Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а-4455/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року 2а-4455/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -П'ятибрат Н.С.,

від відповідача -Безсмерта М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Патекс»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Патекс»з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 15.08.2012 № 0017262220 і від 11.09.2012 № 19502210.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Актів перевірок з питань документального підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Инкомтрейд»і ТОВ «НВП «Арт Пром», в ході їх проведення встановлено завищення ТОВ «Патекс»податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг у ТОВ «Инкомтрейд»та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Арт Пром»у жовтні 2011 року. За твердженням податкового органу укладені між позивачем та даними контрагентами угоди є нікчемними, оскільки ТОВ «Инкомтрейд»і ТОВ «НВП «Арт Пром»мають ознаки фіктивності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд»і ТОВ «НВП «Арт Пром»угод є помилковим і необґрунтованим, так як правочини мали реальний характер -послуги надані контрагентами в повному обсязі і оплачені позивачем, а тому, податковий кредит сформований позивачем вірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У зв'язку з цим, на думку позивача, спірні податкові повідомлення -рішення прийнято відповідачем безпідставно і без з'ясування фактичних обставин справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що в ході проведення перевірки правовідносин між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд»та ТОВ «НВП «Арт Пром» від ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва надійшов висновок службовою запискою від 17.05.2012 №206/07-1151 щодо наявності ознак „фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ „Инкомтрейд" (код за ЄДРПОУ 37559939) за період з січня 2011 року по березень 2012 року. Відносно ТОВ «НВП «Арт Пром» податковим органом отримано лист ДПС у Київській області від 03.08.2012 № 4961/7/22-712/374, згідно з яким у провадженні ДПС у м. Києва знаходиться кримінальна справа № 54-3414/1 порушена за фактом фіктивного підприємства та за фактом підроблення і використання завідомо підроблених документів скоєння злочинів, передбачених часиною другою статті 205, частиною першою, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України; за фактом фіктивного підприємства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «НВП «Арт Пром».

На думку відповідача, вказані обставини свідчать про нікчемність укладених між позивачем та даними контрагентами правочинів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, у липні 2012 року посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Патекс»(код за ЄДРПОУ 33003354) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Инкомтрейд»(код ЄДРПОУ 37559939) їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 01.08. 2012 № 307/22-2/33003354 (далі -Акт перевірки від 01.08.2012).

Як вбачається з Акта перевірки, перевіркою виявлено, що між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд»укладено договір про надання послуг від 01.12.2011 № 186, предметом якого є надання послуг з трансляції рекламних матеріалів ТОВ 2Патекс»на регіональних телерадіокомпаніях України, згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни приданих послуг позивачем включено до складу податкового кредиту у грудні 2011 року у сумі 16666,67 грн.

Проте, відповідно до сторінки 4 Акта перевірки в ході проведення перевірки не встановлено факт надання послуг з організації трансляції рекламних матеріалів ТОВ «ПАТЕКС», у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) графіку виходу рекламного матеріалу на телеканалах, сітки трансляції програм, монтажного листа РТРК, переліку РТРК в ефірі яких проводилась трансляція, ефірної довідки, в якій зазначається номер програми дата та час трансляції, дата та час повтору, інших документів, що підтверджують реальність надання послуг.

За результатами опрацювання комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: АРМ „Аудит", АРМ „Звіт", АІС „Облік податків і платежів". Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; електронні Реєстри податкових накладних; а також інформації що надійшла від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, було досліджено адміністративно- майновий стан ТОВ „Инкомтрейд", можливість здійснювати господарську діяльність, та виявлено ознаки «фіктивності», а саме: директор та бухгалтер одна особа; наявність основних засобів - відсутні.

Також, як зазначено в Акті перевірки, до Бориспільської ОДПІ надійшов Акт від 10.05.2012 №230/3-22-30-37559939, складений ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „Инкомтрейд" (код за ЄДРГІОУ 37559939) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками за січень 2011 року - березень 2012 року.

Згідно бази даних АІС „Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»податковий кредит ТОВ „Инкомтрейд" сформовано за рахунок постачальників, які мають стан відмінний від «0», а саме:

ТОВ «ІНФОПРОСТІР»(код ЄДРПОУ 32069644) - стан «7». До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей;

ТОВ «Бірад Україна»(код ЄДРПОУ 33347376) - стан «8». До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, згідно з Актом перевірки (сторінка 4) від ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва отримано висновок службової записки від 07.05.2012 №206/07-1151 щодо наявності ознак „фіктивності" та відсутності факту здійснення господарської діяльності ТОВ „Инкомтрейд" (код за ЄДРПОУ 37559939) за період з січня 2011 року по березень 2012 року.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження встановлено, що згідно висновку ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва наявні ознаки „фіктивності" та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ „Инкомтрейд".

