Постанова

від 23.11.2012 по справі 2а-2527/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2012 р. Справа № 2а-2527/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.,

за участю:

представників позивача - Швеця З.Я., Дворського В.М.,

представника відповідача - Гринчака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина - Табак"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0000342204 та №0000332204 від 14.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина -Табак»(надалі також -позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську (надалі також -відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р»№0000342204 та №0000332204 від 14.08.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами виїзної планової документальної перевірки, оформленої актом №5806/22-4/36497264 від 30.07.2012 р., відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0000342204 та №0000332204 від 14.08.2012 року, згідно з якими позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 656231,00 грн., та з податку на додану вартість в розмірі 24035 грн., відповідно. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх такими, що прийняті не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є підстави для їх скасування.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та письмових поясненнях до нього. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених в письмових запереченнях, додатково зазначив, що за результатами перевірки встановлено фактичне отримання позивачем горілчаної продукції від Івано-Франківського ОДОСП на безоплатній основі на суму 2037180,00 грн., що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, копіями виписок із журналів добових звітів, а також копіями довіреностей на отримання продукції, а тому відповідачем підставно донараховано позивачу зобов'язання з податку на прибуток. Що стосується господарських операцій по придбанню цукру в ТОВ «АПК Улан», то оскільки товарно-транспортні накладні в якості первинних бухгалтерських документів, що супроводжували вказані господарські операції не були предметом перевірки, вони не можуть судом братись до уваги при прийнятті рішення, а тому відповідачем правомірно збільшено позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24035,00 грн., за правочинами, які фактично не відбулися, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Галичина -Табак»(код ЄДРПОУ 36497264) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.04.2010 року по 31.03.2012 року складено акт перевірки №5806/22-4/36497264 від 30.07.2012 року (надалі -Акт від 30.07.2012 р.), згідно з яким виявлено порушення позивачем п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.5.1., пп.5.2.1, пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 ЗУ від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 539336,00грн., у тому числі за 2-й квартал 2010р. в сумі 14583,00грн., за 3-й квартал 2010р. в сумі 164927,00грн., 4-й квартал 2010р., в сумі 288066,00грн., та за 1-й квартал 2011р., в сумі 71760,00грн.

Також, встановлено порушення позивачем п.1.4. ст.1, п.п.7.4.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за травень місяць 2011р., в сумі 24034,00 грн.

Внаслідок виявлених порушень відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення форми «Р» №0000342204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 539336,00грн., та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 116895,00грн., а також податкове повідомлення - рішення форми «Р»№0000332204, яким ТОВ «Галичина - Табак»збільшено розмір суми податку на додану вартість на 24034, 00 грн., та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00грн.

Підставою донарахування позивачу зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 539336,00 грн., слугувало те, що в ході проведення перевірки Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (надалі -Івано-Франківський ОДОСП) (код ЄДРПОУ 00375409), по покупцю ТОВ «Галичина-Табак»за даними журналу реєстрації відвантаження та даними додатку №5 декларації з податку на додану вартість за період з липня 2010р. по лютий 2011р., в окремих звітних місяцях встановлено розбіжності обсягів відвантаження (постачання).

