Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а/0570/22020/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року справа №2а/0570/22020/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування,-

ВСАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області звернулось до суду з даним позовом, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування в сумі 3030,71 грн. за період з 01.01 2011 року, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що відповідач в порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим має заборгованість в зазначеній сумі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процусуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що позивачем порушено порядок стягнення єдиного внеску, оскільки УПФУ в Міловському районі Луганської області було надіслано до відділу Державної виконавчої служби Міловського районного управління юстиції вимогу № ф 12-55 про сплату недоїмки, на підставі якої відкрито виконавче провадження. Апелянт наголошує на тому, що у випадку задоволення позовних вимог з нього буде повторно стягнуто заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем, зареєстрований Міловською районною державною адміністрацією Луганської області 05.03.2003 року та перебуває на обліку в УПФУ в Міловському районі Луганської області, як платник страхових внесків.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску до Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області, на підставі ч. 4 ст. 25 Закону №2464 відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу № ф 12-55 від 03 квітня 2012 року, яка відповідачем отримана і не була оскаржена, тому підлягає виконанню.

Наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску та її розмір апелянтом не оспорюється. Він лише наголошує на порушенні порядку стягнення цієї недоїмки.

Частина 4 статті 25 Закону №2464 передбачає, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Аналіз наведених норм свідчить про наявність права УПФУ на судовий захист у випадку несплати недоїмки по єдиному внеску.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо відкриття виконавчого провадження за вимогою УПФУ, що, на його погляд, є підставою для відмови в задоволенні даного позову, оскільки, як на час звернення до суду, так і на момент ухвалення судом оскаржуваного рішення, заборгованість відповідача по єдиному внеску залишається не сплаченою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції справу вирішено правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови суду, ухваленої у скороченому провадженні, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко