ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7088/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
при секретарі - Вороніній І.О.,
за участю:
представника позивача - Шулік О.Й.,
представника відповідача - Луговської С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Інтеб" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
08 листопада 2012 року позивач Приватне підприємство "Інтеб" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0004931502/1358 від 10.09.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки від 21.08.2012 року № 3210/15-222/36007723, складений за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Інтеб" по питанню взаємовідносин з ПП "Промтехмонтаж" за січень 2012 року. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за господарськими операціями з ПП "Промтехмонтаж", оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується письмовими договорами, податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, платіжними документами. ПП "Промтехмонтаж" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Посилається на ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії контрагента.
26 листопада 2012 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначено, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Інтеб" по питанню взаємовідносин з ПП "Промтехмонтаж" за січень 2012 року, встановлено порушення позивачем ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року про обсяги придбання та податковий кредит не є дійсними, та, як наслідок, зменшується сума податкового кредиту в січні 2012 року на суму 30685 грн. 40 коп., та збільшується сума, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 30685 грн. 40 коп. Заниження позивачем податку на додану вартість відповідач пов'язує з нікчемністю угод, укладених між Приватним підприємством "Інтеб" та ПП "Промтехмонтаж". Зазначає, що ПП "Промтехмонтаж" не має трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних умов для здійснення відповідної господарської та економічної діяльності. Вказує, що ПП "Промтехмонтаж" не відобразило у податковій звітності суми податкових зобов'язань за результатами господарських операцій із позивачем, а також здійснювало операції, пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Інтеб" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 24.07.2008 року, ідентифікаційний код 36007723, про що видане свідоцтво серії А01 № 360519 (том 1 а.с. 44).
Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції з 28.07.2008 року за № 885/29-036 та є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100329772 серії НБ № 201782, індивідуальний податковий номер 360077216034 (том 1 а.с. 11, 46).
У термін з 08.08.2012 року по 14.08.2012 року посадовою особою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на підставі наказу № 1733 від 02.08.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Інтеб" по питанню взаємовідносин з ПП "Промтехмонтаж" за січень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 21.08.2012 року № 3210/15-222/36007723, в якому зафіксовано порушення позивачем ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року про обсяги придбання та податковий кредит не є дійсними, та, як наслідок, зменшується сума податкового кредиту в січні 2012 року на суму 30685 грн. 40 коп., та збільшується сума, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 30685 грн. 40 коп. (том 1 а.с. 10-17).
За висновками акту перевірки, вказані вище порушення відповідач пов'язує з нікчемністю угод, укладених між Приватним підприємством "Інтеб" та ПП "Промтехмонтаж".
30 серпня 2012 року позивач подав до податкового органу письмові заперечення за вих. № 117 від 30 серпня 2012 року (том 1 а.с. 19-21), на які отримав письмову відповідь від 06.09.2012 року вих. № 26281/10/15-222 (том 1 а.с. 22-26).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 року № 0004931502/1358, яким Приватному підприємству "Інтеб" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 46028 грн. 10 коп., у тому числі: за основним платежем - у сумі 30685 грн. 40 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 15342 грн. 70 коп. Копія податкового повідомлення - рішення наявна у матеріалах справи (том 1 а.с. 8).
Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов наступних висновків.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 396265 позивач має право на здійснення наступних видів діяльності за КВЕД: 45.21.1 - Будівництво будівель; 45.25.1 - Інші спеціалізовані будівельні роботи; 45.21.6 - Будівництво інших споруд; 45.45.0 - Інші роботи з завершенням будівництва; 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі; 60.24.0 - Діяльність автомобільного вантажного транспорту (том 1 а.с. 45) та має ліцензію серії АВ № 591355 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, згідно з переліком видів робіт (том 1 а.с. 74-75).
Із письмових пояснень представника позивача (том 3 а.с. 228) встановлено, що в січні 2012 року Приватне підприємство "Інтеб" працювало як підрядна організація на об'єктах замовників ПАТ АКБ "Індустріалбанк", ПАТ "Державний ощадний банк України", ТОВ "Добробит". Відсутність у позивача достатньої кількості власної робочої сили, скорочені терміни виконання та великі обсяги робіт викликали необхідність залучення до їх виконання субпідрядника, що стало підставою для укладення договорів з ПП "Промтехмонтаж".
Копія штатного розкладу ПП "Інтеб" (том 3 а.с. 230), копія договору підряду № 111106 від 20.01.2012 року, укладеного з ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (том 2 а.с. 174), копія договору підряду від 06.01.2012 року укладеного з ПАТ "Державний ощадний банк України" (том 2 а.с. 175-176), копія договору на комплексне обслуговування та утримання будинків та прибудинкових територій № 5 від 29.12.2010 року, укладеного з ТОВ "Добробит" із додатковою угодою № 46/30-12-11 від 30.12.2011 року та додатками до договору № 1 та № 2 ( т. 2 а.с. 177-185), наявні в матеріалах справи.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.06.2011 року між Приватним підприємством "Інтеб" (замовник) та ПП "Промтехмонтаж" (підрядник) укладено договір про виконання робіт № 061104 (том 1 а.с. 58), згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: по прибиранню прибудинкових територій; роботи з підготовки будинків до експлуатації в осінньо - зимовий період; роботи з поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території будинків, підготовки житлових будинків до експлуатації в осінньо - зимовий період; технічне обслуговування внутрішньо - будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації. Об'єм і характер робіт, передбачених в. п. 1.1 договору, визначається проектно - кошторисною документацією, узгодженою сторонами (п. 1.1, п. 1.2 договору).
Вартість робіт визначається проектно - кошторисною документацією, узгодженою сторонами. Замовник оплачує виконані підрядником роботи на підставі актів - прийому робіт (Ф-2), оформлених належним чином (п. 2.1, п. 2.2 договору). Здача - приймання виконаних робіт здійснюється за актом Ф-КБ-2 потягом 3-х робочих днів з моменту передачі замовнику підрядником актів ( п. 4.1 Договору).
Згідно пункту 5.2 договору всі розрахунки за цим договором здійснюються грошима у національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в Договорі.
01.06.2011 року сторонами укладено додаткову угоду до договору про виконання робіт № 061104 від 01.06.2011 року, якою п. 5.2 договору викладено в наступній редакції: "За надання генпідрядних послуг підрядник здійснює відрахування замовнику у розмірі 2 % від кошторисної вартості виконаних підрядником робіт. Розрахунок за надані генпідрядні послуги здійснюється в повному обсязі після підписання сторонами акту здачі - приймання наданих послуг протягом 10 календарних днів з дати його затвердження".
Крім того, даною додатковою угодою договір про виконання робіт № 061104 від 01.06.2011 року доповнено п. 5.3, який викладено в наступній редакції: "Всі розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки сторін" (том 1 а.с. 59).
30.12.2011 року між Приватним підприємством "Інтеб" та ПП "Промтехмонтаж" укладено додаткову угоду до договору про виконання робіт № 061104 від 01.06.2011 року, якою п. 3.5 Договору викладено в наступній редакції: "Термін виконання робіт до 29.02.2012 року" (том 1 а.с. 60).
10.01.2012 року між Приватним підприємством "Інтеб" (замовник) та ПП "Промтехмонтаж" (підрядник) укладено договір про виконання робіт № 011205 (том 1 а.с. 56), згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: монтаж банкомата у відділенні № 62/061 по вул. Київській, 56 у м. Кременчуці. Об'єм і характер робіт, передбачених в. п. 1.1 договору, визначається проектно - кошторисною документацією, узгодженою сторонами (п. 1.1, п. 1.2 договору).
Вартість робіт визначається проектно - кошторисною документацією, узгодженою сторонами. Замовник оплачує виконані підрядником роботи на підставі актів - прийому робіт (Ф-2), оформлених належним чином (п. 2.1, п. 2.2 договору). Згідно пункту 4.1 договору здача - приймання виконаних робіт здійснюється за актом Ф-КБ-2 потягом 3-х робочих днів з моменту передачі замовнику підрядником актів.
Всі розрахунки за цим договором здійснюються грошима у національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в Договорі ( п. 5.2 договору).
