Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-13200/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13200/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю

представника позивача Загоруйко С.Ю.

представника відповідача Коваленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2012 року №000172260,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 02.07.2012 року №000172260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду з'явився, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ВІП Трейд» за період з 01.12.2010 року по 31.08.2011 року.

В наслідок проведення вказаної перевірки було складено Акт №1335/22-621/32771740 від 14.06.2012 року та винесено податкове повідомлення рішення №0000172260, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 569 538,00 грн., та штрафних санкцій у сумі 12745,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не доведено, що зміст угод між позивачем та його контрагентом не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки податковим органом встановлено порушення вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 569 793 грн., а саме: за березень 2011 року на суму 428 199 грн., за червень 2011 року на суму 90 621 грн., за серпень 2011 року на суму 50 973 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 7 478 грн. за червень 2011 року.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.02.2011 року між ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Віп трейд» (Постачальник), з другої сторони, було укладено Договір поставки № 3.

По умовам Договору № 3, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кабель XRUHKXS 12/20kV 1*500RMC/70 (Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату цієї Продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в цьому Договорі (пп. 1.1 п. 1 Договору № 3).

Поставка Продукції по Договору № 3 здійснюється партіями на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2000 (пп. 2.1 п. 2 Договору № 3).

Постачальник зобов'язується здійснити поставку кабелю XRUHKXS 12/20kV 1*500RMC/70 в кількості 2 700 метрів по ціні 754,40 грн./м (без ПДВ) (пп. 3.1 п. 3 Договору № 3).

Загальна вартість Продукції становить: 2 036 880,00 грн., крім того ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн. (пп. 7.2 п. 7 Договору № 3).

28 лютого 2011 року Постачальником було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000030 від 28.02.2011 року на суму 2 036 880,00 грн., ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн.

01 березня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 21 на суму 2 036 880,00 грн., ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн.

22 березня 2011 року Постачальником, згідно видаткової накладної № РН-0000037 від 22.03.2011 року, відвантажено Продукцію (кабель XRUHKXS 12/20kV 1*500RMC/70 в кількості 2 700 метрів по ціні 754,40 грн./м (без ПДВ)) на суму 2 036 880,00 грн., ПДВ 20% 407 376,00 грн., всього -2 444 256,00 грн., яку за дов. № 8 від 21.03.11 р. отримав ОСОБА_4

Окрім цього, 09.06.2011 року між ТОВ «ЦЕНТРЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Віп трейд» (Постачальник), з другої сторони, було укладено Договір поставки № 10 (далі -Договір № 10).

По умовам Договору № 10, Покупець доручає, а Постачальник приймає на себе зобов'язання по поставці Покупцю виробів для монтажу та ремонту кабельних ліній (Товар) у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору № 10 (пп. 1.1 п. 1 Договору № 10).

Загальна вартість Товару, що поставляється по Договору № 10, складає 894 433,67 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 149 072,28 грн.

09 червня 2011 року Постачальником було виписано рахунок-фактуру № СФ-01/2451 від 09.06.2011 року на суму 372 680,69 грн., ПДВ 20% 74 536,14 грн., всього -447 216,83 грн. (оплата 50% згідно Договору № 10 від 09.06.2011 року).

09 червня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 11 на суму 372 680,69 грн., ПДВ 20% 74 536,14 грн., всього -447 216,83 грн.

17 червня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 12 на суму 117 815,04 грн., ПДВ 20% 23 563,01 грн., всього -141 378,05 грн.

17 червня 2011 року Постачальником, згідно видаткової накладної № В-0000366 від 17.06.2011 року, відвантажено Товар (муфта з'єднувальна EHVS145 та муфта кінцева OHVT145 (неповна)) на суму 490 495,73 грн., ПДВ 20% 98 099,15 грн., всього -588 594,88 грн., яку за дов. № 21 від 17.06.11 р. отримав ОСОБА_4

25 серпня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 32 на суму 132 184,96 грн., ПДВ 20% 26 436,99 грн., всього -158 621,95 грн.

31 серпня 2011 року Постачальником було виписано податкову накладну № 33 на суму 122 680,70 грн., ПДВ 20% 24 536,14 грн., всього -147 216,84 грн.

Дослідивши вказані первинні документи, колегія суддів приходить до висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «Віп трейд» податкових накладних, було здійснено ним на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

Разом з тим, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Враховуючи викладене, та зважаючи на наявні у справі докази, суд вважає, що позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Віп трейд», що в подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності, та рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідно зазначені суми, сплачені по правовідносинах із ТОВ «Віп трейд» були правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат у перевіряємому періоді.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом України у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, за участю Прокуратури Запорізької області, про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми; у постанові Верховного Суду України у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, за участю третьої особи - Приватного підприємства "Агро-Руму", про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2012 року №000172260 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Парінов А.Б.

Суддя Беспалов О.О.

Повний тест ухвали виготовлено 5 лютого 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.