Рішення

від 21.11.2012 по справі 5011-34/11268-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/11268-2012 21.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» доЖитлово-будівельного кооперативу «Темп-9» простягнення 55 493,38 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -Бахілова Л.В. (представник за довіреністю); від відповідача -Баранова З.І. (голова правління).

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(далі -ПАТ «Київводоканал»або позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-9»(далі -ЖБК «Темп-9»або відповідач) про стягнення заборгованості за надані за період з 01.06.2008 до 30.06.2012 послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 49 072,92 грн., а також нараховані на вказану заборгованість три проценти річних на загальну суму 1715,06 грн., інфляційні втрати в сумі 1421,22 грн. та пеню в сумі 3284,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №05898/4-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладеного 25.08.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерною компанією «Київводоканал», правонаступником якого є ПАТ «Київводоканал») та ЖБК «Темп-9»(далі -Договір), внаслідок чого виникла вищевказана заборгованість.

Відповідач проти позову заперечив. Свої заперечення мотивував тим, що метою укладання Договору було постачання питної води та приймання стічних вод для потреб мешканців будинку. Умови зазначеного Договору не регулюють постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої, облік якої здійснюється за абонентським кодом 4-51360, і за яким за спірний період за даними позивача рахується заборгованість у сумі 33 430,88 грн. Отже, на думку відповідача, стягнення з нього заборгованості за холодну воду, яка подавалась для виготовлення гарячої води, є неправомірним,

Відповідач також зазначив, що у Господарському суді м. Києва вже розглядалась справа №14/118 про стягнення з ЖБК «Темп-9»на користь ПАТ «Київводоканал»заборгованості за Договором, про те за інший період (за період з 01.11.2005 до 01.06.2008). Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2011 у справі № 14/118, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, у частині стягнення заборгованості за поставку питної води на підігрів відмовлено, з огляду на те, що Договір не регулює відносин постачання холодної води для виготовлення гарячої. За спірний період додаткових угод до Договору, на постачання питної води, яка використовується для виготовлення гарячої, між сторонами укладено не було.

Відповідачем надано суду платіжні доручення № 58 від 18.07.2012, № 66 від 07.08.2012, № 76 від 23.08.2012, № 77 від 04.09.2012, № 81 від 26.09.2012, № 85 від 04.10.2012, відповідно до яких ним було перераховано позивачу кошти на оплату послуг з постачання питної води на загальну суму 27 000 грн. А тому, відповідач зазначив, що ним погашена заборгованість за вказані послуги у повному обсязі.

15.10.2012 позивачем надано суду заперечення на відзив, у яких, посилаючись на пункти 1.2, 12.3, 12.17 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах (затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65; далі -Правила № 65), вказав, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюється з підприємствами, які споживають воду, тобто у даному випадку -відповідачем. А надані відповідачем платіжні доручення не стосуються спірної заборгованості.

05.11.2012 позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2012, були подані додаткові пояснення щодо порядку нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судових засіданнях, призначених на 05.11.2012 та 14.11.2012, оголошувались перерви до 14.11.2012 і 21.11.2012, відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є ПАТ «Київводоканал», та ЖБК «Темп-9»був укладений Договір.

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач (Постачальник) зобов'язався надавати відповідачу (Абонент) послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води, а відповідач зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору.

Обсяг води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих позивачем (пункт 2.1.1 Договору).

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показниками лічильників води (пункт 2.1.4 Договору).

Згідно з пунктом 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.

У разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (пункт 2.2.3 Договору).

При укладенні Договору ЖБК «Темп-9»було присвоєно абонентський код 4-1360, за яким обліковується заборгованість за надані послуги з постачання питної води та водовідведення.

Також позивач відкрив відповідачу абонентський код 4-51360 для обліку кількості холодної води, яка йде на підігрів, і відповідно за яким обліковується заборгованість за надані послуги з поставки зазначеної питної води.

Позивач стверджує, що за період з 01.06.2008 до 30.06.2012 відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення (в т.ч. і з постачання води, що йшла на підігрів) на загальну суму 101 409,46 грн. На підтвердження зазначеної обставини позивачем надані маршрутні карти та акти зняття показників з приладу обліку, розшифровки та платіжні вимоги-доручення.

За розрахунками позивача за відповідачем за зазначений період обліковується заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у загальній сумі 49 072,92 грн., з якої за кодом абонента 4-1360 обліковується заборгованість у сумі 15 642,04 грн., а за кодом абонента 4-51360 -у сумі 33 430,88 грн.

Розглянувши в судовому засіданні позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-1360, суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина 3 статті 631 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 936/15627; далі -Правила № 190) передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Сторонами не заперечується факт надання позивачем послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-1360, у заявленій позивачем кількості та вартості. Дані обставини також підтверджуються і наявними у матеріалах справи документами.

