ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2012 року м. Київ К/9991/84952/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Рецебуринський Ю.Й. , Цвіркун Ю.І. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Житомирської області , Управління праці та соціального захисту населення в м. Коростені , Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області про стягнення суми коштів,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Житомирської області , Управління праці та соціального захисту населення в м. Коростені , Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області з вимогами про стягнення суми коштів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2008р. позовну заяву ОСОБА_2 до Прокуратури Житомирської області, Управління праці і соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління пенсійного фонду України в м. Коростені про стягнення суми коштів повернуто позивачу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2008р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд. Вказує на те, що судами невірно застосовано чинне законодавство, судом апеляційної інстанції допущено помилки в описовій частині ухвали, якої його апеляційну скаргу задовольнили та справу направили до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009р. задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2008р. з підстав неправильного визначення підвідомчості спору, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Після скасування ухвали суду першої інстанції Житомирським окружним адміністративним судом позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі ухвалою від 29.09.2009р., оскільки вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Також з матеріалів справи встановлено, що ухвалою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області після направлення справи для продовження розгляду відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та до Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вимоги касаційної скарги про скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2008р. про повернення позивачу позову не можуть бути розглянуті судом, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009р. зазначене рішення скасовано, та направлено справу на розгляд до суду першої інстанції.
Безпідставним є також посилання скаржника на те, що зміст ухвали є незрозумілим та суперечливим, як на підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, або, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді
Рецебуринський Ю.Й.
Цвіркун Ю.І.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2012 |
Оприлюднено | 03.12.2012 |
Номер документу | 27749705 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кочан В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні