Ухвала

від 21.11.2012 по справі 2а-4163/10/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 35048/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Кооп-Торг» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.09.2010р. в адміністративній справі за позовом Підприємства споживчої кооперації «Кооп-Торг» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Рівненській обл. про визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.08.2010р. позивач Підприємство споживчої кооперації /ПСК/ «Кооп-Торг» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України /РУ ДСАТ ДПА/ в Рівненській обл. № 1704910019/32 від 08.04.2010р. повністю і з моменту прийняття; судові витрати покласти на відповідача (а.с.5-8).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.09.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.84-88).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ПСК «Кооп-Торг», який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.89-91).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що позивач жодних порушень вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не вчиняв; після закінчення дії ліцензії позивач не здійснював реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, надана податковим органом розрахункова квитанція виписана 28.03.2010р. та містить виправлення, що законом заборонено. Також письмові пояснення продавця надані під примусом ревізорів, які заставили її внести виправлення в розрахунковий документ.

Окрім цього, позивачем на момент проведення перевірки були перераховані кошти для одержання нових ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.03.2010р. працівниками РУ ДСАТ ДПА в Рівненській обл. проведено в магазині «Рікос» по вул.Залучанській, 1 в с.Вельбівне Острозького району позапланову перевірку ПСК «Кооп-Торг» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, по результатам якої складено Акт перевірки № 000066 від 30.03.2010р. (а.с.20-21).

Наведеним Актом перевірки зафіксовані порушення позивачем вимог ч.10 ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що полягають у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем застосовано до позивача на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансові санкції в розмірі 3400 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензій, про що на підставі Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затв. постановою КМ України № 790 від 02.06.2003р., винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 1704910019/82 від 08.04.2009р. (а.с.5).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи позивачем не було надано оригіналу розрахункової книжки (за твердженням позивача остання є втраченою), через що копія корінця розрахункової квитанції АСГБ № 510302 від 28.03.2010р. є неналежним доказом по справі; спірна перевірка проведена 30.03.2010р., факти будь-якого примусу зі сторони ревізорів не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час розгляду справи, з приводу цих дій продавець не зверталася із відповідними скаргами.

За таких обставин зібраними по справі доказами підтверджується факт безліцензійної роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями та тютюновими виробами, через що спірне рішення про застосування фінансових санкцій слід вважати правомірним та підставним.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки такі ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Наявними матеріалами справи, а саме: Актом перевірки № 000066 від 30.03.2010р. (а.с.9-10), письмовими поясненнями продавця ОСОБА_3 від 30.03.2010р. (а.с.45), розрахунковою квитанцією (а.с.45) підтверджується факт реалізації 30.03.2010р. позивачем алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій.

За наведених обставин відповідачем обґрунтовано прийнято на підставі абз.5 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про застосування фінансових санкцій.

В частині правомірності проведення розглядуваної перевірки колегія суддів враховує, що згідно матеріалів справи перевірка позивача 30.03.2010р. проводилася на підставі належно оформлених наказу відповідача № 102-К від 30.03.2010р. та направлення на проведення перевірки № 79 від 30.03.2010р. (а.с.43, 44), Акт перевірки був складений на місці проведення перевірки і в присутності особи, яка здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими та алкогольними виробами; остання від отримання Акта перевірки та його підписання відмовилася, що стверджується відповідними актами від 30.03.2010р. (а.с.46, 47).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта про протиправність проведеної перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому працівниками податкового органу перевірка в належному позивачу магазині проведена правомірно і в межах компетенції суб'єкта владних повноважень.

В частині тверджень апелянта про невірне оформлення розрахункової квитанції та вчинений тиск зі сторони ревізорів на продавця колегія суддів виходить з того, що у розглядуваних відносинах ОСОБА_3 є матеріально-відповідальною особою та особою, яка здійснює розрахункові операції (а.с.62); згідно складеного Акта перевірки та наданих письмових пояснень остання є продавцем, а тому згідно Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затв. постановою КМ України № 833 від 15.06.2006р., здійснює представництво позивача у згаданих відносинах.

Окрім цього, порушення встановленого порядку роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в магазині, що належить позивачу, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретною особою здійснювалась торгівля, та чи в подальшому схвалювалася укладена угода по реалізації алкогольних напоїв зі сторони підприємства.

Податковим органом представлено на розгляд суду оригінал розрахункової квитанції АСГБ № 510302 від 30.03.2010р., яка засвідчує факт реалізації в день проведення перевірки однієї пляшки горілки «Волинська» 0,5 л по ціні 19 грн. 50 коп. та однієї пачки сигарет «Bond» по ціні 06 грн. 25 коп. (а.с.45, 75).

Оскільки оригінал розрахункової книжки позивачем для дослідження в суді не наданий, а представлена копія корінця вказаної квитанції не спростовує факту видачі розрахункової квитанції АСГБ № 510302 саме 30.03.2010р., тому належним доказом слід вважати наданий відповідачем оригінал розрахункової квитанції АСГБ № 510302 від 30.03.2010р.

Доводи апелянта про вчинений на продавця магазину тиск під час перевірки зі сторони ревізорів не знайшов свого об'єктивного підтвердження, оскільки такі спростовуються наданими письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 30.03.2010р. (а.с.45, 76), відсутністю будь-яких зауважень до самої перевірки (такі не зазначені в акті перевірки), а також відсутністю відповідних звернень ОСОБА_3 з приводу неправомірних дій ревізорів до органів прокуратури, суду тощо.

Також факт сплати встановленої плати за отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (а.с.31), наступне одержання необхідних ліцензій з терміном дії з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. (а.с.29-30) не спростовують факт вчиненого порушення через здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій, оскільки станом на момент проведення перевірки (30.03.2010р.) такі ліцензії позивачем отримані не були.

Стосовно правильності застосування штрафних (фінансових) санкцій за виявлені порушення колегія суддів враховує, що згідно з ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у цій статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Оскільки податковим органом під час проведення перевірки були виявлені вищевказані порушення, тому відповідачем правомірно винесено рішення № 1704910019/32 від 08.04.2010р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 3400 грн.

Доводи апелянта в іншій частині апеляційної скарги на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням вищенаведеного та обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання протиправним і скасування рішення № 1704910019/32 від 08.04.2010р. про застосування фінансових санкцій є безпідставними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Кооп-Торг» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.09.2010р. в адміністративній справі № 2а-4163/10/1770 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

Н.В.Савицька