Вирок

від 30.11.2012 по справі 2512/2057/2012

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Менський районний суд Чернігівської області

Справа №2512/2057/2012

№ провадження 1/2512/124/2012

В И Р О К

Іменем України

30 листопада 2012 року місто Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Волошиної Н.В.

при секретарі Черток А.В.

з участю прокурора Положій Н.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мена кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив злочин при наступних обставинах.

23 вересня 2004 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_3 керував технічно несправним мотоциклом «Дніпро 11», реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, рухався по автодорозі «Сосниця-Короп-Пролетарське» зі сторони села Вільне Коропського району в напрямку селища Короп. Рухаючись у вказаному напрямку, на 45 км. вищевказаної автодороги в селі Вільне Коропського району Чернігівської області, не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини, чим перешкоджав здійснення обгону керованого ним мотоциклу вантажним транспортним засобом, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відповідно не зреагував на її зміну, внаслідок чого, не впоравшись із керуванням мотоциклу «Дніпро 11»реєстраційний номер НОМЕР_1 втратив рівновагу, допустив перекидання на проїзну частину керованого ним мотоциклу. В результаті падіння на проїзну частину пасажира мотоцикла «Дніпро 11», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, безпосередньо під колесо напівпричепу вантажного автомобіля, останній отримав тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення. Смерть ОСОБА_4 настала від травматичного і постгеморагічного шоку на фоні отриманих ушкоджень. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме п. 2.1(а), згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.3(б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 11.2, згідно якого нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 14.3, згідно якого водієві транспортного засобу, якого обганяють забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями; п. 31.1, згідно якого технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Порушення ним вимог п.п 2.1(а), 2.3(б), 11.2, 12.1, 14.3, 31.1 цих правил знаходяться у причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Прокурором Коропського району в інтересах Фінансового управління Коропської районної державної адміністрації заявлений цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування 43 грн. 76 коп. витрат закладу охорони здоров'я за лікування потерпілого від злочину (том 2, а.с.132).

По справі потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення 86 757 грн. матеріальної та 423 243 грн. моральної шкоди (том 2, а.с.196-199).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненому злочині та цивільні позови прокуратури Коропського району та ОСОБА_1 не визнав та показав, що 22 вересня 2004 року близько 20-00 год. разом з ОСОБА_4 поїхали на мотоциклі в с. Вільне Коропського району відпочивати. У зв'язку з відсутністю коштів він не перереєстрував на себе мотоцикл після того як купив, мотоцикл був без номерного знаку та без бокового причепа. Повертаючись додому в смт. Короп, близько 03-00 год. ночі вже 23 вересня 2004 року, на автодорозі Сосниця-Короп-Пролетарське сталася дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в лікарні. Він рухався зі швидкістю 20 км/год., по правій смузі руху, на дорозі інших транспортних засобів, які б рухались назустріч не було, а ззаду за ними рухався вантажний автомобіль. Що саме трапилося, він пояснити не може, оскільки втратив свідомість, але коли прийшов до тями, то побачив, що на узбіччі лежав ОСОБА_4 та мотоцикл. ОСОБА_4, який був при свідомості, повідомив, що них збив автомобіль і він не може підвестися. Оскільки на дорозі нікого майже не було і ніхто не зупинявся, то він пішов в село, щоб викликати швидку допомогу. У господарстві ОСОБА_5 залишив свій мотоцикл та попросив господаря викликати швидку допомогу. Повернувшись на місце події, через деякий час біля них зупинився ОСОБА_6, з яким вони хотіли відвести ОСОБА_4 до лікарні, спробували його підняти, але останній повідомив, що йому дуже боляче і вони залишились чекати катеру швидкої допомоги, яка приїхала після виклику десь через годину. В лікарні йому також пропонували надати допомогу, але він відмовився. Жалкує з приводу того, що трапилося, але вважає, що його вини в цьому немає.

