Постанова

від 15.11.2012 по справі 2а-14419/10/2/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2012 р. Справа №2а-14419/10/2/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення

за участю представників:

від позивача - Мазур О.А. - пред-к, дов. №001/9 від 06.04.2012 р.

Мітрофанова І.А. - пред-к,дов, №001/5 від 20.01.2012 р.

від відповідача - Крекотинь Г.М. - пред-к, дов. 385 від 24.10.2012 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Феодосії АР Крим про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення № 00000102304/00 від 26.10.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 470599,00грн. за звітний період - липень 2010 р.; зобов'язання Державну податкову інспекцію в м. Феодосії АР Крим надати Головному Управлінню державного казначейства України в АР Крим висновок про повернення з бюджету на поточний банківський рахунок Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 470599,00грн. за звітний період - липень 2010 р. Вимоги мотивовані тим,що що під час проведення податковим органом перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ було неправомірно прийняти рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Представники позивача наполягали на позовних вимогах с підстав, наведених у позовній заяві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2010 р. замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію в м. Феодосії АР Крим належним - Феодосійською міжрайонною Державною податковою інспекцією АР Крим.

Ухвалою суду від 15.03.2011 р. у справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ №295 від 20.04.11 р., у зв'язку зі звільненням судді Лавренчук О.В., головуючим у справі призначено суддю Яковлєва С.В.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз» 23.10.2012 р. до суду надійшов висновок експерта, у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2012 р. адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій, прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Яковлєва С.В., поновлено провадження у справі та призначене судове засідання.

У судовому засіданні 05.11.2012 р. представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові, від Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів.

Суд , керуючись ст.116 КАС України, ухвалою від 05.11.2012 р. роз'єднав справу на адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення №00000102304/0 від 26.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування, залишивши справі номер № 2а-14419/10/0170/2 та адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» про зобов'язання Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим ДПС надати Головному Управлінню державного казначейства України в АР Крим висновок про повернення з бюджету на поточний банківський рахунок Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 470599,00грн. за звітний період - липень 2010 року, привласнивши справі номер № 2а-12560/12/0170/2. Розгляд справи було відкладено.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2012 р., представники позивача уточнили позовні вимоги, просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000102304/0 від 26.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування, стягнути з відповідача судовий збір та витрати на проведення експертизи, вважали,що під час проведення експертизи підтверджено права на отримання суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 470599 грн. за липень 2010 р. Феодосійською міжрайонною Державною податковою інспекцією надано клопотання про заміну відповідача на правонаступника Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АРКрим Державної податкової служби. Представники позивача не заперечували проти зазначеного клопотання.

Суд ухвалою від 15.11.2012 р. провів заміну відповідача по справі на належного - Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АРКрим Державної податкової служби ( далі відповідач).

Представник відповідача зазначив,що експертизою підтверджено право позивача на формування податкового кредиту, що не підтверджує його можливість для віднесення всієї суми податкового кредиту до розрахунку бюджетного відшкодування за відповідний звітний період.

Представники позивача наполягали на задоволенні позову, надали додаткові докази обґрунтованості позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівники Державної податкової інспекції в м.Феодосії АР Крим ( далі ДПІ), правонаступником якої є відповідач, провели позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2010р. , яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2010р., за результатами якої 15.10.2010 р. склали акт № 989/23-4/14309008. У зазначеному акті зафіксоване, що в порушення п.п.7.4.5. п.7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2010 р. на 470599 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки ДПІ, правонаступником якої є відповідач, 26.10.2010 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000102304/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 р. на 470599 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час визначення позивачем суми бюджетного відшкодування та проведення перевірки ДПІ платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сума, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась я дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

У п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було встановлено, що платник податку, який мав право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування , подавав відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображалась у податковій декларації. До зазначеної декларації подавався , зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування .

На час проведення розгляду справи набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України)..

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено,що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У п.200.14 ст.200 ПК України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України "Про податок на додану вартість", який діяв на час прийняття позивачем рішення щодо отримання бюджетного відшкодування , проведення перевірки ДПІ та прийняття нею податкового повідомлення - рішення , та ПК України сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку у разі сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.

Працівники податкового органу в акті перевірки № 989/23-4/14309008 від 15.10.2010 р. зазначили,що позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2010р. включені суми ПДВ, сплачені постачальником товарів (послуг) при перерахуванні авансів , в умовах неотримання цих товарів ( послуг), що є порушенням наведених вище положень Закону України "Про податок на додану вартість" .

До матеріалів справи залучений висновок №49/11 судово-економічної експертизи від 22.10.2012 р., проведеної на виконання ухвали суду від 15.03.2011 р.

При вивченні матеріалів справи експертами встановлено,що в акті перевірки ДПІ вказує на завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого ВАТ «ФСК «Море» за липень 2010 р., на 470 599,20 грн. у зв'язку із включенням до бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам товарів (послуг) авансом. Вказані товари (послуги), були у повному обсязі оплачені позивачем в липні 2010 р. у сумі 2 823 595,17 грн., у т.ч. 470 599,20 грн. ПДВ, що підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями з відміткою банку.

