Постанова

від 05.11.2008 по справі 2а-4473/08

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-4473/08

Справа № 2а-4473/08

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2008 р.                                                                                             м.

Харків

Харківський окружний

адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Свіргун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов товариства

з обмеженою відповідальністю «Мєга-Мак» до Ізюмської об'єднаної державної

податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛ:

        Позивач  ТОВ «Мега-Мак» звернувся до адміністративного

суду з заявою до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції

Харківської області в якій просив суд визнати недійсними податкові повідомлення

- рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської

області № 00000132320/0 від 17.03.2008 року, № 0000211720/0 від 17.03.2008

року, № 00000142320 від 17.03.2008 року та стягнути судові витрати.

В обґрунтування

позову позивач вказав, що відповідно до акту

№452/2320/456690966 від 28.02.2008р. про результати виїзної планової перевірки

договору про спільну діяльність ФГ «Агромікс К» - ТОВ «Мєга-Мак» - ТОВ

«Мегапром»  з питань дотримання вимог

податкового та іншого законодавства за період з 05.03.2007р. по 30.09.2007р.

 Ізюмська об'єднана Державна податкова

інспекція Харківської області було прийняте податкове повідомлення рішення

№00000132320/0 від 17.03.2008р., №0000211720/0 від 17.03.20008р., №00000142320

від 17.032008р.

Як вказав представник позивача вказана рішення є необгрунтованим

та таким, що суперечать чинному законодавству України та просив суд

задовольнити позов у повному  обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та з позовом

не погодився у повному обсязі вказав, що оскаржені податкові повідомлення-рішення

винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками Ізюмської ОДПІ у Харківській

області було проведено виїздну планову перевірку договору про спільну

діяльність ФГ «Агромікс К» - ТОВ «Мага-Мак» - ТОВ «Мегапром» з питань

дотримання вимог податкового  та іншого

законодавства за період з 05.03.2007 року по 30.09.2007 року за результатами

якої було складено акт № 452/2320/456690966 від 28.02.2008 року, яким встановлено

порушення, а саме : в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №

«Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від

22.05.1997 № 283/97-ВР, Договором про спільну діяльність не відкоригована

балансову вартість запасів на кінець звітного періоду на вартість матеріалів,

не використаних у виробництві, чим занижено скоригований валовий доход на суму

11467 грн.; в порушення п.п. 5:3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня

1994 року № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та

доповненнями, у р Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР,

підприємством в декларації 6 місяців 2007р. включено до складу валових витрат

витрати, що не підтверджені первинними документами, чим завищено валові витрати

на суму 11946 грн., в т.ч. в тому числі 04.1 декларації на суму 11946 грн.; в

порушення п. 5.1, п.п. 5.2,1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994

року № 334/94ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та

доповненнями, у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР до

складу валових витрат підприємством включено перерахування грошових коштів в

сумі 6000,00 грн. Всеукраїнській громадській організації «Агроклуб «Економічний

простір» (м. Київ, код ЄДРПОУ 33399686), чим завищено валові витрати в

декларації за 6 місяців 2007 р. та в декларації за 9 місяців 2007 р. на суму

6000 грн.; в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. №

168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями договором

про спільну діяльність ФГ «АгроміксК»-ТОВ «Мага-Мак»-ТОВ «Мегапром» у липні

2007 року до складу податкового кредиту включено витрати придбання насіння маку

в кількості 137,6 кг (2000 кг-1862,4 кг) на суму 11467 грн. (137,6 кг*83,33

грн./кг без ПДВ), використання якого є понаднормативним, чим завищено

податковий кредит на суму 2293 грн. в порушення абз. 1 п. 2.3 «Положення про

ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого

постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 та

зареєстрованого в Мін'юсті України 13.01.2005р. за № 40/10320, 6 квітня 2007

року ІНФОРМАЦІЯ_1 Договору про спільну діяльність ФГ «Агромікс К»-ТОВ

«Мага-Мак» - ТОВ «Мегапром» ОСОБА_1. на підставі товарного чеку від 06.04.2007

№ 22 та відповідно авансового звіту від 06.04.2007р. № АО-0000002 здійснено

готівковий розрахунок з СПД ФО ОСОБА_2 (м. Вінниця, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) за сівалки анкерні «Вінничанка МВ-6000» в кількості 2 шт. в сумі

110000,00 грн. (накладна від 06.04.2007р. № 5), тобто допущено перевищення суми

готівкових розрахунків в один день над 10-тисячним обмеженням в сумі 100000

грн. (110000-10000), перевищення ліміту каси 06.04.2007 року становить 99983

грн.; В порушення пп.. 6.1.1 п.6.1, пп.. 6.3.2 п.6.3 ст. 6, пп..8.1.1 п.8.1

ст.8, пп.. «а», пп.. «б» п.19.2СТ.19 Закону України від 22 травня 2003 року №

889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» Із змінами та доповненнями: 1.

неутримання та неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб

протягом перевіряє мого періоду у розмірі 210,00 грн., чим занижено податкових

зобов'язань на 210,00 грн, 2. неповідомлення Ізюмської ОДШ за встановленою

формою № 1-ДФ про суми виплачених доходів фізичним особам-підприємцям за

закуплені у них матеріальні коштовності протягом I-IІ кварталів 2007 року.              

На

підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Ізюмської ОДПІ було

винесено податкові рішення-повідомлення №

00000132320/0 від 17.03.2008 року, № 0000211720/0 від 17.03.2008 року, №

00000142320 від 17.03.2008 року

Вислухавши

пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає

задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 28.02.2007р. між ФГ «Агромікс К», ТОВ

Мєга-Мак», ТОВ «Мегапром» був укладений договір про спільну діяльність,

відповідно до договору сторони зобов'язались шляхи об'єднання зусиль, майна та

грошових коштів, що належать Сторонам, спільно діяти в сфері виробництва

продукції рослинництва, а саме виробництва кінцевого продукту макової культури,

без створення юридичної особи. Договір був взятий на податковий облік 05.03.2007р.

відповідачем за №739.

Суд зазначає, що на думку відповідача вказаний вище договором було

занижено валовий дохід в декларації за 6 місяців

2007р. та в декларації за 9 місяців

2007р. на суму 11467,00грн., а саме тому, що

договором не відкориговане приріст балансової вартості запасів за результатами 6 місяців 2007р. та 9 місяців

2007р. на вартість насіння маку, що не використано в виробництві, чим занижено

валовий дохід на суму 11467,00грн.

З

вказаним вище твердженням відповідача суд погодитись не може, оскільки згідно

п. 5.9. ст.. 5 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, платник податку

веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини,

матеріалів, ... та залишках готової продукції,

витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включається

до складу валових витрат згідно з цим Законом. У разі, коли балансова вартість

таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на

початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів

платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість

таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на

початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат

платника податку у такому звітному періоді.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи

для посіву макової культури Договором про спільну діяльність згідно до договору

купівлі-продажу насіннєвого матеріалу від 20.02.2007р. №20-02/07-3 та

видаткової накладної від 19.03.2007р. у НДВАП «Мак України» придбано насіння

маку олійного 1-ї репродукції (сорт «Беркут») в кількості 2000кг. (по ціні

83,33грн./кг без ПДВ) на суму 200000,00грн., в т.ч. ПДВ -33333,33грн.

НДВАП «Мак України» надано посвідчення про кондиційність насіння,

паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу

(репродукційне), свідоцтво на насіння №20-02/07-3,

акт апробації, сертифікат на насіння України від 20.04.2006. №0219, висновок спеціаліста від

19.08.2005р. №425-3 державного науково-дослідного

експертно-криміналістичного центру МВС України, та розрахунок норми висіву маку

(насіння 1-ї репродукції, урожай 2005 року, схожість 91% чистота 99%).

Відповідно до розрахунку норми висіву маку у додатку №1 до

договору (насіння 1-ї репродукції,

урожай 2005 року, схожість 91% чистота 99%) норма висіву з врахуванням поправки на

можливі відхилення від оптимальних умов посіву склала -2,36 кг/га.

ФГ «Агромікс К» відповідно до договору про спільну діяльність було

засіяно земельну ділянку площею 960га. З врахуванням норми висіву маку

Договором про спільну діяльність на посів мало було використано 2265,8кг. Маку

(960га * 2,36кг/га). Договором про

спільну діяльність було використано 2000,00кг. маку.

Також судом встановлено, що 

на кінець звітного періоду залишків маку не було, що було відображене в

бухгалтерському обліку списання насіння маку: Дт 23 К 20 на суму 166666,67грн., а також даними самого

акту перевірки.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що в

частині заниження валового доходу позивачем в декларації за 6 місяців 2007р. та в декларації за 9 місяців 2007р. на суму 11467,00грн висновки відповідача в акті

перевірки не відповідають фактичним обставинам 

та є безпідставними, а тому також є необґрунтованим  рішення, що завищення податкового кредиту

позивачем  на суму 2293,00грн у липні

2007 року.

Щодо твердження відповідача, що позивачем за договором було

завищено валові витрати в декларації за 6 місяців

2007р. на суму 17946,00грн. та в Декларації за 9 місяців 2007р. на суму 6000,00грн., а саме, що первинними

документами не підтверджені валові витрати на суму 11946,00грн. та

необгрунтовано включено до валових витрат 6000,00гн. сплати за членство у

Всеукраїнській громадський організації «Агроклуб «Економічний простір».

З вказаними вище твердженнями відповідача щодо не підтвердження

валових витрат на суму 11946,00 грн, суд погодитись не може, оскільки у

відповідності до п.п.. 5.2.1. п.5.2.

ст. 5 Закону України «Про оподаткуванню

прибутку підприємств» встановлює, що до складу валових витрат включаються суми

будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з

підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,

послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії

(включаючи реактивну).

Як було

встановлено судом  вказані витрати

підтверджуються актом виконаних робіт ФГ «Агромікс К» №013 від 11.05.07р. на загальну суму

97758,67грн., з доданими калькуляціями на суму 11946,00грн.

Щодо включення до валових витрат 6000,00грн. сплати за членство у

Всеукраїнській громадський організації «Агроклуб «Економічний простір».

Суд зазначає, що згідно положень пп..5.4.2. п. 5.4.

ст. 5 Закону України «Про оподаткуванню

прибутку підприємств» встановлює, що до валових витрат включаються:

·     витрати,   крім  

тих,   що   підлягають  

амортизації,   пов'язані   з  

науково-технічним

·     забезпеченням

господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських

·    

процесів, проведення дослідно-експериментальних та

конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків,

пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та

придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх

використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту

стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі

заходи до збільшення доходів платника податку.

·    

витрати   на  придбання 

літератури  для  інформаційного  забезпечення    господарської діяльності платника податку,

у тому числі з питань законодавства, і передплату  спеціалізованих періодичних видань, а також

на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного

аудиту за рішенням платника податку.

·     витрати   платника 

податку,  пов'язані  з 

професійною  підготовкою,   навчанням,

·     перепідготовкою

або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах

·    

з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну

підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах

інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах,

але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання

відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або)

професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності

(кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію

навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку

або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність,

осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Отже виходячи з аналізу вище зазначеної норми права, суд приходить

до висновку , що у разі виникнення розбіжностей між податковим органом та

платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з

основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані

звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний

висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Як було встановлено судом тане заперечувалось відповідачем по

справі позивач в цей час набув членство в Всеукраїнської громадської

організації «Агроклуб «Економічний простір» представники Договору про спільну

діяльність отримали право приймати участь у семінарах та зборах членів клубу,

які займаються сільськогосподарською діяльністю, отримувати безкоштовні

консультації відносно вирощування сільськогосподарської продукції, а саме

макової культури, вивчати наукові дослідження в сфері сільського господарства,

що в сою чергу приводить до підвищення рівня та удосконаленню господарської

діяльності по вирощуванню макової культури.

Крім цього суд зазначає, що відповідачем не було виконано вимогу

вищевказаної статті щодо звернення до Міністерства України у справах науки і

технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення

податковим органом, а тому відповідач безпідставно в порушення вимог пп..5.4.2.

п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств» прийняв

рішення про незаконність взяття до валових витрат 6000,00гн. сплати за членство

у Всеукраїнській громадський організації «Агроклуб «Економічний простір».

Що

стосується твердження відповідача, що 

позивачем було порушено 

вимоги  Закону України «Про

податок з доходів фізичних осіб» то з вказаним твердженням суд погодитись не

може, оскільки відповідно до вимог п.п..6.1.1. п.6.1. ст. 6 Закону України «Про

податок з доходів фізичних осіб» з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті

платник податку має право на зменшення суми загального місячного

оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного

працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у

розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у

розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового

року, - для будь-якого платника податку.

Пп. 6.3.1., 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону

України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлює, що податкова

соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику

податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування

(виплати), при цьому платник податку подає працедавцю заяву про самостійне

обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним

податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до

нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем

заяви платника податку про застосування пільги.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи

робітником ОСОБА_1. було подано заяву про застосування соціальної пільги

01.03.2007р.(до дається), а отже позивач відповідно до вищевказаних вимог як

працедавець, був зобов'язаний застосовувати соціальну пільгу.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що

відповідачем необгрунтовано та в порушення вимог діючого законодавства прийняте

податкове повідомлення-рішення від 17.03.2008р. №000021720/0 про сплату 630,00грн.

(210,00грн. податку з доходів фізичних осіб та 420,0грн. штрафних санкцій).

Щодо порушення позивачем 

порядку ведення касових операцій, а саме 

п.2.3. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в

Україні» та перевищений ліміт каси 06.04.2007р. на суму 99983,00грн.

Таке порушення на думку відповідача виникло в результаті того, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 Договору про спільну діяльність було придбано за готівковий

розрахунок з СПД ФО ОСОБА_2. сівалки анкерні «Вінничанка МВ-600» в кількості 2 шт. на суму 110000,00грн., що привело до перевищення суми готівкових

розрахунків в один день над 10000,00грн. обмеженням.

Згідно абз. 1 п. 2.3 "Положення про ведення касових операцій

у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління

Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 та зареєстрованого в Мінюсті

України 13.01.2005р. за № 40/10320, гранична сума готівкового розрахунку одного

підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного

дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною

постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену

граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств

(підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Постановою Правління Національного банку України від 09.02.2005р. № 32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції

України 18.04.05р. за № 410/10690, встановлено

граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим

підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома

платіжними документами відповідно до п. 2.3 "Положення

про ведення касових операцій у національній валюті в Україні",

затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р.

№ 637 та зареєстрованого в Мінюсті

України 13.01.2005р. за №40/10320, у

розмірі 10000 грн.

Згідно абз. 4 п. 2.3 "Положення про ведення касових операцій

у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління

Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 та зареєстрованого в Мінюсті

України 13.01.2005р. за № 40/10320, у разі здійснення підприємствами готівкових

розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну

суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до

фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в

день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової

суми із затвердженим лімітом каси.

Як було

встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Мага-Мак» від

05.04.2007р. фізична особа ОСОБА_1. був зобов'язаний придбати дві сівалки за

власний рахунок у свою власність з подальшим продажем таких сівалок ТОВ

«Мєга-Мак» з розстрочкою платежу.

На виконання вказаного доручення фізична особа ОСОБА_1. придбав

дві сівалки анкерні «Вінничанка МВ-6000» в

кількості 2 шт. на суму 110000,00грн. за

власний рахунок і в свою власність, виступивши в договорі купівлі-продажу від

06.04.2007р. як фізична особа, а не як представник підприємства, на якому

працював.

Виконуючи

вимоги протоколу 06.04.2007р. зборів учасників ТОВ «Мєга-Мак» від 05.04.2007р.

фізична особа ОСОБА_1. письмово повідомив підприємство 06.04.2007р. про

допущену помилку у договорі, та просив визнати недійсним авансовий звіт від

06.04.2007р. недійсним. Відповідно до заяви ОСОБА_1. Договором про спільну

діяльність були відстрановані надані документи по СПД ФО ОСОБА_2., та

оформлений договір з фізичною особою ОСОБА_1. від 06.04.2007р. та підписана

накладна про прийняття таких сівалок на баланс.

Дії щодо

придбання вище вказаного обладнання за власні кошти ОСОБА_1..  а не за кошти ТОВ «Мєга-Мак» підтверджуються

даними банком у відповідності до яких гроші у сумі 110000,00грн. з рахунку

підприємства не знімались.

Виходячи

з вище викладеного суд приходить до висновку, що  податкове повідомлення рішення від 17.03.2008

року № 00000142320 є необґрунтованим та таким що протирічить вимогам чинного

законодавства України.

Керуючись

ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного

судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю

«Мєга-Мак» до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської

області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити

у повному обсязі.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Ізюмської

об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 00000132320/0

від 17.03.2008 року, № 0000211720/0 від 17.03.2008 року, № 00000142320 від

17.03.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з

обмеженою відповідальністю «Мєга-Мак» (64319

Х/о, Ізюмський район, с Капітолівка,

вул. Леніна, 39, код 34785163) державне мито, сплачене за

подачу адміністративного позову у розмірі З (три) грн., 40 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення

постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для

подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду

набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 07.11.2008 року.

Суддя                                                                                                 М.О.

Спірідонов