Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-10/12947-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/12947-2012 20.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестбуд»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Троян О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 20 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 вересня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк»подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 17.09.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестбуд»грошових коштів в розмірі 26 959,00 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень), як неповернутих Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестбуд»коштів за оплачений Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк»товар.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, в судовому засіданні 16.10.2012р. подав до суду заяву б/н від 16.10.2012р. в якій уточнив /зменшив/ свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 25 959,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки попередньо оплаченого позивачем товару, внаслідок чого осатаній звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача грошові кошти пропорційно розміру непоставленого відповідачем товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 20.11.2012 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунки-фактури: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р., які Покупець в повному обсязі оплатив.

Загальна вартість товару згідно рахунків-фактур: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р. становить -33 959,00 грн.

Позивача зазначає, що Продавець оплаченого товару не поставив, оплачених грошових коштів за товар в повному обсязі не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру непоставленого товару в сумі 25 959,00 грн., тобто 33 959,00 грн. -8 000,00 грн. (частково повернені кошти).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, в травні 2012 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунки-фактури: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р. (належним чином засвідчені копії рахунків містяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2012р. та 22.05.2012р. позивач сплатив на користь відповідача 33 959,00 грн., що становить вартість товару згідно рахунків-фактур: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р. Дана обставина підтверджується меморіальними ордерами №№: 323 від 16.05.2012р. та 2061 від 22.05.2012р. (копії розрахункових документів містяться в справі).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту оплати товару по рахункам-фактурах: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що внаслідок непоставки відповідачем товару позивач, в порядку досудового врегулювання спору, 30.05.2012р. направив на адресу відповідача лист № 10.1.4/1003 від 30.05.2012р. в якому вимагав повернути кошти згідно рахунків-фактур: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р. (копія вимоги міститься в матеріалах справи). У відповідь на лист позивача № 10.1.4/1003 у своїх гарантійних листах № 1906-01 і № 0307-01 відповідач гарантував повернення коштів в строк до 29 червня та 17 липня 2012 року відповідно (копії листів містяться в справі).

З матеріалів справи випливає, що відповідач перерахував на користь позивача 8 000,00 грн., як коштів згідно листа № 10.1.4/1003 від 30.05.2012р., що підтверджується платіжними дорученнями №№: 38 від 13.08.2012р., 35 від 09.08.2012р., 33 від 09.08.2012р. та 44 від 04.10.2012р. (копії розрахункових документів містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо поставки товару позивачу за оплаченими останнім рахункам-фактурах: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р. або доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за непоставлений товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням уточнень, станом на листопад 2012 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця вартість оплаченого але непоставленого товару за рахунками-фактурами: № 1405.01 від 14.05.0212р. та № 2105.01 від 21.05.0212р. в розмірі -25 959,00 грн., з розрахунку 33 959,00 грн. (вартість оплаченого товару) -8 000,00 грн. (частково повернені грошові кошти).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданих уточнень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестбуд»(ідентифікаційний код: 32731488, адреса: 03126, м. Київ, вул. М. Донця, буд. 14 Б, кв. 79, п/р 260040852101 в ПАТ «МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК», ІПН 327314826584), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк»(ідентифікаційний код: 34353904, адреса: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33, п/р 32003147401 ГУ НБУ по м. Києву і Київської області, МФО 339339), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -25 959,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень) та судові витрати в сумі - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 26.11.2012р.

Суддя О.В. Котков