРПОУ серії АА №439659 від 03.12.2010р.;

від третьої особи-3 - ОСОБА_3, представник, нотаріально-посвідчена довіреність №1363 від 16.11.2011р.; ОСОБА_4, представник, договір про надання правової допомоги №б/н від 27.09.2012р.;

від третьої особи-4 - ОСОБА_5, представник, нотаріально-посвідчена довіреність №627 від 15.05.2012р.;

від третьої особи-5 - ОСОБА_4, представник, договір про надання правової допомоги №б/н від 27.04.2012р.

від третьої особи-6 - представник не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Третьої особи-3 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2012р . у справі № 36/5005/6972/2012

за позовом Приватного підприємства "Джерело", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 : Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

відповідача-2 : Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради,

м. Дніпропетровськ

третя особа-1 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_7, м. Дніпропетровськ

третя особа-2 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерком",

м. Дніпропетровськ

третя особа-3 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ

третя особа-4 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору : Фізична особа-підприємець ОСОБА_8,

м. Дніпропетровськ

третя особа-5 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_9, м. Дніпропетровськ

третя особа-6 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Просвіт»,

м. Київ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2012р. (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено в повному обсязі. Визнано за Приватним підприємством "Джерело" право власності на приміщення у будівлі магазину непродовольчих товарів літ. 2А-3, розташованій за адресою: АДРЕСА_1:

- на першому поверсі приміщення поз. 101-124, І-1, І-2, І-3, І-4, прим.1 поз. 1, прим.2 поз.1, прим.3 поз.1;

- на другому поверсі приміщення поз.201-219, 221-230, ІІ-1, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4;

- на третьому поверсі приміщення поз. 310-321, 323-345, 349-354, ІІІ-1, ІІІ-2, у надбудові поз.1, поз. VI-1, а також ганки літ.2а, 2а 1 , 2а 2 , 2а 3 , 2а 4 , 2а 5 , сходи на даху літ. 2а 6 ;

- огорожа №1, мостіння І, ІІ.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Третя особа-3 ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд, посилаючись на розпорядження міського голови від 30.11.2011р. та від 26.09.2012р., зазначив, що вони не скасовані, недійсними не визнані; при цьому судом не було надано оцінки ухвалі Красно-гвардійського райсуду від 26.09.2012р. про зупинення дії розпорядження міського голови № 941-р від 26.09.2012р. З огляду на те, що в суді першої інстанції вже було прийнято рішення по справі №35/5005/4763/2012, пред-метом спору якої було визнання недійсним рішення Виконкому Дніпро-петровської міської ради №989 від 25.002.2010р., №55/17 від 30.11.2011р., а також свідоцтв про право власності на будівлю та частин будівлі магазину непродовольчих товарів літ. 2А-3 за адресою АДРЕСА_1, суд мав припинити провадження по справі, а не приймати рішення по суті. Крім того, місцевим судом в порушення ч. 2 ст. 35 Господарського процесуа-льного кодексу України визнано встановленими факти, які такими не мо-жуть бути для даної справи. Спірний об`єкт був побудований за кошти інвесторів; лише за рішенням інвестора права володіння, користування та розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам. Крім того, самим інвестиційним договором передбачено, що право власності на інвести-ційний об`єкт належатиме ОСОБА_6 Таким чином визнання права власності на спірний об`єкт за позивачем є грубим втручанням в діяльність суб`єктів інвестиційної діяльності. Зазначила, що інвестором 9/100 частин спірного об`єкта будівлі є ОСОБА_9, втім суд не залучив його до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, проте судовим рішенням вирішив питання про його права та обов`язки, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

19.11.2012р. від апелянта до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що право вимоги є складовою частиною майнових прав, які в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність»відносяться до майнових цінностей, тобто інвестицій. З огляду на це, майнові права на су-му 9 993 500,00 грн, внесені у будівництво спірного об`єкту відповідно до угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 04.12.2009р., є інвести-ціями. Крім того, спірний об`єкт не міг бути побудований лише за рахунок кредитних коштів, оскільки Позивачем у кредит були отримані грошові кошти у сумі 2 700 000,00 грн, тоді як лише за договором генпідряду №11-К від 16.04.2007р. вартість робіт з будівництва склала 13 772 703,42 грн. Поручителем за кредитним договором № 094/07/03-KL від 02.10.2007р. виступила саме ОСОБА_6, якою 05.02.2009р. було виконано перед банком зобов`язання за кредитним договором у сумі 2 715 164,38 грн, які включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство позивача. Вважає, що Позивач власних коштів на будівництво спірного об`єкту не вкладав, тому безпідставним є визнання за ним права власності.

Позивач проти скарги заперечував, посилаючись на те, що підстави для припинення провадження у справі відсутні з огляду на визначений законодавцем вичерпний їх перелік. Вважає факти, встановлені рішенням у справі 35/5005/4763/2012 преюдиціальними та такими, що не підлягають доведенню знову. Скаржником не надано доказів здійснення внесення коштів на будівництво спірного об`єкту нерухомого майна, доводи про проведення розрахунку шляхом взаємозаліків не підтверджені матеріалами справи, крім того, інвестиційний договір не передбачає такого розрахунку. Зазначив, що договір інвестування з ОСОБА_6 на підприємстві відсутній, так як і докази оплати грошових коштів на інвестування будівництва. В додаткових поясненнях вказує, що наданою податковими органами на запит ліквідатора підприємства податковою звітністю не підтверджується відображення в податковому обліку господарських операцій, на які посилаються треті особи-3 та -5, що є додатковим підтвердженням відсутності інвестицій у будь-якій формі з їхньої сторони.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали, їх представник проти скарги заперечував з підстав, викладених у суді першої інстанції.

Третя особа-1 в судові засідання не з'явилася.

Третя особа-2 просила суд розглянути справу відповідно до вимог законодавства.

Третя особа-4 проти скарги заперечила з огляду на те, що висновки суду щодо адреси спірного нерухомого майна та його належності позивачу пов-ністю відповідають обставинам і матеріалам справи. Вважає, що підстави для застосування судом п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відсутні, оскільки спір між сторонами не вирішений, відповідачі позов не визнали; крім того застосування даної норми права можливе лише у справі, в якій порушено провадження, тому твердження апелянта про відсутність предмету спору у даній справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2012р. у справі №35/5005/4763/2012 є помилковим. Вважає факт щодо не інвестування ОСОБА_6 будівництва таким, що встановлений судовим рішенням у справі №35/5005/4763/2012, та не підлягає доведенню знову при розгляді цієї справи, а отже судом вірно застосовані положення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, апелянт приймав участь у зазначеній вище справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, тому не був позбавлений права надати суду докази в обґрунтування своєї правової позиції. Зазначив, що інвестиційним договором не було передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог, відносини стосовно набуття права власності ОСОБА_6 за інвестиційним договором не можуть бути предметом даного спору, відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство №38/5005/10230/2011, вимоги інвесторів є конкурсними, тому повинні вирішуватися у справі про банкрутство за наявності включення цих вимог до реєстру кредиторів. Вважає рішення суду правомірним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Залучена апеляційним судом до участі у справі Третя особа-5 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, рішення суду скасувати, посилаючись на те, що також являється інвестором будівництва спірного нерухомого майна.

Залучена апеляційним судом до участі у справі Третя особа-6 відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх пред-ставників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено рішенням господарського суду та підтверджується матеріалами справи, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 21.09.2005р. №185/30 «Про дозвіл Приватному підприємству "Джерело" проектування та будівництво магазину непродовольчих товарів по вул. Кур-чатова,7» ПП "Джерело" (надалі Позивач) надано дозвіл на проектування та будівництво магазину за вищезазначеною адресою, у межах землекори-стування замовника (кадастровий номер 1210100000:07:479:0014), строком на 2 роки. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 19.09.2007р. строк дії вказаного рішення було продовжено на один рік до 19.09.2008р.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.12.2005р. №203/32 "Про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок по фактичному розміщенню об'єктів" Позивачу надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду по фактичному розміщенню торговельно-сервісного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (Красногвар-дійський район). Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. № 152/33 "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 Приватному підприємству "Джерело", код ЄДРПОУ 25019176, по фактичному розміщенню торговельно-сервісного комплексу" Позивачу надано в оренду земельну ділянку, площею 1,0532 га (кадастровий номер 1210100000:07:479:0017) по фактичному розміщенню торговельно-сервісного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (Красногвардійський район). Строк оренди земельної ділянки - 10 років.

На підставі вищезазначеного рішення між міською радою та Позивачем укладено договір оренди землі від 24.03.2006р. по фактичному розміщенню торговельно-сервісного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріаль-ного округу ОСОБА_10, та зареєстровано в реєстрі за № 2109. Державну реєстрацію цього договору проведено ДРФ ДП "Центр ДЗК"за №040610400664 від 08.06.2006 року.

16.04.2007р. між Позивачем, як замовником будівництва, та Товарист-вом з обмеженою відповідальністю "Укрстройкомплект" як генеральним підрядником було укладено договір генпідряда на виконання робіт №11-П, а в подальшому договір підряду на виконання робіт №11-К від 01.10.2008 р.

14.08.2007р. Позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 256/2007 для будівництва магазину непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 зі строком дії до 21.09.2007р., який було продовжено до 01.10.2008р. шляхом видачі нового дозволу за тими ж реквізитами Інспекцією ДАБК Дніпропетровської міської ради.

16.10.2009р. Позивачем було оформлено акт готовності об'єкта до експлуатації № 1 "Будівництво магазину непродовольчих товарів по вул. АДРЕСА_1", який погоджено рішенням виконавчого комітету Дніпро-петровської міської ради від 29.10.2009 року № 2742. Цим же рішенням ПП "Джерело" рекомендовано оформити право власності на цей об'єкт після отримання сертифіката відповідності в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 2 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.10.2009р. №2742 було вирішено оформити Позивачу право влас-ності на об'єкт нерухомого майна. Однак дане рішення виконано не було.

05.11.2009 року Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області видано ПП "Джерело" свідоцтво №0400000432, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта "Магазин непродовольчих товарів (нове будівництво)", АДРЕСА_1 (магазин літ. 2А-3, загальною площею 4097,5 кв.м; ґанки літ. 2а - 2а6) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

22.10.2010р. КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради було проведено технічну інвентаризацію побудованого об'єкта.

Дані факти встановлені рішенням господарського суду Дніпро-петровської області №35/5005/4763/2012 від 24.07.2012р., яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. та набрало законної сили, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову при вирішенні даного спору. Вказані факти також підтверджуються матеріалами цієї справи.

Зазначеним рішенням суду було також встановлено, що Позивачем були укладені договори на предмет дольової участі у фінансуванні будівництва спірної будівлі на умовах придбання у власність частин цієї будівлі із численними інвесторами: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ТОВ «Компанія «ПРОСВІТ Лтд», ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 Факт дійсного виконання зазначеними інвесторами фінансування будівництва підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи №35/5005/4763/2012. Проте відповідно до рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №989 від 25.02.2010р. право власності на значну кількість приміщень на другому та третьому поверхах зазначеної нежитлової будівлі було встановлено не за усіма особами, що приймали участі у фінансуванні, а лише за ОСОБА_9 та за ОСОБА_6 Проте вказаними особами не було надано доказів, що підтверджують здійснення внесення коштів на фінансування спірного об`єкта, а укладені договори інвестування не передбачають такого способу розрахунку, як проведення взаємозаліків.

Судом було визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Дніпро-петровської міської ради №989 від 25.02.2010р. «Про оформлення прав власності гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_6 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 А" та рішення Дніпропетровської міської ради № 55/17 від 30.11.2011р. "Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради від 25.02.2010р. № 989 "Про оформлення прав власності гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_6 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 А" з огляду на неправомірність його прийняття після виконання акту одноразового застосування -рішення №989 від 25.02.2010р. шляхом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1-а за ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів.

Як встановлено ч.ч. 1 і 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Стосовно Позивача порушено провадження у справі про банкрутство №38/5005/10230/2011, права тих осіб, вимоги яких були заявлені та включені до реєстру кредиторів у цій справі, оспорюваним судовим рішення з даної справи не зачіпаються, оскільки в розумінні ст. 12 Цивільного кодексу України, їх права реалізовані ними на власний розсуд в обраний ними спосіб в межах справи про банкрутство ПП "Джерело" №38/5005/10230/2011. Вимоги осіб, що не були включені до реєстру кредиторів є погашеними відповідно до ч.2 ст. 14 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також за частиною інвесторів, зокрема, третьою особою-2, визнано право власності на частину спірного майна.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з огляду на отримання дозволу на виконання будівельних робіт, укладення договору оренди земельної ділянки, прийняття належним чином в експлуатацію об'єкта нерухомості, Приватне підприємство "Джерело" у відносинах з будівництва спірної будівлі виступало Замовником будівництва та йому належить право власності на частину цього об'єкта за виключенням приміщень, на які визнано право власності за іншими інвесторами будівництва.

