Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а-12848/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 листопада 2012 року 14 год. 06 хв. № 2а-12848/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача Бугайова А.О., Сторожука А.Р., представника відповідача Алексєєнко В.М., Іващенко О.С., Калашникової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 13 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19 вересня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 09 липня 2012 року № 0003415668 про відмову позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) у розмірі 2331178,00 грн. за листопад 2008 року (також далі за текстом - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

До суду 24 жовтня 2012 року надійшла письмова заява представника позивача про зміну (доповнення) позовних вимог, а саме також про зобов'язання відповідача здійснити позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі. Вказану заяву на підставі ч. 1 ст. 137 КАС України судом долучено до матеріалів справи для її подальшого розгляду та вирішення.

Крім того, до суду 31 жовтня 2012 року надійшла письмова заява представника позивача про зміну позовних вимог та залучення другого відповідача, а саме про скасування оскаржуваного рішення, стягнення з Державного бюджету України на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі за листопад 2008 року та залучення як другого відповідача управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва. Вказану заяву на підставі ч. 1 ст. 137 КАС України судом долучено до матеріалів справи для її подальшого розгляду та вирішення. Однак, у судовому засіданні 13 листопада 2012 року представник позивача заявив усне клопотання про залишення вказаної заяви без розгляду та вирішення, яке судом задоволено.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю. У судовому засіданні 13 листопада 2012 року представником позивача надано додаткові письмові пояснення до позову, які судом долучено до матеріалів справи.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 25 жовтня 2012 року, а також у додаткових письмових поясненнях по справі, наданих суду у судовому засіданні 01 листопада 2012 року. Пояснили, що оскаржуване рішення відповідачем складено правомірно, оскільки у ході перевірки виявлено безпідставне завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі за листопад 2008 року.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 13 листопада 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 04 березня 2009 року складено довідку № 338/2306/34694710 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період із 01 по 31 жовтня 2008 року, у якій зазначено, що правомірність суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 2331178,00 грн., задекларованої позивачем за листопад 2008 року, буде визначено за результатами позапланової перевірки.

У зв'язку з викладеним, відповідачем у період із 18 по 22 червня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 22 червня 2012 року № 61/15-670/34694710 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2008 року (також далі за текстом - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року у розмірі 2331178,00 грн., чим порушено підпункт 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (також далі за текстом - Закон) .

Перевірку проведено на підставі наказу від 15 червня 2012 року № 183 та відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) .

На підставі акту перевірки, 09 липня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2331178,00 грн. за листопад 2008 року.

Суд не погоджується з доводами позивача про скасування рішення відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, виходячи з наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.18 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до поданих позивачем до відповідача податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 року (також далі за текстом - декларація) та розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлена сума бюджетного відшкодування склала 2331178,00 грн.

Згідно з абзацом 2 п. "а" підпункту 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону, не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Тобто, платник ПДВ, який мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, має право на бюджетне відшкодування при умові відображення на балансі підприємства надходження основних фондів.

Вказана заборона на відшкодування ПДВ запроваджена з метою попередження неправомірного формування податкового кредиту зазначеною категорією платників податку.

Як зазначено у листі Державної податкової адміністрації України від 27 січня 2010 року № 1366/7/07-1417, надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у разі, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних фондів.

Відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого наказом Держстандарту України від 19 серпня 1997 року № 507 (класифікація основних фондів ДК 013-97), "основні фонди" - матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Одиницею обліку основних фондів є інвентарний об'єкт, включаючи усі пристрої і приладдя або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з'єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання під час виконання певної роботи.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції", для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 "Основні засоби". До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року № 205, зазначено, що будівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Тобто, будівництво є процесом, у результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

З викладених положень вбачається, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 "Основні засоби".

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі № 2а-6669/12/2670.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування у листопаді 2008 року.

Станом на 30 листопада 2008 року за позивачем на бухгалтерському рахунку 10 "Основні фонди" не обліковується об'єкт будівництва. Вказаний об'єкт позивачем відображено на бухгалтерському рахунку "Капітальні інвестиції", що підтверджує факт не введення основних фондів в експлуатацію та не відображення їх на балансі позивача.

Крім того, укладення 30 серпня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Георгій" (також далі за текстом - ТОВ "Георгій") , як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Газ Тех Комплект" (також далі за текстом - ТОВ "Газ Тех Комплект") , як генеральним підрядником, договору генерального підряду № 10 (також далі за текстом - договір № 10) , а також укладення 09 листопада 2006 року між ТОВ "Георгій", як замовником, ТОВ "Газ Тех Комплект", як генеральним підрядником, та позивачем, як новим замовником, угоди про заміну сторони, предметом яких є будівельно-монтажні роботи щодо створення офісно-житлового комплексу, за переконанням суду, є підтвердженням факту формування позивачем податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Інвест-Груп" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 09 липня 2012 року № 0003415668, яким позивачу (ідентифікаційний код 34694710) відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2331178,00 грн. (Два мільйони триста тридцять одна тисяча сто сімдесят вісім гривень 00 копійок) за листопад 2008 року, та зобов'язання відповідача здійснити позивачу (ідентифікаційний код 34694710) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у вказаному розмірі.

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 19 листопада 2012 року