Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/1570/6842/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р.Справа № 2а/1570/6842/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»- Леснічевський Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 00000022302 та № 0000492301 від 30.03.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки наведені в акті перевірки не відповідають дійсності. Неправомірно нараховані ТОВ «СП «Аквавінтекс»суми грошових зобов'язань виходячи із невідомих ТОВ «СП «Аквавінтекс»порушень інших осіб (контрагентів). Порушень з боку ТОВ «СП «Аквавінтекс»податкового законодавства податкової інспекцією не доведено. ТОВ «СП «Аквавінтекс»були укладені відповідні договори, в яких чітко вказані вартість робіт та товарів, є відповідні докази виконання зазначених договорів, були отримані відповідні податкові накладні та своєчасно була подана податкова декларація. ДПІ в Овідіопольському районі не мала права стверджувати про будь-які порушення з боку ТОВ «СП «Аквавінтекс»та нараховувати грошове зобов'язання у зв'язку зі збільшенням податкового кредиту. Зазначені договори ніяких ознак нікчемності не мають. Таким чином, висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях і тому вони позбавлені доказової сили. У зв'язку із чим прийняті на підставі зазначених актів перевірки податкові повідомлення-рішення № 00000022302 та № 0000492301 від 30.03.2011 року є протиправними та підлягають скасуванню.

28.08.2012 року Одеським окружним адміністративним судом по справі прийняте рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду щодо незадоволених позовних вимог винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вимоги позивача обґрунтовані доводами апеляційної скарги.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи і в судове засідання його представник не з`явився, будь-яких клопотань від нього по цьому питанню не надійшло та не має підстав для його обов'язкової участі, колегія суддів вважає, що немає перешкод для розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 28.03.2011 року старшому державному податковому ревізор - інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Овідіопольському районі ДПА в Одеській області Дудник Ю.В. згідно частини 5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та листа ДПА України в Одеській області від 14.03.2011 року за № 8392/7/23/-2005, щодо виконання розпорядження ДПА України від 24.02.2011 року за № 48-р «Про відпрацювання підприємств», проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «СП «Аквавінтекс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, щодо відображення взаємовідносин з ТОВ «Югексімпродукт»за грудень 2010 року і січень 2011 року та ТОВ «Фіаніт Альфа»за грудень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт від 28.03.2011 року за № 533/7/23-2/25040503 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СП «Аквавінтекс»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

На підставі акту перевірки від 28.03.2011 року за № 533/7/23-2/25040503 ДПІ у Овідіопольському районі було винесено податкове повідомлення-рішення №0000022302 від 30.03.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 29.03.2011 року за № 538/7/23-2/25040503 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СП «Аквавінтекс»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року.

На підставі акту перевірки від 29.03.2011 року за № 538/7/23-2/25040503 ДПІ у Овідіопольському районі було винесено податкове повідомлення-рішення №0000492301 від 30.03.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із скаргою до ДПА в Одеській області.

Рішенням ДПА в Одеській області № 17465/10/25-0007 від 19.05.2011 року залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Овідіопольскому районі Одеської області №0000022302 від 30.03.2011 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Овідіопольскому районі Одеської області № 0000492301 від 30.03.2011 року - частково скасувало в частині застосування штрафних санкцій, а в іншій частині залишило рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із рішенням ДПА в Одеській області № 17465/10/25-0007 від 19.05.2011 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням ДПА України №13920/6/25-0115 від 02.08.2011 року податкові повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольскому районі Одеської області від 30.03.2011 року № 00000022302 та № 0000492301 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області № 17465/10/25-0007 від 19.05.2011 були залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Відповідно до декларації з ПДВ за грудень 2010 року TOB «СП «Аквавінтекс»було включено суму податкового кредиту по операціям з TOB «Фіаніт Альфа»на суму 304166,67 грн. та 288788,34 грн. - по операціям з TOB «Югексімпродукт», до податкового кредиту січня 2011 суму ПДВ у розмірі 345072,70 грн. по операціям з TOB «Югексімпродукт».

ТОВ «СП «Аквавінтекс» та ТОВ «Фіаніт Альфа»уклали договори підряду № 2/10 від 01.09.2010 року та № 1/10 від 25.10.2010 року.

ТОВ «СП «Аквавінтекс»та ТОВ «Югексімпродукт»уклали договір підряду № 42, № 43, №/10, № 3/10, № 5/10, № 6/10, № 7/10 від 01.11.2010 року.

На виконання умов зазначених договорів сторонами були підписані акти прийому виконаних робіт, акти прийму виконаних будівельних робіт, довідки щодо вартості виконаних будівельних робіт /витрати/, виписані податкові накладні.

Згідно акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №1149/23-1/37223137 від 17.03.2011 «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Фіаніт Альфа»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.12.10 по 31.12.2010 року»встановлено неможливість фактичного здійснення TOB «Фіаніт Альфа»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

В акті вказано, що TOB «Фіаніт Альфа»порушено: п.3, ст.5. ст.7 Господарського Кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3.1.1 п.3. 1 ст.3, п.4.1, ст.4,п.п.7.3.1, п.7.3, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податкові зобов'язання за грудень 2010 року; - п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4,п.п.7.5.1, п.п.7.5.2, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2010 року; ст.203, ст.215 п.1, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтею в момент вчинення, які не спрямовані на реальне настання правових відносин, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Фіаніт Альфа», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності.

Актом перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси «Про результати позапланової невиїзної перевірки «Югексімпродукт» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року» № 1078/23-6/37279792 від 15.03.2011, з яким у грудні 2010 року TOB «СП «Аквавінтекс»сформовано податковий кредит у розмірі 288788,34 грн., відповідно висновку якого встановлено: неможливість фактичного здійснення TOB «Югексімпродукт»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з торгівлі паливом; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Югексімпродукт»з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Актом перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №1201/23-6/37279792 від 21.03.2011 року «Про результати невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Югексімпродукт», з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року»вказано на неможливість фактичного здійснення TOB «Югексімпродукт»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з торгівлі паливом; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Югексімпродукт»з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України; порушення вимог п. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд першої інстанції встановивши обставини справи з посиланням на норми Цивільного

кодексу Украї ни, Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану

вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»дійшов

висновку, що підприємствами відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з

суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим правочини між позивачем та його контрагентом не породжують ніяких юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю, мають ознаки нікчемності та відповідно до Цивільного кодексу України не потребують визнання судом його недійсним, а тому порушують публічний порядок та спрямовані на пошкодження майна держави.

На підставі цих висновків суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволені позову, погодившись з рішенням податкового органу.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що вони спростовують рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Податковий орган приймаючи рішення про нарахування податкових зобов'язань виходив з того, що укладені позивачем з контрагентами правочини є нікчемними з посиланням на ст. ст. 203, 207, 215, 216, 228 ЦК України, тому суми витрат на придбання товарів були безпідставно включені до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При здійснені правочинів з контрагентами позивачем вказані вимоги ст. 203 ЦК України були виконанні.

Відповідно до ст. 228 ЦК України нікчемними є правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, а саме, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землю як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи не вказують на те, що позивачем були вчинені правочини які б посягали на зазначені об'єкти права.

Також, суд першої інстанції не взяв до уваги, що контрагенти позивача в встановленому законом порядку були зареєстровані як юридичні особи та платникі податків, на момент вчинення правочинів були діючими підприємтсвами та всі необхідні документи на підтвердження реальності вчинення правочинів були наявні та оформлені відповідно до вимог діючого законодавства.

Тому, немає підстав які б прямо за законом вказували на недійсність вчинених правочинів.

Крім того, будь-яких судових рішень про визнання правочинів недійсними немає.

У зв'язку з зазначеним та наявність документів на підтвердження реальності виконання зобов`язань за правочинами, посилання податкового органу згідно ст. 216 ЦК України на те, що вчинені позивачем правочини не створювали юридичних наслідків є безпідставними.

Викладене свідчить, що податковий орган необґрунтовано посилався на зазначені норми в акті перевірки та зробив висновок про нікчемність правочинів та в ході судового розгляду справи не довів це відповідно до вимог ст.ст. 11,70,71 КАС України.

Крім того, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед бюджетом по перерахуванню податку на додану вартість не позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування, оскільки на нього не покладений обов'язок контролювати сплату контрагентами податкових зобов'язань за вчиненими правочинами.

Згідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень № 00000022302 та № 0000492301 від 30.03.2011 року -скасувати та прийняти по справі нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень № 00000022302 та № 0000492301 від 30.03.2011 року -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення № 00000022302 та № 0000492301 від 30.03.2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Семенюк Г.В.

Коваль М.П.