Постанова

від 02.04.2013 по справі 2а-12848/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12848/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.12р. у справі №2а-12848/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №0003415668 від 09.07.12р. та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 331 178 грн. за листопад 2008 року (з урахуванням уточнених позовних вимог від 31.10.12р.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.12р. позовні вимоги в частині стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 331 178 грн. за листопад 2008 року залишено без розгляду за клопотанням позивача, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою щодо відмови у позові в частині вимог скасування податкового повідомлення - рішення №0003415668 від 09.07.12р., позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано та не спростовано доводи позивача щодо невірного застосування податковим органом підпункту "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в частині періоду для визначення обсягу оподатковуваних операцій, поняття оподатковуваної поставки, яке охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання, а також те, що умова вказаної норми Закону не поширюється у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок, зокрема, спорудження (будівництва) основних фондів, що мало місце у позивача у спірному випадку. Між тим, вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», а не на рахунку 15 «Капітальні споруди».

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2008 року, за результатами якої складено акт № 61/15-670/34694710 від 22.06.12р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року у розмірі 2 331 178 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивач мав обсяги оподаткованих операцій за останні 12 місяців менші ніж заявлена ним сума бюджетного відшкодування у листопаді 2008 року; станом на 30.10.2008р. за позивачем на бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби» не обліковуюється об'єкт будівництва. Вказаний об'єкт позивачем відображено на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні споруди», що підтверджує факт не введення основних фондів в експлуатацію та не відображення їх на балансі позивача.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0003415668 від 09.07.12р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2008 року у розмірі 2 331 178 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу другого підпункту "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року N 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на який покликається ДПІ, як на підставу для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Виходячи з наведеної норми випливає, що під час визначення обсягу оподатковуваних поставок для цілей визначення права бюджетного відшкодування береться період, який передує періоду у якому таке право заявлене.

Так, відповідно до поданої позивачем декларації з ПДВ за листопад 2008 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ, бюджетне відшкодування у розмірі 2 331 178 грн. заявлене за листопад 2008 року, а отже для цілей визначення права бюджетного відшкодування період обсягу оподатковуваних поставок - з листопада 2007 року по жовтень 2007р., який власне і взятий податковим органом у спірному випадку. З акта перевірки вбачається, що за результатами перевірки податковим органом визначено, що протягом вказаного періоду позивач мав обсяги оподатковуваних поставок у сумі 2 153 750 грн. Отже, доводи апелянта з приводу того, що до періоду 12-ти календарних місяців має включатись останній місяць, за який заявлене бюджетне відшкодування, тобто листопад 2008 року - помилкові.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання, що безпідставно не враховано податковим органом при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Норми Закону N168/97-ВР не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосуванні підпункту "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, у результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит.

Така правова позиція висвітлена Вищим адміністративним судом України у листі від 27.10.2011 року № 1902/11/13-11 із врахуванням практики Верховного Суду України (постанова ВСУ від 23.05.2011 р. у справі X 21-43а11) щодо застосування, при розв'язанні спорів за Законом N 168/97-ВР, поняття оподатковуваної поставки, яке охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання товарів.

У спірному випадку, при визначенні обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців податковий орган не враховував операції з придбання товарів (робіт, послуг), що відповідно до податних декларацій з ПДВ становили біля 50 млн. грн.

Відповідно, обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців значно перевищував заявлену до відшкодування суму ПДВ.

Окрім того, у будь-якому разі, податковим органом не враховано, що умова підпункту "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР щодо відсутності права платника податку на бюджетне відшкодування суми ПДВ у разі перевищення суми бюджетного відшкодування обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не поширюється у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Як свідчать обставини справи та встановлено перевіркою (п. 2.8. акту перевірки) - причиною виникнення від'ємного значення (із зазначенням частки податкового звітного кредиту) є будівництво офісного-житлового комплексу - основного фонду.

09 листопада 2006 року між ТОВ «Захід-Інвест-Груп», ТОВ «ГАЗ ТЕХ КОМПЛЕКТ», а також ТОВ «Георгій» була укладена Угода «про заміну сторони» до Договору Генерального підряду від 30 серпня 2006 року за №10 (в подальшому - Договір) укладеного між ТОВ «Георгій», як Замовником будівництва та ТОВ «ГАЗ ТЕХ КОМПЛЕКТ» як Генеральним підрядником будівництва. Відповідно до Угоди про заміну сторони Позивач приймає на себе в повному обсязі права та обов'язки Замовника (стає Новим замовником) будівництва за вищезазначеним Договором генерального підряду, а ТОВ «ГАЗ ТЕХ КОМПЛЕКТ» зобов'язується виконати передбачені Договором зобов'язання на користь та за рахунок Позивача, як Нового замовника будівництва.

Згідно умов вказаного Договору ТОВ «ГАЗ ТЕХ КОМПЛЕКТ», як Генеральний підрядник зобов'язується виконати за завданням Позивача, як Замовника будівництва, комплекс будівельно-монтажних робіт для створення офісного-житлового комплексу по вул. Мечникова між будинками № 9-а та № 11 в Печерському районі міста Києва (кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:82:026:0026).

Факт документального підтвердження виконання будівельно-монтажних робіт не заперечується податковим органом.

В ході перевірки встановлено та відображено у акті перевірки на стор. 3 ( а.с. 13) , що вказаний об'єкт позивачем відображено на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні споруди».

Доводи відповідача про те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», а не на рахунку 15 «Капітальні споруди», з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає помилковими.

Так, згідно з п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), терміни «основні фонди» та «нематеріальні активи» розуміються у значенні, визначеному, відповідно до п.п. 8.2.1 п. п. 8.2 ст. 8 зазначеного Закону.

Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99р. за №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення, матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по спорудженню основних фондів, як встановлено податковим органом, здійснювався позивачем по рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним по рахунку 10 «Основні засоби» лише у разі введення основних фондів в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалі ВАСУ від 20.11.12р. у справі №К/9991/63126/11 з аналогічних правовідносин.

Таким чином, позивач на підставі підпункту "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування, підтвердженого документально.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправну відмову податкового органу у наданні позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2008 року у розмірі 2 331 178 грн., а відтак оспорюване податкове повідомлення - рішення протиправне та підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.12р. у справі №2а-12848/12/2670 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.12р. у справі №2а-12848/12/2670 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №0003415668 від 09.07.12р.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 02.04.13р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.