Експертами зазначено,що господарська операція з оплати товарів (послуг) вартістю 2 823 595,17 грн., у т.ч. 470 599,20 грн. ПДВ, у повному обсязі відображена у регістрах бухгалтерського обліку платника податків за липень 2010 р. за дебетом субрахунку №371 «Розрахунки за виданими авансами» в кореспонденції з кредитом субрахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» з подальшим списанням заборгованості протягом періоду липень 2010 р. - липень 2012 р. за кредитом субрахунку №371 «Розрахунки за виданими авансами» в кореспонденції з дебетом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Товари (послуги) вартістю 2 823 595,17 грн., у т.ч. 470 599,20 грн. ПДВ, що оплачені позивачем авансом в липні 2010 р., були в подальшому фактично отримані ВАТ «ФСК «Море» від постачальників за період липень 2010 р.- липень 2012 р. на суму 2 822 818,93 грн., у т.ч. 470 469,82 грн. ПДВ;відкориговані в податковому обліку на суму 776,25 грн., у т.ч. 129,38 грн. ПДВ.

Експерти встановили факт отримання позивачем від постачальників товарів (послуг) вартістю 2 822 818,93 грн., у т.ч. 470 469,82 грн. ПДВ, за період липень 2010 р.- липень 2012 р.,що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме ,отримання товарів вартістю 2 436 075,81 грн., у т.ч. 406 012,63 грн. ПДВ підтверджується прибутковими накладними та ТТН ; отримання послуг (робіт) вартістю 386 743,12 грн., у т.ч. 64 457,19 грн. ПДВ підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг).

У бухгалтерському обліку платника податків господарські операції з придбання товарів (послуг) в повному обсязі в сумі 2 822 818,93 грн. з ПДВ відображені в регістрах бухгалтерського обліку за період липень 2010 р. - липень 2012 р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з постачальниками» в кореспонденції з дебетом рахунків № 20 «Виробничі запаси» в сумі 2 016 206,72 грн.; №22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» в сумі 4 238,13 грн.; №22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» в сумі 27,92 грн. на вартість придбання транспортних послуг у розмірі 27,92 грн.; №15 «Капітальні інвестиції» в сумі 9 618,33 грн.; №23 «Виробництво» в сумі 196 439,84 грн.; №91 «Загальновиробничі витрати» у сумі 124 391,50 грн.; №93 «Витрати на збут» у сумі 1 426,67 грн.; №64 «Розрахунки за податками й платежами» в сумі 470 469,82 грн.

За висновками експерта вказані товари (послуги), що отримані ВАТ «ФСК «Море» від постачальників на суму 2 822 818,93 грн. у т.ч. 470 469,82 грн. ПДВ, були в сумі 2 821 106,93 грн. з ПДВ використані у господарській діяльності ВАТ «ФСК «Море» у т.ч. товари на суму 2 436 075,81 грн. з ПДВ; послуги на суму 385 031,12 грн. з ПДВ . Експертом зазначено,що неможливо встановити використання у господарській діяльності ВАТ «ФСК «Море» товарів на суму 1 712,00грн., у т.ч. 285,33 грну зв'язку з відсутністю документів щодо використання послуг з оклеювання оракала, що виконані ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» (Виконавець) за договором №003/10-003 від 27.05.2010р.

Експертом встановлено , що послуги вартістю 385 031,12 грн. з ПДВ були придбані позивачем на виконання договору підряду №24-е-2010-08-04 від 21.06.2010 р.,укладеного з ДП «Електро» ТОВ «Налагоджувально-монтажне підприємство» (вартість послуг 149269,08 грн. з ПДВ) , договору №ССф-0761 від 25.03.2010 р. , укладену з ЗАТ «Інком»ВАТ (вартість послуг 119597 грн. з ПДВ), договору підряду №218 від 25.05.2010 р., укладеному з з МПП «Автоматизовані системи» (вартість послуг 13238 грн. з ПДВ) , по договору на транспортно - експедиторські послуги №Д-331 від 18.05.2010 р., укладеному з ТОВ «Делівері» (вартість послуг 33,50 грн. з ПДВ), договору будівельного підряду №613/10-012 від 02.07.2010 р., укладеному з ТОВ «Кримбудреконструкція» ( вартість послуг 102892,82 грн.).

Експерт зазначив, що при дослідженні господарських операцій з оплати, придбання та використання у господарській діяльності позивача товарів (послуг) вартістю 2 823 595,18 грн., у т.ч. 470 599,20 грн. ПДВ, який, за думкою ДПІ, був неправомірно включений до бюджетного відшкодування з П Д В за липень 2010 р., встановлено,що знайшло підтвердження оплата товариством товарів (послуг) вартістю 2 823 595,18 грн., у т.ч. 470 599,20 грн. ПДВ , документами його бухгалтерського обліку у повному обсязі. Придбання позивачем товарів (послуг) вартістю 2 823 595,18 грн., у т.ч. 470 599,20 грн. ПДВ, підтверджується документами його бухгалтерського обліку на суму 2 822 818,93 грн., у т.ч. 470 469,82 грн. ПДВ, на суму 776,25 грн., у т.ч. 129,38 грн. ПДВ, не відбулося у зв'язку з коригуванням суми поставки товарів, що відображено в податковому обліку в наступних періодах. Використання у господарській діяльності (утримання з метою використання) ВАТ «ФСК «Море» товарів (послуг) вартістю 2 822 818,93 грн., у т.ч. 470 469,82 грн. ПДВ, факт придбання яких встановлений судовою експертизою підтверджується документами бухгалтерського обліку позивача на суму 2 821 106,93 грн., у т.ч. 470 184,49 грн. ПДВ, на суму 1 712,00 грн., у т.ч. 285,33 грн. ПДВ, встановити не представляється можливим у зв'язку з відсутністю документів.