За розрахунком позивача розмір заборгованості за період з 01.06.2008 до 30.06.2012 за кодом 4-1360 становить 15 642,04 грн., нараховані за цей період на вказану суму заборгованості інфляційні втрати склали 74,53 грн., 3% річних -532,53 грн., та нарахована пеня -2 252,13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з платіжним дорученням № 58 від 18.07.2012 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 3500 грн. із призначенням платежу «за послуги з водопостачання та водовідведення ХВ в червні м-ці 2012р. згідно дог. №05898/4 від 25.08.2005р. Абон. 4-1360…». Вказана сума коштів не була врахована позивачем при здійсненні розрахунків суми заборгованості. Представник позивача у судовому засіданні вказав, що оскільки вказані кошти надійшли у липні 2012 року, то були зараховані у рахунок погашення заборгованості, що виникла не у спірний період. Проте, як убачається з вищевказаного платіжного доручення, 3500 грн. були перераховані саме у рахунок погашення заборгованості, яка входить до спірного періоду, і саме за послуги з постачання холодної води, які обліковуються за кодом абонента 4-1360.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3500 грн. за послуги з постачання холодної води (код абонента 4-1360), позаяк вказані кошти вже були сплачені останнім у рахунок погашення заборгованості, що виникла за спірний період.

Щодо посилань відповідача на платіжні доручення № 66 від 07.08.2012, № 76 від 23.08.2012, № 77 від 04.09.2012, № 81 від 26.09.2012, № 85 від 04.10.2012, відповідно до яких відповідачем були перераховані на рахунок позивача кошти в загальній сумі 23 500 грн., то суд не бере їх до уваги, оскільки з них вбачається, що вказані кошти були сплачені не у рахунок погашення спірної заборгованості, а в рахунок оплати за надані позивачем послуги з постачання холодної води у липні -жовтні 2012 року, тобто ті послуги, заборгованість за якими не є предметом дослідження у даній справі.

Відтак, сума заборгованості відповідача за період з 01.06.2008 до 30.06.2012 за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-1360, складає 12 142,04 грн.

Тому, позов у цій частині підлягає задоволенню саме у зазначеній сумі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов у частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення оплати заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-1360, підлягає задоволенню за розрахунком позивача в сумі 74,53 грн. інфляційних втрат та 532,53 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з вищезазначеним, враховуючи додаткові пояснення позивача у даній страві від 15.10.2012 (отримані судом 05.11.2012), позов у частині стягнення пені в сумі 2 252,13 грн. підлягає задоволенню. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, зокрема і вимогам частини 6 статті 232 ГК України, матеріалам справи та умовам Договору.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-51360 (постачання води, що йде на підігрів), то позов у цій частині не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Як слідує із залученої до матеріалів справи копії Дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (споживачів) до заяви № 698 від 03.06.2005, балансова належність підвідних мереж та належність бойлера у жилому будинку № 18 по вул. Жмаченка (відповідача) відноситься до РЕВМ-8. А відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначеного бойлеру. Зворотного позивачем не доведено.

Отже, підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вказану воду суд не вбачає. Нараховані на вказану суму заборгованості інфляційні втрати, 3% річних та пеня також не підлягають стягненню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено розмір заборгованості із водовідведення вказаної питної води, яка йшла на підігрів. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач не може розмежувати за даними бухгалтерського обліку розмір заборгованості за воду яка йде на підігрів, і яка йде на стоки. Представник позивача зазначив при цьому, що ця заборгованість обліковується разом за кодом абонента 4-51360.

Тому, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача у зазначеній частині також.

Окрім того, за правилами статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Оскільки Договір не регулює відносин постачання холодної води для виготовлення гарячої, то підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання такої води, суд не вбачає.

Судом взято також до уваги те, що у Господарському суді м. Києва вже розглядалась справа №14/118 про стягнення з ЖБК «Темп-9»на користь ПАТ «Київводоканал»заборгованості за Договором за період з 01.11.2005 до 01.06.2008, тобто період котрий передував періоду, який є предметом дослідження у даній справі. Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2011 у справі № 14/118, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2011, у частині стягнення заборгованості за поставку питної води на підігрів відмовлено, з огляду на те, що Договір не регулює відносин постачання холодної води для виготовлення гарячої.

Посилання позивача на Правила № 65 суд визнає помилковим, оскільки вказані Правила втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

Починаючи з 27.06.2008 діють Правила № 190, які й були застосовані судом при розгляді даної справи.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Темп-9»(02192, м. Київ, вул. Жмаченка, 18, ідентифікаційний код 22885217) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, ідентифікаційний код 03327664) 12 142,04 грн. (дванадцять тисяч сто сорок дві гривні 4 копійки) заборгованості (за кодом абонента 4-1360) за надані за період з 01.06.2008 до 30.06.2012 послуги з водопостачання та водовідведення, 74,53 грн. (сімдесят чотири гривні 53 копійки) інфляційних втрат, 532,53 грн. (п'ятсот тридцять дві гривні 53 копійки) 3% річних, 2 252,13 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят дві гривні 13 копійок) пені, а також 435,09 грн. (чотириста тридцять п'ять гривень 9 копійок) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2012

СуддяСташків Р.Б.