Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а-2519/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2519/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю представника позивача Ловаса В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Виробничо-комерційного приватного підприємства "АНОЯ"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень -рішень №0000292204 та №0000282204 від 03.08.2012р.,-

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне приватне підприємство "АНОЯ" (надалі-ВКПП «Аноя», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі-відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000292204 та №0000282204 від 03.08.2012 р. та стягнення судових витрат.

Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги мотивовані тим, що податковим ревізором Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби проводилася позапланова виїзна документальна перевірка ВКПП «Аноя»з приводу дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. За результатами перевірки було складено акт перевірки № 5518/22-4/19388857 від 18.07.2012 року, який ліг в основу прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000292204 та № 00002822042 від 03.08.2012 року. Представник позивача зазначав, що висновок відповідача про неможливість ВКПП «Аноя»реального здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Франко-Буд-Інвест» та СПД ОСОБА_3 а також податкові повідомлення-рішення є безпідставним і необґрунтованим та не відповідають обставинам справи. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

У період з 04.07.2012 року по 13.07.2012 року податковим ревізором Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби проводилася позапланова виїзна документальна перевірка ВКПП «Аноя»з приводу дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. (акт перевірки № 5518/22-4/19388857 від 18.07.2012 року.).

Вказаною перевіркою встановлено порушення ВКПП «Аноя»:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 287/97-ВР від 22.05.1997р., ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, п.п.2.4, 2.15, 216 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток та підлягає збільшенню сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі заниження податку на прибуток за 2010 рік в сумі 88123,00 грн. в тому числі ІІІ квартал 2010 року в сумі 48583,00 грн., ІV кварталі 2010 року в сумі 39540,00 грн.;

- п.п.7.2.3., 7.2.6., 7.4.1, п.п. 7.4.5. п.7.4., п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), з врахуванням вимог ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, в результаті чого платником завищено задекларований податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі на 70499,00 грн. в тому числі: липень 2010 року -1411,00 грн.; серпень 2010 року -30853,00 грн.; вересень 2010 року -6603,00 грн.; жовтень 2010 року -17193,00 грн.; листопад 2010 року -14439,00 грн.;

- не відображено в повному об'ємі фактично сплачений податок з доходів фізичних осіб за 2-4 квартали 2009 року та 1-4 квартали 2010 року.

Не погоджуючись з висновками перевірки, викладеними в акті перевірки, ВКПП «Аноя» подало заперечення до ДПІ в м. Івано-Франківську.

За результатами розгляду заперечення позивач 01.08.2012 року отримав відповідь на заперечення вих. № 4896/10/22-4/6424 від 31.07.2012 року, якою в задоволенні заперечення було відмовлено.

На підставі акта перевірки № 5518/22-4/19388857 від 18.07.2012 року начальником ДПІ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000292204 від 03.08.2012 року, яким ВКПП «Аноя»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 110153,75 грн., в тому числі за основним платежем 88123,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 22030,785 грн.; № 00002822042 від 03.08.2012 р., яким ВКПП «Аноя»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 88123,75 грн., в тому числі за основним платежем 70499,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 17624,75 грн.

Що стосується висновків ДПІ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби, викладених в акті перевірки № 5518/22-4/19388857 від 18.07.2012 року, щодо нікчемності угод, укладених позивачем з ПП «Франко-Буд-Інвест» та СПД ОСОБА_3, а також з прийнятими ДПІ податковими повідомленнями-рішеннями №0000292204 та №0000282204 від 03.08.2012 р. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки № 5518/22-4/19388857 від 18.07.2012 року, ВКПП «Аноя» укладено з ПП «Франко-Буд-Інвест»договір №05-07/10 від 01.07.2010 року реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-3 в с. Байраки, Герцаївського району, Чернівецької області.

ПП ОСОБА_3 як постачальником виписано ВКПП «Аноя»(одержувачу) наступні видаткові накладні: № РН-0000782 від 26.08.2010 року на загальну суму 33320,87 грн., в тому числі ПДВ 5553,48 грн.; № РН-0000782 від 30.09.2010 року на загальну суму 13614,140 грн., в тому числі ПДВ 2269,03 грн.; № РН-00001141 від 25.10.2010 року на загальну суму 18034,21 грн., в тому числі ПДВ 3005,70 грн.; № РН-0001316 від 30.11.2010 року на загальну суму 21140,24 грн., в тому числі ПДВ 3523,37 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 5518/22-4/19388857 від 18.07.2012 року, ДПІ в м.Івано-Франківську посилається на акти своїх позапланових виїзних документальних перевірок, зокрема -акт №832/17-3/НОМЕР_1 від 09.02.2012 року, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) та порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті визнання угод безтоварними завищено податкові зобов'язання з лютий 2011 року в сумі 683927,00 грн., а саме по взаєморозрахунках із ПП «Франко-Буд-Інвест»в сумі ПДВ 655722,00 грн. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку із відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів. В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції ФОП ОСОБА_3 не підтверджуються стосовно врахування реального часту здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів. У зв'язку з цим ФОП ОСОБА_3 не міг фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Даний факт свідчить про те, що правочини між ФОП ОСОБА_3 та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Податковим органом було зроблено висновок про те, що ПП ОСОБА_3 не здійснював продажу товарів ПП «Франко-Буд-Інвест», і відповідно ПП «Франко-Буд-Інвест», не здійснювало поставки товарів, отриманих у ПП ОСОБА_3 для контрагентів-покупців.

Суд не може погодиться з таким доводами та висновками відповідача з тієї причини, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Виявлення податковим органом ознак нікчемності угод щодо поставки товарів ПП ОСОБА_3, ВКПП «Франко-Буд-Інвест»та ПП «Аноя», в даному випадку не є тими доказами, які вказують на нікчемність правочину - договору №05-07/10 від 01.07.2010 року реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-3 в с. Байраки, Герцаївського району, Чернівецької області.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що використання працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську, як підстави для встановлення нікчемності правочину між ВКП «Аноя»та його контрагентами - ПП «Франко-Буд-Інвест»та ПП ОСОБА_3, матеріалів, отриманих ДПІ в м. Івано-Франківську за результатами інших перевірок (акт №832/17-3/НОМЕР_1 від 09.02.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не може слугувати вагомим доказом удаваності правочину, укладеного між СПД ОСОБА_3, ПП «Франко-Буд-Інвест»та ВКПП «Аноя».

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на наявність обставин та документів, які є доказами того, що правочин - договір №05-07/10 від 01.07.2010 року реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-3 в с. Байраки, Герцаївського району, Чернівецької області, укладений між позивачем (Генпідрядник) та ПП «Франко-Буд-Інвест»суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представником відповідача договір №05-07/10 від 01.07.2010 року реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-3 в с. Байраки, Герцаївського району, Чернівецької області не був визнаний судом нікчемним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в податкового органу не було підстав вважати, що не відбулося надання послуг по реконструкції ПЛ-,04 кВ ТП-3 на об'єкті: Реконструкція ПЛ-0,4 кВ ТП-3 в с. Байраки, Герцаївського району, Чернівецької області за вищевказаним договором.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Податковий орган у акті документальної перевірки не вказав жодного доказу порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина угодою, укладеною між ВКПП «Аноя» та ПП «Франко-Буд-Інвест».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що визнання ДПІ в м.Івано-Франківську актом перевірки від 18.07.2012 року №5518/22-4/19388857 правочину, укладеного ВКПП «Аноя»з ПП «Франко-Буд-Інвест», недійсним в силу закону (нікчемним правочином) не ґрунтується на вимогах Закону.

Щодо порушень позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 287/97-ВР від 22.05.1997р., ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, п.п.2.4, 2.15, 216 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток та підлягає збільшенню сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі заниження податку на прибуток за 2010 рік в сумі 88123,00 грн. в тому числі ІІІ квартал 2010 року в сумі 48583,00 грн., ІV кварталі 2010 року в сумі 39540,00 грн. суд зазначає наступне.

Під час перевірки перевіряючим було надано позивачем підтверджуючі первинні документи щодо операцій з ПП «Франко-Буд-Інвест»та ПП ОСОБА_3 обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вищевикладеного, висновок податкового органу про заниження ВКПП «Аноя»податку на прибуток та про необхідність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі заниження податку на прибуток за 2010 рік в сумі 88123,00 грн. в тому числі ІІІ квартал 2010 року в сумі 48583,00 грн., ІV кварталі 2010 року в сумі 39540,00 грн. є безпідставним та таким, що порушує вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року.

Суд не може погодитися із висновком податкового органу, зазначеному в акті перевірки від 18.07.2012 року №5518/22-4/19388857 щодо безпідставного включення ВКПП «Аноя»до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину та податкових накладних, що суперечать законодавчим та нормативним актам, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 70499,00 грн. в тому числі: липень 2010 року -1411,00 грн.; серпень 2010 року -30853,00 грн.; вересень 2010 року -6603,00 грн.; жовтень 2010 року -17193,00 грн.; листопад 2010 року -14439,00 грн.

Дане порушення, на думку перевіряючих, виникло внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі нікчемного правочину та податкових накладних, виписаної ПП ОСОБА_3 ВКПП «Аноя», а також ПП «Франко-Буд-Інвест»ВКПП «Аноя»за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах та суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як далі зазначено в акті перевірки від 18.07.2012 року №5518/22-4/19388857, договір, укладений між позивачем та ПП «Франко-Буд-Інвест», а також операції між ПП ОСОБА_3, ПП «Франко-Буд-Інвест»та позивачем підтверджені податковими накладними мають ознаки нікчемності.

Суд зазначає, що виявлення безтоварності та економічної неможливості продажу товарів ПП ОСОБА_3 покупцям, в тому числі ПП «Франко-Буд-Інвест» не може слугувати підставою для висновку про те, що сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту ВКПП «Аноя»за липень-листопад 2010 року в сумі 70499,00 грн. вважається не підтвердженою.

Крім цього, п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом, в ході проведення перевірки ВКПП «Аноя»надано перевіряючим всі податкові накладні по операціях з ПП ОСОБА_3 та ПП «Франко-Буд-Інвест»(а.с.113-124), які оформлені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., та підтверджують правомірність включення згідно них сум ПДВ до складу податкового кредиту ВКПП «Аноя»згідно з правилами, визначеними пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Факт реальності фінансово-господарських операцій між ВКПП «Аноя»із своїми контрагентами -ПП «Франко-Буд-Інвест»та ПП ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку (а.с.153-160), актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 року по 20.03.2012 року між позивачем та ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», яке являється замовником робіт по реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-3 в с. Байраки, Герцаївського району, Чернівецької області (а.с. 161).

Реальність виконання робіт щодо реконструкції ВКПП «Аноя»повітряних ліній -0,4 кВ ТП -113, Л-1, Л-3, Л-2/4 згідно договору №01/10-10 від 01.10.2010 року, де замовником являється ВАТ ЕК «Чернівціобленерго»підтверджують: акт №8-10 задачі-приймання електромонтажних робіт від 29.10.2010 року (а.с.125, 126), акти робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів розподільчих електричних мереж кошторисною вартістю до 1 млн. грн. (а.с.127-132), а також наявні в матеріалах справи подорожні листи легкового, вантажного автомобілів, які доставляли матеріали в с. Байраки, Герцаївського району, Чернівецької області.

Факт реальності операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Франко-Буд-Інвест»та ФОП ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.92-95), довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат та актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.96-141), а також податковими накладними (а.с.114-124)

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ВКПП «Аноя»не порушувало вимог п.п.7.2.3., 7.2.6., 7.4.1, п.п. 7.4.5. п.7.4., п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. та правомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 70499,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем в судовому засіданні не доведено безпідставності вимог позивача, а тому суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби №0000282204 та №0000292204 від 03.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційного приватного підприємства "АНОЯ" (76002, вул. Української Дивізії, 5 м. Івано-Франківськ код ЄДРПОУ 19388857) сплачений ним судовий збір в сумі 1982,78 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві гривні 78 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.10.2012 року.