Незважаючи на таку позицію підсудного, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України підтверджується показаннями потерпілого, свідків та іншими матеріалами кримінальної справи.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 23 вересня 2004 року близько 07-00 год. ранку він дізнався від водія швидкої допомоги ОСОБА_7 про те, що його син знаходиться у лікарні. Приїхавши в лікарню близько 07-20 год., побачив в урні одяг свого сина, який забрав звідти, а потім відвіз слідчому Максименку С.В., Проте, останній при ньому протокол вилучення даний речей не складав, повідомив, що потім знайде понятих і все оформить. 26 чи 27 вересня 2004 року особисто був на місці пригоди і бачив на асфальті та піску дві плями крові, клаптики одягу та бинтів, гальмівний шлях вантажного автомобіля, який не зображено на схемі до протоколу огляду місця події, також на схемі зображена одна пляма крові, інших слідів немає. Він неодноразово заявляв клопотання про призначення по справі автотехнічних експертиз щодо автомобіля, який на той час возив картоплю через с. Вільне, оскільки під час дорожньо-транспортної пригоди цього автомобіля на заводі не було і він вважає, що саме цей автомобіль також причетний до ДТП, внаслідок якої загинув його син. Експертизу й по сьогоднішній день ніхто не призначав та не оглядав транспортний засіб. Не зрозумілим також є те, чому працівники міліції, виїхавши на місце пригоди, почали шукати мотоцикл і ОСОБА_3, який ним керував, оскільки до чергової частини міліції надійшло повідомлення чергового лікаря лише про те, що в лікарню доставлений потерпілий, якого збила машина. Він неодноразово звертався з заявами до прокурора про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у ДТП. Вважає, що під час проведення досудового слідства працівниками міліції допущені численні порушення норм КПК, зокрема й при складанні протоколів огляду місця події та огляду транспортного засобу, оскільки підписи понятих на них підроблені. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що 23.09.2004 року близько 07-00 год. він разом з оперативною групою у якості слідчого виїжджав на місце події в с. Вільне, де бачив на поверхні асфальту вм'ятину, сліди потертості металу, сліди від пального, гальмівного шляху та будь-якого транспортного засобу на місці ДТП не було, чи були плями бурого кольору і скільки вже не пам'ятає. Місце події оглядали в присутності понятих, все що було виявлено фіксувалось в протоколі огляду місця події та схемі до нього, які складав ОСОБА_9. Під час огляду місця події також були виявлені сліди від протектора шин мотоцикла, які привели до господарства ОСОБА_5, де й було виявлено та вилучено мотоцикл з номерним знаком, без коляски, при огляді якого виявлені зовнішні пошкодження. Лише після опитування свідків, які показали, що бачили того дня з ОСОБА_4 ОСОБА_3, почали шукати останнього. Він також особисто неодноразово бачив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 їздили на цьому мотоциклі, оскільки вони товаришували. Поспілкуватися в лікарні з потерпілим ОСОБА_4 не було можливості, оскільки останній знаходився в реанімаційному відділенні в тяжкому стані.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що оскільки з моменту ДТП минуло багато часу, то він вже не пам'ятає точної дати, коли сталася дана подія, а також можливо і всіх обставин по справі. В той день, коли сталася ДТП, десь з 04-00 до 05-00 год. ранку черговий міліціонер повідомив про те, що на трасі Короп -Вільне сталася ДТП з потерпілим і, оскільки на той час він працював начальником відділу ДАІ, то особисто виїжджав на місце події, де бачив вату, бинти, сліди крові та пального. Все, що було виявлено на місці ДТП, зображено на схемі до протоколу огляду місця події, який складав ОСОБА_9. В той час як складалися протокол огляду місця події та схема до нього, він займався пошуками мотоцикла та відлучався з місця події в смт. Короп по справах.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на трасі Короп -Вільне йому повідомив начальник ВДАІ ОСОБА_10. Виїхавши на місце ДТП, за вказівкою слідчого ОСОБА_8, у якого була хвора рука, він складав протокол огляду місця ДТП та схему до нього в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які приїхали разом з ним і особисто ставили свої підписи в протоколі та схемі до нього. По слідах від протектора шин в господарстві ОСОБА_5 було знайдено мотоцикл, з державним номерний знаком, але кому належить мотоцикл він тоді ще не знав.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що на час ДТП він працював на посаді старшого інспектора ВДАІ Коропського РВ УМВС України. В той день, коли сталася ДТП, близько 07-00 год. ранку виїжджав на місце події разом з начальником ВДАІ ОСОБА_10, з ким виїжджали ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не пам'ятає. Перебуваючи на місці ДТП, бачив там сліди потертості від металу, плями масла, гальмівного шляху вантажного автомобіля не було. Протокол огляду місця події та схему до нього складали ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з участю понятих, а він займався пошуками мотоцикла по виявлених слідам на узбіччі дороги, які через ліс привели до господарства ОСОБА_5. Виявлений мотоцикл з допомогою цих же понятих та ОСОБА_14 було завантажено на автомобіль та доставлено на штрафний майданчик.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що він разом з працівником ВДАІ ОСОБА_13 та іншими особами забирали з господарства ОСОБА_5 у с. Вільне мотоцикл марки «МТ»чи «Дніпро», який відвезли на штрафний майданчик. Після чого повернувся на роботу, на місці, де сталася дорожньо-транспортна пригода, не був.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 24 вересня 2004 року вони з ОСОБА_12 були запрошені працівниками міліції бути понятими огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та складанні протоколу огляду та схеми до нього. Підтвердив в судовому засіданні, що підписи на протоколі огляду місця події та схемі до нього належать йому. Також показав, що допомагав вантажити мотоцикл, який працівники міліції знайшли в господарстві ОСОБА_5, на даному мотоциклі були подряпини, гальмівний шлях вантажного автомобіля на місці ДТП не бачив.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що 23.09.2004 року він з ОСОБА_11 на прохання працівників міліції виїжджали на місце ДТП та були понятими при складанні протоколу огляду місця події та схеми до нього, на яких особисто ставив свої підписи. На місці ДТП бачив плями схожі на кров, на узбіччі вату та бинти, чи був гальмівний шлях вантажного автомобіля не пам'ятає, разом з ОСОБА_11 допомагали працівникам міліції вантажити мотоцикл, який останній по слідах знайшли у господарстві ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що у зв'язку з великим проміжком часу, який минув з дня, коли сталася дана дорожньо-транспортна пригода, він не пам'ятає обставин даної справи. Після оголошення головуючим його показань, даних ним на досудовому слідстві про те, що 23 вересня 2004 року близько 14-00 год. він на прохання ОСОБА_16 виїжджав з ним та ОСОБА_3, начальником ВДАІ ОСОБА_10, працівником ВДАІ ОСОБА_17 на його службовому автомобілі на місце, де сталася ДТП, і про те, що ніяких слідів гальмування він там не бачив, підтвердив свої показання.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що на той час, коли сталася ДТП, вона працювала судово-медичним експертом, а в той день, коли до лікарні привезли потерпілого ОСОБА_4 вона була ще й черговим лікарем. ОСОБА_4 був у свідомості, але чи спілкувалася тоді вона з ним уже не пам'ятає. Всі тілесні ушкодження, які були у потерпілого, зазначені нею у висновку судово-медичної експертизи, й могли утворитися внаслідок переїзду його вантажним автомобілем. Десь через рік після проведення нею даної експертизи у неї була розмова із слідчим Максименко С.В., який з'ясовував чи достатній рівень кваліфікації та досвід роботи вона має і чи не могла у зв'язку з невеликим досвідом дійти до помилкового висновку, у зв'язку з чим, у разі наявності таких обставин, пропонував їй відмовитись від даного висновку.

Викладені обставини інкримінованого підсудному злочину підтверджуються наступними доказами:

27 вересня 2004 року ОСОБА_1 була подана заява до Коропського РВ УМВС України в Чернігівській області про прийняття заходів, передбачених КПК України, щодо встановлення обставин ДТП, в якій загинув його син ОСОБА_4 (том 1, а.с. 4).

У протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 вересня 2004 року, а саме 45 км автодороги Сосниця-Короп-Пролетарське, та схемі до нього зафіксовані місце пригоди та сліди характерні для ДТП, зокрема, сліди юзу від колеса мотоцикла, потертості на асфальтовому покритті металевими частинами мотоциклу, паливно-мастильних матеріалів, плями бурого кольору схожі на кров, на узбіччі сліди протектора колеса мотоцикла. Згідно даного протоколу сліди гальмування вантажного автомобіля на місці події відсутні ( том 1, а.с. 5-7).

Доводи потерпілого, підсудного та його захисника з приводу недійсності протоколу огляду місці дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього від 23 вересня 2004 року, суд не бере до уваги, оскільки під час судового засідання були допитані ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були понятими під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, і які підтвердили факт проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та складання при цьому схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, підтвердили дані зображені на схемі, їх правдоподібність та на запитання головуючого в судовому засіданні та після безпосереднього огляду ними протоколу та схеми до нього підтвердили справжність підписів на даних документам, а висновки почеркознавчих експертиз, на які посилаються потерпілий, підсудний та його захисник, не мають наперед встановленої сили для суду й оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності. Як і експерти, дані свідки також попереджались в судовому засіданні про кримінальну відповідальність, а тому у суду немає підстав їм не довіряти.

Згідно протоколу оператора і перевірки технічного стану транспорту від 23 вересня 2004 року, оглянутий у зв'язку з ДТП, мотоцикл «Дніпро-11» державний номерний знак 34-10 ЧНА мав зовнішні пошкодження у вигляді деформованого важеля перемикання передач, розбиті ліву клапанну кришку, потертості на лівій стороні клапанної кришки об асфальт, стерту ліву частину керма, потертості об асфальт на лівій стороні, на передньому щитку колеса, на фарі з лівої сторони дальнього та ближнього світла (том 1, а.с 8-9).

В ході досудового та судового слідства не встановлено розбіжностей між даними, що зафіксовані в зазначеному протоколі, та між дійсним станом транспортного засобу, а навпаки, наявність зазначених зовнішніх пошкоджень мотоцикла підтверджується висновком транспортно-трасологічної експертизи №415-А від 12 січня 2005 року, з якого також вбачається, що пошкодження на мотоциклі виникли в результаті динамічного ковзання по твердій поверхні; при русі мотоцикла виникло його перекидання через передню частину з наступним переміщенням мотоциклу по лівій стороні і контактом вказаних деталей з дорожнім покриттям (том 1, а.с. 243-248).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 54 від 16 жовтня 2004 року ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден, обширного кровопідтіку, рваної рани проміжностей, множинних переломів кісток тазу, переломів відростків поперекового відділу хребта, обширної гематоми поперекового відділу хребта, переміщення яєчок з мошонки у надлобну ділянку, перелом крижі, рвану рану промежини, повний заочеревний розрив прямої кишки, велике суцільне садно в поперековій ділянці, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з його смертю. Смерть ОСОБА_4 настала від травматичного і постгеморагічного шоку на фоні описаних ушкоджень. Не виключена можливість утворення таких ушкоджень як садна носа, лівого колінного суглубу та лівої голені при падінні з мотоцикла, а всі інші ушкодження отримані від переїзду вантажного транспорту через область таза, коли потерпілий знаходився в положенні лежачи на животі і переїзд відбувся справа наліво та дещо зверху вниз (том 1, а.с. 205-214).

Характер, локалізація, механізм та час утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4, зазначені у даному висновку, узгоджуються з висновками комісійної судово-медичної експертизи №306 від 10 грудня 2004 року (том 1, а.с.220-224), додаткової комісійної судово-медичної експертизи №133 від 14 червня 2005 року (том 2, а.с.20-25), повторної комісійної судово-медичної експертизи №8 від 05 лютого 2008 року (том 2, а.с.38-50), додаткової комісійної судово-медичної експертизи №121 від 20 травня 2011 року (том 4, а.с.92-96).

Таким чином, тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримав від переїзду вантажного автомобіля. Проте, будучи пасажиром мотоцикла, яким керував ОСОБА_3, ОСОБА_4. упав на проїзну частину дороги безпосередньо під колесо напівпричепу вантажного автомобіля, саме внаслідок порушення водієм мотоцикла вимог пунктів 11.2, 12.1, 14.3 та 31.1 Правил дорожнього руху України. Зокрема, останній не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини, чим перешкоджав здійснення обгону керованого ним мотоциклу вантажним транспортним засобом, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відповідно не зреагував на її зміну, внаслідок чого, не впоравшись із керуванням мотоциклу втратив рівновагу, допустив перекидання на проїзну частину керованого ним мотоциклу, при цьому мотоцикл знаходився у технічно несправному стані та експлуатувався ОСОБА_3 без бокового причепа до нього.