10.01.2012 року сторонами укладено додаткову угоду до договору про виконання робіт № 011205 від 10.01.2012 року, якою п. 5.2 договору викладено в наступній редакції: "За надання генпідрядних послуг підрядник здійснює відрахування замовнику у розмірі 2 % від кошторисної вартості виконаних підрядником робіт. Розрахунок за надані генпідрядні послуги здійснюється в повному обсязі після підписання сторонами акту здачі - приймання наданих послуг протягом 10 календарних днів з дати його затвердження".
Крім того, даною додатковою угодою договір про виконання робіт № 011205 від 10.01.2012 року доповнено п. 5.3, який викладено в наступній редакції: "Всі розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки сторін" (том 1 а.с. 57).
20.01.2012 року між Приватним підприємством "Інтеб" (замовник) та ПП "Промтехмонтаж" (підрядник) укладено договір про виконання робіт № 011203 (том 1 а.с. 54), згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: демонтаж банкомату інв. № 5_04739, установленого в магазині "Сударь" по вул. 60 років Жовтня, 77 в м. Кременчуці. Об'єм і характер робіт, передбачених в. п. 1.1 договору, визначається проектно - кошторисною документацією, узгодженою сторонами (п. 1.1, п. 1.2 договору).
Замовник оплачує виконані підрядником роботи на підставі актів - прийому робіт (Ф-2), оформлених належним чином (п. 2.2 договору).
Згідно пункту 4.1 договору здача - приймання виконаних робіт здійснюється за актом Ф-КБ-2 потягом 3-х робочих днів з моменту передачі замовнику підрядником актів.
Всі розрахунки за цим договором здійснюються грошима у національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в договорі (п. 5.2 договору).
20.01.2012 року сторонами укладено додаткову угоду до договору про виконання робіт № 011203 від 20.01.2012 року, якою п. 5.2 договору викладено в наступній редакції: "За надання генпідрядних послуг підрядник здійснює відрахування замовнику у розмірі 2 % від кошторисної вартості виконаних підрядником робіт. Розрахунок за надані генпідрядні послуги здійснюється в повному обсязі після підписання сторонами акту здачі - приймання наданих послуг протягом 10 календарних днів з дати його затвердження".
Крім того, даною додатковою угодою договір про виконання робіт № 011203 від 20.01.2012 року доповнено п. 5.3, який викладено в наступній редакції: "Всі розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки сторін" (том 1 а.с. 55).
Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджено, що ПП "Промтехмонтаж" має право на здійснення, зокрема, таких видів діяльності за КВЕД-2010, як: 43.99 - Інші спеціалізовані будівельні роботи; 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель. (том 3 а.с. 217-219). У матеріалах справи наявна копія ліцензії, виданої ПП "Промтехмонтаж" на здійснення будівельної діяльності згідно з переліком видів робіт (том 1 а.с. 79-80).
На виконання умов зазначених договорів ПП "Промтехмонтаж" виписано позивачу податкові накладні: від 17.01.2012 року № 2 на загальну суму 3667 грн. 20 коп. (з них, ПДВ - 611 грн. 20 коп.); від 25.01.2012 року № 4 на загальну суму 1418 грн. 40 коп. (з них, ПДВ - 236 грн. 40 коп.); від 31.01.2012 року № 5 на загальну суму 14089 грн. 20 коп. (з них, ПДВ - 2348 грн. 20 коп.); від 31.01.2012 року № 6 на загальну суму 53250 грн. (з них, ПДВ - 8875 грн.); від 31.01.2012 року № 7 на загальну суму 38823 грн. 60 коп. (з них, ПДВ - 6470 грн. 60 коп.); від 31.01.2012 року № 8 на загальну суму 37158 грн. (з них, ПДВ - 6193 грн.); від 31.01.2012 року № 9 на загальну суму 35706 грн. (з них, ПДВ - 5951 грн.), копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 28-34).
Із акту перевірки вбачається, що зазначені вище податкові накладні досліджувалися під час проведення перевірки та порушень у їх оформленні перевіряючим не встановлено (том 1 а.с. 13).
ПП "Промтехмонтаж" на момент виписання податкових накладних та здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту ДПС України, копія якого наявна в матеріалах справи (том 3 а.с. 220). Доказів анулювання зазначеного свідоцтва податковим органом до суду не надано.
