Постанова

від 22.11.2012 по справі 5011-49/7477-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа № 5011-49/7477-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О., суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 вересня 2012 року у справі господарського суду№ 5011-49/7477-2012 міста Києва за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА" про ліквідаторвизнання банкрутом Юринець А.В. за участю представників: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 7 червня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-49/7477-2012 про банкрутство ТОВ "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА" (далі -Товариство) в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).

Постановою господарського суду міста Києва від 11 липня 2012 року (суддя Мандичев Д.В.) ТОВ "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Юринця А.В., якого зобов'язано опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом, надати суду ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора до 11 липня 2013 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 вересня 2012 року (колегія суддів: Разіна Т.І. - головуючий, Верховець А.А., Ткаченко Б.О.) постанову господарського суду міста Києва від 11 липня 2012 року залишено без змін.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 вересня 2012 року, провадження у справі № 5011-49/7477-2012 припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: ст. 51 Закону, ст.ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, п.п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України та п. 8.2 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19 лютого 1998 року № 80.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Частиною 4 ст. 105 ЦК України передбачено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.

Частиною 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (3 ст. 110 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення з заявою на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником ст. ст. 105, 110 ЦК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 1 липня 2011 року загальними зборами учасників ТОВ "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА" було прийнято рішення про його ліквідацію, створено ліквідаційну комісію.

3 лютого 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено запис про припинення юридичної особи (а.с. 69-71).

1 червня 2012 року голова ліквідаційної комісії ТОВ "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА" Бєлова О.А. звернулася до господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 60 ГК України та ч. 2 ст. 105 ЦК України, повідомлення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації було опубліковане у Бюлетені державної реєстрації № 183 (18) від 7 липня 2011 року та в газеті "Голос України" № 128 (5128) від 16 липня 2011 року.

Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства здійснено шляхом направлення заяви до ДПІ у Оболонському районі м. Києва по формі 8-ОПП (а.с. 74).

Крім того, листом № к286 від 20 листопада 2011 року головою ліквідаційної комісії ТОВ "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА" було повідомлено ДПІ у Оболонському районі м. Києва про прийняття рішення щодо ліквідації підприємства (а.с. 124).

Ліквідаційною комісією проведена інвентаризація майна боржника, за результатами якої встановлено, що кредиторська заборгованість становить 576 495, 03 грн., первісна вартість наявних у Товариства активів становить 12 909 грн., залишкова вартість - 6 000 грн.

Витягами з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 2 лютого 2012 року підтверджується відсутність записів щодо обтяжень рухомого майна та відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с 72-73).

З метою виявлення активів боржника ліквідаційною комісією було направлено запити до відповідних органів. Отримані відповіді підтверджують відсутність у боржника на праві власності (користування,) земельних ділянок, транспорту, об'єктів нерухомості, цінних паперів, грошових коштів, немайнових активів.

Після закінчення ліквідаційних заходів у відповідності до ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційною комісією було складено проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 31 грудня 2011 року, який 29 лютого 2012 року затверджено учасниками Товариства і прийнято рішення про звернення голови ліквідаційної комісії боржника до суду із заявою про порушення справи про банкрутство (а.с. 17 протокол № 01/02/12 від 29 лютого 2012 року).

Окрім того, судами встановлено, що ліквідаційна комісія ТОВ "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА" із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство звернулася після спливу строку передбаченого ст. 105 ЦК України для заявлення кредиторами своїх вимог.

Достатньо повно з'ясувавши обставини справи суд першої інстанції дав належну правову оцінку встановленому і обґрунтовано дійшов висновку про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів та належне виконання ліквідаційною комісією вимог цивільного та господарського законодавства України в процесі ліквідації за рішенням засновників, тому правомірно визнав боржника банкрутом з підстав передбачених ст. 51 Закону та відкрив ліквідаційну процедуру.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком місцевого господарського суду про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ ТОВ "СБ ПЛАН БАУ УКРАЇНА", враховуючи, що ліквідаційною комісією боржника було дотримано порядку добровільної ліквідації Товариства.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що у зв'язку з введенням ліквідаційної процедури ДПІ у Оболонському районі м. Києва позбавлена можливості провести позапланову перевірку, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки ч. 1 ст. 25 Закону передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, його дії можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

З огляду на викладене та з врахуванням повноважень органу податкової служби останній вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку господарської діяльності суб'єкта господарювання згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами.

Само по собі відкриття ліквідаційної процедури не може розцінюватися, як перешкода податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника та не свідчить про порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства. При цьому колегія суддів враховує, що ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство було направлено ДПІ у Оболонському районі м. Києва, що, крім іншого, сприяло заходам по проведенню позапланової перевірки, однак, касаційна скарга органу державної податкової служби відомостей про неможливість проведення перевірки не містить.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до вимоги про припинення провадження у справі про банкрутство, на результати розгляду касаційної скарги не впливають, оскільки, як вже зазначалося, судами попередніх інстанцій встановлено, що передумови для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку передбаченому ст. 51 Закону, боржником виконані та підтверджені матеріалами справи.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, дана належна юридична оцінка, доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду.

Оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 4 вересня 2012 року прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 вересня 2012 року у справі № 5011-49/7477-2012 залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька

Суддя П. Міщенко

В. Поліщук