Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а-10237/12/0170/29

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 р. (16:41) Справа №2а-10237/12/0170/29

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Свод-7» до Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Приватне підприємство «Свод-7» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення (невручення) на адресу ПП «Свод-7» податкових повідомлень-рішень на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/16-02/33006638 від 03 вересня 2012 року про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість; зобов'язання відповідача прийняти та надіслати (вручити) ПП «Свод-7» податкові повідомлення-рішення на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/16-02/33006638 від 03 вересня 2012 року про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також стягнути з державного бюджету, понесені ним судові витрати.

Позов мотивовано порушенням відповідачем ст.58 Податкового Кодексу України в частині не направлення на адресу позивача податкових повідомлень-рішень на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/16-02/33006638 від 03 вересня 2012 року про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

01 жовтня 2012 року представник позивача збільшила позовні вимоги та окрім зазначеного вище просила суд визнати дії відповідача щодо встановлення заниження податку на прибуток підприємства у загальній сумі 1110202 грн., та заниження податку на додану вартість у загальній сумі 965797 грн., що відображені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/16-02/33006638 від 03 вересня 2012 року документально та нормативно необґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача Сідченко Л.І. уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Терещенко І.С. проти уточнених позовних вимог заперечувала та просила у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої було складено акт №50/16-02/33006638 від 03 вересня 2012 року, була призначена за постановою слідчого з ОВС СУ ДПС в АР Крим Дариуш А.В. від 02 серпня 2012 року в межах кримінальної справи №12012011130009, порушеної відносно директора ПП «Свод-7» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення по вказаному акту перевірки винесені не були та їх буде винесено після набуття чинності вироку суду по зазначеній кримінальній справі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Позивач - Приватне підприємство «Свод-7» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 03 вересня 2004 року, ЄДРПОУ 33006638, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №663706 (а.с.9)..

Судом встановлено, що відповідно до Наказу Державної податкової служби Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2012 року № 393, на підставі п.п.20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 7.5 ст. 75 п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого по особливо важним справам слідчого управління ДПС а АР Крим підполковника податкової міліції Даріуша О.В. від 02 серпня 2012 року про призначення по кримінальній справі №12012011130009 документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Свод-7» (код ЄДРПОУ - 33006638) призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Свод-7» (код за ЄДРПОУ - 33006638) з 17.08.2012 р. по 23.08.2012 р., тривалістю 5 робочих днів, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарської діляності по взаємовідносинам з фізичною особою ОСОБА_6 (і.п.н. НОМЕР_1) за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р. (а.с.50-51).

За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача складено акт від 03 вересня 2012 № 50/216-02/33006638 (а.с.11-36).

Відповідно до висновків акту перевірки посадовою особою відповідача зафіксовано наступні порушення з боку позивача:

1. встановлено заниження податку на прибуток підприємств у загальній сумі 1110202 грн., чим порушено п.п.4.1.1 п. 4.1, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/997-ВР, у результаті чого у періоді з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. ПП «Свод-7» занижено суму податку на прибуток підприємства у сумі 465853; п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п 137.1 ст. 137 Податкового кодексу у результаті чого у періоді з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. ПП «Свод-7» занижено суму податку на прибуток підприємства у сумі 644350 грн.

2. встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 965797 грн. чим порушено п.п.2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п. 3.1. ст.. 3, п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у результаті чого у періоді з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. ПП «Свод-7» занижено суму податку на додану вартість у сумі 132435 грн.; п.181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 п. 187.1, п. 187.9 ст. 187, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України у результаті чого у періоді з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р. ПП «Свод-7» занижено суму податку на додану вартість у сумі 833362 грн.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач, зокрема, оскаржує дії відповідача щодо не направлення податкових повідомлень-рішень на його адресу, які на його думку, відповідач повинен прийняти відповідно до акту перевірки від 03 вересня 2012 № 50/216-02/33006638.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПК України), який згідно з п.1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач є контролюючим органом по відношенню до платника податків - ПП «Свод-7».

Згідно ч. 1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому суд зазначає, що прийняття податкового повідомлення-рішення та надіслання (вручення) його платнику податків відбувається внаслідок розрахування податковим органом суми грошового зобов'язання (як збільшення, так і його зменшення).

Згідно п.п. 14.1.39. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Поряд з цим, серед обов'язків податкових органів, як контролюючих органів, визначених Податковим Кодексом, є обов'язок ( п.54.3. ст. 54 ПК України) самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Факти заниження або завищення податкових зобов'язань відображаються в акті перевірки ( п.п.86.10 ст. 86 Податкового кодексу України).

Отже, обов'язок контролюючого органу відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України щодо визначення суми грошового зобов'язання за результатами перевірки виникає як в разі висновку про заниження податкового зобов'язання, так і про його завищення.

Судом встановлено, що на підставі проведеної відповідачем перевірки в акті від 03 вересня 2012 № 50/216-02/33006638 було зроблено висновок про заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту з ПДВ.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що у відповідача виник обов'язок з визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість та надіслання (вручення) відповідних податкових повідомлень-рішень на адресу платника податків - ПП «Свод-7»

Такі самі підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень викладено в Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1440/18735.

Згідно з ч.1 п. 58.2. ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, в наслідок того, що відповідачем в акті від 03 вересня 2012 № 50/216-02/33006638 було зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, суд вважає, що за кожним з вказаних податків відповідач повинен надіслати (вручити) позивачу окремі податкові повідомлення-рішення.

Згідно п.п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В своїх запереченнях відповідач посилається на норми п.п.86.9. ст. 86 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідач зазначає, що перевірка була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, оскільки підставою для її проведення була постанова старшого слідчого з ОВС СУ ДПС України підполковника податкової міліції Даріуш А.в. від 02 серпня 2012 року по кримінальні справі № 120120111300009, порушеної відносно директора ПП «Свод-7» ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с.48).

Отже, відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідного рішення суду по зазначеній кримінальній справі та надіслання (вручення) його позивачу не можливе.

За такими доводами відповідача суд не погоджується виходячи з наступного.

При прийнятті постанови від 02 серпня 2012 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача слідчий керувався п.п.78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України, ст.ст. 66, 114, 130 Кримінально-процесуального кодексу України.

Стаття 22 Кримінально-процесуального кодексу України визначає одні з принципів кримінального процесу - всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право вимагати в процесі формування доказової бази логічним та практичним шляхом проведення ревізій.

Ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Відповідно до ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України встановлені повноваження слідчого, а саме: при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно із ст. 130 Кримінально-процесуального кодексу України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135 від 18.02.1992 р. органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

При цьому зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції. Останні в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу.

Таким чином, діюче законодавство не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Крім того, суд зазначає, що листом від 25.01.2011 вих. № 1754/7/23-8017 ДПА України визначила, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

На думку суду викладена позиція дає можливість зробити висновок про те, що застосовування положень п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України за умови дотримання інших положень ПК України та КПК можливо лише, коли призначено та проведено перевірку того платника податків, стосовно якого (або його посадових осіб) порушено кримінальну справу про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України)

Судом встановлено, що кримінальна справа № 12012011130009 порушена відносно директора ПП «Свод-7» ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та її предметом не є податки та збори, відомостей про порушення кримінальної справи відносно позивача за ст. 212 КК України, або його посадових осіб до суду не надано.

Таким чином, проведена перевірка, за результатами якої складено акт від 03 вересня 2012 № 50/216-02/33006638 не може вважатись такою, що була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо прийняття та направлення податкових повідомлень-рішень на адресу позивача стосовно податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість тільки після набрання законної сили відповідного рішення суду по кримінальній справі 12012011130009, не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Інших підстав, за якими відповідач не повинен був виконувати обов'язок щодо прийняття та направлення на адресу ПП «Свод-7» податкових повідомлень-рішень щодо розрахунку грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість на підставі акту від 03 вересня 2012 № 50/216-02/33006638, не передбачено Податковим кодексом України та не наведено відповідачем.

Судом підчас судового розгляду встановлено, що Податковим кодексом України визначено обов'язок надіслання (вручення) податкових повідомлення-рішення на адресу платника податків, в разі коли за наслідками перевірки зроблено висновок про заниження або завищення податкових зобов'язань, а тому у відповідача не було підстав для не надіслання (невручення) податкових повідомлень-рішень позивачу.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок протягом 10 робочих днів, з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, який було вручено позивачу 03 вересня 2012 року, надіслати (вручити) позивачу відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідачем не було виконано зазначеного обов'язку у встановлені п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України терміни. Отже в даному випадку має місце бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якою є пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи, що відповідач не вчинив відповідні дії, чим порушив право позивача на оскарження податкових повідомлень-рішень, які повинні бути прийняті відповідно до акту від 03 вересня 2012 № 50/216-02/33006638 щодо податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, його бездіяльність є протиправною.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття та не направлення (невручення) на адресу ПП «Свод-7» податкових повідомлень-рішень на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 50/216-02/33006638 від 03 вересня 2012 року, а обов'язок здійснити вказані дії передбачено ст.ст. 54,58,86 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття та не направлення (не вручення) на адресу ПП «Свод-7» податкових повідомлень-рішень на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №50/216-02/33006638 від 03 вересня 2012 року про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість; зобов'язання відповідача прийняти та надіслати (вручити) ПП «Свод-7» податкові повідомлення-рішення про розрахунок грошового зобов'язання на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №50/216-02/33006638 від 03 вересня 2012 року з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача щодо встановлення заниження податку на прибуток підприємства у загальній сумі 1110202 грн., та заниження податку на додану вартість у загальній сумі 965797 грн., що відображені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/16-02/33006638 від 03 вересня 2012 року документально та нормативно необґрунтованими, то суд відмовляє у їх задоволенні виходячи з наступного.

Заявляючи зазначені позовні вимоги, позивач фактично оскаржує висновки, що відображені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/16-02/33006638 від 03 вересня 2012 року та зазначений акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не регулює суспільні відносини, а є результатом дослідження документів, які містять інформацію про встановлені обставини, висновки даного акту перевірки не створюють правових наслідків для позивача. Акт перевірки є доказом у справі, у зв'язку з чим не може бути предметом оскарження у адміністративній справі, та підлягає оцінці, зокрема під час судового розгляду справи щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, які мали бути прийняті за результатами порушень, встановлених та зафіксованих в акті перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати у розмірі 32,19 грн.

В судовому засіданні 15 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.160 КАС України повний текст постанови виготовлено 19 жовтня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим щодо не прийняття та не направлення (не вручення) на адресу Приватного підприємства «Свод-7» податкових повідомлень-рішень на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/216-02/33006638 від 03 вересня 2012 року про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну податкову службу в Автономній Республіці Крим прийняти та надіслати (вручити) Приватному підприємству «Свод-7» податкові повідомлення-рішення на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №50/216-02/33006638 від 03 вересня 2012 року про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок коштів утримання Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим на користь Приватного підприємства «Свод-7» судовий збір у сумі 32 грн. 19 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет