Постанова

від 31.07.2012 по справі 2а-14780/11/0170/7

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

31 липня 2012 р. 11:53 Справа №2а-14780/11/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Фурлетової Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, наказу та визнання протиправними дій

за участю:

від позивача - представники за довіреністю: Пономаренко О.П., Педченко В.Г.

від відповідачів - представник за довіреністю Винятинський М.С.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної республіки Крим та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.06.2011року: №0000752300, №0000712300, 0000722300.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної республіки Крим було складено акт від 10.06.2011 року №242/23-0/3109988, в якому зроблені необґрунтовані висновки про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарської діяльності, укладення та виконання господарських договорів. Позивач вважає, що прийняті на підставі такого акту податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

По справі №2а-14780/11/0170/7 призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим справу №2а-14780/11/0170/7 було об'єднано в одне провадження із справою №2а-5963/12/6/0170, якій привласнено №2а-14780/11/0170/7.

У позовних вимогах заявлених у справі №2а-5963/12/6/0170, з урахуванням їх уточнень, позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 11.04.2012 року №481 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Професіонал»;

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо проведення перевірки та складення акту №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим від 11.04.2012 року за №481 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Професіонал»;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо викладення в акті перевірки №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. висновків про порушення ТОВ «Професіонал п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.199 7 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, ст.185, п.188.1 ст.188, п.188.1 ст.188, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) по взаємовідносинам ТОВ «Професіонал» при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - платниками податків за період з 01.01.2009р. по 31.03.32012р.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині, позивач посилається на порушення відповідачем ст.78 Податкового кодексу України та ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України в частині протиправності дій посадових осіб, недотримання порядку проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Професіонал» по кримінальній справі №69-01-46, а також на необґрунтованість зроблених відповідачем у ході проведеної перевірки висновків про порушення податкового законодавства та відсутності реального виконання господарських операцій.

По справі №2а-5963/12/6/0170 ухвалою суду було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідачі проти задоволення позову заперечували просили відмовити у їх задоволенні, вважають позовні вимоги необґрунтованими. На думку відповідачів при проведенні перевірок позивача, складанні актів перевірок із зазначенням в них висновків про встановлені порушення норм податкового законодавства, при прийнятті наказу від 11.04.2012 року №481 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Професіонал» та вчинені дії з проведення перевірок ними не було допущено порушень законодавства, а тому вчинені відповідачем дії та прийняті рішення не можуть бути визнані протиправними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Професіонал» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим. (Ідентифікаційний код юридичної особи 31095988). Юридична адреса: 95001, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова/вул. Леніна, б.29/1.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Професіонал» знаходиться на податковому обліку в Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим.

Згідно Свідоцтва № 100258436 позивач є платником податку на додану вартість.

ТОВ «Професіонал» відповідно до видів діяльності за КВЕД має право на здійснення наступних видів діяльності: 45.21.1 - загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення, монтаж металевих конструкцій), 45.33.3 - газопровідні роботи, 51.53.2. - оптова торгівля будівельними матеріалами, 74.20.1. - діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом та інші.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі державної податкової служби АР Крим від 11.04.2012р. №481 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (т.3 а.с.25-26).

Вказаний наказ прийнятий відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України майора податкової міліції Мазуркевича В.А. від 10 квітня 2012 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки», по кримінальній справі № 69-0146. Наказ виданий на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного наказу та направлень: від 11.04.2012 р. №487/22-1; від П.04.2012 р. № 488/22-1; від 11.04.2012 р. № 489/22-1; від 11.04.2012 р. № 490/22-1, виданих ДПІ у м. Сімферополі ДПС АР Крим, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ в Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС, радником податкової служби III рангу - Лещук Наталією Петрівною головним державним податковим ревізором - інспектором відділу особливих важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС, інспектором податкової служби II рангу - Омельченко Євгенієм Анатолійовичем; головним державним податковим ревізором - інспектором відділу зустрічних звірок ДНІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, інспектором податкової служби III рангу Бондаренко Сергієм Володимировичем; старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю ДПІ у Жовтневому районі у м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, інспектором податкової служби II рангу - Мамбик Анжелікою Миколаївною, проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Професіонал» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ БВП «Строитель - плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ - 36165656), ІІП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ - 35941644), ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ - 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ - 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ -37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ -37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ - 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ - 34836406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ - 37081991), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ 37196250), за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1504/22-1/31095988 від 26.04.2012 року (т. 3 а.с.28-109), яким встановлено:

1. Порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, ст.185, п.188.1 ст.188, п.188.1 ст.188, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Професіонал», код ЄДРПОУ 31095988, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: 3 квартали 2009р. на 4710290грн., рік 2009р. на 7192509 грн.; 1 квартал 2010р. на 2045457 грн.; 1 квартал 2011р. на 1311820 грн.; квартал 2011р. на 18914 грн.; 2-3 квартали 2011р. на 119702 грн., 2-4 квартали 2011р. на 425110грн. та занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню у сумі 2718995грн., у т.ч. по періодах: І квартал 2009р. на 426318 грн.; 1 Півріччя 2009р. на 1040739 грн., у т.ч. за 2 квартал 2009 р. на 614421 грн.; 3 квартали 2010р. на 1172716 грн., у т.ч. за 3 квартал 2009 р. на 131977 грн.; 2010 рік на 2668408 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 р. на грн.; 2-4 квартали 2011р. на 50587 грн., у т.ч. 3 квартал 2011 р. на 50587 грн.

2. Порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п. 4.1 ст.4, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1. та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та ст.ст.185, п.188.1 ст.188 п.198.2 ст.198, ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (з наступними змінами), внаслідок чого перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового)період у всього у сумі 3970500грн., у т.ч.: січень 2009р. у сумі 157295 грн.; лютий 2009р. у сумі 140429грн.; березень 2009р. у сумі 43331грн.; квітень 2009р. у сумі 20198 грн.; травень 2009р. у сумі 373430грн.; червень 2009р. у сумі 97909 грн.; липень 2009р. у сумі 45530 грн.; серпень 2009р. у сумі 41931грн.; вересень 2009р. у сумі 22006 грн., жовтень 2009р. у сумі 145608грн.; листопад 2009р. у сумі 80314грн.; грудень 2009р. у сумі 270522грн.; січень 2010р. у сумі 29985грн.; лютий 2010р. у сумі 2810 грн.; березень 2010р. у сумі 376296 грн.; квітень 2010р. у сумі 933403 грн.; травень 2010р. у сумі 674 698 грн.;вересень2010р.усумі 1 617 грн.; грудень 2010р. у сумі 115917 грн.; лютий 2011р. у сумі 119243 грн.; березень 2011р. у сумі 143421 грн.; квітень 2011р. у сумі 358 грн.; травень 2011р. у сумі 958 грн.; червень 2011р. у сумі 2466 грн., липень 2011р. у сумі 6824 грн.; вересень. 2011р. у сумі 13333 грн.; жовтень 2011р. у сумі72618 грн.; листопад 2011р. у сумі 16452 грн.; грудень 2011р. у сумі 16000 грн.; січень 2012р. у сумі 896 грн.; лютий 2012р. у сумі 5000 грн.

3. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Професіонал» з суб'єктами господарювання: ТОВ БВП «Строитель - плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд».

ДПІ в м. Сімферополі ДПС АР Крим в акті №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012року відповідачем встановлено завищення суми податкових зобов'язань позивача, заявлених у податкових деклараціях в частині прибутку підприємств та податку на додану вартість, яке відбулося внаслідок господарських операцій по взаємовідносинам з: БВП «Строітель-Плюс», ТОВ «Кримстройіндустрія», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй, ПП Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд».

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність прийняття наказу від 11.04.2012р. №481 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та дії відповідача щодо проведення перевірки суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; 9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

П.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11); органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (пп.78.1.12).

Підставою прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Професіонал» вказаний п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, а саме - отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

Згідно п. 41.2 ст.41 ПК України розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається ПК України та іншими нормативно-правовими актами.

Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (п. 78.3 ст. 78 ПК України).

У відповідності ст.114 Кримінального процесуального кодексу України - постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже, законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право формувати доказову базу, в тому числі, шляхом вимагання проведення ревізій.

Визначення поняття ревізія наведено в статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» N 2939-XII, від 26.01.1993

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Отже, ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Згідно із ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135 від 18.02.1992 р. органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 5. ч. 5 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" при виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів забороняється.

При цьому зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції.

Останні в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідна норма не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби. Саме податкова міліція, наділена правом здійснювати документальну позапланову перевірку в межах порушеної кримінальної справи відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 і п.78.1.11 ПК України.

Також норма п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів; не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Таким чином, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими зважаючи на не кореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого структурного підрозділу державної податкової служби, а саме - податкової міліції.

Враховуючи положення частини 3 статті 2 КАС України, суд зазначає, що будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень повинно переслідувати забезпечення інтересів держави виключно в межах законності та верховенства права, тобто будуватись на принципах обґрунтованості, тобто через вмотивовані дії; безсторонності, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісності, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливості, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційності та адекватності; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Тобто, іншими словами, суб'єкти владних повноважень повинні діяти лише в межах тих повноважень, що прямо передбачені законом та засновані на принципі імперативності.

Тому норма ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно того, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами, має застосовуватись із урахуванням вищевикладеного.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4, п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, прийняття наказу від 11.04.2012р. №481 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012р. на виконання постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 10.04.12 р. на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд виходить з того, що відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 з позначкою 2 Закону «Про державну податкову службу в Україні» є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про визнанням протиправним та скасування наказу відповідача про проведення перевірки від 11.04.2012р. №481 то, як наслідок, є протиправними дії відповідача по проведенню перевірки позивача, в результаті якої складений акт № 1504/22-1/31095988 від 26.04.2012 року.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги частині визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим від 11.04.2012 року №481 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Професіонал», а також про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим з проведення перевірки в результаті якої складений акт №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень прийнятих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим 24.06.2011року: №0000752300, №0000712300, 0000722300, суд зазначає наступне.

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної республіки Крим була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатом якої складений акт від 10.06.2011 року №242/23-0/3109988 (т.1 а.с.16-89) (далі - акт №242/23-0/3109988), за висновками якого було встановлено порушення:

1. пп. 5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 кв.2009 року на суму 2 315 512 грн.,

2. пп. 5.3.9, п.5.3, п.5.9, ст.5, пп. 11.2.2, п.11.2, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 984878 грн.,

3. пп. 7.2.1, пп. 7.2.6, п.7.2, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7, 5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1249698,00грн.

4. пп. 4.3.20, п.4.3, ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 998,70грн.

5. ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів» , не надано розрахунок податку з власників транспортних засобів у зв'язку з придбанням транспортного засобу.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АРК прийняті:

- податкове повідомлення - рішення №0000752300 від 24.06.2011 року (т.1 а.с.130), яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2009 рік на суму 2315512грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0000712300 від 24.06.2011 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1231097,5 грн. в т.ч. основний платіж - 984878 грн., штрафні (фінансові) санкції - 246219,50 грн.

Матеріали справи свідчать, що стосовно даного податкового повідомлення - рішення ТОВ «Професіонал» погодилося із збільшенням суми грошового зобов'язання у сумі 7977,50 грн. у тому числі основний платіж - 6382,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1595,50грн., яку перерахувало 06 липня 2011 року до державного бюджету м. Сімферополя платіжним дорученням №18576.

- податкове повідомлення-рішення №0000722300 від 24.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1562122,50грн., в т.ч. основний платіж - 1249698 грн., штрафні (фінансові) санкції - 312424,5 грн. (т.1 а.с.132).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Професіонал» погодилося з донарахуванням у сумі 24751,68 грн. у тому числі основний платіж - 19801,34 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4950,34грн, яку перерахувало 06 липня 2011 року до державного бюджету м. Сімферополя платіжним дорученням №18575.

Не погодившись з зазначеними висновками акту та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями №0000752300 №0000712300 №0000722300 від 24.06.2011 року, ТОВ «Професіонал» надало до ДПА в АРК скаргу від 06 липня 2011 року за №2685. Рішенням ДПА в АРК №3124/10/25023 від 26.08.2011 р. скаргу залишено без задоволення. Не погодившись з висновками ДПА в АРК Позивачем було надано скаргу до Державної податкової адміністрації України від 06.09.2011 року за №2711. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 10.11.2011 р. №5220/6/10-2115 скаргу залишено без задоволення. Не погодившись з висновками відповідача про вказані порушення, позивач, зважаючи, що податковими повідомленнями - рішеннями №0000752300, №0000712300, №0000722300 від 24.06.2011 року порушені його права та інтереси, оскаржив їх до суду.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з наступних підстав.

У період, який перевірявся відповідачем, були чинні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість».

З акту перевірки вбачається, що вказані висновки були зроблені відповідачем внаслідок встановлення перевіркою фактів укладення позивачем правочинів з ознаками фіктивності з контрагентами: ТОВ «ТК Сигма Груп» (ЄДРПОУ 36583159), ТОВ «Укрспецпоставка» (ЄДРПОУ 33375005), ТОВ «Крим-Строй-Торг» (ЄДРПОУ 33713119), ТОВ «Евромета» (ЄДРПОУ 36464155), ПП «Чорноморстройсервіс» (ЄДРПОУ 35418841), ТОВ «СтройСоюзТорг» (ЄДРПОУ 32571747), ТОВ «Кримський Спас» (ЄДРПОУ 33434458), ТОВ «Будмонтажтехнології» (ЄДРПОУ 3350565), ТОВ «Маком» (ЄДРПОУ 33304091), ТОВ «БК «Ярослав» (ЄДРПОУ 35380551).

Таки висновки ґрунтуються, зокрема, в зв'язку з встановленням встановлення перевіркою невизнання податкової звітності контрагентів, відсутність у податковій звітності контрагентів показників оподаткованих операцій, що вказує на відсутність господарської діяльності, встановлення у контрагентів недостатньої кількості працівників, відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме відсутність трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання. Також було встановлення не надання до перевірки товарно - транспортних накладних, в результаті чого відповідачем зроблено висновок, що оскільки не надано документів, що підтверджують факт доставки товару - операції з придбання мали не товарний характер. Також було встановлено не надання інших документів, крім актів приймання виконаних робіт, які б підтверджували виконання будівельних робіт.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (в редакції, яка діяла у період охоплений проведеною перевіркою), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України «Про податок на додану вартість». З положень даного закону вбачається наступне.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вказаних норм, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи, підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ є податкові накладні, виписані постачальником товару (підрядником або виконавцем робіт (послуг)), зареєстрованим як платник ПДВ.

З метою встановлення фактичних даних по справі судом було призначено судову економічну експертизу. Висновок судової економічної експертизи від 23.07.2012р. №75, залучений до матеріалів справи (т.12 а.с.2-48).

На вирішення експерта були поставлені питання: чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті перевірки від 10.06.2011р. № 242/23-0/31095988 щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 2315512 грн.? Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті перевірки від 10.06.2011р. № 242/23-0/31095988 щодо збільшення податку на прибуток у сумі 984878 грн.? Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті перевірки від 10.06.2011р. № 242/23-0/31095988 щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 1249698 грн.? Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача використання у власній господарській діяльності товарів, послуг та робіт отриманих за угодами з підприємствами ТОВ "ТК Сигма Груп", ТОВ "Укрспецпоставка", ТОВ "Крим-Строй-Торг", ТОВ "Евромета", ПП "Чорноморстройсервіс", ТОВ "СтройСоюзТорг", ПАТ "Будтехніка", ТОВ "БК "Ярослав", ТОВ "Кримський Спас", про які вказано в акті перевірки від 10.06.2011р. № 242/23-0/31095988 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим?

З висновку експерта вбачається, що ним, у ході проведення експертизи були використані та були досліджені документи, які свідчать про виконання умов договорів, укладених між позивачем та названими контрагентами, в результаті чого було сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ, а саме: договори, видаткові накладні, зворотньо - сальдові відомості, журнали - ордери, прибуткові накладні, реєстри податкових накладних, податкові накладні та інші бухгалтерські документи.

За результатом проведеної експертизи, експерт дійшов висновку, що документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджуються висновки СДПІ щодо від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в сумі 2315512грн., за період, що досліджувався не встановлено уменшення від'ємного значення за 2009р. Також документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджені висновки СДПІ стосовно збільшення податку на прибуток в сумі 984878грн., а також не підтверджено збільшення податку на додану вартість на суму 1249698грн.

Крім того експертним висновком встановлено підтвердження документами первинного бухгалтерського та податкового обліку використання у власній господарській діяльності позивача товарів, робіт та послуг отриманих за договорами, укладеними з вказаними контрагентами.

Суд вважає висновок експертизи повним та обґрунтованим та приймає його у якості доказу по справі.

Матеріали справи також свідчать про наявність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку (договорів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2), актів приймання виконаних будівельних робіт (форма 3КБ-2в), платіжних доручень на перерахування коштів контрагентам, журналів-ордерів і відомостей по рахунку 633 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», податкових накладних). Наявність зазначених документів у позивача не заперечується і відповідачем, та підтверджується даними акту перевірки.

Вказане свідчить, що в результаті виконання укладених з зазначеними контрагентами договорами були збільшені активи підприємства, які в повному обсязі використані у власній господарській діяльності на об'єктах, які будувалися. В податковому обліку ТОВ «Професіонал» вартість набутих матеріалів та послуг віднесена до валових витрат на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, якими підтверджені господарські операції та вартість матеріалів та послуг, тому їх вартість обґрунтовано включена до декларації з податку на прибуток.

Матеріали справи не містять, а з боку відповідача в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів порушення при складанні вказаних документів.

Суд також зазначає, що пункт 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З урахуванням положень вказаних норм, суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в склад валових витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до валових витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

З урахуванням документів створених у ході взаємовідносин позивача з контрагентом та положень вказаних вище норм, суд приходить до висновку, що таки документи містять належні реквізити і вони є підставою для ведення бухгалтерського обліку та можуть вважатися первинними документами.

Приймаючи до уваги той факт, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення витрат до валових витрат, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентом документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів валових витрат.

При цьому також слід вказати, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні правила ведення податкового обліку, ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про необґрунтованість висновків відповідача про безтоварність операцій та про відсутність у позивача права на формування валових витрат, у тому числі в зв'язку з встановленням факту ненадання до перевірки товарно - транспортних накладних.

Матеріали справи свідчать, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан.

Наявність у позивача належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, у тому числі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи, є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та свідчить про наявність у нього, в силу норм Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» достатніх підстав для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у результаті відносин з вказаними вище контрагентами.

Щодо встановлених перевіркою порушень у частині завищення валових витрат у 1 кварталі 2010р. на суму 258542,64грн., по взаєминах із ПАТ «Будтехніка» суд, виходячи з матеріалів справи, а також даних судової економічної експертизи, зазначає наступне.

З акту перевірки №242/23-0/31095988 вбачається, що згідно з угодою найму транспортних засобів і механізмів №2112 від 11.01.2010 ПАТ «Будтехніка» передає в тимчасове користування ТОВ «Професіонал» транспортні засоби і механізми з механізаторами на кількість машин.

До перевірки надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на відшкодування витрат.

Актом встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якому підприємством до складу валових витрат віднесені витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При формуванні структури валових витрат встановлене їх завищення в сумі 48544,00 грн., Зокрема: 1 кв. 2010р. - 11655,00 грн., 2 кв. 2010р. - 13105,00грн., 3 кв. 2010р. - 9975,00 грн., 4 кв. 2010р. -13809,00 грн.

Порушуючи п.п.11.2.1 11.2 ст. 11 і п.п. 5.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством до складу валових витрат в 1 кв. 2010р. необґрунтовано віднесена сума відшкодування витрат на електроенергію, воду, ПАТ «Будтехніка» за 2007-2009р.р. у розмірі 154375,89 грн. і витрати на оренду цеху у ПАТ «Будтехніка» за 2007-2009 р.р. у розмірі 104166,75 грн. без підтверджуючих первинних документів. До перевірки не представлені договори оренди за 2007-2009рр., первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі фактичне використання електроенергії, води і оренду цеху у ПАТ «Будтехніка».

Судом встановлено, що між ТОВ «Професіонал» і ПАТ «Будтехніка» був укладений договір №2112 від 11.01.2010р. найму транспортних засобів і механізмів .У відповідності з умовами договору ТОВ «Професіонал» використовує транспортні засоби і механізми, а також оплачує відшкодування витрат відрядження на проживання.

Сума 48544 грн. була включена у валові витрати за відповідні періоди, крім того платник податків включив відшкодування витрат на відрядження за надання трудових ресурсів ПАТ «Будтехніка» 2007,2008,2009р. у розмірі 113665 грн.

Матеріали справи свідчать, що відшкодування витрат на відрядження підтверджені актами прийому передачі, на суму 162209 грн.

Відповідно до договору попередніх періодів на валові витрати платник податків включив відшкодування витрат на електроенергію на суму 154375,9грн. за 2007-2009 рр., витрати на оренду цеху за той же період. Всього було включено у витрати 420751,6 грн.

ПАТ «Будтехніка» було сплачено за безготівковим розрахунком грошових коштів в сумі 4 517 438,56 грн. у тому числі і по вищезгаданих послугах.

Всього у валові витрати в 2010р. було включено оспорюваних витрат на суму 420751,6 грн.

Враховуючи те, що вказані витрати передбачені укладеними договорами, а також підтверджуються актами прийому передачі, посвідченнями на відрядження, податковими накладними, оплатою, що було встановлено при проведенні судової економічної експертизи, суд зазначає, що включення платником податків до витрат суми 420751,64грн. є обґрунтованим, здійснено за наявності первинних документів, які підтверджують таки витрати та не порушують встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» положення.

Щодо доводів викладених в акті перевірки стосовно обґрунтування вказаних порушень податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Акт перевірки №242/23-0/3109988 не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти позивача є юридичними особами, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказані підприємства на момент укладення угод були виключені з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Також відповідачем не надано доказів відсутності реєстрації контрагентів позивача платниками на додану вартість у період укладенні та виконання вказаних договорів.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Договори укладені між позивачем та контрагентами, виходячи з їх змісту, спрямовані не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товарів (послуг) покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочинів з контрагентами позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочинів.

З урахуванням викладеного висновки зроблені відповідачем в акті перевірки є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Посилання відповідача на відсутність належних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема через відсутність достатніх трудових ресурсів, технічного персоналу, складських приміщень та іншого майна, транспортних засобів, не дають підстав робити висновки про те, що позивачу не поставлялися товари за укладеним договором, оскільки юридична особа не обмежена діючим законодавством щодо залучення додаткових працівників, підрядників, вибору засобу транспортування вантажу та інше, а перелічені факти не мають причинного зв'язку з укладенням та виконанням господарських договорів.

Необхідно також врахувати, що чинним законодавством позивач не зобов'язаний і не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по операціях, правильність сплати ним податків, а також наміри контрагентів щодо здійснення діяльності.

Суд зазначає, що діючим законодавством на платника податку не покладений обов'язок здійснювати при формуванні валових витрат, отриманні податкових накладних, та включенні на їх підставі сум ПДВ до податкового кредиту, контроль за наданням контрагентами до органів ДПІ податкової звітності або таких фактів, як визнання або невизнання ДПІ податкової звітності контрагентів, наявність або відсутність включення контрагентами сум до своєї податкової звітності, а також контролю за фактичним перерахуванням сум податку до бюджету. Невиконання продавцем - платником своїх зобов'язань в частині не подачі податкової звітності або невірного відображення в ній показників, не є підставою для позбавлення покупця права на включення до складу податкового кредиту ПДВ, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з придбанням послуг у платника податку на підставі належним чином оформленої податкової накладної, а також на позбавлення права на формування валових витрат на підставі оформлених належним чином первинних документів, якщо покупець виконав всі передбачені законом умови і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, дійшов до висновку про необґрунтованість висновків зроблених в акті перевірки №242/23-0/3109988 та про протиправність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень рішень від 24.06.2011року, №0000752300, №0000712300, 0000722300, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо викладення в акті перевірки №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. висновків про порушення ТОВ «Професіонал норм податкового законодавства по взаємовідносинам між ТОВ «Професіонал» код ЄДРПОУ 31095988 при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - платниками податків, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Професіонал» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ БВП «Строитель - плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ - 36165656), ІІП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ - 35941644), ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ - 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ - 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ -37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ -37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ - 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ - 34836406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ - 37081991), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ 37196250), за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1504/22-1/31095988 від 26.04.2012 року (т.3 а.с.28-109), яким було встановлено:

1. Порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, ст.185, п.188.1 ст.188, п.188.1 ст.188, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Професіонал», код ЄДРПОУ 31095988, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: 3 квартали 2009р. на 4710290грн., рік 2009р. на 7192509 грн.; 1 квартал 2010р. на 2045457 грн.; 1 квартал 2011р. на 1311820 грн.; квартал 2011р. на 18914 грн.; 2-3 квартали 2011р. на 119702 грн., 2-4 квартали 2011р. на 425110грн. та занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню у сумі 2 718 995 грн., у т.ч. по періодах: І квартал 2009р. на 426318 грн.; 1 Півріччя 2009р. на 1040739 грн., у т.ч. за 2 квартал 2009 р. на 614421 грн.; 3 квартали 2010р. на 1172716 грн., у т.ч. за 3 квартал 2009 р. на 131977 грн.; 2010 рік на 2668408 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 р. на грн.; 2-4 квартали 2011р. на 50587 грн., у т.ч. 3 квартал 2011 р. на 50587 грн.

2. Порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п. 4.1 ст.4, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2,п.п. 7.4.1. та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та ст.ст.185, п.188.1 ст.188 п.198.2 ст.198, ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (з наступними змінами), внаслідок чого перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) період у всього у сумі 3 970 500грн.,у т.ч.: січень 2009р. у сумі 157295 грн.; лютий 2009р. у сумі 140429грн.; березень 2009р. у сумі 43331грн.; квітень 2009р. у сумі 20198 грн.; травень 2009р. у сумі 373430грн.; червень 2009р. у сумі 97909 грн.; липень 2009р. у сумі 45530 грн.; серпень 2009р. у сумі 41931грн.; вересень 2009р. у сумі 22006 грн., жовтень 2009р. у сумі 145608грн.; листопад 2009р. у сумі 80314грн.; грудень 2009р. у сумі 270522грн.; січень 2010р. у сумі 29985грн.; лютий 2010р. у сумі 2810 грн.; березень 2010р. у сумі 376296 грн.; квітень 2010р. у сумі 933403 грн.; травень 2010р. у сумі 674 698 грн.;вересень2010р.усумі 1 617 грн.; грудень 2010р. у сумі 115917 грн.; лютий 2011р. у сумі 119243 грн.; березень 2011р. у сумі 143421 грн:; квітень 2011р. у сумі 358 грн.; травень 2011р. у сумі 958 грн.; червень 2011р. у сумі 2466грн., липень 2011р. у сумі 6824 грн.; вересень. 2011р. у сумі 13333 грн.; жовтень 2011р. у сумі72618 грн.; листопад 2011р. у сумі 16452 грн.; грудень 2011р. у сумі 16000 грн.; січень 2012р. у сумі896 грн.; лютий 2012р. у сумі 5000 грн.

3. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово - господарськихоперацій ТОВ «Професіонал» з суб'єктами господарювання: ТОВ БВП «Строитель - плюс»; ТОВ «Кримстройиндустрия»; Фірма «Капітель Плюс»; КП «Альянс»; ТОВ «Бренд Строй»; ПП «Кримспецтехнолоджи»; ПП «Комманд»; ПП «Пан Буд».

З акту перевірки №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. вбачається, що вказані висновки ґрунтуються на встановленні перевіркою відсутності реального настання юридичних наслідків у правочинах укладених позивачем з зазначеними контрагентами. Операції контрагентів позивача не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з чим посадові особи контрагентів позивача не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. В акті вказано, що в ході проведеної перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від вказаних вище контрагентів, у зв'язку з відсутністю (не наданням) актів приймання - передачі товару, актів введення в експлуатацію основних засобів, актів списання, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та надання послуг, а також інших первинних документів. Фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Як зазначалося вище, відповідачем було проведено перевірку за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

У період що перевірявся були також чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість" 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Матеріали справи свідчать, що у період, що перевірявся позивачем були укладені різного роду договори на придбання товарів (послуг): з ТОВ «Професіонал» з суб'єктами господарювання: ТОВ БВП «Строитель - плюс»; ТОВ «Кримстройиндустрия»; Фірма «Капітель Плюс»; КП «Альянс»; ТОВ «Бренд Строй»; ПП «Кримспецтехнолоджи»; ПП «Комманд»; ПП «Пан Буд».

З матеріалів справи вбачається, що у ході виконання вказаних договорів були створені документи: видаткові та прибуткові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт - форма КБ-3, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), акти приймання-передачі, податкові накладні, рахунки-фактури.

Враховуючи те, що у періоді, який перевірявся були також чинні Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, суд керується положеннями цих законів, які були викладені вище.

Також суд керується викладеними вище положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704).

Податковим кодексом України встановлені наступні положення щодо порядку нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість.

Згідно до п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням викладених вище положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та норм ПК України щодо підстав формування витрат, суд зазначає, про що раніш вже зазначалося, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в норм вказаних нормативно - правових актів є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд ще раз звертає увагу, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковий кодекс України, ні правила ведення податкового обліку, ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Норми вказаних нормативно - правових актів, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.178 п.14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 185 ПК України встановлено визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до п.п. "а", "б", п.п. 185.1. встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПК України.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, в силу викладених вище норм Закону України «Про податок на додану вартість» та ПК України, оформлена належним чином податкова накладна є достатньою підставою для формування податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки сам факт взаємовідносин між позивачем переліченими контрагентами відповідач не спростовує. Відповідачем також в акті перевірки не встановлено порушень при складанні та ведені створених у результаті відносин первинних документів.

З метою встановлення фактичних даних по справі була призначена судова економічна експертиза, висновок експертизи №140/12 від 12.07.2012р. залучений до матеріалів справи (т.10 а.с.223-257).

В результаті проведеної експертизи, з поставлених перед експертом питань, він зробив висновки про те, що:

1. висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки від 26.04.2012 про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ за 2009-2012 на суму 3970500 грн. первинними бухгалтерськими податковими документами ВАТ «Професіонал» не підтверджені;

2. фактичне придбання TOB «Професіонал» товарів, послуг за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 року у TOB БВП «Строитель - плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), TOB «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ -32100553), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), Фірма «Капітель Плі (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ -32468182), ПП «Пан Буд ЄДРПОУ 37081614), TOB «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), підтверджено витратними накладними та актами виконаних робіт;

3. Оплата за вказані товари, послуги, у тому числі ПДВ в придбаних товарів, послуг постачальникам і виконавцям здійснювалась грошовими коштами за безготівковими розрахунками на підставі платіжних доручень що підтверджено виписками банківських рахунків підприємства.

ВВП "СТРОИТЕЛЬ-ПЛЮС" Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 4 759 868,31 грн. (з ПДВ) та у вексельній формі у сумі 2 300 000 грн.

TOB «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ 32100553) Розрахунки між підприємствами велися у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 142 834,73 грн.(з ПДВ). Станом на 31.03.2012 року у TOB «Професіонал» перед TOB «Кримстройіндустрія» є дебіторська заборгованість у сумі - 50 474,40 грн.(з ПДВ).

Фірма «Капітель Плюс» Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 48 813, 06 гривен (з ПДВ).

КП "АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 32468182) Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 1219005,61 гривен (з ПДВ) та у вексельній формі у сумі 4768270 гривен.

Станом на 31.03.2012 у TOB «Професіонал» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» перед КП "АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 32468182) рахується дебіторська заборгованість у сумі -90549,21 грн.

TOB "БРЕНД СТРОЙ" Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 40 016 грн. (з ПДВ), та у вексельній формі у сумі 2 997 280 грн., усього 3003 726 грн.

ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441) Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 1351,20 грн. (з ПДВ).

ПП "КОММАНД" Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 13 095,36 грн. (з ПДВ).

ПП «Пан Буд» Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, грошовими коштами у сумі 33 748,00 грн. (з ПДВ).

4. Податковий кредит, податкове зобов'язання, податок на прибуток підприємства, валові витрати та валові доходи за придбані товари, послуги визначено TOB «Професіонал» вірно.

Проведеним дослідженням валових витрат встановлені розбіжності з актом перевірки об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодам: 3 квартали 2009р. на 4710290 грн., Рік 2009р. на 7192509 грн.; 1 квартал 2010р. на 2045457грн.; -1 півріччя,2010р. на 10085963 грн., -1 квартал-2011р. на 1311820 грн.; 2 квартал. 2011-р. на 18914 грн.; -2-3 квартали 2011р. на 119702 грн., 2-4 квартали 2011р. на 425110грн. та встановлено, що ДПІ зробила завищення податку на прибуток у сумі 2 718 995 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2009р. на 426318 грн.; 1 Півріччя 2009р. на 1040739 грн., у т.ч. за 2 квартал 2009 р. на 614421 грн.; З квартали 2010р. на 1172716 грн., у т.ч. за 3 квартал 2009 р. на 131977 грн.; 2010 рік на 2668408.

Проведеним дослідженням правомірності формування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.09 по 31.03.12 не встановлено їх завищення чи заниження при проведених правовідносинах з вищезазначеними суб'єктами господарювання.

Дослідженням повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 встановлено розбіжності з актом перевірки у сумі 3 970 500 грн., у т.ч.:січень 2009 у сумі 157295 грн.; лютий 2009 р. у сумі 140429грн.; березень 2009р. у сумі 43331грн.;квітень 2009 р. у сумі 20198 грн.;травень 2009 р. у сумі 373430грн.;червень 2009 р. у сумі 97909 грн.;липень 2009 р. у сумі 45530 грн.;серпень 2009 р. у сумі 41931 грн.;вересень 2009 р. у сумі 22006грн.;жовтень 2009 р. у сумі 145608 грн.;листопад 2009р. у сумі 80314грн.;грудень 2009 р. у сумі 270522 грн.;січень 2010 р. у сумі 29985грн.лютий 2010 р. у сумі 2810 грн.;березень 2010р. у сумі 376296 грн.;квітень 2010 р. у сумі 933403 грн.;травень 2010 р. у сумі 674 698 грн.;вересень 2010 р. у сумі 1 617 грн.;грудень 2010 р. у сумі 115917 грн.;лютий 2011р. у сумі 119243 грн.; березень 2011 р. у сумі 143121 грн.; квітень 2011 р. у сумі 358 грн.;травень 2011 р. у сумі 958 грн.;червень 2011 р. у сумі 2466 грн.;липень 2011р. у сумі 6824 грн.;вересень 2011 р. у сумі 13333 грн.;жовтень 2011 р. у сумі 72618 грн.;листопад 2011 р. у сумі 16452 грн.;грудень. 2011 р. у сумі 16000 грн.;січень 2012 р. у сумі 896 грн.;лютий 2012р. у сумі 5000 грн.

5. Товари, послуги отримані TOB «Професіонал» від контрагентів, які вказані у акті перевірки використовувались в його господарській діяльності. Це підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підприємства; видатковими накладними, актами виконаних робіт, які вказані в описовій частині висновку у розрізі контрагентів, а саме:

ВВП «Строитель - Плюс» на об'єкті «Багатофункціональний рекреаційно - оздоровчий комплекс сімейного перебування в с Чайка» виконувалися роботи: налаштування каркасів, профілю для монтування, роботи з облаштування гіпсокартоном, та багато інших робіт з внутрішньої обробки приміщень згідно умов договорів.

Фактичне виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3, а також підписом представника державного технічного нагляду на зазначених актах.

Багатофункціональний рекреаційно - оздоровчий комплекс сімейного перебування в с. Чайка» збудовано та введено в експлуатацію, про що отримано сертифікат відповідності від 10.01.2011 року за №КР000007 та свідоцтво від 10.06.2009 року за №0100000154 видані Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК.

TOB «Кримстройіндустрия» виконувала роботи з контролю за якістю зварювальних робіт на об'єктах будівництва, без виконання зазначених робіт неможливо здати об'єкти до експлуатації.

Введення об'єктів до експлуатації підтверджується сертифікатами відповідності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК наданих по всіх зазначених ДПІ об'єктах, а також видатковими накладними, податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт(форми КБ-3), актами приймання виконаних робіт(форма КБ-2в), звітами про витрати основних матеріалів у будівництві.

Фірма «Капітель-Плюс» на підставі договорів підряду виконувала будівельні роботи на об'єктах будівництва.

Введення об'єктів до експлуатації підтверджується сертифікатами відповідності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК наданих по всіх зазначених ДПІ об'єктах та довідками про вартість виконаних будівельних робіт(форми КБ-3), актами приймання виконаних робіт (форма КБ -2в).

КП "АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 32468182) на підставі договорів підряду виконувала будівельні роботи на обєктах будівництва по вулиці Треньова.

Введення об'єкту до експлуатації підтверджується сертифікатами відповідності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК наданих по всіх зазначених ДПІ об'єктах та довідками про вартість виконаних будівельних робіт(форми КБ-3), актами приймання виконаних робіт (форма КБ -2в).

TOB «Професіонал» придбало у TOB "БРЕНД СТРОЙ" товар, роботи та послуги у відповідності до умов договору TOB "БРЕНД СТРОЙ" виписано податкові, видаткові накладні підприємству TOB «ПРОФЕСІОНАЛ».

За період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року TOB «ПРОФЕСІОНАЛ» придбало у ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441) товар (послуги, роботи) за усною домовленістю сторін.

На виконання домовленості сторін ПП «Кримспецтехнолоджи» виписана видаткова та податкова накладна підприємству TOB «ПРОФЕСІОНАЛ» та сума ПДВ згідно виписаної ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРІІОУ 36693441) податкової накладної була включена підприємством TOB «ПРОФЕСІОНАЛ» до складу податкового кредиту.

TOB «ПРОФЕСІОНАЛ» придбало у ПП "КОММАНД" товар та будівельні матеріали згідно договору постачання від 17.03.2011р. № 104.

У відповідності до умов договору ПП "КОММАНД" виписано податкові, видаткові накладні підприємству TOB «ПРОФЕСІОНАЛ»

TOB «ПРОФЕСІОНАЛ» придбало у ПП «Пан Буд» товар, обладнання, будівельні матеріали, металовироби, комплектуючі та інше) згідно договору постачання від 04.04.2011р. № 7\0411\73.

У відповідності, до умов зазначеного договору ПП «Пан Буд» виписано податкові, видаткові накладні підприємству TOB «ПРОФЕСІОНАЛ».

Суд вважає висновок експертизи повним та обґрунтованим та приймає його у якості доказу по справі.

Враховуючи встановлення експертизою, внаслідок вивчення первинних документів позивача, таких фактів, суд приходить до висновку, що документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Наявність у позивача вказаних первинних документів, що підтверджується матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи, свідчать про наявність достатніх підстав для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Також оцінюючи висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, суд зазначає, що матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, що підтверджує реальність таких операцій.

Надані суду первинні документи також є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування витрат та податкового кредиту.

Керуючись положеннями норм Цивільного кодексу України та Пленумом Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9, які вказані вище, суд, робить висновок про відсутність доказів нікчемності правочинів, які оцінювалися відповідачем в акті перевірки.

Викладені в акті перевірки дані також ґрунтуються на даних досудового слідства по кримінальних справах порушених стосовно посадових осіб контрагентів позивача за фактами фіктивного підприємництва, умисного ухилення від сплати податків.

В акті перевірки вказано, що у ході досудового слідства було встановлено, що посадові особи контрагентів позивача документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей, надання послуг або виконання робіт.

Поряд з цим акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

Слід вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, зокрема показання посадових осіб контрагентів позивача, допитаних у ході досудового слідства, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.

Слід відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час розгляду справи суду не наданий вирок суду по вказаних кримінальних справах, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що висновки зроблені відповідачем в акті перевірки №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження податку на прибуток у сумі 2718995грн., заниження суми податку на додану вартість всього у сумі 3970500грн., а також встановлення не підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Професіонал» з суб'єктами господарювання є необґрунтованими.

Але суд, перевіривши законність висновків відповідача не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо викладення в акті перевірки вказаних висновків в зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Нормативно - правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

За правовою природою індивідуальний правовий акт є волевиявленням (рішенням) уповноваженого компетентного державного органу або посадової особи, який на підставі юридичних норм встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки учасників конкретних правовідносин.

Закріплення частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права, оскільки за результатами проведеної перевірки були складені висновки акту перевірки, але рішення за результатами перевірки, яке і може бути оскаржене позивачем, не оскаржується, а позивач звертається до суду з вимогами про захист на майбутнє порушеного права.

Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише права на звернення до суду, але й діяльність суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушеннями ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично полягає в площині особистого волевиявлення відповідача.

Акт невиїзної документальної перевірки №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. та його висновки не є по своєї суті рішенням суб'єкта владних повноважень, не є кінцевим рішенням суб'єкта власних повноважень по результатам проведеної перевірки, по суті носять суб'єктивний характер. Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обов'язкового характеру для нього, а отже, вони не можуть бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено,якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовних заяв до суду з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим та Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби АР Крим був сплачений судовий збір, по кожній позовній заяві окремо, який підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України шляхом списання коштів з рахунку відповідного суб'єкта владних повноважень.

Крім того, позивачем були понесені витрати на проведення судової експертизи у сумі 15108,50грн, яка призначалася для отримання фактичних даних у ході оцінки судом правомірності прийняття Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим податкових повідомлень - рішень.

Витрати на проведення експертизи у розмірі 15108,50грн. підтверджується калькуляцією розрахунку витрат на проведення судової економічної експертизи, актом виконаних робіт, рахунком №75 від 05.04.12р. та платіжним дорученням №21900 від 04.04.12р. (т.12 а.с.98-101).

Враховуючи те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задоволені, то стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума витрат на проведення експертизи у розмірі 15108,50грн. шляхом списання коштів з рахунку суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим.

Також позивачем були понесені витрати на проведення судової економічної експертизи призначеної для встановлення фактичних даних при оцінки правомірності дій щодо викладення в акті перевірки №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р. висновків, але враховуючи те, що в цій частині у задоволенні позову суд відмовляє, таки витрати не підлягають стягненню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 06.08.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 24.06.2011р. №0000752300, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2009 рік на суму 2315512грн..

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 24.06.2011 року №0000712300, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1223120грн. у т.ч. основний платіж - 978496грн., штрафні (фінансові) санкції - 244 624грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000722300 від 24.06.2011 року, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1537370,83грн., в т.ч. основний платіж - 1229896,66грн. та штрафні (фінансові) санкції -307474,17грн.

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим від 11.04.2012 року №481 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Професіонал».

6. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим з проведення перевірки ТОВ «Професіонал» на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим від 11.04.2012 року за №481 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Професіонал», в результаті якої складений акт №1504/22-1/31095988 від 26.04.2012р.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 29/1 к.401, код ЄДРПОУ 3109988) 32,19 грн. - судового збору та 15108,50 грн. - витрат на проведення експертизи шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим.

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 29/1 к.401, код ЄДРПОУ 3109988) 32,19 грн. - судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби АР Крим.

9. В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.