Ухвала

від 15.11.2012 по справі 16/413-на

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 року м. Київ К-16209/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець -Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 року

у справі № 16/413-НА

за позовом Кредитної спілки «Ощадність»

до Кам'янець -Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Ощадність»звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Кам'янець -Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2009р. позов задоволено частково.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010р. постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2009р. залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2009р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено планову комплексну виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт №1054220238443422.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000841742/0 від 03.06.2008 про донарахування 101 190,25 грн. податку з доходів фізичних осіб та 203 466,75 грн. штрафних санкцій за порушення: пп.3.1.3. п.3.1 ст.3, пп.4.2.15 п.4.2 ст.4, пп.6.3.2 п.6.3. пп.6.5.1 п.6.5 ст.6, пп.8.1, пп.8.1.2п.8.1ст.8, п.923 п.9.2, пп.9.10.1, пп.9.10.3, п.9.10, пп.9.12.2 п.912 ст.9, та пп. "а" п.19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".

03.06.2008 р. відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2008 р. № 00000152240 про нарахування штрафних санкцій на суму 16 986,24 грн. за порушення п. 2.7, п. 2.11 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті України".

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до висновку експертизи Київського науково -дослідного інституту судових експертиз № 8190 від 27.10.2008 р.: Висновки Кам'янець-Подільської ОДПІ, викладені в акті перевірки №105422023843422 від 23.05.2008 року документально і нормативно не підтверджуються на суму 98 658,4 грн.

Висновки ОДПІ, викладені в акті перевірки підтверджуються в частині порушення п.п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.10.1, п.п. 9.10.3, п. 9.10 ст. 9, п.п. „а" п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" при не утриманні податку з доходів фізичних осіб за грудень 2007 року в розмірі 1 277,98 грн. та нарахуванні штрафних санкцій в розмірі 7 241,70 грн., внаслідок не оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих працівником кредитної спілки під звіт, та не повернутих у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з п.9.10 ст.9 цього Закону.

Згідно п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п.9.2.3. п.9.2 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у п.п.9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у п.7.1 ст.7 цього Закону.

Підпунктом 9.12.2. п.9.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у п.п. 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

П.2.7, 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., встановлено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення. Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що донарахування позивачу суми податку з доходів найманих працівників в частині 98 658,4 грн. документально та нормативно не підтверджено. Висновки судово -бухгалтерської експертизи підтверджуються обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кам'янець -Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 року у справі № 16/413-НА слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кам'янець -Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 року у справі № 16/413-НА залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров С.Е. Острович

О.І. Степашко