Порушення ОСОБА_3 вимог пунктів 11.2, 12.1, 14.3 та 31.1 Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком додаткової судової автотехнічної експертизи № 274/275 від 15 вересня 2011 року підтверджується, що за умови належності відбитку шин мотоциклу та слідів потертості на асфальті металевими частинами мотоцикла (що зафіксовані протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 23 вересня 2004 року та схемою до нього), мотоциклу «Дніпро-11»державний номерний знак НОМЕР_1 яким керував в умовах місця події ОСОБА_3, то відповідно з технічної точки зору, частина показань щодо розташованого ним мотоцикла безпосередньо перед перекиданням біля правого краю проїзної частини є технічно неспроможна (такого не могло бути в дійсності) (том 4, а.с. 107-110).

Згідно висновку автотехнічної експертизи №146-А від 12 січня 2005 року мотоцикл «Дніпро-11», державний номер 34-10 ЧНА на момент ДТП знаходився в технічно несправному стані (том 1, а.с. 237-238).

Суд критично відноситься до показань ОСОБА_3, який будучи допитаним в якості свідка, обвинуваченого та під час судового слідства змінював свої показання, пояснюючи 24 вересня 2004 року про те, що він не втримав мотоцикл через удар в ліве плече напівпричепом обгоняючого транспортного засобу; 02 березня 2005 року під час додаткового допиту давав показання, що він вже не пам'ятає, кого саме з них зачепило напівпричепом; 06 квітня 2005 року показав, що під час обгону вантажним автомобілем він відчув сильний поштовх в спину та праве плече від свого пасажира і від цього мотоцикл повело вправо, а потім вліво, в причеп він не вдарявся, а впали вони з ОСОБА_4 вже після того, як їх обігнав вантажний автомобіль; 16 березня 2010 року та під час допиту в якості обвинуваченого 15 червня 2010 року показав, що втратив рівновагу від потоку повітряної маси під час обгону мотоцикла вантажним автомобілем, внаслідок чого впали з ОСОБА_4 на поверхню проїзної частини (том 2, а.с. 101-113, 116-119, 130-131), та зміну показань підсудним розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки вважає, що свої показання змінював в силу того, як дізнавався з висновків судових медико-криміналістичних експертиз про те, що ними не підтверджено наявність контакту його одягу та одягу пасажира з іншим транспортним засобом.

Висновком комплексної медико-автотехнічної експертизи №114 від 27 травня 2005 року спростовуються показання підсудного та його захисника з приводу того, що ОСОБА_3 втратив рівновагу і мотоцикл під його керуванням впав на лівий бік від потоку повітря, що йшло від вантажного автомобіля в процесі обгону, оскільки з висновку вбачається, що спочатку відбулося перекидання мотоцикла через переднє колесо, при чому тіло було відкинуте по ходу руху мотоцикла вперед, а мотоцикл ковзався по дорожньому покриттю в напрямку до правого узбіччя, після падіння тіла потерпілого на дорожнє покриття через його тіло відбувся переїзд колесом (колесами) ймовірніше за все вантажівки через область таза, коли потерпілий знаходився в положенні лежачи на животі і переїзд відбувся справа наліво та дещо зверху вниз. Інших слідів контакту тіла потерпілого з транспортним засобом не виявлено ( т.2 а.с.29-33).

З висновку додаткової судової автотехнічної експертизи № 274/275 від 15 вересня 2011 року вбачається, що на момент експертного огляду у 2005 році на мотоциклі не виявлено механічних ушкоджень характерних для контакту з вантажним транспортним засобом, що виконував обгін мотоциклу (том 4, а.с. 107-110).

Згідно висновку повторної комплексної судової медико-автотехнічної експертизи №200/9-62 від 29 січня 2010 року відомості про будь-які тілесні ушкодження на лівому плечі, спині та голові ОСОБА_4, які б свідчили про його контакт з напівпричепом вантажного автомобіля, не відмічаються (том 2, а.с.66-80).

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності дають підстави суду зробити висновок, що дії підсудного, які виразились в порушенні Правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_4, підлягають кваліфікації за ч.2 ст.286 КК України і правильно кваліфіковані органами досудового слідства.

Разом з тим, з обвинувачення підлягають виключенню пункти 1.3 та 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, положення яких мають загальний характер і їх порушення не перебуває у причинному зв'язку з настанням та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яку інкримінують водію мотоцикла ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами статей 65-67 КК України та роз'ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та доповненнями, та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статей 66 та 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, що характеризується необережною формою вини, характер допущених ним порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, позитивні характеристики за місцем проживання, приймає до уваги його вік, сімейні та матеріальні обставини, стан здоров'я підсудного, той факт що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває і не перебував. Таким чином, з урахуванням обставин злочину та даних, що характеризують особу винного, суд вважає достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Враховуючи зазначене та повною мірою наслідки, які настали в результаті порушення підсудним правил безпеки дорожнього руху, наявність у останнього посвідчення водія категорій В та С (том 1, а.с.12), суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При вирішенні питання про позовні вимоги прокурора про відшкодування затрат пов'язаних з лікуванням потерпілого в умовах стаціонару, суд виходить з вимог статей 93, 93 -1 КПК України 1960 року, ст. 1206 ЦК України та даних належно завіреної довідки про понесені закладом охорони здоров'я витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в Коропській ЦРЛ в період з 23 по 24 вересня 2004 року (том 1, а.с.169) й приходить до висновку про його задоволення в повному обсязі.

Оскільки Коропська ЦРЛ є державним закладом охорони здоров'я, то кошти за лікування потерпілого стягуються в місцевий бюджет Коропського району.

При вирішенні питання про позовні вимоги потерпілого - цивільного позивача суд виходить із норм ст.ст.28, 50-52 КПК України 1960 року, ст.22-23, 1166, 1167 ЦК України, керується роз'ясненнями Постанов Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення», «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» та «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Позовні вимоги потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки понесені ним матеріальні витрати на поховання сина підтверджуються відповідними накладними та товарними чеками лише на суму 3 449 грн., зокрема, витрати на придбання труни, пам'ятника та одягу для померлого (а.с. том 2, а.с. 201-202).

Проте, заявляючи позовні вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних з установкою пам'ятника, транспортними послугами, церковними обрядами, наймом духового оркестру, поминальними обідами, потерпілий не надав документальних доказів на їх підтвердження, і в матеріалах справи відсутні відомості про їх середню вартість, що дає суду підстави залишити їх без розгляду і не позбавляє права цивільного позивача звернутись за захистом своїх прав в порядку цивільного законодавства.

Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»із змінами та доповненнями обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні цивільного позову потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_1 у частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину, що характеризується необережною формою вини, тяжкі наслідки, характер моральних страждань, що зазнав потерпілий в зв'язку зі смертю єдиного сина, матеріальне становище підсудного, приймає до уваги обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлені в судовому засіданні, а також те, що із-за позицій обвинуваченого та потерпілого провадження у справі тривало більше 8 років, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з підсудного на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. моральної шкоди.

Речові докази: одяг ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме двоє чоловічих штанів, куртка, теніска, джинсова куртка, кросівки (1 пара), шкарпетки (1 пара), які передані на зберігання в камеру схову речових доказів Коропського РВ УМВС України в Чернігівській області підлягають знищенню.

Судові витрати по справі за проведення додаткової судової авто технічної експертизи, транспортно-трасологічної експертизи, експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 1 394 грн. 40 коп. підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 підписку про невиїзд залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов прокурора Коропського району в інтересах держави в особі Фінансового управління Коропської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 43 грн. 76 коп. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету Коропського району, код ЄДРПОУ 22816021, р/р № 31412544700229, МФО 853592, «240603 -інші надходження»- 43 грн. 76 коп. витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в Коропській центральній районній лікарні.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 449 (три тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. матеріальної, 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди, а в іншій частині цивільний позов залишити без розгляду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення додаткової судової автотехнічної експертизи, транспортно-трасологічної експертизи, експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 1 394 грн. 40 коп..

Речові докази: одяг ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме двоє чоловічих штанів, куртка, теніска, джинсова куртка, кросівки (1 пара), шкарпетки (1 пара), які передані на зберігання в камеру схову речових доказів Коропського РВ УМВС України в Чернігівській області -знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: Н. В. Волошина