Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-2527/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Справа № 876/20/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів з участю секретаря судового засідання Коваля Р.Й., Большакової О.О., Святецького В.В., Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-2527/12/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» до державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» за №№ 0000342204 та 0000332204 від 14.08.2012 року,

В С Т А Н О В И В :

20 серпня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» (далі - ТзОВ «Галичина-Табак») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з вказаним позовом та просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Івано-Франківську) за №№0000342204 та 0000332204 від 14.08.2012 року про донарахування ТзОВ «Галичина-Табак» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 656231,00 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 24035,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими. Приймаючи дані повідомлення-рішення, відповідач вийшов за межі своїх повноважень та діяв у спосіб, що суперечить Конституції та законам України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є підстави для їх скасування.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила ДПІ у м.Івано-Франківську яка вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що правомірність донарахування позивачу зобов'язання з податку на прибуток підтверджується фактичним отриманням позивачем горілчаної продукції від Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (далі - ОДОСП) на безоплатній основі. Також правомірно збільшено позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки господарські операції по придбанню цукру в ТзОВ «АПК Улан» здійснювались за правочинами, які фактично не відбулися і є нікчемними.

Крім цього, вважає, що при прийнятті рішення у справі не відбулось всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи, судом не було вжито заходів, які були б достатніми для доведення правомірності позиції ДПІ і для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 14.08.2012 року ДПІ у м.Івано-Франківську були прийняті податкові-повідомлення рішення форми «Р» за №№ 0000342204 та 0000332204, згідно яких контролюючим органом на підставі акту планової виїзної перевірки ТзОВ «Галичина-Табак» за № 5806/22-4/36497264 від 30.07.2012 р. донараховано ТзОВ «Галичина-Табак» зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 656231,00 грн. за порушення позивачем вимог п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та з податку на додану вартість у розмірі 24035 грн. за порушення позивачем вимог п.1.4 ст.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підставою донарахування позивачу зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 539336,00 грн. слугували факти, викладені в акті перевірки Івано-Франківського ОДОСП від 10.01.2012 року за № 132/32-2/00375409 розбіжностей обсягів відвантаження по покупцю ТзОВ «Галичина-Табак» за даними журналу реєстрації відвантаження та даними додатку № 5 декларації з податку на додану вартість за період з липня 2010 року по лютий 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні належним чином оформлені первинні документи, які могли б підтвердити факт безоплатної поставки позивачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2037058,00 грн., а реальність та товарність господарських операцій по придбанню цукру між ТзОВ «АПК Улан» та ТзОВ «Галичина-Табак» підтверджують досліджені судом письмові докази та встановлені обставини.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Аналогічні норми закріплені в Законі України «Про державну податкову службу в Україні».

Як встановлено судом, 25 серпня 2009 року між Івано-Франківським ОДОСП та ТзОВ «Галичина-Табак» укладено договір № 04/7-20, за яким Івано-Франківський ОДОСП як Постачальник зобов'язувався відпустити продукцію власного виробництва, а Покупець - ТзОВ «Галичина-Табак» провести оплату продукції й прийняти її у відповідній кількості та асортименті.

Під час перевірки відповідачем встановлено наявність документів про відвантаження алкогольних напоїв Івано-Франківським ОДОСП на ТзОВ «Галичина-Табак» і зроблено висновок про безоплатне надання позивачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2037180,00 грн.

Такий висновок відповідачем зроблено на підставі копій товарно-транспортних накладних (далі - ТТН): за №№ 677474 та 677475 від 08.07.2010 року, за №№ 749333 та 749334 від 28.07.2010 року, за № 749438 від 18.08.2010 року, за № 749450 від 19.08.2010 року, за № 749465 від 20.08.2010 року, за № 749495 від 25.08.2010 року, за № 817203 від 20.10.2010 року, за № 817249 від 27.10.2010 року, за № 770343 від 18.11.2010 року, за № 770370 від 23.11.2010 року, за № 770450 від 06.12.2010 року, за № 770462 від 08.12.2010 року, за № 770467 від 09.12.2010 року, за № 980564 від 22.12.2010 року, за № 980570 від 23.12.2010 року, за № 980619 від 28.12.2010 року та за № 980699 від 16.02.2011року; добових звітів про рух готових виробів у відпускному цеху Івано-Франківського ОДОСП за вищевказаний період; довіреностей, виданих ТзОВ «Галичина-Табак» на отримання ТМЦ від Івано-Франківського ОДОСП серії ГТІ № 000199 від 08.07.2010 року, серії ГТІ № 000398 від 17.13.2010 року, серії ГТІ № 000493 від 22.12.2010 року, серії ГТІ № 000245 від 17.08.2010 року, серії ГТІ № 000247 від 19.08.2010 року, серії ГТІ № 000250 від 20.08.2010 року, серії ГТІ № 000252 від 21.08.2010 року, серії ГТІ № 000432 від 06.12.2010 року, серії ГТІ № 000502 від 27.12.2010 року, серії ГТІ № 000495 від 23.12.2010 року.

Проте, як видно із показань водія ТзОВ «Галичина-Табак» ОСОБА_5 та підтверджується матеріалами справи, у восьми копіях ТТН наявний не його підпис, який навіть візуально має явні розбіжності з його підписом, а у п'яти ТТН не встановлено особу водія ТзОВ «Галичина-Табак».

Копії довіреностей на отримання ТМЦ, які наявні в матеріалах справи, на думку колегії суддів не підтверджують походження їх від ТзОВ «Галичина-Табак», оскільки з даних довіреностей неможливо з'ясувати достовірність підписів і печаток на них, реєстрацію вказаних довіреностей у журналі реєстрації і видачі довіреностей.

Із реєстру товарно-транспортних накладних та податкових накладних, виписаних Івано-Франківським ОДОСП на відвантаження лікеро-горілчаної продукції для ТзОВ «Галичина-Табак» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року видно, що спірні поставки, які визначені відповідними номерами ТТН, не містять посилання на номери виписаних податкових накладних, а реєстр вихідного ПДВ Івано-Франківського ОДОСП за спірний період не містить реквізитів спірних ТТН.

Актом звірки взаємних розрахунків від 08.12.2011 року не встановлено наявності у ТзОВ «Галичина-Табак» зобов'язань перед Івано-Франківським ОДОСП, що підтверджується також довідкою контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області від 16.12.2011 року.

Колегія суддів зазначає що, відповідачем під час планової виїзної перевірки ТзОВ «Галичина-Табак» ніяких заходів для виявлення надлишків поставлених Івано-Франківським ОДОСП товарів (якщо такі надлишки були) не вживалося, інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проведена не була. При цьому, докази, про те, що ТзОВ «Галичина-Табак» отримувало вищезазначену продукцію, у справі відсутні, як і відсутні з цього приводу у ТзОВ «Галичина-Табак» будь-які документи бухгалтерського та податкового обліку.

Івано-Франківським ОДОСП до ТзОВ «Галичина-Табак» жодних матеріальних претензій не пред'являлось, позови до суду з цього приводу не пред'являлись. Відповідно до даних податкового обліку Івано-Франківського ОДОСП обсяги спірних поставок в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів включено в графу «інші», а не в графу, яка відповідає індивідуальному податковому номеру позивача.

З огляду на вищенаведені обставини та те, що проведеною відповідачем перевіркою наявності між ТзОВ «Галичина-Табак» та Івано-Франківським ОДОСП договорів дарування, позички, безкоштовного користування майном, надання безоплатної матеріальної чи фінансової допомоги та будь-яких інших угод чи правочинів щодо безоплатного отримання товарів на суму 2037058,00 грн. не встановлено, колегія суддів вважає, що ДПІ у м.Івано-Франківську не правильно з'ясовано правовідносини, які виникли між ТзОВ «Галичина-Табак» та Івано-Франківським ОДОСП та безпідставно застосовано до таких правовідносин непрямі методи визначення податкових зобов'язань, а також аналогію правових норм про надання безоплатної фінансової допомоги.

Щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням застосованої штрафної санкції) в сумі 24035 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як видно із видаткових і податкових накладних, даних бухгалтерського обліку, на підставі договору поставки продукції (без номера) від 03.05.2010 року, ТзОВ «Галичина-Табак» отримано від ТзОВ «АПК Улан» цукор на загальну суму 144200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 24033,34 грн.

Поставка товару здійснювалася самовивозом із смт.Наркевичі Хмельницької області транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами від 17.05.2010 року за №№ 587401 та 587435 від 08.07.2010 року.

Якісні характеристики придбаного позивачем товару підтверджувалися висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, посвідченням якості, протоколом дослідження проб харчових продуктів, сертифікатом відповідності.

Розрахунок за отриманий цукор позивачем проведено у безготівковому вигляді згідно платіжного доручення за № 808 від 18.05.2010 р. на суму 70000,00 грн., та платіжного доручення за № 1134 від 08.07.2010 р. на суму 74200,00 грн. Факт проведення розрахунків також підтверджується банківською випискою від 04.10.2012 року за період з 18.05.2010 року по 08.07.2010 року.

Судом встановлено, що позивач реалізовував придбаний у ТзОВ «АПК Улан» цукор іншим суб'єктам господарювання та кінцевим споживачам, що підтверджується накладними на відпуск продукції (цукор).

Будь-яких доказів про наявність поставок цукру на ТзОВ «Галичина-Табак» за відповідний період від інших суб'єктів господарської діяльності відповідачем суду не надано.

Підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням застосованої штрафної санкції) в сумі 24035,00 грн. стали результати камеральної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, що відображені в акті від 12.03.2011 року за № 1000/182/36371820, і якою встановлено незнаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою. Згідно із матеріалами ВПМ ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова первинну бухгалтерську документацію ТзОВ «Улан» за цими операціями останнім загублено. Відповідно до поданих декларацій податковий орган встановив відсутність у ТзОВ «Улан» основних фондів, пов'язаних з зберіганням та транспортуванням продукції.

З огляду на те, що ТзОВ «АПК «Улан» не надано підтверджуючих документів щодо отриманого валового доходу, з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, податковий орган прийшов до висновку про відсутність у товариства необхідних умов та можливостей для виконання зазначених господарських зобов'язань.

На підставі зазначеного податковий орган дійшов висновку про наявність у сторін договорів під час їх укладання мети, суперечної інтересам держави та суспільства, а тому договори укладені між ТзОВ «АПК Улан» і його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Вважаючи, що вказаною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій між ТзОВ «АПК «Улан» та позивачем, відповідачем зроблено висновок про відсутність факту придбання товарів, а наявність первинних бухгалтерських документів та сплачених грошових коштів носить формальний характер і не підтверджує товарність господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з такими висновками відповідача з тих підстав, що реальність та товарність господарських операцій по придбанню цукру між ТзОВ «АПК Улан» та ТзОВ «Галичина-Табак» підтверджено дослідженими судом доказами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Всупереч положенням пп.5.2 п.5 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової служби України за № 984 від 22.12.2010 року, податковим органом жодним чином не відображено фактів виявлених порушень, не наведено посилань на відсутність певних первинних бухгалтерських документів, які б могли підтвердити безтоварність господарських операцій.

Взяті відповідачем за основу результати перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 12.03.2011 року не можуть слугувати належним доказом для висновків щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТзОВ «АПК Улан», оскільки ймовірні порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а відтак й не підтверджують правомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Зроблений судом першої інстанції висновок про те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків - ТзОВ «АПК Улан» та ТзОВ «Галичина-Табак» не заперечується колегію суддів та узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України. викладену у його листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч зазначеним положенням КАС України, не довів фактів вчинення позивачем порушенням норм податкового законодавства та правомірності власних дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наведені відповідачем доводи та докази носять здебільшого формальний характер та ґрунтуються на припущеннях, а тому не можуть вважатись належними та допустимими для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення.

За наведених підстав доводи апелянта є безпідставними та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Також, відповідно до положень частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України судом були вжиті передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, зокрема, податковому органу було запропоновано подати докази на підтвердження походження довіреностей від позивача, на підтвердження наявності у позивача залишків товарів, отриманих від Івано-Франківського ОДОСП тощо, у зв'язку з чим у справі оголошувалася перерва, проте такі докази до суду надано не було.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-2527/12/0970, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.О. Большакова

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 22 березня 2013 року.