Як вбачається зі сторінки 8 Акта перевірки податковим органом зазначено, що таким чином, у результаті порушення контрагентом ТОВ "Инкомтрейд" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «Патекс» мають протиправний характер, а такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ГІДВ до складу податкового кредиту суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України -завищено податковий кредит на суму 16666,67 грн. за грудень 2011 року.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 № 0017262220, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20833,34 грн., з яких 16666,67 грн. за основним платежем і 4166,67 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У подальшому, посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Патекс»(код за ЄДРПОУ 33003354) з питань правових відносин із ТОВ «НВП «Арт Пром»(код ЄДРПОУ 37634209) за період з 01.01.2009 по 01.07.2012, за результатами якої складено Акт від 29.08. 2012 № 3356/22-1/33003354 (далі -Акт перевірки від 29.08.2012).

Як вбачається з Акта перевірки від 29.08.2012, податковим органом виявлено, що між позивачем і ТОВ «НВП «Арт Пром»укладено договір на виконання генерального прибирання приміщень від 01.10.2011 № 78, згідно з пунктом 1.1 якого ТОВ «НВП «Арт Пром»приймає па себе зобов'язання по виконанню на об'єкті ТОВ „Патекс" за адресою: м. Бориспіль, вул. Броварська, 54 послуги генерального прибирання приміщень, прибирання прилеглої території Замовника. Виконавець зобов'язується надати послуги якісно і в строки (терміни), а замовник зобов'язується здійснити оплату послуг, в порядку та строки обумовлені Договором.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені ТОВ „Патекс" до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року у сумі 20000,00 грн.

Відповідно до сторінки 4 Акта перевірки від 29.08.2012 подальшою перевіркою виявлено, що ТОВ «НВП «Арт Пром»(код ЄДРПОУ 37634209) зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника, згідно бази даних АІС „Податки та Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання" -триває процедура припинення.

Крім того, Бориспільською ОДПІ отримано лист ДПС у Київській області від 03.08.2012 № 4961/7/22-712/374, згідно з яким у провадженні ДПС у м. Києва знаходиться кримінальна справа № 54-3414/1 порушена за фактом фіктивного підприємства та за фактом підроблення і використання за відомо підроблених документів скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.І, 4 ст. 358 КК України; за фактом фіктивного підприємства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «НВП «Арт Пром».

Відповідно до вказаного листа, в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_3 і разом з іншими невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності - конвертації безготівкових грошових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, протягом 2009 - 2011 років, діючи на території м. Києва, створив та придбав ряд суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «НВП «Арт Пром». Допитаний по справі засновник і директор ТОВ «НВП «Арт Пром»ОСОБА_4 показав, що вказане підприємство він зареєстрував (перереєстрував) у державних органах без мети здійснення фінансово - господарської діяльності за вказівкою ОСОБА_3 за грошову винагороду.

Отже, невідома особа від імені фіктивного підприємства ТОВ «НВП «Арт Пром»(код ЄДРПОУ 37634209) виписала для ТОВ „Патекс" податкові накладні з метою штучного формування податкового кредиту, без фактичної поставки товару (послуг).

Як вбачається зі сторінок 5 -6 Акта перевірки від 29.08.2012, податковим органом зазначено, що враховуючи викладене, податкові накладні ТОВ «НВП «Арт Пром»виписані особами, які не мали повноважень на їх підписання. Отже, необхідні ознаки первинних документів, отриманих ТОВ «НВП «Арт Пром»(код ЄДРПОУ 37634209), є такими, що не відповідають чинному законодавству, а тому податкові накладні, отримані ТОВ „Патекс", складені та видані із порушенням податкового законодавства України та підписані не уповноваженими особами, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності віднесення ТОВ „Патекс" до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «НВП «Арт Пром»(код ЄДРПОУ 37634209).

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у жовтні 2011 року в сумі 20000,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2012 № 0019502210, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25000,00 грн., з яких 20000,00 грн. за основним платежем і 5000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд»і ТОВ «НВП «Арт Пром», судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду належним чином засвідчену копію програми щодо надання послуг відповідно до договору від 01.12.2011 № 186, укладеного між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд», копію протоколу узгодження договірної ціни відповідно до договору від 01.12.2011 № 186.

Також, позивачем надано суду копію Акта здачі -прийняття робіт (надання послуг) № 27, згідно з яким ТОВ «Инкомтрейд»надано наступні послуги: розробка рекламного ескізу, друк (тиражуваня) рекламного ескізу, монтаж рекламних банерів, експлуатація сітілайта.

Крім того, позивачем надано суду копію ескізу рекламного банера, узгодженого між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд».

Позивачем надано суду копію податкової накладної від 30.12.2011 № 27,платіжі доручення і банківські виписки про перерахування ТОВ «Инкомтрейд»грошових коштів на виконання укладеного договору.

Відносно правовідносин з ТОВ «НВП «Арт Пром»позивачем надано суду копію протоколу узгодження договірної ціни відповідно до договору від 01.10.2011 № 78, копію Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30, копію податкової накладної від 31.10.2011 № 30, копії платіжних доручень і банківських виписок про перерахування ТОВ «НВП «Арт Пром»грошових коштів на виконання умов договору.

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання ТОВ «Инкомтрейд»і ТОВ «НВП «Арт Пром»послуг.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган досліджував вказані первинні бухгалтерські документи під час перевірок позивача та ані в Актах перевірок, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Суд також звертає увагу, що відповідачем при перевірці договірних відносин між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд»не було досліджено предмет договору про надання послуг від 01.12.2011 № 186, оскільки відповідно до додаткової угоди від 01.12.2012 № 1 внесено доповнення до пункту 1.1 договору від 01.12.2011 № 186, згідно з якими контрагент позивача прийняв зобов'язання розробити рекламний ескіз, друк (тиражування) рекламного ескізу, монтаж рекламних банерів, експлуатацію сітілайта.

Таким чином, позивач не мав можливості надати під час перевірки графік виходу рекламного матеріалу на телеканалах, сітки трансляції програма, монтажного листа РТРК, переліку РТРК в ефірі яких проводилась трансляція, ефірної довідки, в якій зазначаються номер програми, дата і час трансляції, дата і час повтору, оскільки позивач не замовляв такі послуги відповідно до договору від 01.12.2011 № 186.

Посилання відповідача на те, що податкові накладні виписані ТОВ «НВП «Арт Пром»особами, які не мали повноважень на їх підписання не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які позивач вважає нікчемними, виникли між юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які позивач вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи сторони правочинів є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зобов'язання за договорами, укладеними між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд», ТОВ «НВП «Арт Пром»мали реальний характер -роботи виконані, прийняті і оплачені ТОВ «Патекс», факт надання послуг, прийняття послуг, отримання грошових коштів контрагентами і відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення цих правочинів відповідало волі сторін.

Дії фізичних осіб - представників, які учиняли підписи на договорах та інших первинних бухгалтерських документах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В силу частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком нікчемності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд», ТОВ «НВП «Арт Пром»нікчемних правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Патекс»і ТОВ «Инкомтрейд», ТОВ «НВП «Арт Пром».

Також, пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними ним послугами у вказаних контрагентів слід зазначити, що відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 471502, основним видом діяльності позивача за КВЕД є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Таким чином, позивачем придбавались ТОВ «Инкомтрейд»рекламні послуги для інформації про завдання в оренду офісних приміщень, а також послуги у ТОВ «НВП «Арт Пром»щодо їх прибирання, що безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю ТОВ «Патекс».

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, податковим органом не надано суду відповідних вироків у кримінальних справах.

Враховуючи викладене, висновок Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ «Инкомтрейд», ТОВ «НВП «Арт Пром»правочинів є безпідставним та необґрунтованим.

Відносно тверджень податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі придбаних послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем суду надано усі документи, що підтверджують правильність формування податкового кредиту, зокрема, первинні розрахункові та інші документи, у тому числі видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання -виконаних послуг, платіжні доручення.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагент позивача неправомірно виписали податкові накладні за надані послуги.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість та завищення податкового кредиту, є безпідставними.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 15.08.2012 № 0017262220 № 0000122205 і від 11.09.2012 № 19502210, підлягають скасуванню як протиправні.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 15.08.2012 № 0017262220 і від 11.09.2012 № 19502210.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патекс» судовий збір у сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 33 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 листопада 2012 р.