Щодо доводів третьої особи-3 ОСОБА_6 та третьої особи-5 ОСОБА_9 апеляційний суд зазначає наступне. Як на підставу своїх прав на частину спірного магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 треті особи посилаються на договори про інвестування будівництва №100908 від 10.09.2008р. (з ОСОБА_6.) та №040108 від 04.01.2008р. (з ОСОБА_9.). Як вірно зазначають представники третіх осіб, інвестиції можуть бути внесені в різній формі та їх види перелічені в ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Разом з тим, конкретний вид інвестицій визначається сторонами в догово-рах про інвестиційну діяльність в залежності від виду такої діяльності.

В зазначених третіми особами договорах про інвестиційну діяльність визначено, що метою цих договорів є будівництво нового об'єкту нерухомості - магазину непродовольчих товарів та інвестиції мають бути внесені саме грошовими коштами (9 993 500 грн -інвестором ОСОБА_6 та 1243 700,00 грн -інвестором ОСОБА_9.) в готівковій, безготівковій формі або в іншій формі оплати за домовленістю сторін (пункти 2.3 договорів). Як встановлено судом у справі №35/5005/4763/2012 та не спростовано третіми особами при розгляді цієї справи, жодних доказів щодо внесення інвестицій у передбаченій договорами формі -грошовими коштами - не надано. Вказані треті особи вважають, що інвестиції ними внесені та посилаються на угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 08.12.2009р. із ОСОБА_9 та від 04.12.2009р. із ОСОБА_6

Із угоди від 04.12.2009р. із ОСОБА_6 вбачається, що заборгованість позивача перед нею виникла на підставі рішення від 25.11.2009р. у справі №2/338-2009 Постійно діючого третейського суду при асоціації «Слобожанська перспектива»та накладної №201201 від 20.12.2007р. Зазначеним рішенням третейського суду стягнено з позивача на користь ОСОБА_6 борг в сумі 2 363 500 грн та штраф в розмірі 200% цього боргу -4 727 000 грн. При цьому третейський суд послався, що сплата коштів в сумі 2 363 500 грн підтверджується актом звіряння розрахунків (без дати складання такого акту). Сторонами справи були ОСОБА_6 та ПП «Джерело», єдиним засновником якого є також ОСОБА_6 (Статут підприємства а.с. 69 т. 1). Про те суд не встановив наявність первісних документів, як то платіжні банківські документи, щодо дійсної сплати спірних коштів на адресу позивача, та навіть часу сплати таких коштів.

Іншими доказами щодо внесення інвестицій треті особи зазначають накладну №251201 від 25.12.2007р. про передачу ОСОБА_9 павільйонів торгівельних каркасних 20 шт на суму 1 245 000,00 грн та накладну №201201 від 20.12.2007р. про передачу ОСОБА_6 павільйонів торгівельних каркасних 47 шт на суму 2 295 750,00 грн, за передачу яких, на їх думку, і виник борг. Разом з тим, вказані треті особи в цих господарських відносинах не виступали як суб'єкти підприємницької діяльності (не зареєстровані як підприємці), угод щодо обов'язку позивача оплатити за дане майно суду також не надано, доказів, що вказане майно внесено як інвестиції, а не для використання в іншій господарській діяльності позивача також не наведено, угоди укладені після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію (Акт готовності від 16.10.2009р.). За даними ліквідатора, що підтверджені податковою звітністю позивача, операції по передачі павільйонів торгівельних та за рішенням третейського суду не були відображені в податковій та фінансовій звітності позивача.

З наведеного колегія суддів доходить висновку, що зазначені борги позивача були створені штучно, в дійсності третя особа-3 та третя особа-5 не внесла інвестицій в грошовій формі відповідно до умов договорів про інвестиційну діяльність, відтак, в них відсутнє право вимагати передачі частини збудованих приміщень як інвесторам будівництва.

Інші доводи апелянта спростовані вище встановленим та не впливають на правову оцінку обставин справи.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2012р . у справі № 36/5005/6972/2012 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна

Повний текст постанови складений 23.11.2012р.