Експертом зазначено, що вказані товари (послуги), що отримані позивачем від постачальників на суму 2 822 818,93 грн. у т.ч. 470 469,82 грн. ПДВ, були в сумі 2 821 106,93 грн. з ПДВ використані у господарській діяльності ВАТ «ФСК «Море» у т.ч.:товари на суму 2 436 075,81 грн. з ПДВ;послуги на суму 385 031,12 грн. з ПДВ, в сумі 1 712,00 грн., у т.ч. 285,33 грн. ПДВ, неможливо встановити використання у господарській діяльності ВАТ «ФСК «Море» у зв'язку з відсутністю документів щодо використання послуг з оклеювання оракала, що виконані ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» за договором №003/10-003 від 27.05.2010 р.

Вивчивши експертний висновок, приймаючи до уваги заперечення сторін, суд приходить до висновку,що не підлягали бюджетному відшкодуванню заявлені позивачем суми ПДВ у розмірі 415 грн.

Суд вважає необхідним зазначити, що позивач при формуванні суми бюджетного відшкодування, вказаного в додатку до податкової декларації по ПДВ за липень 2010 р. , визначив суми ПДВ по авансовим платежам здійсненим на адресу своїх контрагентів у розмірі 470469,82 грн. ( вартість товарів (послуг) була 2 822 818,93 грн.), факт придбання яких встановлений судовою експертизою підтверджується документами бухгалтерського обліку позивача на суму 2 821 106,93 грн., у т.ч. 470 184,49грн. ПДВ

Судом встановлено, що на час визначення суми бюджетного відшкодування у розмірі 470184,49 грн. товари (послуги) вартістю 2 821 106,93 грн. не були отримані , платник податків перерахував контрагентам аванси на зазначену суму.

За таких обставин, керуючись зазначеними вище положеннями ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час проведення перевірки ,суд приходить до висновку , у позивача у липні 2010р. були відсутні правові підстави для подання заяви про отримання бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 470184,49грн. , перерахованого при здійснені авансових платежів у розмірі 2 821 106,93грн.

В силу викладеного на думку суду матеріалами справи спростовуються твердження про протиправність податкового повідомлення - рішення ДПІ №0000102304/0 від 26.10.2010 р. щодо зменшення бюджетного відшкодування у цієї сумі.

Разом з тим, слід враховувати наступне. Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, до тримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на до сягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання прин ципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та ін тереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зо крема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спри чиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б ці лям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані не обхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за від сутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно оби рати найменш "шкідливі" засоби.

В силу викладеного можна зробити висновок , що принцип пропорційності має на меті досягнен ня балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Як зазначено вище, при проведенні експертизи було встановлено ,що в подальшому позивач не тільки отримав товар ( йому надані послуги)на суму 2 821 106,93 грн., у т.ч. 470 184,49 грн. ПДВ, але і використав їх для ведення своєї господарської діяльності.

Позивачем до матеріалів справи залучені докази того , що в подальшому , у наступних податкових періодах у нього не виникала позитивна різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту , що призвело до виникнення у нього зобов'язання по сплаті ПДВ.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надані докази, яки спростовували б наведені вище твердження позивача.

За таких обставин, суд вважає,що прийняття ДПІ податкового повідомлення- рішення ДПІ №0000102304/0 від 26.10.2010 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ на 470 184,49 грн. в умовах встановлення під час розгляду справи факту отримання товарів ( послуг) на суму 2 821 106,93 грн. , їх використання в господарської діяльності платника податків призведе до необґрунтованого виникнення у нього негативних наслідків , що порушує принцип пропорційності .

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права , згідно з яким людина , її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави , керуючись тим,що відповідно до Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. справедливість є вирішальним регулятором суспільних відносин, одним із вимірів права, вивчивши матеріали справи, суд вважає,що існують підстави для скасування ДПІ податкового повідомлення - рішення ДПІ №0000102304/0 від 26.10.2010 р. в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ на 470 184,49 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.11.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.11.2012 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Визнати скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Феодосії АР Крим № 0000102304/0 від 26.10.2010 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 470469,82 грн.

3 . Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Феодосійської об'єднанної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби, на користь на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» ( м.Феодосія, вул. Десантників 1,код ЄДРПОУ 14309008) 7500 грн. - витрат на проведення експертизи, 1.70 грн. - судового збору .

4. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.