Рішення

від 28.11.2012 по справі 2/082-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р. Справа № 2/082-12

за позовом приватного підприємства «Ельпласт-Київ», м. Кіровоград,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Салетех» , м. Бровари,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ОСА» , м. Запоріжжя

про стягнення 186185,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Васько І.П. , уповноважений, довіреність від 18.10.2012р. б/н;

від відповідача: Матвієнко Н.В. , уповноважена, довіреність від 01.11.2012р. б/н;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

позивач -приватне підприємство «Ельпласт-Київ», м. Кіровоград звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 25.09.2012р. до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Салетех», м Бровари, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 186185,00 грн. за договором про переведення боргу № 27/02 від 27.02.2012р. (за договором купівлі-продажу від 07.02.2012р. № 4), тому числі 154432,00 грн. основного боргу, 2411,00 грн. процентів та 29342,00 грн. пені, а також покласти на відповідача відшкодування позивачу 3724,00 грн. судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за договором про переведення боргу на відповідача було переведено борг товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ОСА»перед позивачем за договором купівлі-продажу від 07.02.2012р. № 4 в сумі 204432,00 грн. Позивач твердить, що відповідач частково погасив борг перед позивачем в сумі

50000,00 грн., відповідно залишок боргу складає 154432,00грн. Також позивач стверджує, що за порушення строку погашення заборгованості з відповідача належить до стягнення пеня у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення в загальній сумі 29342,00 грн. та 3 % річних в сумі 2411,00 грн.

Ухвалою від 02.10.2012р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору первісного боржника -товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ОСА», м. Запоріжжя та зобов'язав третю особу подати суду документально підтверджені письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог та подати докази, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач подав витребувані судом документи та докази, представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Ухвалами від 24.10.2012р., від 07.11.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи.

Відповідач подав витребувані судом документи та докази, представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Заперечення мотивовані тим, що відповідачу не було позивачем надано підписаного примірника договору про переведення боргу від 27.02.2012р., примірник даного договору, наявний у відповідача, з боку кредитора не підписаний, не містить розміру пені, передбаченої пунктом 5.3 договору, відповідно не всі істотні умови договору сторонами було погоджено. Крім того, відповідач твердить, що розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству, оскільки законом обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Представник третьої особи в судові засідання 24.11.2011р., 07.11.2011р. та 28.11.2012р. не з'явився. Як вбачається з даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 02.10.2012р. № 14806422, третя особа значиться в Єдиному державному реєстрі і місцезнаходження її відповідає адресі, на яку суд, у відповідності до ст. 64, 87 ГПК України, направляв третій особі копії ухвал рекомендованими листами з повідомленням.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов приватного підприємства «Ельпласт-Київ», м. Кіровоград (далі по тексту -ПП «Ельпласт-Київ») до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Салетех», Київська область, м. Бровари (далі по тексту -ТОВ «Салетех»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ОСА», м. Запоріжжя (далі -ТОВ «ТД ОСА») вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків ПП «Ельпласт-Київ»та ТОВ «ТД ОСА»є укладений між ними 07.02.2012р. договір купівлі-продажу № 4 (далі -основний договір), відповідно до умов якого ПП «Ельпласт-Київ»(продавець) зобов'язується виготовити та передати ТОВ «ТД ОСА»(покупець) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Згідно умов договору:

- Кількість товару визначається погодженим сторонами письмовим замовленням (п. 2 основного договору).

- Ціна товару погоджується сторонами та вказується у виставленому продавцем рахунку (п. 3.1 основного договору).

- Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою оплати 30 календарних днів. (розділ 4 основного договору).

- Продавець забезпечує товар документами про якість, доставка товару здійснюється за рахунок продавця (пункти 1.3, 5.4 основного договору).

- За недотримання покупцем строків оплати товару він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та відсотки за користування чужими коштами у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення в оплаті, за весь час користування коштами, належними до оплати продавцю (п. 9.2 основного договору).

- Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання сторонами зобов'язань в повному обсязі (п. 6 основного договору).

Додатковою угодою до основного договору №4 від 07.02.2012р. сторони погодили порядок використання персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до Специфікації №1 до договору №4 від 07.02.2012р. ПП «Ельпласт-Київ»та ТОВ «ТД ОСА»погодили асортимент, кількість та ціну належного до поставки товару.

Укладений між сторонами основний договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками обох сторін а саме:

1)від 10.02.2012р№ 41на суму 51108,00 грн.зі строком оплати до 11.03.2012р. 2) від 20.02.2012р№ 42на суму 153324,00 грн.зі строком оплати до 21.03.2012р. позивач передав, а третя особа отримала у власність товар на загальну суму 204 432,00 грн.

Суду не подано доказів того, що покупець за основним договором ТОВ «ТД ОСА»здійснив оплату за отриманий товар вартістю 204432,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та на підставі наявних у справі доказів, судом встановлено наявність заборгованості ТОВ «ТД ОСА»перед ПП «Ельпласт-Київ»за отриманий товар за основним договором купівлі-продажу від 07.02.2012р. №4 в сумі 204 432,00 грн.

ІІ. Крім того, між третьою особою -ТОВ «ТД ОСА»(первісний боржник), відповідачем -ТОВ «Салетех»(новий боржник) та позивачем -ПП «Ельпласт-Київ»(кредитор) 27.02.2012р. укладено договір про переведення боргу № 27/02 , згідно якого первісний боржник переводить борг за договором №4 від 07.02.2012р. (основний договір), укладеним між первісним боржником та ПП «Ельпласт-Київ», а новий боржник приймає на себе зобов'язання за вказаним договором. За умовами вказаного договору про переведення боргу:

- новий боржник вправі висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором та первісним боржником (п. 3.1 договору);

- Новий боржник зобов'язаний письмово повідомити первісного боржника про виконання зобов'язання перед кредитором (п. 3.2 договору).

- Первісний боржник зобов'язується передати новому боржнику до 27.02.2012р. документи, що підтверджують дійсність вимог кредитора (п. 4.1.1 договору).

- Новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору в сумі 204432,00 грн. (п. 4.2.1 договору).

- Новий боржник вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків, якщо основний договір буде визнаний недійсним (п. 4.3.1 договору).

- За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.3. договору);

- Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії договору про переведення боргу від 27.02.2012р. (аркуш справи 72-73), договір укладався в тристоронньому порядку за участю керівників (згідно даних Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» - аркуші справи 23-26, 33-41), повноважних діяти від імені юридичних осіб -сторін договору без довіреності. За таких обставин суд робить висновок про те, що сторонами отримано згоду кредитора на заміну боржника в зобов'язанні належним чином.

Згідно до вимог ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Основний договір купівлі-продажу від 07.02.2012р. №4 (аркуш справи 13-14) у відповідності до вимог частини 1 ст. 208 ЦК України укладений між ПП «Ельпласт-Київ»та ТОВ «ТД ОСА»в простій письмовій формі. В простій письмовій формі також укладено і договір про переведення боргу від 27.02.2012р. № 27/02.

Відповідач твердить, що договором про переведення боргу від 27.02.2012р. № 27/02 чітко не обумовлено строк виконання зобов'язання, крім того, в примірнику договору відповідача не вказано розмір пені, належної до сплати в разі прострочення заборгованості. У зв'язку з цим відповідач твердить, що деякі положення договору залишились неузгодженими.

З аналізу загальних принципів законодавчих норм, які регулюють заміну сторони в зобов'язанні (статті 510-523 ЦК України), зміст зобов'язання, його умови визначаються основним договором (в даному випадку це договір купівлі-продажу від 07.02.2012р. № 4, укладений між ПП «Ельпласт-Київ»та ТОВ «ТД ОСА»). Правочин щодо заміни сторони в зобов'язанні (уступка права вимоги, переведення боргу) не змінює зміст та умови зобов'язання (якщо інше не встановлено умовами правочину про заміну сторони), а лише здійснює заміну особи -кредитора або боржника в зобов'язанні. Строк виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар чітко врегульовано розділом 4 основного договору купівлі-продажу, пеня та її розмір встановлена розділом 9 основного договору купівлі-продажу. За таких обставин посилання відповідача на неузгодженість зазначених умов зобов'язання у договорі про переведення боргу від 27.02.2012р. є безпідставним.

За таких обставин судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного боржника -ТОВ «ТД ОСА»на нового боржника -ТОВ «Салетех», яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням всіх необхідних умов, та за згодою кредитора договору про переведення боргу від 27.02.2012р. № 27/02, в результаті чого кредитор -ПП «Ельпласт-Київ» отримав право вимагати виконання основного зобов'язання, визначеного умовами умовами договору купівлі-продажу від 07.02.2012р. № 4, від нового боржника -ТОВ «Салетех» в тій самій мірі, що і від первісного боржника -ТОВ «ТД ОСА».

Зазначене також підтверджується тим, що відповідачем ТОВ «Салетех»вчинено дії на виконання договору про переведення боргу, а саме сплачено позивачу платіжним дорученням від 22.03.2012р. 30000,00 грн. та платіжним дорученням від 04.05.2012р. 20000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за основним договором купівлі-продажу від 07.02.2012р. №4 та договором про переведення боргу від 27.02.2012р. № 27/02, що кореспондується із частиною 2 ст. 642 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що судом встановлена заборгованість ТОВ «ТД ОСА» перед ПП «Ельпласт-Київ»за поставлений та неоплачений товар в сумі 204432,00 грн., що судом встановлений факт заміни боржника в основному зобов'язанні на нового боржника -ТОВ «Салетех», та те, що судом встановлений факт часткової оплати заборгованості товариством «Салетех»на суму 50000,00 грн., сума заборгованості ТОВ «Салетех»перед ПП «Ельпласт»становить 154432,00 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 154432,00 грн. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення в загальній сумі 29342,00 грн. та 3 % річних в сумі 2411,00 грн. Щодо вказаної вимог слід зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 Договору купівлі-продажу від 07.02.2012р. № 4 встановлено, що за недотримання покупцем строків оплати товару він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Вказаним пунктом також передбачено сплату відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,1 % за весь час користування коштами, однак, суд звертає увагу на те, що позивач заявляє позовну вимогу саме про стягнення пені, і не посилається на передбачені договором відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Крім того, пеня в розмірі 0,1% передбачена пунктом 5.3 договору про переведення боргу від 27.02.2012р. № 27/02.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ з 10.08.2010р. встановлений на рівні 7,75%, постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ з 23.03.2012р. встановлений на рівні 7,50%.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Таким чином враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати товару, встановлені основним договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену розділом 9 основного. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»,

- спосіб захисту майнового права, передбачений ст. 625 ЦК України;

- розмір облікової ставки НБУ, визначений Постановами НБУ за відповідний період;

виходячи з наступного розрахунку, який враховує вищевикладені умови договору та норми закону:

Назва та дата документуСума, грн.Строк оплати (пункт 4.1 основного договору)Фактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Кількість днів простроченняПеня, грн. 3% річних, грн. видаткова накладна від 10.02.12 № 41 51108,00 11.03.2012 51108,00 9 (12.03 -20.03.12) 194,80 37,81 видаткова накладна від 20.02.12 № 42 153324,00 21.03.2012 204432,00 1 (21.03.12) 86,58 16,80 Платіжне доручення від 22.03.2012р. 30000,00 174432,00 43 (22.03 -03.05.12) 3076,39 616,49 Платіжне доручення від 04.05.2012 20000,00 154432,00 152 (04.05 -02.10.12) на день звернення до суду 9620,35 1929,34 всього 204432,00 50000,00 154432,00 12978,12 2600,44 судом встановлено, що належна до сплати відповідачем пеня складає 12978,12 грн., а 3% річних складають 2600,44 грн.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 29342,00 грн. пені підлягають задоволенню частково в сумі 12978,12 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму річних в розмірі 2411,00 грн. і заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 2411,00 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, пені та 3% річних, надані позивачем, суд частково задовольняє позов приватного підприємства «Ельпласт-Київ»та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Салетех»заборгованості в сумі 154432,00 грн., пені в сумі 12978,12 грн., та 3 % річних в сумі 2411,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 та постанови Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі № 25/187 та від 23.01.2012р. у справі № 37/64, керуючись ст.ст. 6, 11, частиною 1 ст. 208, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 513, 520, 521, 525, 526, 546, 547, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 642, ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «Ельпласт-Київ»задовольнити частково .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Салетех» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кирпоноса, буд. 5, код ЄДРПОУ 36432631)

на користь приватного підприємства «Ельпласт-Київ» (25015, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. В. Чорновола, буд. 2В, код ЄДРПОУ 37297591)

154432,00 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять дві гривні нуль копійок) основного боргу;

12978,12 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень дванадцять копійок) пені,

2411,00 грн. (дві тисячі чотириста одинадцять гривень нуль копійок) трьох процентів річних,

3396,42 грн. (три тисячі триста дев'яносто шість гривень сорок дві копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити .

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 29.11.2012р.