Отримані податкові накладні внесені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2012 року (том 1 а.с. 37-42) та на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Промтехмонтаж", суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року. Копія податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року з додатком № 5 наявна у матеріалах справи (том 1 а.с. 35-36, 43).
Факт здійснення господарських операцій згідно укладених договорів позивач підтверджує: довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за січень 2012 року; актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2012 року; відомостями ресурсів до актів; локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни, відомостями ресурсів до локальних кошторисів, реєстрами актів виконаних робіт, рахунками - фактурами, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 61-69, 81-247, том 2 а.с. 1-165).
Крім того, на підтвердження фактичного виконання робіт за укладеними з ПП "Промтехмонтаж" договорами позивачем надано до суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на послуги генпідряду по договору № 061104 від 01.06.2011 р. за січень 2012 року та по договору № 011205 від 10.01.2012 р. за січень 2012 року, копії рахунків-фактур на послуги генпідряду та копію банківської виписки про перерахування контрагентом ПП "Промтехмонтаж" позивачу коштів в сумі 3682,25 грн. за послуги генпідряду (том 2 а.с. 167-173), а також копії актів приймання-передачі ТМЦ (том 4 а.с. 13-16, 19-21).
Розрахунок за виконані роботи між позивачем та ПП "Промтехмонтаж" проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 102 від 16.02.2012 року, № 109 від 20.02.2012 року, № 129 від 27.02.2012 року, № 166 від 14.03.2012 року, № 168 від 15.03.2012 року, № 171 від 19.03.2012 року, згідно яких позивачем сплачено у складі ціни за роботи податок на додану вартість у загальній сумі 30685 грн. 40 коп. Копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи (том 1 а.с. 70-72).
У подальшому, роботи були прийняті замовниками ПАТ АКБ "Індустріалбанк", ПАТ "Державний ощадний банк України", ТОВ "Добробит" у позивача, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни, копії яких наявні в матеріалах справи (том 2 а.с. 186-250, том 3 а.с. 1-216).
Відповідачем не надано суду доказів того, що роботи, які були замовлені позивачем та прийняті у ПП "Промтехмонтаж" фактично не виконані.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.
Відповідачем не доведено, що договори позивача, укладені з ПП "Промтехмонтаж", були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладених правочинів і суперечність їх мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ПП "Промтехмонтаж" не встановлені.
Доводи відповідача, що ПП "Промтехмонтаж" не відобразило у власній податковій звітності спірні суми податкових зобов'язань спростовані наданою податковим органом на вимогу суду копією податкової декларації з ПДВ з додатком № 5 за січень 2012 року, із якої вбачається, що ПП "Промтехмонтаж" задекларовано податкові зобов'язання по господарським операціям з ПП "Інтеб" на суму ПДВ 30685 грн. 40 коп., тобто саме на суму, яку ПП "Інтеб" включило до складу податкового кредиту січня 2012 року (том 4 а.с. 40-43).
Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у контрагента трудових ресурсів з посиланням на службову записку № 743/17-116 від 27.11.2012 р., оскільки для виконання робіт наявність власних трудових ресурсів не є необхідною умовою та може здійснюватися із залученням осіб на підставі цивільно-правових договорів.
Суд відхиляє доводи податкового органу з посиланням на акт від 16.05.2012 року № 1442/15-322/32514186 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Промтехмонтаж" (том 4 а.с. 44-59), оскільки дана перевірка здійснювалася щодо підтвердження господарських відносин ПП "Промтехмонтаж" із платником податків ТОВ "Гарант-Сервіс-А", а не ПП "Інтеб".
При цьому, суд зазначає, що можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП "Промтехмонтаж" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Суд зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент порушує вимоги законодавства та не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні робіт відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту за відповідний період.
З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Відтак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0004931502/1358 від 10.09.2012 року є необґрунтованим, тобто винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Інтеб" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 10 вересня 2012 року № 0004931502/1358.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Інтеб" витрати зі сплати судового збору у розмірі 460 грн. 28 коп. (чотириста шістдесят гривень двадцять вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2012 року.
Суддя С.С. Сич
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2012 |
Оприлюднено | 04.12.2012 |
Номер документу | 27748802 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.С. Сич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні