Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а-13200/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2012 року 10:06 № 2а-13200/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача -Шиндер В.В., відповідача - Коваленка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2012 року № 0000172260, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 вересня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(далі -ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2012 року № 0000172260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-13200/12/2670 призначено до судового розгляду на 24 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 14 листопада 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(код за ЄДРПОУ 32771740) зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 25 лютого 2004 року за № 10671200000002814. Вказане товариство розташоване за адресою: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, к. 610-А.

ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02 березня 2004 року за № 09078 та перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 35618040 від 09 березня 2004 року ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 327717426536).

В період з 06 червня 2012 року по 12 червня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(код за ЄДРПОУ 32771740) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Віп трейд»(код за ЄДРПОУ 37240770) за 01.12.2010 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено Акт № 1335/22-621/32771740 від 14 червня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 569 793 грн., а саме: за березень 2011 року на суму 428 199 грн., за червень 2011 року на суму 90 621 грн., за серпень 2011 року на суму 50 973 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 7 478 грн. за червень 2011 року.

02 липня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 1335/22-621/32771740 від 14 червня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0000172260 , яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 582 538,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 569793 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -12 745 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві, яка своїм рішенням від 31 серпня 2012 року № 5402/10/12-414 його скаргу задовольнила частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 02 липня 2012 року № 0000172260 скасувала в частині 1,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції з ПДВ, в іншій частині зазначене рішення залишила без змін.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що висновки, зроблені відповідачем, суперечать нормам матеріального права, оскільки зроблені на підставі власного невірного тлумачення норм цивільного і господарського законодавства щодо укладення правочинів, з огляду на що податкове повідомлення-рішення № 0000172260 від 02.07.2012 року підлягає скасуванню в судовому порядку.

В своєму позові ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172260 від 02.07.2012 року.

Відповідачем подані заперечення проти адміністративного позову, в яких ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»відмовити в повному обсязі.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

В п. 201.2 ст. 201 ПК України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У відповідності до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що 28 лютого 2011 року між ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Віп трейд»(Постачальник), з другої сторони, було укладено Договір поставки № 3 (далі -Договір № 3).

По умовам Договору № 3, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кабель XRUHKXS 12/20kV 1*500RMC/70 (Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату цієї Продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в цьому Договорі (пп. 1.1 п. 1 Договору № 3).

Поставка Продукції по Договору № 3 здійснюється партіями на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2000 (пп. 2.1 п. 2 Договору № 3).

Постачальник зобов'язується здійснити поставку кабелю XRUHKXS 12/20kV 1*500RMC/70 в кількості 2 700 метрів по ціні 754,40 грн./м (без ПДВ) (пп. 3.1 п. 3 Договору № 3).

Загальна вартість Продукції становить: 2 036 880,00 грн., крім того ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн. (пп. 7.2 п. 7 Договору № 3).

28 лютого 2011 року Постачальником було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000030 від 28.02.2011 року на суму 2 036 880,00 грн., ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн.

01 березня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 21 на суму 2 036 880,00 грн., ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн.

22 березня 2011 року Постачальником, згідно видаткової накладної № РН-0000037 від 22.03.2011 року, відвантажено Продукцію (кабель XRUHKXS 12/20kV 1*500RMC/70 в кількості 2 700 метрів по ціні 754,40 грн./м (без ПДВ)) на суму 2 036 880,00 грн., ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн., яку за дов. № 8 від 21.03.11 р. отримав Сумарєв О.Є.

Окрім цього, 09 червня 2011 року між ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Віп трейд»(Постачальник), з другої сторони, було укладено Договір поставки № 10 (далі -Договір № 10).

По умовам Договору № 10, Покупець доручає, а Постачальник приймає на себе зобов'язання по поставці Покупцю виробів для монтажу та ремонту кабельних ліній (Товар) у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору № 10 (пп. 1.1 п. 1 Договору № 10).

Загальна вартість Товару, що поставляється по Договору № 10, складає 894 433,67 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 149 072,28 грн.

09 червня 2011 року Постачальником було виписано рахунок-фактуру № СФ-01/2451 від 09.06.2011 року на суму 372 680,69 грн., ПДВ 20% 74 536,14 грн., всього -447 216,83 грн. (оплата 50% згідно Договору № 10 від 09.06.2011 року).

09 червня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 11 на суму 372 680,69 грн., ПДВ 20% 74 536,14 грн., всього -447 216,83 грн.

17 червня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 12 на суму 117 815,04 грн., ПДВ 20% 23 563,01 грн., всього -141 378,05 грн.

17 червня 2011 року Постачальником, згідно видаткової накладної № В-0000366 від 17.06.2011 року, відвантажено Товар (Муфта з'єднувальна EHVS145 та Муфта кінцева OHVT145 (неповна)) на суму 490 495,73 грн., ПДВ 20% 98 099,15 грн., всього -588 594,88 грн., яку за дов. № 21 від 17.06.11 р. отримав Сумарєв О.Є.

25 серпня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 32 на суму 132 184,96 грн., ПДВ 20% 26 436,99 грн., всього -158 621,95 грн.

31 серпня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 33 на суму 122 680,70 грн., ПДВ 20% 24 536,14 грн., всього -147 216,84 грн.

Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Договори від імені ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»підписані директором Сумарєвим О.Є., а від імені ТОВ «Віп трейд»- директором Тараненко С.В.

Також, дослідивши вказані первинні документи, суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «Віп трейд»податкових накладних, було здійснено ним на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таких вироків відповідачем в судове засідання не надано.

З приводу наданих відповідачем письмових доказів, які, на його думку, свідчать про правомірність прийнятого рішення, суд зазначає, що вони є неналежними та недостатніми, з огляду на наступне.

Єдиною підставою визнання угод позивача з ТОВ «Віп трейд»нікчемними в Акті документальної позапланової виїзної перевірки № 1335/22-621/32771740 від 14 червня 2012 року є висновки актів ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Віп трейд»код за ЄДРПОУ 37240770 з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 30.06.2011 року»від 29.08.2011 року № 1197/23-5/37240770, «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Віп трейд»код за ЄДРПОУ 37240770 з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року»від 05.10.2011 року № 1317/23-5/37240770.

Дослідивши вказані акти в судовому засіданні, судом встановлено, що висновки даних актів ґрунтуються на висновках акту ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сіріус-грант»код за ЄДРПОУ 37318328 в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість»від 27.07.2011 року № 940/23-3/37318328.

В ході проведення перевірки, згідно вказаного вище акту перевірки, не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників.

За результатами акту від 27.07.2011 року № 940/23-3/37318328 податковим органом встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ «Сіріус-грант»та контрагентами.

Виходячи із зазначених встановлених фактів, відповідач зробив висновок, що оскільки угоди поставки між ТОВ «Віп трейд»та ТОВ «Сіріус-грант»є нікчемними, то правочини, укладені між ТОВ «Віп трейд»та його покупцями, зокрема позивачем, не спричиняють реального настання юридичних наслідків.

Проте, вказані обставини не можуть свідчити про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Віп трейд», оскільки вони жодним чином не доводять недобросовісність позивача та не свідчать про відсутність реальності господарських операцій.

Навпаки, реальність господарських операцій позивача підтверджується, наявними в матеріалах справи, договорами: № 1 будівельного підряду на прокладання кабельних ліній 10 кВ від 15.02.2011 року, № 11 будівельного підряду на прокладання кабельних ліній 10 кВ та монтажу електричного обладнання розподільчого пункту 10 кВ від 10.06.2011 року, укладеними між Акціонерним товариством закритого типу (ПАТ) «ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(Підрядник); Довідками про вартість виконаних будівельних робіт; Актами приймання виконаних будівельних робіт; виписками по рахунку; актами звірки взаємних розрахунків; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 361; податковими накладними.

Також, реальність господарських операцій позивача підтверджено, наявними в матеріалах справи договорами: № 078/586 від 02.06.2011 року, укладеного між ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(Постачальник) та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»(Покупець), № 2 будівельного субпідряду по зовнішньому (тимчасовому) електропостачанню від 16.02.2011 року, укладеного між ТОВ «БУДКОМПЛЕКСІНВЕСТ»(Замовник) та ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»(Підрядник) та первинними документами (податкові, видаткові накладні, акти, довіреності; довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, кратка рахунку: 361, оборотно-сальдова відомість по рахунку: 361) що свідчать про виконання вказаних вище договорів.

Також, суд зазначає, що інших доказів нікчемності угод позивача з його контрагентом, відповідачем не надано.

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, з-поміж іншого, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, відповідач, під час проведення перевірки, на надав належної оцінки наявним первинним документам.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на нього, якщо він заперечує проти адміністративного позову, судових рішень про визнання правочинів недійсними та обвинувального вироку суду не надав, матеріали справи таких відомостей не містять.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд також звертає увагу, що позивач, як покупець, не може нести відповідальності ні за несплату податків ні контрагентом (ТОВ «Віп трейд»), ні контрагентом по ланцюгу поставок товару (ТОВ «Сіріус-грант»), ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»з його контрагентом ТОВ «Віп трейд»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах та нарахування штрафних (фінансових) санкцій було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2012 року № 0000172260, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ» повністю задовольнити, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 02 липня 2012 року № 0000172260.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 825,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 02 липня 2012 року № 0000172260.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 825,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.11.2012 р.