Постанова

від 26.11.2008 по справі 2а-4473/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-4473/08

Справа

№2а-4473/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2008 року                                                            м.

Львів

Львівський окружний адміністративний

суд в складі :

головуючої  - судді

                Потабенко В.А.

при секретарі судового засідання                       Білас Ю.Ю.   

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до

Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.Львова про

стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям

війни» за 2007 -  2008 рік,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1звернувся до адміністративного

суду із позовом до Управління пенсійного фонду України у Франківському районі

м.Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити

йому недоплачену щомісячну державну соціальну грошову допомогу "Дітям

війни" за період з  01.01.2007 року

по 30.10.2008 року в сумі 2413,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він

відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей

війни" є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна

виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної

пенсії за віком, однак така допомога йому не виплачувалась. Крім цього, позивач

просить поновити йому строк звернення до суду за захистом порушених прав.

Позивач в судове  засідання не з'явився  позов, скерував на адресу суду заяву, в якій

зазначив, що підтримує позов в повному обсязі та просить справу розглядати без

його участі.

Представник відповідача Управління

Пенсійного фонду України у Франківському районі Львівської області в судовому

засіданні позов заперечив, покликаючись на мотиви, викладені у письмовому

запереченні. Просить застосувати до спірних правовідносин строк звернення до

суду та відмовити у задоволенні позову.

До судового розгляду відповідач

представив заперечення на позов, суть якого зводиться до наступного. На

законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог

ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не

визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких

коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за

відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової

величини. Жодних змін не було внесено до видаткових частин Закону України

"Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України «Про

державний бюджет України на 2008 рік» і після прийняття Конституційним Судом

України рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №

10-рн/2008, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році та в

2008 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується  щомісячна державна соціальна  допомога "Дітям війни" у розмірі

10%. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого та

крім цього, наполягає на застосуванні строків позовної давності, оскільки

вважає, що позивач звернулась до суду із пропущенням такого строку.

Суд, заслухавши думку представника

відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі

м.Львова, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх

вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає,

що позов  підлягає до часткового задоволення,

мотивуючи це наступним.

Законом України "Про соціальний

захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено

правовий статус дітей війни,  визначено

основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом

надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею першою цього Закону

визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час

закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18

років.               

Позивач  ОСОБА_1народився  ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.

Статтею 6 Закону України "Про

соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або

щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що

виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

 Частина 2 статті 8 Конституції України

встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на

основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті

нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження

змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та

"Про Державний бюджет України на 2008 рік"  дію ст. 6 Закону України "Про соціальний

захист дітей війни" було обмежено.

Однак, Рішеннями  Конституційного Суду України від 09 липня

2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня

2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний

бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний

бюджет України на 2007 рік" та Закону України «Про державний бюджет України

на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 

Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту".

З дня ухвалення Конституційним Судом

України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення  Закону України "Про Державний бюджет України

на 2007 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6

Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Аналогічно і з

дня ухвалення рішення Конституційним судом від 22.05.2008р № 10-рп/2008  на 2008 рік.

Рішення Конституційного Суду України

від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року мають

преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів

у зв'язку з правовідносинами, які виникли 

внаслідок дії положень статей, що 

визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішень

Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України у

Франківському районі м.Львова оспорювана позивачем щомісячна державна соціальна

грошова допомога з липня по грудень 2007 року 

не виплачувалась, а з травня по жовтень 2008 року  виплачувалася не вловному розмірі. Тому позов

в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену

щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" за вказані вище

періоди підлягає до задоволення.

Виходячи з  мінімального розміру пенсії за віком,

визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет

України на 2007 рік", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування", позивачу має бути нарахована допомога

за  період  з липня по грудень 2007 року  в сумі 742 грн. 65 коп. (липень, серпень,

вересень 2007 року: 410,06 х 3 х 30% = 369,05 грн.;  жовтень, листопад, грудень 2007 р. : 415.11 х

3 х 30% = 373,60 грн.  Усього:

369,05+373,60 = 742,65 грн.). Також у відповідності до ст.58 Закону України

«Про держаний бюджет України на 2008 рік» та статті вищезгаданого Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має

бути нарахована допомога за період з травня по вересень 2008 року  в сумі 481 грн. 60 коп. (травень, червень

2008 року: 481 х 2 х 30% = 288,60 грн.; липень, серпень, вересень 2008 року:

482 х 3 х 30%=433,80 грн.; жовтень 2008 року 498 х 30% = 149,40 грн. Усього:

288,60+433,80+149,40 = 871,40 грн.) У зв'язку із  виплатою позивачу у 2008 році щомісячної

державної соціальної  допомоги

"Дітям війни" у розмірі 10%, загальна сума,  яка підлягає нарахуванню та стягненню за

період за 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року та 

за 22.05.2008р. по - 31.10.2008 року   становить 1323,85 грн.

На підставі ст. ст. 22, 55, 64, 95

Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист

дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне

страхування", ст.62 Закону України " Про Державний бюджет України на

2007 рік", ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008

рік»,  Рішення Конституційного Суду

України від   09 липня 2007 року №

6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року № 10-рп/2008, та

керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 71, 143, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167

Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

    Позов задовольнити частково.

    Зобов'язати

Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.Львова нарахувати

та виплатити в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживаючого по

АДРЕСА_1, недоплачену щомісячну державну соціальну  грошову допомогу «Дітям війни»  за 

09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та 

за 22.05.2008р. по  31.10.2008 р.

у розмірі  1323 ( однієї тисячі триста

двадцять три) грн. 85 коп.

    В решті позовних вимог відмовити.

    Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого  Кодексом адміністративного судочинства

України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк

апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не

набрала законної сили.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд

першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної

скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної

інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в 

разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС

України  - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                 

Потабенко В.А.