Результати перевірки Івано-Франківського ОДОСП як постачальника позивача, відображені в Акті від 10.01.2012 року №132/32-2/00375409 (том 2 а.с.101-113), згідно з яким розбіжностей в даних бухгалтерського обліку Івано-Франківського ОДОСП та ТОВ «Галичина-Табак»по операціях з придбання лікеро-горілчаної продукції не виявлено.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі службової записки від 27.07.2012 року №8072/14/07-30/2686 та переданих ГВПМ ДПІ у м. Івано-Франківську копій документів про відвантаження алкогольних напоїв Івано-Франківським ОДОСП на ТОВ «Галичина-Табак», а саме: копій товарно-транспортних накладних: №677474 від 08.07.2010р., №677475 від 08.07.2010р.; №749333 від 28.07.2010р., №749334 від 28.07.2010р., №749438 від 18.08.2010р., №749450 від 19.08.2010р., №749465 від 20.08.2010р., №749495 від 25.08.2010р., №817203 від 20.10.2010р., №817249 від 27.10.2010р., №770343 від 18.11.2010р., №770370 від 23.11.2010р., №770450 від 06.12.2010р., №770462 від 08.12.2010р., №770467 від 09.12.2010р., №980564 від 22.12.2010р., №980570 від 23.12.2010р., №980619 від 28.12.2010р. та №980699 від 16.02.2011р.; добових звітів про рух готових виробів у відпускному цеху Івано-Франківського ОДОСП за вищевказаний період; довіреностей, виданих ТОВ "Галичина-Табак" на отримання ТМЦ від Івано-Франківського ОДОСП серії ГТІ №000199 від 08.07.2010 року, серії ГТІ №000398 від 17.11.2010 року, серії ГТІ №000493 від 22.12.2010 року, серії ГТІ №000245 від 17.08.2010 року, серії ГТІ №000247 від 19.08.2010 року, серії ГТІ №000250 від 20.08.2010 року, серії ГТІ №000252 від 21.08.2010 року, серії ГТІ №000432 від 06.12.2010 року, серії ГТІ №000502 від 27.12.2010 року, серії ГТІ №000495 від 23.12.2010 року, виданих водієві ОСОБА_5 (а.с.24) відповідач дійшов висновку про безоплатне надання позивачу товарно-матеріальних цінностей (надалі ТМЦ) на загальну суму 2037180,00 грн., (а.с.25).

Таким чином, на підставі світлокопій вищевказаних ТТН, довіреностей на отримання ТМЦ, даних журналу відвантаження, даних добових звітів про рух готових виробів у відпускному цеху Івано-Франківського ОДОСП відповідачем встановлено заниження валового доходу ТОВ «Галичина -Табак», внаслідок не включення вартості безоплатно наданих йому ТМЦ в сумі 2037180,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року на суму 597876,00 грн., 4 квартал 2010 року на 1152264 грн., та за 1 квартал 2011 року на 287040 грн.

Суд не погоджується з вищенаведеними висновками відповідача виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Договору №04/7-20 від 25 серпня 2009 року Івано-Франківський ОДОСП як Постачальник зобов'язувався відпустити продукцію власного виробництва, а Покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина -Табак»провести оплату продукції й прийняти її у відповідній кількості та асортименті (том 1 а.с.215-217).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представниками сторін між позивачем та Івано-Франківським ОДОСП жодних договорів, таких як дарування, позичка, безкоштовне користування майном, надання безоплатної матеріальної чи фінансової допомоги, будь-яких інших угод чи правочинів щодо безоплатного отримання товарів на суму 2037058,00грн., не укладалося, а проведеною перевіркою фактів наявності таких договорів не встановлено.

Пунктом 6.3. вказаного Договору передбачено, що розрахунок між Покупцем і Постачальником проводяться шляхом попередньої оплати.

Так, згідно з Довідкою Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області від 16.12.2011 року протягом 9 місяців 2011 року одержано від Івано-Франківського ОДОСП лікеро-горілчаних виробів на загальну суму 46550232,18 грн., оплачено 52992442,58 грн., станом на 30.09.2011 року дебіторська заборгованість по розрахунках з Івано-Франківським ОДОСП складала 871948,00 грн. (том.1, а.с.114).

Також, на підтвердження відповідності даних, відображених в бухгалтерському обліку позивача, даним щодо вартості фактично отриманих від Івано-Франківського ОДОСП товарів у період з липня 2010 року по листопад 2011 року та про стан розрахунків між сторонами, позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків від 08.12.2011 року, згідно з яким станом на 30.11.2011 року, сальдо розрахунків з Івано-Франківським ОДОСП по дебету (переплата) складає - 872076,80 грн., (том 1 а.с.230-232).

Ухвалою суду від 15.10.2012 року в Івано-Франківського ОДОСП витребувано оригінали та належним чином засвідчені копії ТТН, довіреностей на отримання ТМЦ, добових звітів про рух готових виробів у відпускному цеху Івано-Франківського ОДОСП за відповідний період, податкові накладні та реєстр податкових накладних за період з липня 2010 року по вересень 2011 року. На виконання ухвали суду Івано-Франківське ОДОСП 12.11.2012 року надало суду копії документів на 11 аркушах, щодо решти витребуваних письмових доказів повідомило про їх втрату (том 2 а.с.70,71).

При досліджені в судовому засіданні наданих суду копій дев'яти товарно-транспортних накладних (із 19 ТТН, зазначених в Акті від 30.07.2012р.) на переміщення алкогольних напоїв, судом встановлено, що п'ять ТТН, а саме: №817203 від 20.10.2010 р., № 817249 від 27.10.2010 року; № 770370 від 23.11.2010р., № 980564 від 22.12.2010р., № 980619 від 28.12.2010р., - оформлені на водія ОСОБА_6, який ніколи не був працівником ТОВ «Галичина - Табак», а транспортний засіб, марки ЗІЛ 62-28 ІВА (ЗІЛ), яким здійснювався вивіз ТМЦ не перебував в користуванні чи власності позивача.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що громадянин ОСОБА_6, є працівником ТОВ «Прикарпатський торговий дім», який теж мав господарські взаємовідносини з Івано-Франківським ОДОСП, а тому припускав, що при оформленні позивачу відповідних ТТН Івано-Франківським ОДОСП могла бути допущена банальна описка.

В своїх показах, свідок ОСОБА_5 стверджував, що у 8 -ми копіях ТТН наявний не його підпис, який навіть візуально має явні розбіжності з його підписом, а решту ТТН оформлені на водія ОСОБА_6, з яким особисто не знайомий. Додатково пояснив суду, що вантажомісткість автомобіля з причіпом, яким особисто керує «MAN НОМЕР_1 НОМЕР_2»становить 1400.00 дал., натомість разовий обсяг відпущеного ТМЦ по спірних ТТН становив в середньому 200 -500 дал., що виключало економічну обґрунтованість вивозити незначну кількість ТМЦ таким транспортним засобом (том 1 а.с.79-81).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи листом від 15.12.2011 року ДПІ в м.Івано-Франківську позивачу надсилався реєстр товарно-транспортних накладних та податкових накладних, виписаних Івано-Франківським ОДОСП на відвантаження лікеро-горілчаної продукції ТОВ «Галичина -Табак»за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року

Так, згідно із реєстром товарно-транспортних накладних та податкових накладних, виписаних Івано-Франківським ОДОСП на відвантаження лікеро-горілчаної продукції товариству «Галичина-Табак»за липень 2010 року - вересень 2011 року спірні поставки визначені відповідними номерами ТТН не містять даних, а саме посилання на номери виписаних податкових накладних (том 1 а.с.227-229).

Наданий суду Івано-Франківським ОДОСП реєстр вихідного ПДВ за спірний період не містить реквізитів спірних ТТН, а вказані «номери»не підтверджуються жодними письмовими доказами, а тому не можуть ідентифікуватись, як номери виписаних податкових накладних, крім того інформація викладена в цьому документі не відповідає офіційним даним, поданим Івано-Франківським ОДОСП до ДПІ в м.Івано-Франківську, а тому з врахуванням наведених суперечностей, не може вважатись належним доказом по справі.

Копії довіреностей на отримання ТМЦ, наявні в матеріалах справи, на думку суду, самі по собі не підтверджують факт отримання водієм ОСОБА_5, саме тих ТМЦ, які відображені в спірних ТТН, а також копії добових звітів про рух готових виробів у відпускному цеху, а також дані журналу відвантаження готової продукції є внутрішніми документами інформаційного характеру, а не первинними документами, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, а тому, на думку суду, не можуть підтверджувати факт безоплатного отримання позивачем ТМЦ на загальну суму 2037180,00 грн. Надані суду копії пояснень працівників Івано-Франківського ОДОСП за своїм змістом та на противагу дослідженим судом доказів в їх сукупності, не підтверджують обставини на які посилається відповідач в своїх запереченнях (том 2 а. с. 86-89).

З огляду на вищенаведені обставини, а також відсутність посилань на номери податкових накладних по кожній із спірних поставок, визначених в Реєстрі як і недоведеність документального підтвердження їх існування, дає підстави вважати про відсутність належним чином оформлених первинних документів, які могли б підтвердити факт безоплатної поставки позивачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2037058,00грн.

Крім цього, як встановлено в судовому засіданні, подана інформація позивача від 21.12.2011 року на звернення відповідача від 15.12.2011 року (том 2 а.с.82-85) узгоджується із звітними даними Івано-Франківського ОДОСП, які останнім подані до ДПІ у м. Івано-Франківську у формі додатків №5 до декларацій з податку на додану вартість, копії яких долучені до матеріалів справи (том 2 а.с.15-61). Водночас обсяг спірних поставок в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, включений Івано-Франківським ОДОСП в графу «інші», а не в графу де зазначений індивідуальний податкового номера позивача (том 2 а.с.50-53).

Керуючись принципом законності, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до ТОВ «Галичина -Табак»непрямих методів визначення податкових зобов'язань.

Так, відповідно до розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України положення статті 39 Податкового кодексу України щодо методів визначення та порядку застосування звичайних цін набирають чинності з 01 січня 2013 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»від 24.05.2012 року № 4834-VI доповнено абзацом другим пункт 8 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким положення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо донарахування податкових зобов'язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не застосовується.

Таким чином, з ухваленням Закону № 4834 чинні раніше норми щодо донарахування органами ДПС податкових зобов'язань платника податку при визначенні звичайних цін за непрямими методами не мають правових підстав для застосування.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Державної податкової служби України, опублікованому у Віснику податкової служби України №25 від 06.07.2012 року.

Що стосується підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24034 грн., та застосування штрафних санкцій в розмірі 1 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням №0000332204 від 14.08.2012 року, слід зазначити наступне.

На підставі Договору поставки продукції (без №) від 03.05.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК Улан»зобов'язувалося передати позивачу, на оплатній основі, цукор на умовах визначених вказаним Договором (том 1 а.с.82).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи в травні, липні 2011р. позивачем отримано від ТОВ «АПК Улан»згідно відпускних документів (видаткових накладних, податкових накладних) та даних бухгалтерського обліку (журналів-ордерів по рахунку 631) цукор на загальну суму 144200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 24033,34 грн.

Вказані господарські операції підтверджуються наступними первинними документами, а саме: видаткова накладна № РН-0001639 від 19.05.2010р., на суму 70000,00 грн., податкова накладна № 1356 від 18.05.2010р., на суму 70000,00 грн.; видаткова накладна № РН-0002308 від 09.07.2010р., на суму 74200,00 грн., податкова накладна № 2012 від 08.07.2010р., на суму 74200,00 грн., (том 1 а.с.84-88).

Поставка товару здійснювалася самовивозом із смт.Наркевичі, Хмельницької області, транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами від 17.05.2010 року №587401 та від 08.07.2010 року №587435 (том 1 а. с.236-239). Якісні характеристики придбаного позивачем товару підтверджувалися висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, посвідченням якості, протоколом дослідження проб харчових продуктів, сертифікатом відповідності (том 1 а.с.233-235).

Розрахунок за отриманий цукор позивачем проведено у безготівковому вигляді згідно платіжного доручення №808 від 18.05.2010р., на суму 70000,00 грн., та платіжного доручення №1134 від 08.07.2010р., на суму 74200,00 грн. Факт проведення розрахунків додатково підтверджується банківською випискою від 04.10.2012 року за період з 18.05.2010р., по 08.07.2010 р. (том 1 а.с.223-226).

Судом встановлено, що позивач реалізовував придбаний у ТОВ «АПК Улан»цукор, іншим суб'єктам господарювання та кінцевим споживачам, що підтверджується наступними вибірковими накладними на відпуск продукції (цукор), а саме: накладна № 15870 від 24.05.2010р., накладна № 15872 від 24.05.2010р., накладна № 15874 від 24.05.2010р., накладна № 15994 від 25.05.2010р., накладна № 36519 від 24.05.2010р., накладна № 16809 від 01.06.2010р., накладна № 18941 від 15.06.2010р., накладна № 43537 від 18.06.2010р., накладна № 43986 від 21.06.2010р., накладна № 19271 від 22.06.2010р., накладна № 46064 від 28.06.2010р., накладна № 22276 від 15.07.2010р., накладна № 52584 від 20.07.2010р., накладна № 23428 від 27.07.2010р., накладна № 24256 від 03.08.2010р., накладна № 24079 від 02.08.2010р., накладна № 24269 від 03.08.2010р., накладна № 24906 від 09.08.2010р., накладна № 25127 від 10.08.2010р., накладна № 25909 від 17.08.2010р., накладна № 25909 від 17.08.2010р., накладна № 26730 від 24.08.2010р., накладна № 26648 від 25.08.2010р., (том 1 а. с. 89-111). Будь-яких доказів про наявність поставок цукру на ТОВ «Галичина-Табак»за відповідний період від інших суб'єктів господарської діяльності, відповідачем суду не представлено.

Водночас, за результатами камеральної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, відображених в акті від 12.03.2011р. №1000/182/36371820 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Улан»код за ЄДРПОУ 36371820 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2009 року по 30.09.2010р.»встановлено, що при виході на юридичну та фактичну адресу ТОВ «АПК Улан», м. Харків, пров. Кузнечний, б.20 було встановлено, що за даною адресою підприємство не значиться, про що складено акт перевірки, щодо незнаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою від 19.11.2010р., № 64/182/36371820 (том 1 а. с.188-202).

Згідно з наданими ВПМ ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова поясненнями засновника, керівника ОСОБА_4, первинна бухгалтерська документація підприємства згідно акту прийому - передачі, бухгалтерських та інших документів, печаток, штампів та майна ТОВ «АПК «Улан» були загублені в таксі. Звернення до правоохоронних органів по питанню втрати первинної бухгалтерської документації в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова відсутнє. Згідно останньої поданої декларації по податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року підприємством декларуються амортизаційні відрахування, відповідно до додатку К/1 до декларації на підприємстві обліковуються основні засоби 2 групи з нормою 10% балансовою вартістю 13,9 тис. грн. Таким чином встановлено відсутність основних фондів пов'язаних з зберіганням та транспортуванням продукції.

ТОВ «АПК «Улан»не надано підтверджуючих документів щодо отриманого валового доходу: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 641 Розрахунки по податкам», 28 «Товари», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», податкові накладні, видаткові накладні, тощо.

Таким чином, перевіркою встановлено, що господарські операції ТОВ «АПК «Улан»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, що в свою чергу свідчить про відсутність у ТОВ «АПК Улан»адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

На підставі зазначених обставин ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова дійшла висновку про наявність у сторін договорів під час їх укладання мети, суперечної інтересам держави та суспільства, а тому, договори укладені між ТОВ «АПК Улан»та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними із огляду на аналіз норм діючого законодавства.

Взявши за основу матеріали перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, від 12.03.2011р., відповідачем зроблено висновок про відсутність факту придбання товарів, а наявність первинних бухгалтерських документів та сплачених грошових коштів носить формальний характер і не підтверджує товарність господарських операцій (том 1 а.с.30-33).

З наведеними доводами відповідача суд не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В пункті 198.3 статті 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Досліджені судом письмові докази та встановлені обставини підтверджують реальність та товарність господарських операцій по придбанню цукру між ТОВ «АПК Улан»та ТОВ «Галичина-Табак».

Згідно з пунктом шостим «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 року (надалі -Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Представник відповідача в судовому засіданні звертав увагу суду, що подорожні листи на транспортування цукру взагалі не були предметом перевірки, а тому не можуть братися судом до уваги.

З цього приводу, суд зазначає, що підпунктом 5.2. пункту 5 Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Враховуючи вищенаведений нормативний акт, суд зазначає, що в матеріалах перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську (Акт від 30.07.2012р.) жодним чином не відображено фактів виявлених порушень, не наводяться будь-які посилання на відсутність певних первинних бухгалтерських документів, які б могли підтвердити безтоварність господарських операцій.

За наведених підстав доводи представника відповідача є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Взяті відповідачем за основу результати перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, від 12.03.2011р., не можуть слугувати належним доказом для висновків щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ ТОВ «АПК Улан», оскільки ймовірні порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а відтак й не підтверджують правомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи правову позицію, викладену в Листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України»№742/11/13-11 від 02.06.2011р., слід зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків - ТОВ «АПК Улан»та ТОВ «Галичина -Табак».

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведені відповідачем доводи та наявні в матеріалах справи докази на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень здебільшого носять формальний характер та ґрунтуються на припущеннях, а тому не можуть вважатись належними та допустимими для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську форми "Р" №0000342204 та №0000332204 від 14.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина - Табак" (ідентифікаційний код 36497264) сплачений згідно з платіжним дорученням №1509 від 17.08.2012 року судовий збір в розмірі 2204 (Дві тисячі двісті чотири гривні) 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 28.11.2012 року.