Рішення

від 30.11.2012 по справі 2-148/2011

СТАРОБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-148/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого -судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зацікавлена особа: Державна нотаріальна контора Старобешівського району Донецької області, треті особи: Виконком Новозар'ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, Старобешівське бюро технічної інвентаризації, Відділ реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, визнання недійсним свідоцтва про право власності на частку майна, яке придбали за час зареєстрованого шлюбу та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування та стягнення моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Старобешівського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, зацікавлена особа: Державна нотаріальна контора Старобешівського району Донецької області, треті особи: Виконком Новозар'ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, Старобешівське бюро технічної інвентаризації, відділ реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, що видане Державною нотаріальної конторою Старобешівського району Донецької області на ім'я ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Позивач ОСОБА_1 згідно ст. 31 ЦПК України, своїми заявами про доповнення, уточнення позовних вимог від 21.06.2010 року та від 18.10.2010 року, доповнила позовні вимоги та просила встановити факт належності правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 02.02.1998 року, державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 13.08.2002 року, - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю д. Каменка Свердловського району Орловської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 у с. Новозар'ївка Старобешівського району Донецької області, визнати недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частку майна, яке придбали за час зареєстрованого шлюбу та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Державною нотаріальною конторою Старобешівського району Донецької області на ім'я ОСОБА_2, встановити за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, право власності на АДРЕСА_1 встановити за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, право власності на земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на території Новозар'ївської сільської ради, стягнути з відповідачки моральну шкоду у розмірі 7000 (сім тисяч) гривен.

Позивач ОСОБА_1 мотивуючи заявлені вимоги тим, що після смерті ії батька - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця д. Каменка Свердловського району Орловської області, який постійно мешкав в АДРЕСА_1 померлого ІНФОРМАЦІЯ_9, відкрилася спадщина, яка складається з будинку, земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель розташованого за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на території Новозар'ївської сільської ради.

Спадкове майно належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло і будинок від 19.12.1989 р., виданого на підставі рішення виконкому Старобешівської районної ради народних депутатів від 07.12.1989 р. № 310/8, державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 02.02.1998 р. зареєстрованого в Книзі записів актів на право приватної власності на землю за № 2124, та від 13.08.2002 р. зареєстрованого в Книзі записів актів на право приватної власності на землю за № 14815.

При оформлені у власність земельної ділянки, акт на право приватної власності на землю виданий громадянину України від 02.02.1998 р. зареєстрованого в Книзі записів актів на право приватної власності на землю за № 2124, та від 13.08.2002 р. зареєстрованого в Книзі записів актів на праві приватної власності на землю за № 14815, з невідомих для неї причин прізвище батька вказано: «ОСОБА_10», що суперечить дійсності та перешкоджає отримати вказані земельні ділянки у спадщину.

Після смерті батька було видано свідоцтво про смерть, де його прізвище вказано «ОСОБА_10»і в свідоцтві про право власності на житловий будинок від 19.12.1989 р. прізвище вказано «ОСОБА_10».

Розбіжності у прізвищі правовстановлюючих документах - державному акті на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 02.02.1998 р. та від 13.08.2002 р. та свідоцтві про смерть батька, перешкоджають в оформлені спадщини за законом.

Зазначені земельні ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на території Новозар'ївської сільської ради, належали її батькові, що підтверджується адресою розташування й метою цільового призначення - будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд, однаковим записом ім'я та по батькові.

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів батькові позивача, у свідоцтві про смерть якого, записано прізвище «ОСОБА_10», позивачу необхідно для прийняття спадщини, яка залишилась після його смерті, що безпосередньо породжує юридичні наслідки, тому що підтвердження цього факту необхідне їй для отримання у власність належних йому земельних ділянок - для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель й ведення сільськогосподарського товарного виробництва, визнання права власності на спадщину.

Також, позивач ОСОБА_1 зазначила, що після смерті батька до нотаріальної контори звертався її племінник, - онук померлого ОСОБА_5, як спадкоємець, який має право отримати спадщину, що згідно до п. 1 ст. 1266 ЦК України залишилась після смерті батька. Брат позивача, син спадкодавця - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11 народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_12, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 29.07.2008 року, видане відділенням ЗАЦС адміністрації Дальнегорського міського округу Приморського краю. Племінник соєю заявою до Старобешівського нотаріальної контори відмовився від прийняття 1/6 частини спадщини, на користь позивача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, і просила суд задовольнити її позовні вимоги, від стягнення моральної шкоди в розмірі сім тисяч гривень в судових дебатах відмовилась.

Представник позивача ОСОБА_7, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підтримала повністю, надала суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову на тій підставі, що відсутні підстави в задоволенню позову.

Представник відповідача ОСОБА_8, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенню позову, у зв'язку безпідставністю позовних вимог.

Зацікавлена особа Старобешівська державна нотаріальна контора просила суд розглянути справу без їхньої участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Треті особи: Виконком Новозар'ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, Старобешівське бюро технічної інвентаризації, Відділ реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління просили суд розглянути справу без їхньої участі, рішення прийняти на розсуд суду.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 02.02.1998 року, державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 13.08.2002 року, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця д.Каменка Свердловського району Орловської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 у с.Новозар'ївка Старобешівського району Донецької області, визнати недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частку майна, яке придбали за час зареєстрованого шлюбу - та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Державною нотаріальною конторою Старобешівського району Донецької області на ім'я ОСОБА_2, встановити за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, право власності на будинок АДРЕСА_1 встановити за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10 право власна земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських буз розташовану за адресою : АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на території Новозар'ївської сільської ради, стягнути з відповідачки моральну шкоду у розмірі 7000 (сім тисяч) гривен знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, тому підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що відповідає ст. 212 ЦПК України, вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п.1 «Прикінцеві положення»Сімейного кодексу України, цей кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України.

Пункт 1 «Прикінцеві та Перехідні положення»Цивільного кодексу України встановлює, що цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п.4 «Прикінцеві та Перехідні положення»ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності.

Стаття 24 Кодексу про шлюб та сім'ю України встановлює, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Стаття 67 Земельного кодексу України (в редакції станом на 26 березня 1997 року) встановлювала, що громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач. Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара.

Частина 3 статті 22 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01 серпня 2002 року) передбачає, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Відповідно до вимог статті 57 Сімейного кодексу України (в редакції станом на 01 серпня 2002 року) особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Стаття 1301 ЦК України встановлює, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно статт1 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя. Який його пережив та батьки.

Згідно до статті 1267 ЦК України частка у спадщини кожного із спадкоємців є рівними.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 помер громадяни ОСОБА_10, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане виконкомом Новозар'ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області від 12 травня 2008 року, актовий запис № 29 від 12 травня 2008 року. Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, яка складалась з нерухомого майна, у вигляді будинку АДРЕСА_1 та земельних ділянок.

Також судом встановлено на підставі доказів, які надані сторонами судові, що спадкоємцями померлого ОСОБА_10 є його дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10. Факт родинних відносин ОСОБА_10 з донькою та дружиною підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 14.04.2012 року про встановлення факту, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, доводиться дочкою ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9, актовий запис № 29. Інших доказів, що спадкоємцями померлого спадкодавця ОСОБА_10 є інші особи суду не надано, а тому суд розглядає справу на підставі поданих доказів.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_10 до Старобешівської державної нотаріальної контори Донецької області із заявою про прийняття спадщини звернулась дружина спадкодавця ОСОБА_2 та донька спадкодавця ОСОБА_1.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право власності від 10 грудня 2008 року за яким ОСОБА_2 належить право власності на ? частку в спільному сумісному майні, придбаного подружжям за час шлюбу, що складається з житлового будинку, з спорудами, розташованого АДРЕСА_1 ? частка зазначеного майна залишається у власності гр.. ОСОБА_2.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2008 року за яким спадкоємцем 1/6 частки майна гр. ОСОБА_10, є його дружина ОСОБА_2. Спадкове майно, на яке в зазначеній частці видане це свідоцтво складається з: житлового будинку зі спорудами, розташованого в АДРЕСА_1. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/6 зазначеного майна не виданого.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право власності від 10 грудня 2008 року за яким ОСОБА_2 належить право власності на ? частку в спільному сумісному майні, придбаного подружжям за час шлюбу, що складається з земельної ділянки, розміром -0,094 гектарів, всього земельних угідь -0,094 га, у тому числі: рілля -0,054 га, земля під будівлями, лісами та іншими угіддями -0,40 га., (кадастровий номер земельної ділянки № 1424583500:001:000:0085), яка передана для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої та території АДРЕСА_1 ? частка зазначеного майна залишається у власності гр. ОСОБА_2.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2008 року за яким спадкоємцем 1/6 частки майна гр.. ОСОБА_10, є його дружина ОСОБА_2. Спадкове майно, на яке в зазначеній частці видане це свідоцтво складається з земельної ділянки, розміром -0,094 гектарів, всього земельних угідь -0,094 га, у тому числі: рілля -0,054 га, земля під будівлями, лісами та іншими угіддями -0,40 га., (кадастровий номер земельної ділянки № 1424583500:001:000:0085), яка передана для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої та території АДРЕСА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/6 зазначеного майна не виданого.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право власності від 10 грудня 2008 року за яким ОСОБА_2 належить право власності на ? частку в спільному сумісному майні, придбаного подружжям за час шлюбу, що складається з земельної ділянки, розміром -6,14 гектарів, всього земельних угідь -6,14 га, з них с/г угідь -6-14 га, у тому числі: рілля -6,14га, (кадастровий номер земельної ділянки № 1424581200:04:000:0454), яка передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованої на території Новозар'ївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області. ? частка зазначеного майна залишається у власності гр. ОСОБА_2.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 грудня 2008 року за яким спадкоємцем 1/6 частки майна гр. ОСОБА_10, є його дружина ОСОБА_2. Спадкове майно, на яке в зазначеній частці видане це свідоцтво складається з з земельної ділянки, розміром -6,14 гектарів, всього земельних угідь -6,14 га, з них с/г угідь -6-14 га, у тому числі: рілля - 6,14га, (кадастровий номер земельної ділянки № 1424581200:04:000:0454), яка передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованої на території Новозар'ївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/6 зазначеного майна не виданого.

Також судом встановлено, що право власності на житловий будинок зі спорудами, розташований в АДРЕСА_1 спадкодавець ОСОБА_10 набув у приватну власність 07 вересня 1976 року. Зазначений будинок спадкодавець ОСОБА_10 набув у власність на підставі Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 31 травня 1976 року за № 354. Відповідно пункту 7 зазначеної Постанови, побудовані за рахунок Держбанка СРСР жилі будинки з надвірними побудовами та придбані за допомогою кредиту скот переходять в особисту власність переселенців з моменту передачі цього майна. Відповідно до акту від 07 вересня 1976 року спадкодавцю ОСОБА_10 був переданий будинок, що входить до спадкової маси. Інших доказів, що до складу сім'ї переселенця ОСОБА_10 входили інші особи крім спадкодавця суду сторонами не надано, а тому суд розглядає справи на підставі наявних в них доказів.

В судовому засіданні встановлено, зо згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року, що залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, визнано неправомірними дії Відділу реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції щодо складання та видачі повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_10 від 22.05.2009 року, серія НОМЕР_2, свідоцтво про смерть ОСОБА_10 від 22.05.2009 року, серія НОМЕР_2 визнано недійсним, дії відділу РАЦС Старобешівського РУЮ щодо внесення змін до актового запису № 29 від 12 травня 2008 року про смерть ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Камянка Покровського району Орловської області визнані неправомірними.

Також судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_10 набув нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку, розміром -0,094 гектарів, всього земельних угідь -0,094 га, з них с/г угідь - ).054 га, у тому числі: рілля -0,054 га, земля під будівлями, лісами та іншими угіддями -0,40 га., (кадастровий номер земельної ділянки № 1424583500:001:000:0085), яка передана для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої та території АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, розміром -6,14 гектарів, всього земельних угідь -6,14 га, з них с/г угідь -6,14 га, у тому числі: рілля -6,14га, (кадастровий номер земельної ділянки № 1424581200:04:000:0454), яка передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованої на території Новозар'ївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області в особисту власність в порядку приватизації та безоплатної передачі земель державної та комунальної власності.

Виходячи з наданих доказів, суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту належності правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 02.02.1998 р., державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 13.08.2002 р., ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця д. Каменка Свердловського району Орловської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 у с.Новозар'ївка Старобешівського району Донецької області не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року, що залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2011 року визнано неправомірними дії Відділу реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції щодо складання та видачі повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_10 від 22.05.2009 року, серія НОМЕР_2, свідоцтво про смерть ОСОБА_10 від 22.05.2009 року, серія НОМЕР_2 визнано недійсним, дії відділу РАЦС Старобешівського РУЮ щодо внесення змін до актового запису № 29 від 12 травня 2008 року про смерть ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Камянка Покровського району Орловської області визнане неправомірними, таким чином державним органом зареєстрована смерть громадянина ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9.

Також суд дійшов до висновку, що з порушенням видані свідоцтва про право власності від 10 грудня 2008 року на ? частку в спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу та визнання за ОСОБА_2 право власності в розмірі ? частки на наступне майно:

- житловий будинок, з спорудами, розташованого в АДРЕСА_1

- земельної ділянки, розміром -0,094 гектарів, всього земельних угідь -0,094 га, у тому числі: рілля -0,054 га, земля під будівлями, лісами та іншими угіддями -0,40 га., (кадастровий номер земельної ділянки № 1424583500:001:000:0085)., яка передана для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої та території АДРЕСА_1;

- земельної ділянки, розміром -6,14 гектарів, всього земельних угідь -6,14 га, з них с/г угідь -6,14 га, у тому числі: рілля - 6,14га, (кадастровий номер земельної ділянки № 1424581200:04:000:0454), яка передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованої на території Новозар'ївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області, у зв'язку з тим, що зазначене майно спадкодавцем ОСОБА_10 житловий будинок був придбаний до шлюбу, а земельні ділянки органами державного влади та місцевим самоврядуванням були передані у власність ОСОБА_10 внаслідок приватизації та безоплатної передачі.

Виходячи з наданих доказів, суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійними свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 грудня 2008 року щодо нерухомого майна та земельної ділянки не підлягають задоволенню, у зв'язку тим, що спадкоємиця ОСОБА_2 мала права на спадкування майна після смерті чоловіка ОСОБА_10 в більшому розмірі ніж 1/6 частки, що зазначена в відповідних свідоцтвах.

Також суд дійшов до висновку, що за позивачем ОСОБА_1 підлягає визнання право власності на ? частку будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що позивач має право на частку у спадщині померлого батька у зазначеному розмірі, спадщину прийняла шляхом подання заяви до органів нотаріату, одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину не має можливості, у зв'язку відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується постановою від 14 серпня 2012 року за № 1097/01-24 та оформлення частини зазначеного майна на іншу особу.

Виходячи з наданих доказів, суд дістається висновку, що за позивачем ОСОБА_1 підлягає визнання право власності на ? на наступне майно:

- земельної ділянки, розміром -0,094 гектарів, всього земельних угідь -0,094 га, у тому числі: рілля -0,054 га, земля під будівлями, лісами та іншими угіддями -0,40 га., (кадастровий номер земельної ділянки № 1424583500:001:000:0085), яка передана для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої та території АДРЕСА_1;

земельної ділянки, розміром -6,14 гектарів, всього земельних угідь -6,14 га, з них с/г угідь -6-14 га, у тому числі: рілля - 6,14га, (кадастровий номер земельної ділянки № 1424581200:04:000:0454), яка передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованої на території Новозар'ївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області, у зв'язку з тим, що позивач має право на частку у спадщині померлого батька у зазначеному розмірі, спадщину прийняла шляхом подання заяви до органів нотаріату, одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину не має можливості, у зв'язку відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується постановою від 14 серпня 2012 року за № 1097/01-24 та оформлення частини зазначеного майна на іншу особу.

Вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 в розмірі сім тисяч гривень не підлягають задоволенню, так як позивачем в судовому засіданні не доведено факту, обставин неправомірної поведінки відповідача ОСОБА_2, а також в судових дебатах позивач ОСОБА_1 відмовилась від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі сім тисяч гривень.

Відповідно до п. 1 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Державне мито»(чинного станом на 21.06.2010 року та 19.10.2010 року) за подачу позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір (державне мито) в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги про визнання права власності на нерухоме майно та сплачено судовий збір (державне мито) в розмірі 8 гривень 50 копійок. З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі різниці від суми сплаченої судового збору (державного мита) та присудженого майна за судовим рішенням не покладаючи стягнення державного мита (судового збору) на відповідача враховуючи принцип розумності та справедливості, так як відсутня навмисна неправомірна поведінка з боку відповідача ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 80, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, визнання недійсним свідоцтв про право власності на частку майна, яке придбали за час зареєстрованого шлюбу та свідоцтв про право на спадщину, визнання право власності в порядку спадкування та стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 02.02.1998 р., державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянину України від 13.08.2002 р., ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця д.Каменка Свердловського району Орловської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 у с.Новозар'ївка Старобешівського району Донецької області -відмовити.

Визнати недійсними свідоцтва про право власності від 10 грудня 2008 року на ? частку в спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу згідно із якими за ОСОБА_2 визнано право власності в розмірі ? частки на наступне майно:

- житловий будинок зі спорудами, розташований в АДРЕСА_1

- земельної ділянки, розміром -0,094 гектарів, всього земельних угідь -0,094 га, з них с/г угідь - 0.054 га, у тому числі: рілля -0,054 га, земля під будівлями, лісами та іншими угіддями - 0,40 га., (кадастровий номер земельної ділянки № 1424583500:001:000:0085), яка передана для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої та території АДРЕСА_1;

- земельної ділянки, розміром -6,14 гектарів, всього земельних угідь -6,14 га, з них с/г угідь -6,14 га, у тому числі: рілля - 6,14га, (кадастровий номер земельної ділянки № 1424581200:04:000:0454), яка передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованої на території Новозарївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області.

У задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 грудня 2008 року, в розмірі 1/6 частки на майно померлого ОСОБА_10 що видані ОСОБА_2 -відмовити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності в розмірі ? частини земельної ділянки, розміром 0,094 гектарів, всього земельних угідь -0,094 га, з них с/г угідь - 0.054 га, у тому числі: рілля -0,054 га, земля під будівлями, лісами та іншими угіддями -0,40 га., (кадастровий номер земельної ділянки № 1424583500:001:000:0085), яка передана для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої та території АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності в розмірі ? частину земельної ділянки, розміром -6,14 гектарів, всього земельних угідь -6,14 га, з них с/г угідь -6,14 га, у тому числі: рілля -6,14га, (кадастровий номер земельної ділянки № 1424581200:04:000:0454), яка передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованої на території Новозар'ївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області.

У задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі сім тисяч гривень, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір (державне мито) на користь держави в сумі 784 гривень 50 копійок.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 листопада 2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Старобешівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.В. Дехта

30.11.2012