Постанова

від 27.11.2012 по справі 5020-318/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5020-318/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації на постановувід 19.09.2012 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№5020-318/2012 господарського суду м. Севастополя за позовомЖитлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників "Вега" доМіністерства оборони Російської Федерації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Севастопольської міської ради проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 (суддя О. Єфременко) позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволено частково, зобов'язано Міністерство оборони Російської Федерації усунути Житлово-будівельному кооперативу індивідуальних забудовників "Вега" перешкоди в користуванні земельною ділянкою №2 площею 1,6867 га (кадастровий номер 8536400000:04:004:0067) шляхом демонтування шлагбауму та паркану. Стягнуто з Міністерства оборони Російської Федерації на користь Житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників "Вега" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 (судді І. Євдокімов, О. Котлярова, Т. Фенько) рішення господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 змінено, викладено пункт 3 рішення у наступній редакції: "Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19, м. Москва, 119160; вул. Радянська, 4, м. Севастополь, 99050; ідентифікаційний код 7704252261, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників «Вега»пр. Жовтневої революції, 67, кв. 104, м. Севастополь, 99038 код ЄДРПОУ 33093453, відомостей про розрахункові рахунки в установах банків немає) витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,50 грн.". В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Міністерство оборони Російської Федерації звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 в частині зобов'язання Міністерства оборони Російської Федерації усунути Житлово-будівельному кооперативу індивідуальних забудовників "Вега" перешкоди в користуванні земельною ділянкою №2 площею 1,6867 га (кадастровий номер 8536400000:04:004:0067) шляхом демонтування шлагбауму та паркану, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає, що судами порушено Міжнародні угоди, укладені між Україною та Російською Федерацією, приписи ст. 152 ЗК України, ст. 27 ЗУ "Про оренду землі", не дотримано вимог ст.ст.34,36,43 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30.03.2007 між Житлово-будівельним кооперативом індивідуальних забудовників «Вега»(далі-Орендар) та Севастопольською міською Радою (далі - Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки (далі -Договір), відповідно до умов якого Орендодавець, на підставі рішення Севастопольської міської Ради №1012 від 08.11.2006 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної забудови, який знаходиться: м. Севастополь, район мікрорайону «Казачья бухта»(а.с. 12-21).

Договір був зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.05.2007 за № 040765900076.

Відповідно до пункту 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9715 га, у тому числі: земельна ділянка № 1 площею 2,2848 га; земельна ділянка № 2 площею 1,6867 га.

В подальшому, додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009 пункт 2.1 Договору викладений у наступній редакції: «2.1. В оренду позивачу передається земельна ділянка загальною площею 0,2405 га у тому числі:

- земельна ділянка №1 площею 0,0857 га;

- земельна ділянку №2 площею 0,0908 га;

- земельна ділянка №3 площею 0,0640 га».

Пунктом 2.2 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009) визначено, що відповідно до кадастрового плану на земельних ділянках відсутні будівлі, споруди, зелені насадження; під проходами, проїздами та площадками площа 0,2405 га. (а.с. 27-29).

Розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою складає 466742х0,003=1400,23 грн. (пункт 4.2 Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009).

Згідно з пунктом 3.1 Договору, договір укладений строком на 25 років.

Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (Додаток №3 до Договору) встановлено межі переданої в оренду земельної ділянки.

Відображено, що межі земельної ділянки закріплені на місцевості межовими знаками.

З наданого позивачем плану земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка з одного боку обмежується дорогою, по інший бік дороги розташована Військова частина 13140 Міністерства оборони Російської Федерації (а.с. 23).

Між земельними ділянками № 1 та № 2, Військовою частиною № 13140 Міністерства оборони Російської Федерації збудовано паркан, на дорозі встановлений шлагбаум.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували правомірність встановлення шлагбауму та паркану перед земельною ділянкою № 2 площею 1,6867 га (кадастровий номер 85 364 000 00: 04: 004: 0067) або спростували твердження, що зазначений шлагбаум та паркан ним не встановлювалися.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 93,116,152 ЗК України, ст. 27 ЗУ "Про оренду землі" суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість частини позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників «Вега»щодо усунення відповідачем перешкод в користуванні належною позивачу земельною ділянкою № 2 (кадастровий номер 85 364 000 00: 04: 004: 0067) площею 1,6867 га шляхом демонтування паркану та шлагбауму.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач, в порушення статей 33, 34 ГПК України, не надав суду належних та допустимих доказів тих обставин, що встановлені паркан та шлагбаум якимось чином перешкоджають проходженню або проїзду членів Житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників «Вега»до земельної ділянки № 1 площею 2,2848 га (кадастровий номер 85 364 000 00: 04: 004: 0066), тому, вимоги позивача в частині усунення відповідачем перешкод у користуванні земельною ділянкою № 1 площею 2,2848 га (кадастровий номер 85 364 000 00: 04: 004: 0066) є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, апеляційним судом зазначено, що суд першої інстанції повинен був стягнути з відповідача 536,50 грн. замість 1073,00 грн. судового збору, так як позов Житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників «Вега»був задоволений частково.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2007 між ЖБКІЗ «Вега»та Севастопольською міською Радою укладено договір оренди земельної ділянки. В подальшому, додатковою угодою до Договору оренди від 10.11.2009 пункт 2.1 Договору викладений у наступній редакції: "2.1. В оренду позивачу передається земельна ділянка загальною площею 0,2405 га".

Звертаючись із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ЖБКІЗ "Вега" вказує на те, що встановлені відповідачем шлагбаум та паркан заважають йому користуватися земельною ділянкою № 1 площею 2,2848 га та земельною ділянкою № 2 площею 1,6867 га.

Однак, судами не досліджувалося, де саме (на якій ділянці дороги) знаходиться шлагбаум та паркан; правовий статус земельної ділянки, на якій розміщено шлагбаум, хто є її власником (землекористувачем) ; чи дійсно вказані об'єкти заважають позивачу користуватися орендованою ним земельною ділянкою; яким чином встановлений на дорозі шлагбаум заважає позивачу користуватися орендованою ним земельною ділянкою (зачинений на замок, його неможливо обійти чи об'їхати тощо) .

Також, судами попередніх інстанцій не досліджувалися та не спростовано доводи Міністерства оборони Російської Федерації, викладені ним у відзиві на позовну заяву (т.1, арк. 96-100) та в апеляційній скарзі (т. 1, арк. 144-149) щодо того, що:

встановлення шлагбауму здійснено на виконання Угоди між Російською Федерацією та Україною "Про параметри розподілу Чорноморського флоту" від 28.05.1997, Угоди між Російською Федерацією та Україною "Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 28.05.1997;

при укладенні зазначених міжнародних договорів земельні ділянки передавалися в оренду без інвентаризації цих земельних ділянок. Як наслідок -Чорноморський флот Російської Федерації використовує під автодром (танкодром) земельну ділянку площею 117 га в районі "Казачья бухта" (Реєстр, т. 1, арк. 113), межі якої чітко не визначені;

до завершення інвентаризації земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації залишаються у межах, визначених Реєстром надання та використання земельних ділянок Чорноморським флотом в адміністративних межах міста Севастополя. Цей реєстр був затверджений 25.03.1998 командуючим Чорноморським флотом Російської федерації та головою Севастопольської міської державної адміністрації;

Залишаючи зазначене поза увагою, суди попередніх інстанцій не врахували того, що питання встановлення меж земельних ділянок, наданих Чорноморському флоту Російської Федерації носять міжнародний характер і повинні вирішуватися в рамках укладених міждержавних угод.

Так, ст. 124 ГПК України встановлено компетенцію господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Судами не досліджувалися положення Угоди між Україною та Російською Федерацією щодо Чорноморського флоту від 09.06.1995, Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997; положення Реєстру надання та використання земельних ділянок Чорноморським флотом в адміністративних межах міста Севастополя (т. 1, арк. 112); протокол засідання Робочої групи з питань інвентаризації земельних ділянок і державного майна України, що знаходяться у користуванні (оренді) Чорноморського флоту Російської Федерації (т. 1, арк. 114); лист начальника Головного управління Держкомзему у місті Севастополі від 29.06.2011 №8-9-1/5862 (т. 1, арк. 110) щодо правомірності встановлення відповідачем шлагбауму та паркану.

Суди не скористалися правами, наданими ним ст. 65 ГПК України та не витребували у Севастопольської міської державної адміністрації пояснень щодо розміру земельної ділянки, якою користується Чорноморський флот російської Федерації на підставі Реєстру надання та використання земельних ділянок Чорноморським флотом в адміністративних межах міста Севастополя; не витребували доказів того, що шлагбаум встановлено відповідачем на дорозі з порушенням норм земельного законодавства. Такими доказами могли б бути відповідні акти Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, висновок експерта тощо.

Висновок судів про те, що між земельними ділянками № 1 та № 2 Військовою частиною № 13140 Міністерства оборони Російської Федерації збудовано паркан, а на дорозі встановлений шлагбаум не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах. Також, судами, з посиланням на відповідні докази (акти компетентних органів), не встановлено, що паркан та шлагбаум заважають позивачу користуватися наданою йому за договором оренди землі від 30.03.2007 земельною ділянкою. Не встановлено хто є власником земельної ділянки, на якій розміщено шлагбаум і паркан, правовий режим використання цієї земельної ділянки, чи проходить дорога на якій розміщено шлагбаум через територію автодрому (танкодрому) та інші обставини, необхідні для вирішення спору по суті.

Зазначене дає підстави вважати, що висновки судів про задоволення позовних вимог є передчасними.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника про недотримання судами вимог ст.ст. 34,36,43 ГПК України та порушення судами приписів ст. 152 ЗК України.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що відповідно до частини першої статті 4 7 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111 9 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення судами норм процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи є підставою для скасування прийнятих у справі рішення господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2012. Касаційний суд направляє справу на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення, встановити, на якій саме земельній ділянці знаходиться паркан та шлагбаум, кому належить ця земельна ділянка, правовий режим її використання; яка саме земельна ділянка передана позивачу за договором оренди землі від 30.03.2007; чи створюють паркан та шлагбаум перешкоди у користуванні ЖБКІЗ "Вега" переданою йому за договором оренди землі від 30.03.2007 земельною ділянкою, яким чином. Витребувати в порядку ст. 65 ГПК України докази для підтвердження певних обставин справи. До встановлених обставин правильно застосувати норми матеріального права та винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.07.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 у справі №5020-318/2012 -скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун