Ухвала

від 30.09.2014 по справі 2а-2519/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. Справа № 6683/14/876 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року за наслідками провадження за нововиявленими обставинами в справі за позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства «АНОЯ» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

29.04.2014 Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ) звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у вказаній адміністративній справі. Переглянувши таке судове рішення, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що після перегляду апеляційним судом зазначеної постанови, їй стали відомі обставини, що мають істотне значення при вирішенні питання щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій між Виробничо-комерційного приватного підприємства «АНОЯ» (далі - ВКПП) із своїм контрагентом, які встановлені вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2013 року (далі - Вирок) та ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року (далі - Ухвала).

Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року залишено без задоволення заяву ДПІ про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не погодившись із такою ухвалою, її оскаржило ДПІ, яке в апеляційній скарзі просить таку скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити її заяву та скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує обставинами викладеними в поданій заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також відсутністю пропуску з боку податкового органу строку для подання такої заяви.

ВКПП в письмових запереченнях вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, прийнятою з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу ДПІ залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому апеляційний суд, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року позов ВКПП задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 03.08.2012 №№0000282204, 0000292204 (а.с.188-193 т.1).

Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року (а.с.216-222 т.1).

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такими заявник зазначав обставини, що містяться у Вироку, яким Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП) визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.ч.1-3 ст.358 КК України (а.с.234-246 т.1).

В подальшому Ухвалою, вказаний Вирок було змінено в частині кваліфікації злочину з ч.3 ст.212 КК України на ч.2 вказаної статті та звільнено від відбування покарання за ч.2 ст.212 КК України у зв'язку із закінченням строків давності (а.с.1-4 т.2).

Вказані обставини заявник вважає істотними, що не були і могли бути відомими на час розгляду справи, а відтак призвели до ухвалення судом незаконного рішення в справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, виходив із того ДПІ пропущено встановлений ст.247 КАС України строк для подання такої заяви.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Так, як вбачається із Вироку та Ухвали, ДПІ не брало участі у розгляді кримінальної справи №0907/1-999/2011.

Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних судових рішень, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених та наявних доводів.

Як вбачається із матеріалів справи, доказів отримання ДПІ вказаних вище судових рішень раніше аніж 28.04.2014 немає, а тому апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про пропуск ДПІ встановленого ст.247 КАС України місячного строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є передчасним, враховуючи, що при цьому заявник не брав участі при їх прийнятті, а також у нього була відсутня практична потреба у обізнаності щодо таких та контролі за їх ухваленням.

Більше того, слід звернути увагу, що в разі якщо суд першої інстанції вважав, що заява ДПІ про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана з пропуском строку встановленого ст.247 КАС України, то в силу положень вказаної статті вірною формою процесуального рішення суду повинна була бути ухвала про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, що безпідставно ним не взято до уваги.

Щодо вказаних ДПІ обставин, які така вважає істотними та такими, що не були і не могли бути відомими на час розгляду справи, а відтак призвели до ухвалення судом незаконного рішення в справі, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, заявник фактично долучає до матеріалів справи додаткові докази, які не спростовують встановлених судом обставин справи, зібрані заявником після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Передбачений главою 4 розділу ІV КАС України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією адміністративного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам цього Кодексу порушує принцип правової визначеності та право позивачів і заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принцип правової (юридичної) визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу resjudicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру.

Допускається можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини від 03 грудня 2003 року в справі «Рябих проти Росії» та від 18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти Росії»).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст.245 КАС України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 ч.2 цієї ж статті, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, які відповідно до п.1 ч.2 ст.245 цього ж Кодексу є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Апеляційним судом встановлено, що як Вирок так і Ухвала не існували на час розгляду справи та прийняття судового рішення яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, а також, такі не могли вплинути на висновки суду, оскільки у них не було встановлено порушень ФОП щодо підробки первинних документів у взаємовідносинах із своїми контрагентами Приватним підприємством «Франко-Буд-Інвест» (далі - ПП) та ВКПП зокрема.

Більше того, нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Проте, як вбачається із постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, яка залишена також без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилася апеляційна інстанція, виходив із того, що у матеріалах справи відсутні докази нікчемності правочину між ВКПП та ПП щодо укладення договору від 01.07.2010 №05-07/10, реальність господарських операцій ВКПП із своїм контрагентом повністю підтверджується поданими ним під час перевірки податковому органу первинними документами, а виявлення безтоварності та економічної неможливості продажу товарів ФОП покупцям, в тому числі ПП не може бути підставою для висновку про те, що сума податку на додану вартість віднесена ВКПП до складу податкового кредиту є непідтвердженою.

Принагідно слід зазначити, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при офіційному, всебічному і повному з'ясуванні судом всіх обставин справи, тобто при виконанні вимог частин 4, 5 ст.11 КАС України, не є нововиявленими обставинами.

Тому, оцінюючи в сукупності наведені норми процесуального закону, а також фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наведені у заяві ДПІ обставини, не можна вважати нововиявленими в розумінні ст.245 КАС України.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні заяви ДПІ про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами невірно встановив фактичні обставини справи та надав їм неналежну правову оцінку, проте вказане не призвело до неправильного вирішення питання, а тому враховуючи, що доводи апелянта не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, таке слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 200, 205, 206, 253, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін