ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 листопада 2012 року 11:10 № 2а-13048/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г., за участю представників: позивача -Шайка С.В., відповідача - Гаджиєва Р.Ф. огли, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року № 0002122203, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
24 вересня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»(далі -ТОВ «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року № 0002122203.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-13048/12/2670 призначено до судового розгляду на 17 жовтня 2012 року.
В судовому засіданні 17 жовтня 2012 року оголошувалась перерва до 07 листопада 2012 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»(код ЄДРПОУ 33233969) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 14 жовтня 2004 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 001168). Вказане товариство розташоване за адресою: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А.
ТОВ «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19 жовтня 2004 року за № 9305 та перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.
Згідно Свідоцтва № 36132576 від 28 серпня 2006 року ТОВ «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»є платником податку на додану вартість з 28 серпня 2006 року (індивідуальний податковий номер 332339626586).
До видів діяльності ТОВ «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»за КВЕД-2010 відповідно до Довідки серії АБ № 323224 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
В період з 10 квітня 2012 року по 17 квітня 2012 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»(код ЄДРПОУ 33233969) з питань правильності нарахування податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПП «Дніпрорембуд-сервіс» (код за ЄДРПОУ 34827449) за період з 01.05.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено Акт № 1682/22-03/33233969 від 19 квітня 2012 року.
Вказаною перевіркою встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»занижено податок на додану вартість на суму 1 298 885 грн., в тому числі по періодам:
- травень 2011 року -37 639 грн.;
- червень 2011 року -842 065 грн.;
- липень 2011 року -387 176 грн.;
- серпень 2011 року -32 005 грн.
28 квітня 2012 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 1682/22-03/33233969 від 19 квітня 2012 року.
У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 08 травня 2012 року № 6557/10/22-03, висновки, викладені в акті № 1682/22-03/33233969 від 19 квітня 2012 року залишено без змін.
11 травня 2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта документальної позапланової виїзної перевірки № 1682/22-03/33233969 від 19 квітня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0002122203 , яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1 403 681 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 298 885,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -104 796,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно від 20 липня 2012 року № 4399/10/12-114 та від 20 серпня 2012 року № 571/0/61-12/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.
Позивач не погоджується з висновками Акту, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, та вважає, що висновки Акту протиправні та суперечать чинному законодавству України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом під час перевірки взято до уваги лише дані Акту Васильківської ОДПІ Київської області № 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р., пояснення ОСОБА_4 від 22.02.2012 р., відібрані ВПМ ДПІ в Обухівському районі, висновку спеціаліста від 24.02.2012 р. № 105.
При цьому, податковий орган не наводить жодного аргументу, не зазначає жодного факту та не посилається на норми податкового чи іншого законодавства, які на думку суб'єкта владних повноважень, були порушені.
Позивач зазначає, що ним сформовано податковий кредит звітних періодів, виходячи із договірної (контрактної) вартості послуг, який складався із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за загальною ставкою протягом таких звітних періодів у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.
Платник податків несе відповідальність за неналежне виконання податкових зобов'язань лише у разі, коли на момент перевірки платника податків органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими.
Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбані товарів (робіт, послуг), на думку позивача, законодавчо не встановлено.
Таким чином, позивач вважає, що наявність податкових накладних, які містять усі необхідні реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України, які не визнано в установленому порядку недійсними, і які відносяться безпосередньо до тієї угоди, що укладені між ТОВ «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»з ПП «Дніпрорембуд-сервіс», вказує на правомірність віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у зв'язку з придбанням послуг, до складу податкового кредиту.
Отже, на думку позивача, ним правомірно було включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту в загальному розмірі 1 298 885,00 грн., а тому, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та з цих підстав має бути скасовано.
Також, на думку позивача, податковий орган дійшов необґрунтованого висновку, що господарські операції між позивачем та ПП «Дніпрорембуд-сервіс»є нікчемними.
Позивач вказує, що ним були виконані всі вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочинів, зокрема, на думку позивача, зазначені правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
В своєму позові позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 11 травня 2012 року № 0002122203.
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що ПП «Дніпрорембуд-сервіс»(код за ЄДРПОУ 34827449) здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Податковий орган вважає, що ПП «Дніпрорембуд-сервіс»безпідставно сформовано податкові зобов'язання (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-грудень 2011 року) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів.
З цих підстав, контролюючий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ПП «Дніпрорембуд-сервіс»здійснювалася поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності вказаним контрагентом.
Фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та його контрагентами є, на думку відповідача, нікчемними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
В своїх запереченнях, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»відмовити в повному обсязі.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV).
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 50-6270, порушена 03.02.2012 р. прокуратурою м. Києва відносно службових осіб ПАТ КБ «Інтербанк»за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.
В ході проведення досудового слідства встановлено, що службові особи ПАТ КБ «Інтербанк»за період з 01.10.09 р. по 01.09.11 р. при взаємовідносинах з суб'єктами господарювання завищили суму витрат від операцій з векселями, у результаті чого занизили податок на прибуток у сумі 5 452 989,5 грн.
В ході подальшого проведення досудового слідства, в результаті проведених оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності суб'єктів господарювання, в т.ч. ПП «Дніпрорембуд-сервіс», які мають ознаки фіктивності, зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються реально-діючими СГД як інструмент мінімізації податкових зобов'язань.
При проведенні обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ, б-р Дружби народів, 14/7, знайдено та вилучено в СУ ДПС у м. Києві печатки СГД, в т.ч. ПП «Дніпрорембуд-сервіс».
Також, перевіркою юридичних адрес, за якими зареєстровані суб'єкти господарювання, в т.ч. ПП «Дніпрорембуд-сервіс», проведеною оперативними співробітниками районних підрозділів податкової міліції ДПС у м. Києві встановлено, що платники податків за адресами своєї державної реєстрації на знаходяться.
За даними Державної прикордонної служби України засновники та директори СГД в'їжджали на територію України тільки на момент державної реєстрації даних підприємств, після чого не перетинали кордон України і відповідно не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність і підписувати необхідні фінансово-господарські та звітні документи.
В зв'язку з тим, що невстановлені слідством особи з метою прикриття незаконної діяльності, у період 2010-2012 рр. створили суб'єкти господарювання, в т.ч. ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та підробили документи зазначених підприємств, було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.
Окрім цього, з дослідженого в судовому засіданні Акту Васильківської ОДПІ Київської області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дніпрорембуд-сервіс»(код за ЄДРПОУ 34827449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року»від 24.02.2012 року № 291/23-2/34827449, вбачається, що до Васильківської ОДПІ Київської області службовою запискою від 23.02.2012 року № 692/7/26-01 ВПМ ДПІ в Обухівському районі надійшли пояснення, відібрані співробітниками ВПМ ДПІ в Обухівському районі у громадянки ОСОБА_4 від 22.02.2012 р., яка згідно з установчими документами є директором ПП «Дніпрорембуд-сервіс».
Відповідно до наданих пояснень гр. ОСОБА_4, було встановлено, що договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів ПП «Дніпрорембуд-сервіс» вона не підписувала; банківських рахунків ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не відкривала та нікого на це не уповноважувала; декларацій до податкових органів не подавала та нікого на це не уповноважувала; печатку ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не отримувала; звітів до державних установ ніяких не подавала.
Водночас, 24.02.2012 року до Васильківської ОДПІ Київської області від ВПМ ДПІ в Обухівському районі надійшов Висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області № 105 від 24.02.2012 року.
Згідно вищезазначеного висновку спеціаліста Білоцерківського MB НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, було проведено почеркознавче дослідження податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року № 507271 від 02.12.2011 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ № 507272 від 02.12.2011 року, довіреність ПП «Дніпрорембуд-сервіс»від 08.08.2011 року, виписана на ОСОБА_5, довіреності ПП «Дніпрорембуд-сервіс»від 29.11.2011 року та від 26.12.2011 року, виписані на ОСОБА_6, наказ на призначення від 16.04.2011 року, яким встановлено, що підписи в графі «Керівник»чи «Директор»або навпроти прізвища ОСОБА_4 на вищевказаних документах виконані не громадянкою ОСОБА_4, а іншою особою.
Зазначене вище дає суду підстави стверджувати, що ПП «Дніпрорембуд-сервіс»безпідставно сформовано податкові зобов'язання (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-грудень 2011 року) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів.
Також, в своєму акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС дійшла висновку, що податкові накладні, виписані ПП «Дніпрорембуд-сервіс»на користь контрагентів не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, а тому, всі операції купівлі-продажу за ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Досліджені докази, а саме: договори підряду на виконання будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, акти, рахунки-фактури, протоколи зарахування зустрічних вимог, договір будівельного підряду від 04.08.2010 року, додаткові угоди до нього, договірні ціни до нього, підсумкові відомості ресурсів до нього, локальні кошториси, суд вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені (підписані невідомою особою) документи не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність виконаних робіт саме контрагентом позивача.
Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.
Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з положенням ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Дніпрорембуд-сервіс»відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).
Зазначене вище свідчить про те, що висновок відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1 403 681 грн. є обґрунтованим, а застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 104 796 грн. є законним.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002122203 від 11 травня 2012 року ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД»відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.11.2012 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2012 |
Оприлюднено | 03.12.2012 |
Номер документу | 27759200 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні